92802 (612983), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Таким чином, кровопостачання головного мозку регулюється місцевими метаболічними і міогенними механізмами. Вплив вегетативних нервів на мозкові судини має другорядне значення.

3.7 Нирковий кровообіг

Середня об'ємна швидкість ниркового кровотоку у спокої складає близько 4,0 мл на 1 г тканини в хвилину, тобто в цілому для нирок, маса яких 300 г, приблизно 1200 мл/хв., що складає близько 20% серцевого викиду. Особливість кровопостачання нирок полягає в наявності двох послідовних афферентних артеріоли, які распадаются на клубочкові капіляри, відокремлені від канальцевого капіллярного ложа виносячими (ефферентними) артеріолами. Ефферентні артеріоли характеризуються високим гідродинамічним опором. Тиск в клубочкових капілярах великий (близько 60-70 мл рт.ст.), а в навколоканальцевих відносно малий (близько 13 мм рт.ст.).

Для судин нирок добре розвинені міогенні ауторегуляторні механізми, завдяки яким кровотік і капілярний тиск в області нефронів підтримується на постійному рівні при коливаннях артеріального тиску від 80-120 до 180-200 мм рт. ст. Ниркові судини іннервуються соматичними судинозвужувальними нервами. Тонус цих нервів в спокої невеликий. При переході людини у вертикальне положення, ниркові судини беруть участь в загальній вазоконстрікторнвй реакції, що забезпечує кровопостачання головного мозку і серця. Нирковий кровотік знижується також при фізичному навантаженні і в умовах високої температури навколишнього середовища. Це забезпечує компенсацію зниження АТ, пов”язаного з розширенням м'язових і шкірних судин. Характерною особливістю судин нирок є їх низька здібність до розширення, в зв'язку з чим утруднено збільшення ниркового кровотоку шляхом зниження гідродинамічного опору. Тому у разі зниження кровопостачання нирок запускаються механізми, направлені на збільшення перфузійного тиску, зокрема, посилюється вироблення реніну. Активація ренін - ангиотензійної системи, що приводить до підйому системного тиску, в якійсь мірі збільшує і нирковий кровотік.

3.8 Кровопостачання в скелетних м'язах

Кровотік в скелетних м'язах у спокої складає біля 0.03-0.04 мл на 1 г тканини в хвилину. Оскільки загальна маса м'язів приблизно рівна 30 кг, то в цілому м'язовий кровотік складає приблизно 900-1200 мл/хв., т.е.15-20% загального серцевого викиду. При максимальному фізичному навантаженню м'язовий кровотік може досягати 20-22 л/хв. при серцевому викиді, рівному 25 л, тобто 80-90% загального кровотоку. У тренованих спортсменів ця величина може бути навіть більше.

Судини скелетних м'язів іннервуються симпатичними судинозвужуючими і судинорозширювальними волокнами.У закінченні симпатичних вазоконстрікторів виділяється норадреналін, в закінченнях вазоділятаторів - ацетілхолін, тому симпатичні судинорозширювальні волокна в скелетних м'язах відносять до холінергичних волокон. Роль вазоділяторних нервів може бути проілюстрована тим фактом, що у людини, що готується до м'язової діяльності, підвищення симпатичного тонусу може привести до чотирикратного збільшення кровотоку в м'язах.

При м'язовій роботі місцеві метаболічні регуляторні впливи на судини значно переважають над нервовими. Разом з тим на величину кровотоку впливає також механічне здавлення судин м'язів. При скороченні м'яза кровотік спочатку знижується, потім зростає навіть в порівнянні з початковим станом. У фазі розслаблення він ще більше збільшується;це так звана реактивна гіперемія, обумовлена судинорозширювальною дією продуктів метаболізму.

Ритмічні м'язові скорочення супроводжуються коливаннями кровотоку - зменшенням його під час скорочення і підвищенням - у фазі розслаблення. При цьому середня швидкість кровотоку завжди більша, ніж в спокою. Таким чином, при динамічній м'язовій роботі, коли скорочення і розслаблення постійно чергуються, м'яз стомлюється менше, ніж при статичному навантаженню.

3.9 Шкірний кровообіг

Навіть в умовах нейтральної температури навколишнього середовища ( біля 20 С для легко одягненої людини) кровотік в різних ділянках шкіри в спокої значно коливається. Шкірний кровотік змінюється в межах від 0,03 до 0,0 мл на 1кг тканини в хвилину, або в цілому, враховуючи вагу шкірних покровів 5 кг - від 160 до 500 мл/мін або 3-10% від величини серцевого викиду.

У регуляції шкірного кровотоку беруть участь два різних механізма,роль яких в різних ділянках шкіри різна. Судини шкіри акральних ділянок (кисті рук,стопи,мочки вух) багато іннервовані симпатичними адренергічними судинозвужувальними волокнами, що володіють відносно високим тонусом у спокої і при нейтральній температурі. Розширення цих судин пов'язане з центральним гальмуванням тонусу судинозвужувальних нервів. Розширення ж судин шкіри проксимальних ділянок кінцівок і тулуба відбувається переважно непрямим шляхом: воно опосередковане виділенням брадікиніна при збудженні холінергічних потовидільних волокон. Звуження всіх шкірних судин обумовлено підвищенням тонусу симпатичних адренергічних волокон.

Завдяки великій потужності підсосочкового венозного сплетіння (біля 1500 мл ) зміна тонусу шкірних вен може супроводжуватися значними зрушеннями об'єму крові в судинах шкіри.Таким чином, важлива функція шкірних судин полягає в депонуванні крові.

Найважливішою функцією кровотоку шкіри є участь в механізмах терморегуляції. При тепловому стресі величина загального кровотоку в шкірі може зрости до 3 л/хв. Однак, в різних ділянках шкіри ці зміни значно змінюються. Найбільші коливання кровотоку спостерігаються в шкірі дистальних відділів кінцівок. Так, якщо палець руки з холодної води помістити в гарячу, то кровотік в нім може збільшитися з 0,01 до 1 мл/хв. на 1г тканини,т.е. у 100 разів більше. Реакція судин шкіри проксимальних ділянок кінцівок тулуба на аналогічну дію значно слабкіша. Збільшення шкірного кровотоку в умовах високої зовнішньої температури пов'язана з відкриттям безлічі артеріовенозних анастомозів,по яким частина крові відтікала у вени, минувши капіляри. Завдяки високій теплопровідності шкіри цей механізм служить надзвичайно ефективним способом віддачі тепла через шкіру.

Висновок

Завдяки відносно великій масі серця і широкому просвіту судин кровообіг у дітей знаходиться в сприятливіших умовах, ніж у дорослих. Відносно велика кількість крові і особливості енергетичною обміну пред'являють серцю дитини значні вимоги, у зв'язку з цим працездатність дитячого серця вища в порівнянні з серцем дорослого.

Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи, недосконалість імунітету, наявність супутніх захворювань, вплив чинників зовнішнього середовища пояснюють частоту і тяжкість захворювань органів дихання у дітей.

Характеристики

Список файлов курсовой работы