97143 (613720), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Берлін - 3,5 млн. мешканців

Гамбурґ - 1,6 млн. мешканців

Мюнхен - 1,2 млн. мешканців

Кельн - 1020 тис. мешканців

Ессен - 623 тис. мешканців

Франкфурт на Майні - 675 тис. мешканців

Дортмунд - 584 тис. мешканців

Дюссельдорф - 563 тис. мешканців

Штутґарт - 552 тис. мешканців

Трудовими ресурсами є усе працездатне населення віком від 16 до 67 років (Німецький бундестаг 9 березня 2007 року, ухвалив рішення про підвищення пенсійного віку в Німеччині із 65-ти до 67-ми років). Зайнятість населення по галузям : промисловість - 33,4%, сільське господарство - 2,8%, сфера послуг - 63,8%. Така структура відповідає структурі зайнятості трудових ресурсів найрозвинутіших країн світу завдяки впровадженню високотехнологічного обладнання, автоматизації і роботизації. Рівень безробіття у країні становить 9,9%.

Частка зайнятих у промисловості і будівництві (45 % економічно активного населення) значно вища порівняно з іншими західноєвропейськими країнами. Крім того, багато людей працює у науково-дослідній сфері, на транспорті, в сфері послуг.

1.2.3 Рівень розвитку виробничої інфраструктури (транспорт, зв’язок та інше)

Транспортна система Німеччини розвинена, сучасна, комплексна і густа. Вона виконує не тільки внутрішні функції, а й здійснює міжнародний транзит населення і вантажів. Це випливає з центрального положення країни в Європі. Транспортна інфраструктура продовжує вдосконалюватись. Німеччина бере участь у створенні європейської системи автострад і трансєвропейських швидкісних залізниць.

У Німеччині розвинуті всі види сучасного транспорту. Існує добре розгалужена мережа залізниць (38 тис. км), автошляхів (231500 км), трубопровідного транспорту (нафтопроводи – 2400 км, газопроводи – 44000 км).

Головні морські порти – Гамбург, Бремен, Вільгельмсгафен, Бремергафен, Любек, Росток, Варнемюнде, Вісмар, Штральзунд. Найбільший у Німеччині та один з найбільших річкових портів у світі – м. Дуйзбург.

Головний західнонімецький та найбільший у континентальній Європі аеропорт, розташований у Франкфурті-на-Майні. Всі міста і міські агломерації з населенням понад 1 млн. чол. мають власні аеропорти з регулярним авіаційним сполученням. Провідна авіаційна компанія Німеччини – «Люфтганза».

Але провідна роль у перевезенні пасажирів та вантажів належить автомобільному й залізничному транспорту. Вона забезпечує не тільки внутрішні перевезення, а й транзити, оскільки країна знаходиться в центрі Європи. Німеччина бере участь у створенні Європейської системи автострад і трансєвропейських швидкісних залізниць. Вантажо- і пасажироперевезення здійснюються залізницями, автошляхами і водними шляхом. На водний транспорт припадає 1/5 вантажоперевезень, що виділяє країну за цим показником в Європі. Найважливішу роль відіграє річкова система Рейну. Канал Рейн – Ведер дав вихід Руру до Північного моря а межах державної території. середньо німецький канал, перетинаючи територію з заходу на схід, сполучає річки півночі в єдину транспортну систему. Збудовані у 90-х роках канал Рейн-Майн-Дунай сполучає Північне і Чорне моря, утворюючи транс-європейську водну магістраль. З північного порту Кіль починається глибоководний Кільський канал, що за значенням поступається тільки Суецькому і Панамському. Паромні переправи сполучають Німеччину з Данією, Швецією, Фінляндією, Литвою. До другої світової війни найважливішим транспортним вузлом був Берлін, але за роки існування двох Німеччин він втратив свою роль. Основний транспортний коридор проходить по осі Рейну. Є локальні транспортні вузли. В країні зареєстровано майже 42 млн. легкових і 2,6 млн. вантажних автомобілів. Країна вкрита густою мережею швидкісних автомагістралей високого класу. ФРН має потужний морський флот, який обслуговує частину зовнішньої торгівлі.

