95141 (613201), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Запропоновано спеціалізовані зорові вправи та ігри, які можна застосовувати як на уроках фізичної культури, так і в процесі фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі навчального та продовженого дня . Ці вправи знімають зорове напруження і стомлення, розслабляючи зовнішні і внутрішні м'язи ока, покращують кровообіг очей і циркуляцію внутрішньоочної рідини. Також вони допомагають стабілізувати та направлено підвищувати рівень зорової (акомодативної) витривалості. В основу ігор покладені два провідних принципу тренування очей (за Е.С. Аветісовим [2]): перший - "розгойдування" акомодації, другий - релаксація (зменшення напруги).

3.4 Масаж

Показання: травма очей, опік обличчя та очей, контрактура і судоми м'язів ока, хронічні запальні захворювання вік, затяжний катаральний кон'юнктивіт, початкова стадія паренхіматозного кератиту, склерит, епнсклеріт, помутніння рогівки, кришталика і скловидного тіла, травматична катаракта, глаукома, кераталгія, катаракта , невралгія в області очниці, ксерофтальмія, сльозотеча, серозний тенотіт, після пластичних операцій.

В даний час в офтальмологічній практиці застосовують місцевий масаж, який надає безпосередній вплив на хворий орган - око, і сегментарно-рефлекторний масаж для загального впливу на організм, на його центральну і вегетативну нервову систему для підняття загального тонусу організму, підвищення опірності і пристосовності його для боротьби з місцевим патологічним процесом в оці. Для більш ефективного використання масажного методу місцеві впливу на хворі тканини ока поєднують із загальними сегментарно-рефлекторними впливами, застосовують спеціальну окорухових гімнастик

План масажу: вплив на паравертебральні зони спинномозкових сегментів (Du-Civ) масаж голови, шиї, обличчя та комірцевої зони. Сегментарно-рефлекторний масаж надає рефлекторне стимулювання і передбачає використання слабких впливів, що сприяють зняттю емоційної напруги, напруги м'язів обличчя, голови, шиї, плечового пояса, ослабленню больового синдрому, стимулювання кровообігу і лімфотоку, розсмоктуванню патологічних продуктів запалення тканин, набряків, поліпшення трофічних і регенеративних процесів.

Відповідно з виявленими супутніми захворюваннями і синдромами в план сполучнотканинного масажу вносилися додаткові лінії, спрямовані на їх усунення. Огляд та пальпація покривних тканин у даної групи хворих дозволили виявити ущільнення сполучної тканини у всіх зонах голови, особливо в міжлопатковому, у вигляді горбистість, а також в області шиї і задній кордону волосистої частини голови, де ущільнення сполучної тканини нагадувало тяж. Крім того, припухлості та больові точки визначалися в області чола, перенісся, надбрівних дуг, скронь, волосистої частини голови.

У другій половині курсу масажу ці болючі точки і припухлості, як правило, зникали або зменшувалися в розмірах і кількісно. Лікування сполучнотканинними масажем проводиться з метою нормалізації вегетативного тонусу, ліквідації спазму судин, що постачають кров'ю орган зору, гальмування прогресування очного захворювання. У період лікування хворі відзначають поліпшення загального стану, більш швидке засвоєння навчального матеріалу, підвищення пам'яті, уваги, зменшення або зникнення головних болів, нормалізацію сну - зникнення сонливості вдень, швидке засинання і спокійний сон вночі. З боку основного захворювання вдається досягти позитивних результатів: незначно поліпшити гостроту зору, розширити поля зору, зменшити спазм судин очного дна.

За час лікування масажем сполучної тканини зі спостереження окуліста у хворих прогресування патологічного процесу не спостерігалося. Слід зазначити, що масаж сполучної тканини потрібно проводити на основі раціонального харчування, яке повинне бути різноманітним з великою кількістю вітамінів.

Техніка масажу сполучної тканини при захворюваннях очей і синдромах зорових порушень: на перших трьох-чотирьох процедурах у вихідному положенні хворого сидячи або лежачи, масажу піддаються наступні області: крижово-клубові зчленування і крижі, гребінь клубової кістки, найширша м'яз спини. На наступних процедурах, план лікування розширюється додаванням області бічній поверхні грудної клітки і спини: трикутне простір, лопатки, трапецієподібні м'язи, паравертебральні лінії в шийному відділі хребта. Впливу на реактивні точки в області плечового поясу з успіхом можуть бути включені в план масажу при частковій атрофії зорових нервів і пігментного дегенерації сітківки. Надалі масажується: задня межа волосистої частини голови, розтягування потиличної зв'язки, верхня вийная лінія, латеральний край грудинно-ключично-соскоподібного м'яза. При поєднанні зорових і слухових порушень масажу підлягають області нижнього краю нижньої щелепи, виличні дуги і виличні кістки.

