95696 (613242), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Рис. 2.3 Динаміка японської ієни по відношенню до долара США січень 2009-січень 2010

Японська ієна входить до числа базових валют, а курс ієни по відношенню до основних світових валют є однією з базових величин. Японська ієна часто грає роль валюти-притулки, тому курс ієни є своєрідним індикатором поведінки великих гравців на ринку капіталу.

У 2008 році курс ієни значно зріс по відношенню до світових валют (рис 2.4). Причиною цьому з'явився міжнародна фінансова криза. У результаті фінансового колапсу багатьом банкам терміново знадобилися гроші, вони виводили їх з акцій і згортали свої операції керрі-трейд. Логічно, що вони продавали національні валюти інших країн і купували ієну. Багато йшли в резервні валюти. Ми бачимо як виріс долар США, але ми бачимо, що ще більше виросла японська ієна (рис. 2.3). І якби не численні валютні інтервенції центробанку Японії проти власної національної валюти, то курс ієни міг би зміцнитися ще більше.

Р ис. 2.4 Курс USD/JPY в періоді 2007-2010 рр

За станом на середину 2009 року практично всі можливі операції керрі-трейд згорнуті або припинені [15]. Легко припустити, що як тільки стане зрозуміло, що дно світової фінансової кризи пройдене і починається новий виток економічного розвитку, очолить який до речі кажучи технологічний сектор, знову почнуть відкриватися операції керрі-трейд. До того часу центробанки більшості країн почнуть знову закручувати гайки, підвищуючи відсоткові ставки для боротьби з інфляцією. Зростання інфляції - це неодмінно атрибут завершення всіх кризових періодів. Вона викликається простим підвищенням купівельної спроможності і зростанням грошової маси. У Японії ж історично з 70-х років ХХ століття панує дефляція, що і призводить до такої низької процентної ставки. Підвівши підсумок можна сказати, що завершення кризи сприяло падінню курсу японської ієни. Японський уряд не перешкоджав цьому, оскільки так ситуація для експортної економіки Японії стане більш ніж сприятливою.

Проте за даними графіка (рис 2.3, рис. 2.4) очевидно, що в період травень-листопад 2009 року ієна стабільно йшла вгору. Причиною цього рекордного падіння долару проти ієни називають масові застереження щодо нестабільності економіки США. Зростанню ієни проти долара також сприяли спекуляції щодо подальшого погіршення ситуації на ринку нерухомості та ринку праці США. Тобто, можна сказати, що не ієна зросла, а потерпів крах долар у цій парі.

Проте Міністерство фінансів Японії ще раз підкреслило, що уряд не зацікавлений в таких коливаннях валюти, і що можливими будуть проведення валютних інтервенцій, що у листопаді 2009 вже знизило курс ієни и дещо стабілізувало її. За даними на початок 2010 року ієна все ще продовжувала падати в ціні щодо основних світових валют [19].

2.2 Аналіз проведення валютних операцій

Ринок валютних операцій поділяється на: ринок спот (spot)oneрацій і ринок строкових операцій.

На валютному ринку строкових операцій розрізняють:

а) ринок форвардних угод (forward);

б) ринок угод «своп» (swap);

в) ринок ф'ючерсних контрактів (futures);

г) ринок опціонів (options).

Отже, фінансовими інструментами строкового валютного ринку є форвардні, свопівські, ф'ючерсні та опціонні угоди. Оскільки строковий валютний ринок є похідним від валютного ринку «спот», зазначені фінансові інструменти називають ще похідними інструментами, або деривативами (derivatives) [21].

За даними Bank of International Settlements (BIS), на початок 2009 року щоденний обсяг операцій «спот» становив більш як $700 млрд збільшившись за останні 10 років на 70 %; форвардні операції та операції «своп» складали $900 млрд, збільшившись у зазначений період у 3,75 рази (рис.2.5). Для порівняння: обсяг торгівлі біржовими ф'ючерсами в середньому за день складає $12 млрд. Слід зазначити, що на біржі стандартного розміру угодою є сума приблизно в $100 тис, а не $5 млн як на ринку «спот» угод. «Дрібні» інвестори віддають перевагу ф'ючерсам та опціонам, а великі — ринку Forex [21].

Рис. 2.5 Динаміка ф’ючерсних операцій та операцій «спот» на долар у 2009 році

На світовому ринку торгівля валютою в основному зосереджена на міжбанківському валютному ринку (Forex); торгівля строковими угодами здійснюється на біржі (Chicago Mercantile Exchange, CME) та у позабіржовий час на позабіржовому електронному ринку (GLOBEX). Торгівля ф'ючерсними угодами на індекс долара США (Dollar Index), яка використовується для хеджування різноманітних портфельних інвестицій, здійснюється у Нью-Йорку на NYBOT (New York Board of Trade). Forex є цілодобовим міжбанківським валютним ринком, який не припиняє свою роботу навіть у вихідні дні та різдвяні свята, незважаючи на те, що у робочі дні ліквідність та активність ринку набагато вищі. У сучасному вигляді цей ринок існує з липня 1973 року, коли управляючі центральних банків «Групи десяти» домовилися перейти на режим плаваючих обмінних валютних курсів. Виділяють три основні географічні регіони цього ринку: Азія з центром у Японії; Європа з центрами у Лондоні та Франкфурті-на-Майні; Америка з центром у США [6, c. 190-198].