Найбільший аеропорт Німеччини – це Міжнародний Рейн-Майнський аеропорт Франкфурта-на-Майні, або: Рейн-Майнский Аеропорт, (нім.Rhein-Main-Flughafen). Аеропорт Франкфурта-на-Майні був одним з перших аеропортів, де почали застосовувати автоматичну систему сортування багажу. Аеропорт має 3 злітно-посадочні смуги, кожна довжиною 4 000 метрів. В однієї (07L / 25R) покриття асфальтове, в інших — бетонне. Аеропорт має два великих термінали і один маленький для VIP персон. Всього п'ять залів.

По кількості пасажирів (в 2006 році 52 810 683 людей) він посідає третє місце в Європі, після лондонського Хітроу (Heathrow Airport/London Heathrow Airport) (67 530 197 пасажирів в 2006 році)) і паризького Шарль-Де-Голь (Aйroport Roissy-Charles-de-Gaulle) (56 849 567 пасажирів в 2006 році)). По вантажоперевезеннях займає друге місце в Європі, уступаючи тільки паризькому Шарль-Де-Голь.

Система комунікацій країни основується на цифрових технологіях. Глобальні виклики третього тисячоліття спричиняють нові тенденції та перерозподіл міжнародних інформаційних потоків. Унаслідок сучасних геополітичних змін, інтеграційних процесів, соціально-політичних трансформацій суспільств, розширення певних політичних систем виникає потреба в налагодженні нових комунікативних каналів обміну інформацією та систем поширення повідомлень. Інтенсивність накопичення останніх поступово призводить до організації міжнародних інформаційних потоків за допомогою засобів масової комунікації. Активізація новостворених інформаційних потоків впливає на формування і зміни у зовнішній політиці держав, інформаційних стратегій політичних систем.

Порівняно з іншими промислово розвинутими країнами у суспільстві ФРН пропозиції мережі Інтернет відносно пізно стали важливим фактором розвитку. Ключем до цього розвитку були, з одного боку устаткування приватними особами своїх домівок персональними комп’ютерами (ПК), але з іншого боку, також і соціально-економічне середовище.

Організація міжнародних інформаційних потоків є пріоритетом зовнішньої політики держави, яка в багатьох країнах, наприклад, здійснюється за допомогою всесвітніх служб мовлення. Наприклад, Велика Британія – Бі-Бі-Сі, Німеччина – “Німецька хвиля”, Українська всесвітня служба радіомовлення. Такий типологічний ряд можна продовжити з огляду на культурний і мовний аспекти: Франція – Альянс-Франсез, Велика Британія – Британська Рада, Німеччина – Гетте Інститут, тощо. Таким чином, діяльність культурних центрів за кордоном можна вважати одним із видів організації міжнародних інформаційних потоків.

Дослідження, проведені серед користувачів Інтернет в Німеччині, показали, що пропозиції он лайн слугують насамперед як додатковий засіб, і що вони далеко не так інтенсивно використовуються, як їх “класичні” конкуренти. В той час, як середньостатистичний громадянин Федеративної Республіки Німеччина кожного дня добрі три години має включеним телевізор, три з половиною години слухає радіо і 30 хвилин читає газету, і тільки 8% від загального користування засобами масової інформації він витрачає на Інтернет, хоча тенденція щодо користування Інтернетом зростає. У перспективі очікується більше використання Інтернету за рахунок коштів на друковану продукцію, тому що Інтернет та радіо/телебачення краще доповнюють одне одного.

Перші місця серед можливостей використання Інтернету займають відправлення і написання електронних листів (80%) та цілеспрямований пошук інформації (59%), банківські операції на дому так само, як і новини про економіку та біржу мають попит у 31% користувачів. При цьому необхідно підкреслити, що за останні п’ять років змінилося ставлення до користування Інтернетом. Якщо у раніше тільки 27% користувачів користувались Інтернетом вдома, а 59% на робочому місці чи в університеті, то сьогодні майже кожен другий (48%) спілкується у чаті і шукає інформацію біля домашнього дисплея і майже кожний (91%) на робочому місці.

1.2.4 Обсяги виробничих потужностей

На межі ХХ-ХХІ ст. ФРН є третьою індустріальною державою світу, за обсягом промислового виробництва, поступаючись лише США і Японії. За абсолютною величиною валового внутрішнього продукту (ВВП) ФРН займала 3-є місце в світі услід за США і Японією. Частка обробної промисловості в структурі валового національного продукту (ВНП) ФРН становить 36,5%, а її питома вага в загальній структурі зайнятості в економіці - 39%. Німеччина займає 5-е місце в світі з виробництва сталі

Німеччина – одна з провідних світових економічних держав. Головне місце в економіці займають промисловості:

• гірнича

• металургійна

• хімічна

• машинобудівна

• харчова

• суднобудівна

• текстильна

• нафтопереробна.

