96387 (613467), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Таблиця 5.3.

Географічна структура імпорту товарів (млн.дол.)

Регіон	Імпорт
	2005		2006		2007
Всього	36136,3	100,00	45038,6	100,00	60618	100,00
Країни СНД	17029,3	47,13	20184,6	44,82	25569,5	42,18
Iншi країни світу:	19107	52,87	24854	55,18	35048,5	57,82
Європа	12666,4	35,05	16804,2	37,31	23048,9	38,02
Країни ЄС	12191,9	33,74	16194,6	35,96	22218,7	36,65
Азія	4644,5	12,85	6071,4	13,48	8942	14,75
Африка	426,2	1,18	413	0,92	673,1	1,11
Америка	1265,5	3,50	1465,3	3,25	2255,4	3,72
Австралія і Океанія	103,9	0,29	99,5	0,22	128,4	0,21
Невизначені країни	0,5	0,00	0,6	0,00	0,8	0,00

В структурі імпорту найбільшу частку мають також країни СНД та ЄС, імпорт з країн СНД більший ніж імпорт з країн Європи.

Розглянемо показники динаміки міжнародної торгівлі: темпи росту та приросту експорту, імпорту і зовнішньоторгового обороту.

Показник росту розраховується як відношення обсягу товарів та послуг експортованих (імпортованих) у звітному році до обсягу товарів та послуг експортованих (імпортованих) у базисному році.

Показник темпу приросту розраховується як відношення різниці обсягів товарів та послуг експортованих (імпортованих) у звітному та базисному роках до обсягу товарів та послуг експортованих (імпортованих) у базисному році. За базисний візьмемо попередній рік. Обсяг зовнішньоторгового обороту розраховується як сума експорту та імпорту.

Розрахунки представимо у вигляді таблиці (табл. 5.4).

Таблиця 5.4.

Показники динаміки МТО (млн.грн.)

Показник	2005	2006				2007
	Обсяг		Обсяг	Тр	Тпр		Обсяг	Тр	Тпр
Експорт товарів та послуг	227252		253707	111,64%	11,64%		323205	127,39%	27,39%
Імпорт товарів та послуг	223555		269200	120,42%	20,42%		364373	135,35%	35,35%
Зовнішньоторговельний оборот	450807		522907	115,99%	15,99%		687578	131,49%	31,49%

За даними таблиці можна побачити, що за 2006 та 2007 роки збільшились не тільки обсяги міжнародної торгівлі, а й темпи росту та приросту, що говорить про посилення участі країни в міжнародній торгівлі. Але негативним є те, що темп приросту імпорту є щорічно більшим за темп приросту експорту приблизно на 10%.

Розглянемо показники результативності МТО. Деякі з них вже було розраховано в пункті 1.2, тому розрахуємо такі показники: сальдо торгового балансу і показники обсягу МТО на душу населення (табл. 5.5).

Таблиця 5.5.

Показники результативності МТО (млн. грн.)

Показник	2005	2006	2007
Населення	47,28	46,93	46,65
Експорт товарів та послуг	4806,43	5406,13	6928,89
Імпорт товарів та послуг	4728,24	5736,26	7811,45
Зовнішньоторговельний оборот	9534,67	11142,39	14740,34
Сальдо торгового балансу	3697,00	-15493,00	-41168,00

За даними таблиці можна побачити, що показники експорту та імпорту на душу населення щорічно зростають, що є позитивним, але негативним є те, що сальдо торгового балансу є від’ємним, та розрив між експортом та імпортом продовжує збільшуватись.

Розділ 2. Визначення напрямів підвищення рівня економічного розвитку України та удосконалення системи міжнародних економічних відносин

2.1 Визначення напрямів підвищення економічного розвитку України на основі даних дослідження

За розрахунками у розділі 1. ВВП на душу населення у фактичних цінах в 2005 р. Склав 9372 грн./чол.; у 2006г. 11630 грн./чол.; у 2007г 15496 грн./чол.

Порівняно з 2005р ВВП у 2006 році склав 124,1%, а індекс інфляції в цьому році склав 109,1%, тобто реальний приріст ВВП на душу населення у 2006 році склав:

ВВПпр = 11630 / 1,091 – 9372 = 1287,95 грн./чол. У тому ж році спостерігається підвищення мінімальної заробітної платні і загального реального рівня доходу.

В 2007 році індекс інфляції склав 112,8% а рівень ВВП зріс на 15496/11630=133,2%. Отже у 2007 році порівняно з 2006 ВВП зріс на 15496/1,128 – 11630 = 2107,6 грн./чол. Але рівень мінімальної заробітної платні збільшився лише на 111,81%, це означає, що не дивлячись на збільшення ВВП на душу населення відбулось зменшення реального доходу, що є негативним. Такі показники свідчать про неефективне розподілення ресурсів, отже державна влада повинна розробляти ефективну політику для підтримки соціального сектору, та підвищення загального рівня життя населення.

Згідно даних Докладу про розвиток людини Комісії ООН найвище значення ВВП на душу населення в Україні було у 1989 році.

Це означає, що за роки своєї незалежності Україна не змогла вийти з кризового стану економіки.