Одночасно зі сходом Сонця починаються перші валютні торги в Австрії та Новій Зеландії. Але справжньої активності ринок набуває з відкриттям ринків Японії — близько 2 години ночі (тут і далі — київський час) з невеликим затишшям приблизно о 5—6 годині ранку (обідня перерва). У цей час в основному торгують австралійським доларом, доларом США, євро, японською ієною та іншими валютами країн Азії. Перші європейські валютні дилери починають працювати о 8 годині ранку зі сплеском активності о 9 годині. У цей час починається одночасна перехресна торгівля європейського та азіатського фінансових ринків, ведеться активна торгівля крос-курсами за участю японської єни, з одного боку, та євро і фунта стерлінгів — з іншого. Робочий час з 9 до 12 години є чи не найпліднішим для торгівлі на Forex. З 12 години, із закриттям ринків Азії, спостерігається поступове скорочення обсягів торгівлі та сповільнення рухомості ринку. Низька активність ринку триває до 15 години, коли починають роботу перші американські валютні дилери.

Серйозний вплив на європейську торгову сесію фінансових ринків США розпочинається з 15 год. 30 хв. Початківцям на ринку Forex не рекомендують здійснювати угоди у цей час, оскільки перехресний ринок Європа—Америка є одним із найнепередбачуваніших і найдинамічніших. Європейська складова валютного ринку закривається о 20 годині (поняття «закривається» щодо ринку Forex розуміється не буквально, а тільки як пониження активності до мінімуму). Далі діяльність ринку продовжує поступово затухати з практично повним завмиранням приблизно о 1 годині ночі, коли на сцені знову з'являються країни Тихоокеанського регіону. За даними Bank of International Sattlements (BIS), обсяг торгів міжбанківського валютного ринку в середньому за день складав у квітні 2008 р. 3 трлн дол. США, збільшившись за останні 10 років у 2,5 рази. Приблизно 50 % усього обсягу торгівлі припадає на час активної роботи європейських фінансових ринків. Азіатські та американські ринки забезпечують приблизно по 25 % обсягів торгівлі.

Характерними рисами міжнародного ринку обміну валют є:

— ліквідність. Величезні обсяги грошових коштів, що обертаються на ринку, та велика кількість його учасників обумовлюють можливість у будь-який момент купити або продати практично необмежену кількість валюти; спред між ціною купівлі та продажу становить 0,001—0,05 %;

— доступність. Ринок працює 24 години на добу шість днів на тиждень;

— прозорість. Більшість учасників ринку дізнаються про події одночасно, що ставить всіх їх у рівні умови. Основні економічні показники регулярно публікуються, їх можна спрогнозувати;

— прогнозованість. Методи наукового та технічного аналізу дають змогу оцінити можливий розвиток подій;

— термін виконання угоди. З моменту прийняття рішення щодо купівлі-продажу відповідної валюти до його реалізації проходить 20—60 секунд.

У межах окремих країн існують національні валютні ринки, які можуть бути поділені на вільні — в країнах, де відсутні обмеження щодо поточних операцій з валютою, та обмежені (не вільні) — в країнах, де такі обмеження існують. Тут валютні операції здійснюються лише на офіційному валютному ринку, уповноваженими установами і за офіційними курсами, котрі встановлюються регулювальними органами [28].

У деяких країнах одночасно з офіційним допускається існування паралельного валютного ринку, де курси валюти трохи відрізняються від офіційного. За відсутності паралельного валютного ринку нерідко виникає нелегальний («чорний») валютний ринок, операції на якому караються законом. На кон'юнктуру валютного ринку впливають: обсяг ВНП, темпи зростання промислового виробництва, рівень безробіття, індекс оптових і роздрібних цін, стан основних статей платіжного балансу, динаміка відсоткових ставок.

Як висновок, можна сказати, що на сучасному етапі розвитку світового валютного ринку за пропорційним співвідношенням лідирують операції «спот», проте значно зріс показник і щодо операцій «форвард». На динаміку валютних курсів та валютних операцій значно впливають як політичні чинники, так і загальні тенденції, що панують на фінансовому ринку.

