Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

4.4. Чехословацька - спирається на традиції ринкової культури;

4.5 Прибалтійська, специфіка якої в малих масштабах народного господарства;

4.6. Російська – заснована на формальній приватизації, розвитку підприємництва

4.7. Українська, обтяжена проблемами суверенітету, економічній незалежності, проблемами державної побудови.

5. Залежно від ступеня розвиненості країни:

5.1. Стратегія використання природних ресурсів

Її використовують, в основному, країни з багатими запасами нафти – країни Персидської протоки, Венесуела, частково Індонезія. Суть її полягає в експорті природних ресурсів із залученням іноземних інвестицій і наступним використанням отриманих доходів для підвищення благополуччя населення і розвитку ряду галузей, орієнтованих на внутрішній ринок. Як правило, це невеликі держави, здатні тривалий час жити за рахунок експорту сировини, яка здобувається, і палива.

5.2 Стратегія «переслідування»

Суть її в тому, що промисловість, яка спирається, головним чином, на дешеву робочу силу, освоює виробництво конкурентоспроможної продукції, яка проводилася раніше в розвинених індустріальних країнах, і заповнює ніші на ринках, з яких ці країни витискуються дешевшими виробами. На перших етапах споживачеві не пропонуються нові продукти: основний тиск робиться на відновлення вже створених зразків за нижчою ціною. Такої стратеги дотримувалися Японія, південна Корея, інші країни Південно-східної Азії. Значним ступенем її використовує сьогодні Китай.

5.3 Стратегія «передових рубежів», якої дотримуються США, Німеччина і інші розвинені країни Європи, а в останніх 25 років і Японія. Полягає в тому, щоб, спираючись на досягнення науково-технічного прогресу, створювати нові продукти і технології, формувати попит на них і нові ринки. Класичний і найбільш успішний приклад – комп'ютерна революція і інформаційні технології, батьківщиною яких сталі США.

Отже, існує величезна кількість стратегій міжнародної діяльності, які може вибрати та або інша країна.

Проте, вибираючи їх, важливо враховувати не тільки першочергові цілі держави, але і ряд чинників, залежно від яких одні стратегії будуть ефективнішими, ніж інші.

Стратегія — це сукупність генеральних (загальних) цілей і засобів їх досягнення, що визначають напрям дій на довготривалу перспективу. Від її вибору залежить не тільки процвітання окремої країни, але і всієї світової спільноти в цілому.

2. Місце України в міжнародній економіці

2.1 Аналіз географічної і товарної структури експорту товарів та послуг за 2008 рік та січень 2009 року

У 2008 році Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції з 217 країнами світу (торгівля товарами) і з 212 країнами по торгівлі послугами.

Згідно Державному комітету статистики України, експорт товарів і послуг в 2008 році склав 78 696,7 млн.дол (що на 34,9% більше 2007 року), імпорт – 92 181,2 млн. дол. (+40,5% в порівнянні з 2007 р.). При цьому від'ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу склало 13 484,5 млн. дол. [10]

Загальновідомо, що значне негативне зовнішньоторговельне сальдо негативно впливає на економіку країни. За останні роки спостерігається значне збільшення дефіциту торгівлі товарами. Завдяки профіциту в торгівлі послугами вдавалося збалансувати ситуацію. Проте, через ряд негативних чинників (кризові явища в світовій економіці, значне зменшення грошових потоків від українців, що працюють за кордоном, падіння попиту на чорну металургію і ін.), дефіцит зовнішньої торгівлі товарами в 2008 році склав 18,5 млрд. дол., тоді як профіцит зовнішньої торгівлі послугами лише 5,047 млрд. дол., що складає тільки 27,28% від дефіциту торгівлі товарами.

За перші три місяці 2009 року від'ємне сальдо балансу зовнішньої торгівлі товарами склало 1,391 млрд доларів. Вартісні об'єми експортних постачань оцінюються в 8,5 млрд доларів (на 39,2% менше, ніж в 2008-му). Імпорт товарів знизився в порівнянні з I кварталом минулого року на 46,9% — до 9,9 млрд. доларів.

