96127 (613384), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Світовий досвід, висококваліфіковані консультації та ресурси, що передаються в рамках міжнародної технічної допомоги, сприяють підвищенню рівня компетентності та професіоналізму Держфінпослуг, прискоренню інтеграції в світові фінансові ринки та структурним змінам в економіці. Процеси інтернаціоналізації та глобалізації господарського життя, відкритий характер економіки України зумовлюють необхідність продовження і поглиблення співпраці Держфінпослуг із міжнародними фінансовими інституціями. Поступальний та комплексний розвиток ринків фінансових послуг не можливий без постійного професійного аналізу стану та тенденцій розвитку ринків фінансових послуг.

Відповідно до Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” метою державного регулювання ринків фінансових послуг є, в тому числі і, запровадження міжнародно-визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг, а також сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг, що неможливо здійснювати без співпраці з державними органами іноземних держав з питань нагляду за діяльністю фінансових установ, міжнародними організаціями та консультацій фахівців, що мають визначний міжнародний досвід.

Вагому підтримку Комісії у її становленні як незалежного регулятивного органу надає Світовий банк. У проектах Світового банку питання становлення та розвитку небанківських фінансових установ приділяється особлива увага, зокрема, реформуванню та розвитку ринків фінансових послуг України в процесі проведення переговорів щодо Програмної системної позики як одного з напрямів кредитної діяльності банку.

Особливо важливими та актуальними для розвитку фінансового сектора України є Проект розширення доступу до ринків фінансових послуг та Проект запровадження пенсійної реформи в Україні, реалізація яких передбачається в рамках Стратегії допомоги Україні на 2004 – 2007 роки. За результатами переговорів, що проводились між представниками Світового банку та Держфінпослуг, вирішено питання залучення комісії до реалізації зазначених проектів.

Серед програм міжнародної технічної допомоги Україні є невеликі, але важливі за для розвитку та становлення нашої економіки. Ось декілька з них.

Проект “Розширення доступу до ринків фінансових послуг”. Ціллю впровадження проекту є забезпечення більш широкого доступу до фінансових послуг для фермерів, підприємців та підприємств у сільській місцевості. Досягнення цілей Проекту забезпечуватиметься шляхом:

• надання довгострокових фінансових ресурсів підприємствам, підприємцям та населенню, що здійснюють свою діяльність, або проживають у сільській місцевості, через приватні фінансові установи України;

• сприяння інституційному розвитку фінансових установ із метою розширення доступу до фінансових послуг для населення та суб’єктів господарювання, в тому числі, малих і середніх підприємств та підприємців із сільських регіонів;

• створення сучасної інфраструктури кредитного ринку з метою підвищення привабливості інвестиційного клімату в Україні та зменшення вартості кредитів;

• формування сприятливих і стабільних умов фінансової політики та законодавства шляхом розробки та прийняття законодавчих положень, які забезпечуватимуть створення сприятливого політичного та правового середовища для подальшого розвитку економіки сільських регіонів у ринкових умовах.

В рамках реалізації проекту Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг отримує допомогу з боку Світового банку за такими компонентами:

• Технічна допомога Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України;

• Розвиток системи кооперативного кредитування;

• Розвиток фінансового лізингу.

Технічна допомога надавалась Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Протягом 2004 року в рамках компоненту “Технічна допомога Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України” проводилися заходи з розвитку нормативно-правової бази в сфері страхування, навчання та підвищення кваліфікації персоналу Держфінпослуг та розвитку інформаційної системи.

З метою розвитку нормативно-правової бази в сфері страхування протягом 2004 року були залучені три консультанти з питань страхування, серед яких один міжнародний та два місцевих фахівці. Місцевими консультантами підготовлені матеріали, які включають пропозиції щодо змін у національному законодавстві, що регулює страхову діяльність, оподаткування, систему пруденційного нагляду з метою приведення його положень у відповідність до вимог права Європейського Союзу та рекомендацій і стандартів IAIS.

З метою діагностики стану та потреб Держфінпослуг щодо інформаційно-аналітичного та технічного забезпечення до роботи було залучено місцевого консультанта. Підготовлені ним аналітичні матеріали включають пропозиції до Комплексної стратегії розвитку інформаційно-аналітичних систем та ІТ забезпечення Держфінпослуг, включаючи плани щодо її реалізації, методики оцінки ефективності, етапності, шляхів та необхідних обсягів фінансування; матеріали щодо напрямів розвитку інформаційних систем Держфінпослуг відповідно до вимог подальшого розвитку та автоматизації виконання основних функцій регулюючого органу; технічні вимоги та специфікації для придбання необхідних інформаційно-аналітичних систем, комп’ютерного обладнання, програмного забезпечення та відповідних ІТ-послуг, згідно з правилами та процедурами закупівель Світового банку; проект технічної частини тендерної документації (технічних специфікацій) за процедурою Світового банку “Поставка та встановлення”.

