94658 (613134), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Протеїни гострої фази. Реакція гострої фази спостерігається у вагітних сук приблизно під час імплантації ембріонів. Ця реакція унікальна, і проявляється лише у сук, тому рівні фібриногену, С-реактивного білку або інших протеїнів являються чуттєвим маркером вагітності. Початкове підвищення рівня протеїнів відбувається з 20 дня, і пік спостерігається на 40 день вагітності.

Метод являється достатньо надійним, хоча вірогідність помилки не виключена, оскільки позитивний результат може бути отриманий і при наявності запальних процесів.

Діагностичне ультразвукове скануваня в В-режимі застосовують для підтвердження вагітності на різних строках. УЗД представляє собою не інвазівний метод, безпечний для оператора і пацієнта. Оптимальним вважають проведення дослідження через місяць після в’язки.

У сук ембріони вперше можуть бути визначені на 15 день після овуляції, в цей період вони виглядають як сферичні анехогенні структури близько 2мм в діаметрі. Починаючи з 20-го дня після овуляції, вони візуалізуються у вигляді продовгуватих структур близько 7мм в діаметрі і 15мм в довжину. Серцебиття плодів визначається на 22 день після овуляції. Максимально швидкий ріст проходить між 32 та 55 днями. У вказаний період ясно видна голова, тіло і черевна порожнини, легко ідентифікується плацента. Починаючи з 40 дня, кістки плодів стають гіперехогеними і відображаються на екрані. З 45дня ідентифікується наповнений рідиною (анехогений ) шлунок. На пізніх строках вагітності голова, хребет і ребра дають інтенсивне відображення та стають легко помітними. В останні 20 днів виявляють нирки і тонкий кішківник.

ІІІ. Власні дослідження

1) Мета та задачі

Метою проведеної нами роботи було встановлення вагітності у суки, встановлення строків вагітності, кількості плодів, виявлення можливих патологій у розвитку плодів, та складання прогнозу розвитку плодів та часу родів.

Поставленою нами задачею було опанувати методику проведення УЗД дослідження, та навчитися розраховувати час родів по даним УЗД, встановити анатомо-топографічне розташування плода під час родів, оцінка стану внутрішніх органів плоду, ускладнення вагітності запаленням та пухлинами.

2) Методи та матеріали

Ми використали 3 методи. а саме метод пальпації, аускультації та УЗД дослідження.

Метод УЗД дослідження.

Особливості огляду:

ультразвукове дослідження проводять по клінічним показникам. На пізньому строку вагітності не бажане дослідження в положенні на спині, так як порушується трофіка через можливість здавлювання збільшеною маткою аорти та задньої полої вени.

Особливості анамнеза та клінічної картини:

УЗД у акушерстві являється найбільш достовірною і інформативною методикою серед інших клінічних методів в оцінці деяких аспектів у течії нормальної вагітності і особливо при її патології.

УЗД картина в нормі:

якісна оцінка строку вагітності заключається в оцінці структури вмісту амніону(жовточного мішка , частин скелету, внутрішніх органів плоду).

З 15-го дня вагітності(в ампулярну стадію) амніотичної порожнини являються як розростання округлої порожнини, діаметром 1-1,5см. Стінки ембріональної порожнини, що представляють собою трофобластичну оболонку бластоцисти, у вигляді ехопозитивного обідка добре простежуються ,так як їх ехоплотність вища ехоплотності слизової рога матки. Структура рідкого вмісту ембріональної порожнини однорідна. Відображення ембріону відсутнє, так як в цей строк має мінімальні розміри і не виступає в порожнину бластоцисти. Дорсальне підсилення ехосигналу виражено слабо через не великий об’єм рідини.

Оглядова (трансобдомінальна) ехолокація дозволяє побачити амніотичні порожнини не в усіх випадках, що зумовлено відносно не великими розмірами об’єктів, тому у сумнівних або при негативному результаті призначають повторне дослідження. У ряді випадків порожнини візуалізуються, як це не парадоксально, лише після повного опорожнення сечового міхура, так як створюються більш оптимальні умови(сечовий міхур у випадку наповнення артефактом дистального підсилення ховає порожнини).