Дані сайту державної статистики що до об’єму експорту та імпорту товарів відносно країн світу за січень 2009 року представлено в таблиці 2.1.1. (Додаток А, Табл. 2.1.1).

2.1.1 Аналіз експорту

Географічна структура експорту

Проаналізуємо експорт вітчизняних товарів в інші країни світу. Найбільш активну торгову політику Україна проводить з країнами СНД, Європою та Азією, що у більшості зумовлено географічною близькістю.

Згідно Держкомстату, 35,5% експортних постачань у 2008 році доводилося на країни СНД, 29,5% - в країни Європи (зокрема в країни ЄС – 27,1%), Азії – 22,8%, Америки – 6,2%, Африки – 5,8% і Австралії і Океанії – 0,1%. Спостерігається значне збільшення об'ємів експорту в порівнянні з 2007 роком в країни Австралії і Океанії (у 4,1 разу). Намітилася тенденція до збільшення експортних відносин з Америкою +54,3%, Азією +47,4%, Африкою +39,8%, країнами Європи +33,6% і СНД +28%.

Поліпшення показників зовнішньої торгівлі в 2008 р. зв'язане, в першу чергу, із збільшенням об'ємів торгівлі з основним торговим партнером - Російською Федерацією, об'єми експорту товарів і послуг з якою в порівнянні з 2007 р. виросли на 21,87 %, а об'єми імпорту товарів і послуг – на 15,82%. При цьому негативне зовнішньоторговельне сальдо склало -716 млн.дол. США.

Найбільші темпи зростання показали такі країни як:

США – на 84,2% (за рахунок збільшення постачань чорних металів і виробів з них, продуктів неорганічної хімії), Польща – на 42,8%, Білорусь – на 34,8%, Туреччина – на 27,1%, Росія – на 24,2%, Німеччина – на 11,7%, Італія – на 8,8%.

На діаграмі 2.1.1 (див. Додаток А, Діаграма 2.1.1) ми бачимо, що перше місце по об’єму експорту за січень 2009 року займають країни СНД (750.040 тис.дол. США, що складає 31% від загального об’єму експорту). В тому числі питома вага Російської Федерації складає 438.521,6 тис.дол. США, Казахстану – 98.491,7 тис.дол. США, Білорусії – 74.186,3 тис.дол. США. Порівнюючи з даними за 2008 рік, об’єм експорту у країни СНД зменшився на 43,1%.

Друге місце посідає Європейський Союз – 712.660,7 тис.дол. США та 29% від загального об’єму експорту. Найбільші за обсягом імпорту української продукції є Італія (104.261,1тис.дол. США), Німеччина (82.415,8 тис.дол. США), Польща (76.566,8 тис.дол. США), Словаччина (47.216,3 тис.дол. США) та ін.. Порівняно з 2008 роком об’єм експорту знизився на 27,5%.

Питома вага Азії складає 28% від загального об’єму експорту (677.369,4 тис.дол. США). Перші місця посідають Туреччина (98.636,5 тис.дол. США), Індія, Ліван. Китай знаходиться на п’ятому місті (51.684,5 тис.дол. США), і це на 10% більше ніж за січень 2008 року. Взагалі, об’єм експорту в Азію зменшився на 30,5% порівняно з 2008 роком.

Товарна структура експорту (див. Додаток А, табл. 2.1.2)

Аналізуючи товарну структуру експорту, в першу чергу необхідно відзначити, що в ній переважають недорогоцінні метали і вироби з них, при цьому 83% їх експорту доводиться на чорні метали, 2% - алюміній, на мідь і вироби з нього – 1%.

Друге місце займає експорт мінеральних продуктів – 10,52%, далі йде експорт машин і устаткування – 9,46%, продукти рослинного походження – 8,32% та інші. (див. Доповнення Б)

В порівнянні з 2007 роком, частка чорних металів зросла – з 33,9% до 34,3%, енергетичних матеріалів; нафти і продуктів її перегонки – з 5,3% до 6,1%, зернових культур – з 1,5% до 5,5%, залізничних або трамвайних локомотивів, путнього устаткування – з 3,7% до 4%, рудий, шлаків і золи – з 2,2% до 3,2%, добрив – з 2,7% до 3%.