Промисловість

Німеччина займає одне з провідних місць у світі з виробництва сталі. Головний район концентрації чорної металургії - захід Рурського кам'яновугільного басейну. Менші металургійні центри з вельми невизначеними перспективами розвитку розташовані в Саарі і в Нижній Саксонії (Зальцгіттер). Виробництво високоякісних легованих сталей зосереджене в Крефельді та інших центрах на периферії Рурського району.

Однією з опор економіки ФРН є багатогалузеве машинобудування, яке виробляє машини, крани, мости, гірничошахтне і енергетичне обладнання, важку електротехніку, а також обладнання для металургійних заводів (Рур). Виробництво легкових і вантажних автомобілів концентрується у федеральних землях Баден-Вюртемберг, Райнланд-Пфальц, Нижня Саксонія, Гессен, Північний Рейн-Вестфалія, Баварія і Саар.

Головні центри аерокосмічної промисловості – Мюнхен та Бремен

ФРН належить до числа найбільших продуцентів та експортерів електротехнічного і електронного обладнання. Німеччина має в своєму розпорядженні високорозвинене приладобудування; особливо це стосується оптики і точної механіки.

Провідні текстильні центри ФРН розташовані в землях Північний Рейн-Вестфалія та Баден-Вюртемберг, а також навколо м. Аугсбурґ.

Сільське господарство

Обсяг сільськогосподарського виробництва в ФРН складає 1,5% від ВВП країни.

Німеччина – один із найбільших виробників аграрної продукції в ЄС Загальна площа сільськогосподарських угідь – 19 млн. га, кількість зайнятих у с/г – 1,24 млн. ч. Головні галузі – землеробство (рослинництво, садівництво, виноробство), тваринництво, харчова та переробна промисловість, виробництво біомаси.

Промислове виробництво в Німеччині в квітні скоротилося на 21,6% порівняно до квітня 2008 р. У порівнянні до березня німецька промисловість впала на 1,9%. В річному вимірі обсяг експорту в квітні знизився на 28,7%. Це найбільше падіння по експорту і промисловому виробництву з 1950 р.

Концерн Arcandor – один з найбільших роботодавців Німеччини (більше 50 тис. працівників), власник торговельних центрів Karstadt, туристичних агенцій та телемагазинів може збанкрутувати. Компанія також володіє потужним супермаркетом "Kaufhaus des Westens" ("KaDeWe"), який став одним із символів Берліна. Держава відмовилася надавати допомогу компанії. Заяви на банкрутство подали дві інших великих мережі німецьких супермаркетів – "Hertie" та "Woolworth". В цілому в Німеччині за І кв. збанкрутувало 7,7 тис. компаній.

Німеччина має розвинену енергетику. Головним напрямом змін у структурі енергобалансу після другої світової війни став перехід на імпортну нафту і природний газ, частка яких зросла до 50 %. Видобуток місцевого твердого палива, з яким раніше ототожнювалась могутність німецької економіки, скорочується. Проте і зараз Німеччина залишається однією з найбільших його виробників. Щорічно добувають 70-75 млн. т кам'яного вугілля (в 1960 р. — 140) і 240 млн. т бурого (в 1989 р. — 410).

Однією з опор економіки ФРН є багатогалузеве машинобудування.

Машинобудування виробляє практично все — двигуни і турбіни, сільськогосподарську техніку, метало- і деревообробні верстати, обладнання для текстильної, шкіряно-взуттєвої, харчової, поліграфічної та інших галузей. Електротехнічне та електронне машинобудування найбільше випускає промислової і побутової електротехніки, засобів зв'язку. Німеччина славиться точними приладами, інструментами і оптикою.