Після чого включаються наступні анатомічні області: шви черепа, скроневі лінії, перенісся, надбрівні дуги, передня межа волосистої частини голови, лоб. Процедура сполучнотканинного масажу закінчується довгими рухами по вентральної поверхні тіла і вздовж клубової-великогомілкової тракту. Впливу на реактивні точки області плечового поясу: впливом на реактивні точки плечового поясу досягається підвищення васкуляризації органу зору, головного мозку, а також комірцевої зони та верхніх кінцівок. Перша реактивна точка розташована в області підключичної ямки на 3-4 сантиметри нижче середини ключиці. Вплив здійснюється середнім і безіменним пальцями, поміщеними глибоко в м'які тканини підключичної ямки, воно спрямоване до середини ключиці і здійснюється у швидкому темпі фасциального технікою сполучнотканинного масажу. Вільна рука масажиста фіксує м'які тканини на 1-2 сантиметри нижче місця проекції першої реактивної точки. Рух повторюється 2-4 рази на кожній з симетричних точок.

Друга реактивна точка розташована в куті між акроміальним кінцем ключиці і дзьобоподібним відростком лопатки. Вплив здійснюється середнім і безіменним пальцями масажиста в латеральному напрямку. На кожну симетричну точку впливають 2-4 рази, при цьому хворий відчуває гостру колючі біль. На реактивні точки плечового поясу впливають у вихідному положенні хворого сидячи або лежачи, масажист стоїть позаду хворого або сидить у головного кінця масажного столу.

Висновки до третього розділу

1. Розвиток зорового сприйняття доцільно здійснювати в тісному взаємозв'язку з лікувальної, відновлювальної та педагогічною роботою. Активізацію зорових функцій необхідно проводити через активну рухову діяльність дітей, причому формування різних способів сприйняття рухів повинно протікати при опорі як на зорові, так і слухові і кінестетичний функції.

2. Результати роботи з дітьми з розвитку зорового сприйняття при оволодінні рухами залежать від ряду умов: створення комфорту для зорових функцій, правильності побудови навчання з урахуванням особливостей дітей з порушенням зору, індивідуально-диференційованого підходу, забезпечення пропедевтичної навчання, емоційного позитивного ставлення до занять, обліку стану здоров'я дитини в день заняття, його бажання.

3. Спеціальні вправи для очей, розроблені ефективно використовувалися в роботі з дітьми при монокулярному характері зору.

4. Спеціалізовані зорові вправи та ігри знімають зорове напруження і стомлення, розслабляючи зовнішні і внутрішні м'язи ока, покращують кровообіг очей і циркуляцію внутрішньоочної рідини. Також вони допомагають стабілізувати та направлено підвищувати рівень зорової (акомодативної).

5. Для більш ефективного використання масажного методу місцевого впливу на хворі тканини ока його поєднують із загальними сегментарно-рефлекторними впливами і застосовують спеціальну окорухову гімнастику.

ВИСНОВКИ

1. Огляд та аналіз літературних джерел, педагогічні спостереження за дітьми дошкільного віку з порушенням зору дозволяють стверджувати, що сьогодні в навчально-виховному процесі роботи недостатньо використовуються можливості корекційної роботи з фізичного виховання з урахуванням зорових патологій дітей. Порушення зору у дошкільнят веде до відставання фізичного розвитку, рухової активності, обмежують орієнтування у просторі.

2. Специфічні особливості фізичного розвитку були відзначені і в різних порушеннях опорно-рухового апарату і постави. Порушення постави і ступінь їх вираженості обумовлені станом зору у дітей. Частота випадків порушень постави у дітей з порушенням зору складає 60-65%. Поряд з порушенням постави у досліджуваної групи дітей були деформації нижніх кінцівок, що виражаються в викривлення стоп. Ці порушення зустрічалися на 60-70% частіше, ніж у дітей з нормальним зором.

3. Необхідні компоненти для фізичної реабілітації дітей з вадами зору такі: комплексний підхід до організації фізичного виховання дітей дошкільного віку; організована корекційно-педагогічна середа в процесі фізичного виховання дітей з порушенням зору; врахування особливостей зорового сприйняття у дітей в процесі фізичного виховання; сегменторний та загальний масаж; корекційно-спрямовані заняття з фізичного виховання в дошкільному закладі; організований лікувально-педагогічний контроль на заняттях з фізичної культури.