З 20го дня амніотична порожнина має розмір 2-3см і продовгувату форму. Ехографічне зображення ембріона схематично відображає його морфологічну будову і характеризується в присутності рога матки порожнини амніона(водна оболонка). Виявляється амніон, що має рідину і плодові оболонки, обмежені амніотичною оболонкою. Маркером вагітності в цей строк є наявність в порожнині матки ехонегативного об’єкта округлої форми з зоною дорсального підсилення. Ехощільність стінок висока. Гарна візуалізація забезпечується наявністю рідини в амніотичній порожнині і відносно щільними стінками.

Розміри порожнини реєструються стандартним комп’ютерним оснащенням апарата і зазвичай виявляють зміни діаметру, довжини окружності, об’єму порожнини. Зміни проводять на ультра звуковому зрізі порожнини максимального розміру.

В подальшому ембріональна порожнина різко збільшується в наслідок прогресування вагітності (інтенсивної секреції ембріональної рідини). Однак товщина стінок не в усіх соченнях однакова, що пов’язано з наявністю ворсинчастого хоріона.

З 20 днів закінчується перший етап ехографічної динаміки, головною особливістю якого являється відсутність зображення внутрішньо порожниних ембріональних структур. Диференційна діагностика в цей строк у більшості випадків просто не потрібна.

Точну кількість плодів виявити не завжди вдається(виявлялося після контрольної лапаратомії або після родів) через багаторазове відпромінення «акустичне дзеркало», необхідністю спеціальності підготовки для дослідження великої поверхні шкіри, неможливості обездвижування тварини(небезпеки негативного вливання міорелаксантів перебіг вагітності).

Другий етап ехографічної динаміки характеризується появою в просвіті амніона відображення внутрішніх ембріональних структур, зміни будови плодових оболонок, в подальшому збільшення об’єму амніона.

В просвіті амніону виявляють ехопозитивне відображення – жовточний мішок, представляючи собою додаткову камеру округлої форми, діаметром до 5мм, вміщуючу рідину. Розміщену при стіно. Ембріон не видимий , так як має розмір 1-2мм і прилягає до внутрішньої стінки амніона.

Наступним етапом ехографічної динаміки являється поява в порожнини амніона відображення ембріона у вигляді компактного м’ягкотканевого утворення овальної форми, у більшості випадків при стіно. З цього моменту проходить інтенсивний ріст та розвиток плоду, збільшується об’єм навколоплідної рідини, плаценти, матки.

З 30-го дня вагітності можлива ідентифікація внутрішніх органів, скелета. Рух плоду візуалізується з 30-40дня. Наряду з повільним переміщенням визначають і швидкий, поштовхоподібний, особливо при не обережній компресії датчика. Збільшуються в розмірах та диференціюються анатомічні утворення та органи плоду.

Головка плоду візуалізується у вигляді округлої утворення з чіткими контурами чітко визначаються середні структури. Кореляція розмірів головки в залежності від строку вагітності, кількості плодів і породних особливостей в ветеринарній медицині поки не розроблено. Можна лише відмітити, що при занадто великому діаметрі головки плоду і вузькому тазі матері наявність є вірогідність родових ускладнень.

Дослідження грудної клітини плоду необхідно для візуалізації серцевих скорочень і визначення положення і позиції плоду.

Серце плоду займає більшу частину грудної клітини, у порівняні з дорослими тваринами, візуалізується як порожнине утворення з наявністю шлуночків, передсердій, перегородок, клапанів.

Візуалізація внутрішніх органів черевної порожнини можлива на пізньому строку вагітності. Печінка плоду візуалізується у вигляді ехопозитивного утворення з внутрішніми ехоструктурами, має великі розміри і займає каріальну порожнину черевної порожнини. Відображення сечового міхура виходить практично в усіх спостереженнях у вигляді ехонегативного утворення округлої, та грушоподібної форми. Кишківник у вигляді гетерогенних без формених структур займає каудальну половину черевної порожнини.

Форма та величина зображення тіла плоду залежить від плоскості січення, в якому проводиться скарування, положення згибу хребта по відношенню до датчику.

До 50-58дня вагітності кількість рідини в матці різко зменшується, а наявність плодів можна встановити тільки по чітко образній будові хребта(феномен чіток).

У собак вагітність точно визначається з 15-21-го дня від в’язки. Амніотична порожнина видима як амніотичний міхурець розміром 1-2см. Ідентифікація внутрішніх органів, скелета, рух плодів можлива з 30-го дня.