Також в рамках реалізації Проекту відбулися навчальні заходи, що включали ознайомлення працівників регулюючого органу з найкращою міжнародною практикою здійснення регулювання і нагляду за діяльністю ринків фінансових послуг і ведення бізнесу з надання небанківських фінансових послуг на більш розвинених ринках. Зокрема, з метою підвищення кваліфікації співробітників Держфінпослуг відбулися ознайомлювально-навчальні заходи з питань регулювання діяльності кредитних спілок - Польща, Литва; щодо організації пруденційного нагляду в сфері страхування - Швейцарія, Швеція, Великобританія; з метою розвитку міжнародного співробітництва - конференцію органів страхового нагляду (Йорданія).

В рамках реалізації компонента “Розвиток системи кооперативного кредитування” була створена Експертна рада з питань кооперативного кредитування, до складу якої увійшли урядовці, експерти та представники громадських організацій, задіяні в сфері кооперативного кредитування. Протягом звітного періоду відбулося п’ять засідань Експертної ради, підготовлені пропозиції до Концепції проекту за напрямком “Кооперативне кредитування”, проекти технічних завдань 2 консультантів з кооперативного кредитування.

Держфінпослуг взяла активну участь у роботі Експертної ради з питань фінансового лізингу, до складу якої увійшли урядовці, експерти та представники громадських організацій, задіяні в сфері фінансового лізингу. Протягом звітного періоду відбулося п’ять засідань Експертної ради, підготовлені пропозиції до Концепції проекту за напрямком “Фінансовий лізинг”, проекти технічних завдань консультанта з питань фінансового лізингу та попередньо узгоджені з Міністерством фінансів.

"Програма технічної допомоги для розвитку страхового нагляду в Україні", що виконується Фондом „Центр суспільно-економічних досліджень” (CASE) була спонсована Варшавою. У березні 2004 року до Держфінпослуг відбувся перший візит представників Фонду Барбари Блашчик, Данути Валцерж та Александра Сочевка, результатом якого стало започаткування проекту "Програма технічної допомоги для розвитку страхового нагляду в Україні". Програмою передбачено надання консультативної та експертної допомоги щодо діяльності Держфінпослуг у створенні сприятливих умов для розвитку ринку страхування (стандарти платоспроможності страхових компаній, процедури ліквідації страхових компаній, звітності страхових компаній та здійснення контролю за їх діяльністю) та проведення навчань для працівників Держфінпослуг.

У липні 2004 року відбулася реалізація першого етапу Програми технічної допомоги на 2004-2005 роки, яка передбачена Угодою про співробітництво між Держфінпослуг та CASE.

У вересні 2004 року проведено другий етап Програми технічної допомоги. Зокрема, експертами CASE проведено семінари на тему „Технічні стандарти страхування життя” та „Процедури ліквідації страхових установ”. Експертами були передані матеріали презентацій та матеріали Лондонського інституту актуаріїв „Керівництво щодо вимог формування резервів”, які були використані фахівцями Держфінпослуг при розробці Правил формування, обліку та розміщення технічних резервів за видами страхування іншими, ніж страхування життя.

Співпраця з Міжнародною Фінансовою Корпорацією принесла Україні проект “Розвиток лізингу в Україні”. Діяльність Проекту була розпочата в 2004 році. З метою формування нормативно-правової бази з питань лізингу, створення сприятливих умов діяльності учасників лізингових відносин через удосконалення практики фінансового лізингу Держфінпослуг та МФК укладено 3 лютого 2005 року Протокол про наміри щодо подальшої співпраці в сфері розвитку лізингу в Україні.

CIPA. Сертифікований міжнародний професійний бухгалтер (CIPA) - це програма сертифікації світового рівня для російськомовних професійних бухгалтерів згідно з вимогами МФБ. Метою програми CIPA є суттєве покращення якості бухгалтерської професії в декількох країнах колишнього СРСР шляхом поширення МСФЗ, МСА і дотримання професійної етики.