Виробляють важкі металоємні машини, крани, мости, гірничошахтне і енергетичне обладнання, важку електротехніку, а також обладнання для металургійних заводів (Рур). Виробництво легкових і вантажних автомобілів концентрується в землях Баден-Вюртемберґ, Рейнланд-Пфальц, Нижня Саксонія, Гессен, Північний Рейн-Вестфалія, Баварія і Саар. Головний центр аерокосмічної промисловості - Мюнхен; другий - Бремен. ФРН належить до числа найбільших продуцентів та експортерів електротехнічного і електронного обладнання. Німеччина має в своєму розпорядженні високорозвинене приладобудування; особливо це торкається оптики і точної механіки. Провідні текстильні центри ФРН розташовані в землі Північний Рейн-Вестфалія, а також в землі Баден-Вюртемберґ і навколо Аугсбурґа.

Машинобудування країни займає перше місце за кількістю зайнятих та часткою в експорті продукції (50%). Розвинуте, як важке металомістке, машинобудування, так і наукомістке, що базується на наукових досягненнях. Особливо великого розвитку набула автомобільна промис-ловість. Всесвітньо відомі марки “Фольксваген” та “Мерседес” вироб-ляються саме у ФРН. Так, у квітні 2008 року автомобільні концерни збільшили обсяги виробництва і виготовили рекордну кількість автомобілів – понад 500 тисяч одиниць. Це на 25% вище порівняно з минулим роком.

Серед галузей обробної промисловості найбільш розвинуті машинобудування та хімія. Хімічні промисловість використовує великі запаси сировини, які є в країні (вугілля, калійні солі, сірчисті руди, нафту, природний газ). Хімічна індустрія виробляє силу-силенну різних видів продукції – від кислот і добрив до пластмас, синтетичного пального і найрізноманітніших лікувальних засобів. Найбільший район хімічної індустрії – Рур. Легка і харчова промисловість поступається за своїм значенням перед галузями важкої промисловості. ФРН імпортує багато сировини для легкої промисловості, особливо для текстильної, найбільшої з її галузей. Більша частина текстильних підприємств зосереджена на заході країни.

1.2.5 Рівень розвитку науки і техніки

Видатні наукові досягнення і винаходи мають у Німеччині давні традиції: Йоганн Гутенберг винайшов друкарство, Генріх Герц довів існування електромагнітних хвиль, Пауль Эрліх розробив технологію хемотерапії, Альберт Эйнштейн обґрунтував теорію відносності, а молодий німецький учений Карлхайнц Бранденбург винайшов шлях до "віртуального світу" — формат MP3. Свого розквіту німецька наука досягла наприкінці ХІХ сторіччя. Аж до 20-х років минулого століття німецька була міжнародною мовою вчених. З приходом до влади в Німеччині націонал-соціалістів німецька наука занепадає. У геноциді єврейського населення Європи брали участь і німецькі вчені, а провідні вчені-євреї були вигнані з країни. Серед них — лауреати Нобелівської премії Эрвін Шрьодінгер і Макс Борн. Після війни вчені, що втікали від нацизму, не повернулися в "країну масових убивць", як одного разу назвав Німеччину Альберт Эйнштейн. Вони роз'їхалися по всьому світу, багато з них переїхали до Америки. Наука довгий час була на узбіччі суспільного розвитку Німеччини — відбудова після війни, розподіл на сектори впливу країн-переможниць у 2 світовій війні не давали піднятись науці та розгорнути дослідження вчених у великих проектах. І саме Академії наук, до яких належить обране коло вчених, які підтвердили свій науковий рівень видатними науковими досягненнями, являють собою найкращий простір для регулярного обговорення наукових результатів та зведень, координації наукових проектів та вивчення найперспективніших напрямів досліджень.

Історично так склалось, що у Німеччині існує 7 Академій наук, що діють у різних землях Німеччини:

• Берлін-Бранденбурзька Академія наук (1992/1700) — місцезнаходження Берлін;

• Академія наук Геттінгену (1751) — місцезнаходження Геттінген;

• Баварська Академія наук (1759) — місцезнаходження Мюнхен;

• Саксонська Академія наук (1846) — місцезнаходження Лейпціг;

• Гайдельберзька Академія наук (1909) — місцезнаходження Гайдельберг;

• Майнцська Академія наук (1949) — місцезнаходження Майнц;

• Вестфальська Академія наук (1970) — місцезнаходження Дюссельдорф.

Крім того, у Німеччині у Галлі знаходиться ще одна Академія природничих наук "Леопольдіна", яка не є членом Союзу Академій наук ФРН.

Характеристики

Список файлов курсовой работы