Частота серцевих скорочень плоду добре діагностується як в режимі реального часу, так і в М-режімі. В 30 днів вагітності вона складає 150-180уд/мін, в 45днів доходить до 200уд/мін, до кінця вагітності знову знижується до 150-160уд/мін.

Метод пальпації:

Пальпація є надійним діагностичним прийомом, однак іноді провести її досить складно особливо коли тварина демонструє агресивність або нервозність. Крім того, у випадку ранньої в’язки існує вірогідність діагностичної помилки через розходження у підрахунках. Процедура пальпації черевної порожнини кішок та собак схожа, хоча у кішок провести її технічно легше.

Оптимальні умови для визначення вагітності створюються приблизно через місяць після в’язки , і опитний клініцист досягає 90% точності. З 26 по 30 день ембріони представляють собою сферичні утворення, що досягають 15-30мм в діаметрі. Щільні, заповнені рідиною структури відносно легко пальпуються, якщо черевна стінка розслаблена. Починаючи з 35 дня, зародки витягуються, збільшуються в розмірах і втрачають тонус. На цій стадії пальпація утруднена. Після 45дня проходить зміщення рогів матки, в результаті каудальна частина кожного рогу послаблюється вздовш вентральної черевної стінки, тоді як краніальна того ж рогу розслабляється дорсально. Плоди можна ідентифікувати після 55дня, особливо якщо при підняти передню частину тіла суки, зміщуючи матку до тазової області.

Підрахувати кількість ембріонів за допомогою пальпації досить складно, хоча іноді і вдається, особливо якщо обстеження проводять на 28 день при умові спокійної поведінки і нормальної вгодованості суки

Метод аускультації: аускультацією визначають серцебиття плодів. Як у собак так і укішок серцебиття плодів аускультують на пізніх строках вагітності за допомогою стетоскопу або фіксують на ЕКГ. Серцебиття плодів визначається досить легко оскільки їх частота в двічі більша за частоту серцевих скорочень матері.

3) Результати власних досліджень

Нами була обстежена собака – безпорідна сука трирічного віку. У ході обстеження ми використали метод пальпації, аускультації та УЗД дослідження. Одстеження проводилися на 28–30 добу вагітності.

Методом пальпації були визначені сферичні утворення довжиною 25-30мм, що досить чітко пальпувалися через черевну стінку.

Методом аускультації на 70 добу вагітності було визначене чітке серцебиття плодів що більше ніж у двічі перевищувало серцебиття матері.

Для ультразвукового дослідженнями використали 5Гц зонд. При цьому було виявлено формування 6 плодів, чітко визначені голова, тіло та черевна порожнина, чітко диференціювали плаценту, кістки скелету. Було зафіксовано серцебиття , та рухливість плодів.

ІV. Висновки та пропозиції

З усього наведеного вище слід зазначити, що діагностика вагітності у дрібних тварин справа досить складна, та в край необхідна, бо дозволяє своєчасно підтверджувати або спростовувати вагітність. Це дає змогу своєчасно змінювати раціон тварини та навантаження на неї. Крім того дає змогу чіткого планування отримання потомства та зменшення кількості перегулів тварин що призводить до підвищення кількості та якості отриманого потомства. Особливу увагу слід звернути на ультразвукове дослідження так як цей метод є найточнішим то дає змогу чіткої діагностики розвитку вагітності, встановлення кількості плодів, їх розміру, ступеня розвину тості, планування родової допомоги, встановлення патологій як збоку матері так і з боку плодів що дозволяє своєчасно провести всі можливі заходи по усуненню захворювання.

Крім того слід зазначити, що методика ультразвукового дослідження на нинішньому етапі не досить спеціалізована. Не має чітких даних по породним особливостям розвитку вагітності, росту та формування плодів. Крім того не кожна ветеринарна установа має апарати УЗД та спеціалістів що могли би досить чітко читати Уз картину.

Тому при діагностиці вагітності слід користуватися всіма доступними методами та враховувати отриману інформацію.

Список використаної літератури

1. Керівництво з репродукції та неонатології собак та кішок під редакцією: Дж Сімпсон, Г. Інгланда, та М. Харві.

2. Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології під редакцією: В.А. Яблонського, С.П. Хоміна, Г.М. Калиновського, Г.Г. Харита, М.І. Харенко, В.І. Завірюха, В.Й. Любецький.

3. Клінічне УЗД органів черевної порожнини у собак та кішок під редакцією: Іваново В.В.

Характеристики

Список файлов курсовой работы