Щодо структури ВВП України, то найбільшу долю у ВВП займає оброблювальна промисловість і інша економічна діяльність, тобто діяльність банків, різна фінансова діяльність.

Це є позитивним. Розвиток оброблювальної сфери промисловості повинен вивести економіку держави на новий рівень, це означає, що саме цю сферу треба підтримувати.

Негативним є зменшення долі сільського господарства, бо ресурси України дозволяють зробити цю ланку господарства міжнародно-спеціалізованою.

Якщо розглянути структуру споживання населення України, то можна побачити, що найбільшу долю у вжитку займають продукти харчування і безалкогольні напої їх доля більше 50%, це свідчить про низький рівень економічного розвитку країни, але розрахунки показали, що відбувається поступове зменшення долі цих товарів на користь товарів тривалого користування, що говорить про позитивні тенденції у розвитку економіки.

Дослідження показало також поступове збільшення очікуваної тривалості життя в Україні, що разом із підвищенням рівня освіти населення є позитивним, але негативну тенденцію було виявлено при розгляданні демографічної ситуації в Україні досить чіткою є тенденція до зменшення кількості наявного населення не дивлячись на те, що рівень імміграції перевищує рівень еміграції. Разом із зменшенням кількості учнів та студентів на 10 тис. населення зменшується також кількість населення у віці 0-14 та 15-24 роки, що свідчить про зменшення кількості робочої сили у майбутньому. Отже негативні тенденції в стані майбутніх трудових ресурсів визивають занепокоєння, та українська влада повинна проводити ефективну політику на підтримку цих верств населення, а саме молодих та багатодітних сімей, збільшувати виплати та державну допомогу при народженні дитини, і всіляко сприяти покращанню демографічної ситуації, щоб у майбутньому вона не стала критичною.

Для аналізу місця та ролі України на світовій арені було досліджено участь України в міжнародному поділі праці, процесах міжнародної інтеграції капіталу та міжнародній торгівлі.

Дослідження участі України в МПП показало, що кожного року відбувається стабільне зростання абсолютного показника експорту, імпорту та зовнішньоторгового обороту, що свідчить про посилення участі країни в МПП та міжнародній торгівлі. Розрахунки також показали зниження експортної квоти, що означає зменшення росту експорту порівняно з ВВП, це є негативною тенденцією, бо показник імпортної квоти є майже не змінним, що означає залежність росту ВВП від росту імпорту.

Коефіцієнт випередження темпами зростання експорту темпів зростання ВВП і коефіцієнт випередження темпами зростання імпорту темпів зростання ВВП показали, що темп зростання імпорту випереджує темп зростання ВВП, а темп зростання експорту відстає, що є негативним.

Для підтримки та розвитку експортно-орієнтованих виробництв держава повинна проводити політику протекціонізму, знижувати податки на експорт, видавати додаткові дотації та субсидії підприємствам, для пожвавлення міжнародного торгового балансу.

Дослідження показали, що міжнародно-спеціалізованою галуззю в Україні є металургійна промисловість. Найбільшу частку в експорті займають недорогоцінні метали та вироби з них, а саме чорні метали. Постачання чорних металів як сировини на світові ринки не є позитивним. Мала частка готових виробів в експорту вказує на низький рівень розвитку технологій виробництва, й насправді на сьогодні багато українських виробництв працюють на застарілому обладнанні та за застарілими технологіями, в таких умовах не можна розраховувати на стабільний економічний розвиток. Необхідним є підтримка національних виробництв важкої промисловості, а саме тих, що відносяться не до добувної, а до оброблювальної промисловості.

Експорт та імпорт здебільшого здійснюється з країнами СНД та Європи. Імпорт з країн СНД перевищує імпорт з країн Європи, але ці показники зближуються – імпорт з країн Європи зростає. Ситуація з експортом протилежна – експорт у країни СНД зростає, натомість у країни Європи знижується.

За розрахунками було виявлено, що сальдо міжнародної торгівлі для України є від’ємним, тобто імпорт перевищує експорт, це є не дуже позитивною тенденцією, якщо поглянути на структуру експорту та імпорту. Країна експортує сировину, а імпортує машини та обладнання, технічні прилади. Звичайно це свідчить про низький рівень розвитку промисловості та економіки в цілому. Зусилля необхідно направити на розвиток виробництва, підтримку оброблюваних та наукоємних галузей.

За дослідженням участі України в процесах міжнародного руху капіталу можна визначити, що обсяг імпорту капіталу набагато перевищує обсяг експорту капіталу, це є позитивною тенденцією, бо іноземні інвестиції стимулюють розвиток економіки країни в цілому, але негативним є те, що в країні збільшується іноземна грошова маса, а також багато підприємств згодом переходять у власність до нерезидентів, таким чином прибуток даних підприємств не залишається в країні, а переводиться за кордон.

Обсяг імпорту капіталу в Україні відносно ВВП майже не змінюється, це вказує на залежність ВВП від іноземних інвестицій, що є не дуже позитивним, також за 2007 рік збільшилась сума інвестицій з України, що з одного боку вказує на позитивні тенденції, а з іншого вказує на зменшення довіри національних інвесторів до українських виробництв, що пояснюється нестабільною економічною та політичною ситуацією.

Характеристики

Список файлов курсовой работы