Розділ 3. ПРОГНОЗИ ТА ОЧІКУВАНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ СВІТОВОГО ВАЛЮТНОГО РИНКУ

Всі сучасні тенденції розвитку світового валютного ринку повністю залежать від ситуації, яка склалась на міжнародній економічній арені. Ці сучасні тенденції являють собою сукупність факторів, що повністю відповідають вимогам сучасної економіки та дозволяють удосконалити взагалі всю систему міжнародних економічних відносин. Серед тенденцій можна виділити найбільш виражені, і, в першу чергу, до них відноситься збільшення кількості угод щодо купівлі-продажу валюти, що укладаються через світові електронні торгові спеціалізовані системи, створення яких у свою чергу є свідоцтвом високого розвитку інформаційних технологій. Крім того, тенденції на міжнародному валютному ринку прийняли характер потягу до реформування даної сфери з точки зору ужорсточування порядку заключення валютних угод. Також є тенденція до збільшення числа учасників валютного ринку, що призводить до розширення його меж. З урахуванням останніх економічних змін, що залишили особливі зміни у кожній з країн, пріоритетними тенденціями стало реформування валютної сфери. Ці реформи пройшли декілька етапів - з регіонального до міжнародного рівня. Крім того, ці тенденції мають за основу корегування міжнародного законодавства з метою виключення можливості проведення так званих «тіньових» угод [26].

Фінансова криза, глобальний економічний спад, зниження світового товарообігу і бурхливий ралі на фондових і товарно-сировинних ринках - ось чим запам'ятаються інвесторам останні чотири квартали року, що минає. Запам'ятаються вони і безпрецедентними за всю світову історію збитками фінансової індустрії, а також гігантськими сумами, які витратили уряди розвинених країн на порятунок своїх економік.

Варто нагадати, що з моменту ескалації світової кризи, за різними оцінками, були знищені банківські активи на суму $ 1 трлн., Вартість житлового фонду скоротилася більш ніж на $ 5 трлн., А загальне падіння вартості активів на світових фондових ринках перевищила $ 10 трлн.! Іншими словами, близько 10% світового багатства було знищено за п'ять останніх кварталів.

Ще більш вражаючі цифри фігурують у звітах урядових організацій. Якщо підсумувати всі безпосередні грошові інвестиції, позики, страховки та інші форми державної підтримки компаній, які здійснила тільки адміністрація США, то сума складе майже $ 5 трлн. (Що, за деякими даними, в двадцять разів перевищує витрати, понесені американцями під час підготовки першого польоту на Місяць). При цьому до кінця 2010 р. загальний обсяг стимулюючих ін'єкцій, можливо, подвоїться.

Для підтримки національних фінансових систем уряди різних країн виділили близько $ 9 трлн. Фактично ж кошти платників податків пішли на поповнення капітальної бази банків-зомбі, викуп у них проблемних активів та забезпечення гарантій з їх борговими зобов'язаннями [2].

Збереження наднизьких процентних ставок з боку ключових Центробанків світу остаточно наповнили фінансову систему ліквідністю, блукаючої тепер на ринках у пошуках більшої прибутковості і ніяк не бажає перетікати в реальну економіку.

Справедливості заради варто помітити, що не забули «щедрі» влади і про рядового споживача, адже для багатьох держав, в першу чергу Сполучених Штатів, особисті витрати домогосподарств є головним драйвером розвитку всієї економіки (близько 70% ВВП). У результаті в рамках податково-бюджетної політики приймалися різні програми підтримки громадян та їх споживчої активності. Але з огляду на планомірне зростання безробіття в країнах ОЕСР, приватний попит протягом усього року залишався досить слабким. Не сприяли його зростанню і ті самі банки, в які були вкачати мільярди доларів. Обсяг позик населенню в розвинених країнах практично з місяця в місяць скорочувався. Фінансові організації США і ЄС замість кредитування реального сектора воліли акумулювати щедро надану ліквідність на рахунках і депозитах в ЦБ. Частина коштів, як вже було відмічено, банки спрямовували на фінансові ринки, забезпечивши, тим самим, фактично дев'ятимісячне ралі на фондових і товарно-сировинних майданчиках. Наддешеві доларове фондування і упевненість у швидкому відновленні світової економіки забезпечили приплив коштів в ризикові активи. У результаті американський долар став ключовою валютою запозичення в операціях carry trade, потіснивши в цій ролі японську ієну.

І все ж, незважаючи на відірваність фінансових ринків від реальності, владі найбільших економік світу варто віддати належне: колапсу світової фінансової системи, який в кінці минулого - на початку поточного року передрікали багато економістів, так і не сталося. Ціною величезних бюджетних дефіцитів керівництву більшості розвинених країн вдалося стабілізувати ситуацію. І вже за підсумками III кварталу ВВП США, Єврозони та Японії продемонстрували зростання. Звичайно ж, позитивна динаміка була багато в чому обумовлена низькою базою порівняння і активним державним стимулюванням, але заперечувати деякі ознаки відновлення у світовій економіці навряд чи варто. І тепер все питання в стабільності подібних процесів. Чи не вийде так, що варто згорнути монетарні стимули і посилити податково-бюджетну політику, як тут же пробилися в «тепличних» умовах «зелені паростки» підуть назад до свого краю?

Характеристики

Список файлов курсовой работы