При цьому, зменшилася частка виробів з чорних металів – з 5,9% до 5,3%, механічних машин – з 5,6% до 5,2%, електричних машин – з 4,5% до 4,2%, жирів і масел тваринного або рослинного походження – з 3,5% до 2,9%.

Аналізуючи регіональні аспекти експорту товарів, слід зазначити, що 21,56% всього експорту доводиться на Донецьку область (скоротився в порівнянні з 2007 роком на 0,42%), Дніпропетровську, – 19,67% (-1,3%), місто Київ – 12,92% (+19,41%) та інші. На Харківську область доводиться 2,32% експорту товарів, що на 0,43% менше, ніж в 2007 році.

2.1.2 Аналіз імпорту

Географічна структура імпорту

Україна в 2008 році імпортувала з: країн СНД - 39,2%, Європи – 35,6% (зокрема з країн ЄС – 33,7%), Азії – 17,9%, Америки – 4,9%, Африки – 1,8%, Австралії і Океанії – 0,5%.

Спостерігається збільшення об'ємів імпортних постачань України з Австралії і Океанії (у 3,4%), Африки (у 2,3 разу), Америки (на 85,8%), Азії (на 71,2%), Європи (на 32,2%), країн СНД (на 31,3%). При цьому імпортні постачання з Іраку збільшилися в 55 961,6 разів і склали 127,5174 млн.дол.

Україна імпортувала з: Росії – 22,7% (+15,3% в порівнянні з 2007 роком), Німеччині – 8,4% (+22,9%), Туркменістану – 6,6% (+19,6%), Китаю – 6,5% (+69,4%), Польщі – 5% (+46,6%), Казахстану – 3,6% (+84,9%), Білорусі – 3,3% (+94,4% - завдяки збільшенню постачань енергетичних матеріалів; нафти і продуктів її перегонки, наземних транспортних засобів, окрім залізничного і механічного устаткування) і інших країн світу.

У географічній структурі імпорту спостерігаються зміни, пов'язані із зниженням питомої ваги країн СНД і збільшенням частки країн ЄС (з 34% в 2007 році до 35, 63% в 2008). Крім того, спостерігається зростання частки азіатських країн – з 8,9% в 2004 році до 17,9% в 2008.

Що до даних за січень 2009 року, практично однаковий об’єм імпорту здійснюють країни Європи і країни СНД, 728235,7 та 708076,1 тис.дол. США відповідно, що складає приблизно по 35% загального об’єму. Це можна побачити на діаграмі 2.1.2. (див. Додаток А, Діаграма 2.1.2)

Об’єм імпорту Російської федерації складає 401.105,4 тис.дол. США, Казахстану - 158.404,9 тис.дол. США, Узбекистану – 72.783,4 тис.дол. США, Білорусії – 65.581,9 тис.дол. США.

Що до країн Європи спостерігається наступна ситуація: Німеччина – 165.438,1 тис.дол. США, Польща – 98.584,9 тис.дол. США, Італія – 46.902,3 тис.дол. США.

Питома вага імпорту із країнами Азії становить 19% (381.892 тис.дол. США).

Товарна структура імпорту (див. Додаток А, табл. 2.1.2)

У загальному об'ємі імпорту товарів збільшилася частка енергетичних матеріалів; нафти і продуктів її перегонки – з 26,3% до 26,7%, наземних транспортних засобів, окрім железнодорожного – з 12,8% до 13,3%, чорних металів – з 3,7% до 3,9%, рудий, шлаків і золи – з 1,6% до 2,4%. При цьому зменшилася частка механічних машин – з 5,2% до 4,4%, полімерних матеріалів, пластмас – з 4,4% до 4,1%.

29,54% всього імпорту доводилося на мінеральні продукти, причому 41,34% з них склав імпорт природного газу, 19,77% - сира нафта, 9,34% - кам'яне вугілля, 8,11% - руді, шлаки і зола.