4. Розвиток зорового сприйняття доцільно здійснювати в тісному взаємозв'язку з лікувальної, відновлювальної та педагогічною роботою. Активізацію зорових функцій необхідно проводити через активну рухову діяльність дітей, причому формування різних способів сприйняття рухів повинно протікати при опорі як на зорові, так і слухові і кінестетичний функції.

5. Вивчаючи літературу, ми дійшли до висновку, що для людей з вадами зору виконання ними вправ силового характеру слід припиняти при перших ознаках зниження працездатності (на 3-5%), а систематичне виконання дозованих гімнастичних вправ не викликає негативних зрушень в стані їх зору.

6. Під впливом фізичних вправ у дітей значно знизилася захворюваність і підвищилися показники фізичного розвитку. Було доведено, що засобами фізичної культури можна коригувати цілу низку порушень, компенсувати неповноцінність організму, поліпшити функціональний стан рухового аналізатора і сприяти підготовці дітей до школи.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

На основі аналізу методично-наукової літератури та вивчення передового досвіду, можна стверджувати, що в ігровому методі корекції проблем зору доцільно ігри розділити за наступними класифікаціями (за діагнозами та способом дії на дошкільника). Усі рухливі ігри можна класифікувати за такими ознаками:

1. За змістом та складністю

1. Складні ігри з елементами спортивних ігор:

- футбол;

- хокей;

- волейбол;

- городки;

- настільний теніс;

- бадмінтон;

2. Елементарні ігри з правилами

Сюжетні- це ігри в яких є сюжет, ролі і всі рухи та дії зумолені правилами ("Гуси-Лебеді", " У ведмедя у бору", " Сонечко" та ін.);

Безсюжетні- це ігри, де немає сюжету, ролей, виконуються певні дії згідно з правилами. До них відносяться:

- ігри типу квача;

- ігри з предметами (м'чем, кеглями тощо);

- більшість ігор змагань і естафет.

Ігри-забави - в них переважають нескладні завдання з основними рухіми, які виконуються у незвичних кумедних умовах ( "Збери ложкою картоплю", " Відкуси шматочок", "Займи вільний стілець" тощо).

2. За видом основного руху

1. Ігри з ходьбою (" у лісочку на горбочку")

2. Ігри з бігом ("Квач", " Два морози" та ін.)

3. З елементами рівноваги ( " Переправа")

4 .Ігри зі стрибками ( "Горобці-стрибунці, "Журавель і жабки " та ін..)

5. Ігри з повзанням ("Пожежники на навчанні")

6. Ігри з метанням, киданням, ловлею ("Мисливці і звірі")

3. За ступенем фізичного навантаження

1. Ігри великої рухливості - це ігри, де беруть участь всі діти і гра побудована на рухливості великої інтенсивності (біг, стриби) - "квач".

2. Ігри середньої рухливості - діють всі діти, ці ігри можуть бути побудовані на меншій інтенсивності рухів (повзання) в ній часто чергуються більш і менш інтенсивні (кидання, ходьба, стрибки)- "Лови, кидай, впасти не давай", "По рівненькій доріжці".

3. Ігри малої рухливості - беруть участь всі діти, гра побудована на мало інтенсивних рухах (ходьба, лазіння, кидання). Також сюди відносяться такі ігри в яких одна чи декілька дітей можуть інтенсивно рухатись, а іншу або стоять , або мало рухатися промовляючи слова. Наприклад до таких ігор відносяться більшість хороводів: "Подоляночка", "Літала сорока", "Третій зайвий" та ін.

Класифікація вправ та ігор для корекції порушень зорових функцій

I. Вправи та ігри, що замінюють апаратне лікування, що використовуються в процесі фізичного виховання

Мета: Безперервне спостереження очима за рухами предметів.

1. Слідкування за миготливими лампочками на світловому лінійному табло (справа - наліво; ліворуч - праворуч, знизу - вгору; зверху - вниз).

2. Закидання м'яча в кільце.

3. Метання м'яча в ціль (використовуються індивідуальні ручні кільцекиди).

4. Настільний баскетбол.

5. Настільний теніс.

6. «Слідкуй за маятником».

7. «Підкинь кільце і злови»

II. Вправи та ігри, що використовуються при збіжної косоокості

Мета: Розслабити конвергенцію, розвивати напрямок погляду дитини в далечінь і вгору

Характеристики

Список файлов курсовой работы