Програма ґрунтується на МСФЗ. Міжнародні стандарти фінансової звітності використовується тому, що вони прийняті країнами Європейської спільноти як обов'язковий стандарт бухгалтерського обліку. У травні 2002 року Європарламент ухвалив резолюцію, якою зобов'язав усі лістингові компанії Європи складати консолідовану фінансову звітність відповідно до МСФЗ, починаючи з січня 2005 року. Оскільки МСФЗ вимагають порівняльної звітності (тобто потрібні звітні дані за попередній рік), більшості компаній довелось перейти на МСФЗ уже в 2004 році. Багато компаній перейшли на МСФЗ ще раніше під тиском ринку (інвестори і кредитори, а інколи й іноземні постачальники і споживачі вимагають звітності за МСФЗ). Перехід на МСФЗ - це складний процес, що включає кілька етапів (наприклад, кардинальна зміна облікової політики компанії, аналіз усіх господарських операцій, процес трансформації звітності тощо).

Сертифікаційну програму CIPA започатковано в 2001 році, коли була створена Міжнародна рада сертифікованих бухгалтерів і аудиторів (МРСБА) - федерація регіональних професійних асоціацій бухгалтерів, робочою мовою яких є російська, а метою - досягнення максимально високого рівня професіоналізму її членів.

Основну фінансову підтримку програмі CIPA з боку міжнародних організацій надає Агентство США з міжнародного розвитку (АМР США). АМР США розглядає вважає реформу бухгалтерської професії однією з передумов розвитку економіки через залучення коштів вітчизняних та іноземних інвесторів в економіку країн колишнього СРСР. Мета і структура програми CIPA спрямовані на створення незалежної, професійної і визнаної ринком (на відміну від визнання державними органами) сертифікації бухгалтерів CIPA надає безцінну послугу кожній країні - учасниці програми, забезпечуючи захист інтересів населення й інвесторів шляхом підвищення якості фінансової звітності та сертифікації компетентності осіб, які складають фінансові звіти.

На сьогоднішній день особливо поширеними програмами міжнародної технічної допомоги, окрім економічних, є програми Екологічної міжнародної технічної допомоги.

У травні 2003 року Верховна Рада розглянула один з чи не найважливіших законопроектів щодо екологічної безпеки країни. У першому читанні був прийнятий проект Закону України “Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування”. Документ передбачає зняття оподаткування ПДВ з міжнародної технічної допомоги, яка надається Україні країнами “великої сімки” на роботи об'єкту “Укриття”. Цей законопроект стосується операцій, які здійснюються на митній території України за рахунок міжнародної технічної допомоги із закупівлі матеріалів, сировини, обладнання, надання послуг, виконання робіт з виведення Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкту “Укриття” в екологічно безпечну систему і передбачає нульову ставку оподаткування ПДВ цієї допомоги. Починаючи з 1997 року на майданчику Чорнобильської АЕС виконуються спільні міжнародні проекти з підготовки ЧАЕС до виведення з експлуатації та перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему. Ці проекти фінансуються за рахунок безвідплатних позик, тобто грантів, що надаються міжнародною спільнотою.

Відповідно до умов міжнародних угод про надання міжнародної технічної допомоги, ратифікованих Верховною Радою, операції з виконання зазначених проектів звільняються від сплати будь-яких податків, мита чи інших зборів, які встановлені Україною чи на її території у відповідності до чинного законодавства. Механізм звільнення від ПДВ, для закупівель матеріалів та обладнання у межах України, тобто у вітчизняних виробників, сьогодні є недосконалим і призводить до фактичного порушення міжнародних зобов’язань України щодо використання фондів, грантів.

Тому на засіданнях Асамблеї донорів Чорнобильського фонду “Укриття”, які відбулися у Лондоні 2 липня та 21 листопада 2002 року, питання про заходи, вжиті Україною щодо вирішення вищезазначеної проблеми, розглядалися серед ключових. Невирішеність вищезазначеної проблеми, з одного боку, могла б призвести до того, що країни-донори вимагали б від України збільшення розміру її внеску до Чорнобильського фонду “Укриття”, а з іншого – унеможливила б успішну участь українських виробників у широкомасштабних міжнародних проектах на Чорнобильській АЕС і, загалом, гальмувала б їх реалізацію. Але прийняття законопроекту мало б дозволити у повному обсязі виконувати міжнародні зобов’язання щодо звільнення від оподаткування міжнародної технічної допомоги, яка надається на безоплатній та безповоротній основі для підготовки до зняття і власне зняття ЧАЕС з експлуатації, перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу АЕС та мешканців міста Славутич.

Законопроект передбачав уникнення застосування передбачених умовами відповідних міжнародних договорів санкцій з боку розпорядників коштів міжнародної технічної допомоги, дозволив підвищити конкурентоспроможність вітчизняних виробників товарів, робіт, послуг під час їхньої участі у відкритих торгах із реалізації зазначених міжнародних проектів, що могло позитивно вплинути на розвиток економіки України.

Характеристики

Список файлов курсовой работы