15,64% загального імпорту склали машини і устаткування, продукція хімічної промисловості в загальній структурі імпорту склала 8,14%, недорогоцінні метали і вироби з них – 7,47%. Слід зазначити, що спостерігається зниження імпорту по всіх основних групах товарів, виключаючи лише мінеральні продукти.

Імпорт послуг з країн СНД виріс в порівнянні з 2007 роком на 253,9 млн.дол. (на 31,1%), зокрема з Росії – на 189,8 млн.дол. (на 27,3%), Білорусі – на 18,8 млн.дол. (у 1,5 разу), Казахстану – на 17,8 млн.дол. (у 1,9 разів), Молдови – на 17,4 млн.дол. (у 1,6 разів).

Об'єми послуг, отриманих з інших країн світу, збільшився на 1412,3 млн.дол. (на 33,9%), в т.ч. з Кіпру – на 270,6 млн.дол. (у 1,7 разів), Сполученого Королівства – на 248,7 млн.дол. (на 40,7%), Австрії – на 167,1 млн.дол. (у 2 рази), Німеччині – на 166,3 млн.дол. (на 49%), Франції – на 123,7 млн.дол. (у 1,8 разів), Польщі – на 82 млн.дол. (у 1,6 разу), Швеції – на 51 млн.дол. (у 1,5 разу).

У товарній структурі імпорту послуг переважають: транспортні – 24,8%, з них: 45,02% доводиться на залізничний транспорт, 29,89% - на повітря, 12,2% - морський, 0,26% - трубопровідний.

На фінансові послуги доводиться 22% загального імпорту, разные ділові, професійні і технічні – 16,7%, державні послуги, не віднесені до інших категорій, – 10,3%.

2.2 Аналіз інвестиційної діяльності України за 2008 рік

Дані за 2007 рік:

вкладено 8710,6 млн.дол.США прямих інвестицій

• приріст сукупного об'єму иностран. капіталу - 7882,1 млн.дол. (на 61,7% більше приросту за 2006 року)

• 65 підприємств отримали інвестиції в розмере більше 20 млн.дол. кожне, з них 10 – 100 млн.дол. і більше

• нерезидентами вилучено капітал на суму 1178,5 млн.дол.

У 2008 році в економіку України іноземними інвесторами було вкладено 10 911,1 млн.дол. США прямих інвестицій, що перевищило на 25,3% надходжень за 2007 рік. Проте, з урахуванням переоцінки іноземного капіталу, втрат, курсової різниці, загальний об'єм прямих зарубіжних інвестицій (ПЗІ) склав 6 180,7 млн.дол., що складає 78,41% рівня 2007 року. При цьому в IV кварталі ПЗІ скоротилися на 1,9 млрд. доларів, що пояснюється курсовою переоцінкою капіталу, що подешевшав, номінованого в гривні.

До України інвестували 124 країни миру. При цьому, на десять основних країн-інвесторів, доводиться близько 82% загального об'єму ПЗІ. До найбільш значущих інвесторів відносяться:

• Кіпр – 21,5% загального об'єму інвестицій (7 682,9 млн.дол.),

• Німеччина – 17,9% (6 393,8 млн.дол.),

• Нідерланди – 8,9% (3 180,8 млн.дол.),

• Австрія – 6,8% (2 445,6 млн.дол.),

• Сполучене Королівство – 6,4% (2 273,5 млн.дол.),

• Росія – 5,2% (1 851,6 млн.дол.),

• США – 4,1% (1 471,5 млн.дол.). (див. Додаток Б, Табл.. 2.2.1).

У 2008 році 17,9 тис. підприємств України повідомило про наявність прямих іноземних інвестицій.

Друге місце в розподілі ПЗІ займає фінансова діяльність і її питома вага складає 20,03% або 7 154,8 млн.дол. ПЗІ, на підприємства торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вживання зосереджене 10,41% ПЗІ (3 718,4 млн.дол.), в організаціях, що здійснюють операції з нерухомістю, орендою, інжинірингом і наданням послуг підприємцям, – 10% (3 570,7 млн.дол.)

Характеристики

Список файлов курсовой работы