91274 (612849), страница 9
Текст из файла (страница 9)
В аптеках: різаний солодковий корінь - у шухлядах, порошок - у банках.
Зворотній бік ППК.
Оскільки миш'яковистий ангідрид виписаний у кількості, що не зважується, його беруть у вигляді тритурації.
До виготовлення необхідно розрахувати кількості лікарських і допоміжних речовин.
У рецепті маса пілюль не зазначена. У такому випадку готують пілюлі масою 0,2 г кожна. Тому передбачувана маса всіх прописаних пілюль буде:
m(заг) = 0,2 * 30 = 6,0 г.
Тритурації миш'яковистого ангідриду (1: 10) слід взяти:
m(тритурації) = 0,03 * 10 = 0,3 г.
При використанні сухого екстракту його необхідно взяти приблизно одну шосту від усієї пілюльної маси, тобто:
m(сухого екстракту) = 6 * (1/6) = 1,0 г,
а також додати гліцеринову воду в кількості 10-30% від сухого екстракту, тобто: m(гліцеринової води) = 1 * 30% / 100 = 0,3 г.
Кількість порошку кореня солодки розраховують по різниці між передбачуваною масою пілюль і масою всіх інших інгредієнтів:
m(порошку кореня солодки) = 6,0 - (0,3 + 1,0 + 0,3) = 4,4 г.
Лицьовий бік ППК
17/02/2009
Trturatio arsenicosi anhydrici (1: 10) 0,3
Відпустив:
17/02/2009
Trturatio arsenicosi anhydrici (1: 10) 0,3
Отримав:
17/02/2009 Рецепт №10
Pulveris radicis Glycyrrhizae 4,4
Trturatio arsenicosi anhydrici (1: 10) 0,3
Extracti radicis Glycyrrhizae 1,0
Aqua glycerini 0,3
---------------------------------------------------------------
m(заг) = 6,0 г. № 30
Приготував:
Перевірив:
Відпустив:
Технологія
Спочатку в ступці подрібнюють порошок кореня солодки. Вибирають його на капсулу, залишивши приблизно 0,3 г. Одержують за вимогою тритурацію миш'яковистого ангідриду, висипають у ступку, змішують. Додають сухий екстракт солодки, потім краплями гліцеринову воду, перемішують і ущільнюють пілюльну масу рештою порошку кореня солодки до одержання необхідної консистенції.
Контроль якості
Готова пілюльна маса повинна бути пластичною, не прилипати до стінок ступки і товкачика. її збирають на голівці товкачика, знімають пергаментною капсулою, зважують (масу пілюль відзначають у ППК і на звороті сигнатури). З отриманої маси викачують на склі пілюльної машинки кульку, потім стержень. Пілюльний стержень повинен бути довжиною на весь різак пілюльної машинки (на 30 пілюль). Його поміщають на нижній різак і зворотно-поступальними рухами верхнього різака розрізають на 30 пілюль Формують пілюлі за допомогою ролика, підраховують на трикутнику Движеннікова.
У тару для відпуску поміщають 1,0 г лікоподію, переносять пілюлі, струшують, закупорюють і оформляють до відпуску. У ППК обов'язково вказують загальну масу пілюль, розважку і чим обсипані пілюлі.
Висновки та рекомендації
Основними операціями, які застосовуються в процесі приготування лікарських препаратів, є дозування, зв'язане з виміром маси речовини, і відмірювання її у визначених порціях (дозах). В аптечній практиці найбільше використовуються такі методи дозування, як відважування і відмірювання по об'єму і краплями.
Від точності виконання зазначених операцій залежить фармакологічна дія лікарських препаратів, а значить, і їх лікувальна дія на організм. Дозування проводиться за допомогою спеціальних пристосувань, до яких пред'являються відповідні вимоги, і при цьому користуються метрологічною системою мір, яка є загальноприйнятою і обов'язковою у нашій країні.
Одним з найпоширеніших способів дозування є відважування, яке виконується за допомогою ваг.
Терези - це прилад, призначений для визначення вагової маси лікарських засобів способом порівняння її з еталонами мас (з умовно прийнятими одиницями - гирями).
За конструкційними ознаками розрізняють гідростатичні, пружинні й зважувальні ваги.
З точки зору метрологічної характеристики (стійкість, сталість показань, точність і чутливість) розрізняють ваги:
метрологічні - призначені для звірення маси робочих еталонів з державним еталоном. Це ваги вищої точності, спеціальної конструкції, за їх коливаннями спостерігають із сусідньої кімнати за допомогою спеціальних оптичних пристроїв; зразкові - для звірення і перевірки гир; аналітичні - для зважування при точних хімічних аналізах; технічні - 1-го, 2-го і 3-го класів.
Об'ємний метод дозування рідких речовин при готуванні лікарських препаратів в аптечній практиці застосовується досить широко. Він економічніший, значно спрощує і полегшує роботу фармацевта. Крім того, всі рідкі лікарські препарати для внутрішнього вживання хворі приймають не за масою, а за об'ємом (ложками, краплями і т.п., чи мілілітрами - для лікарських препаратів, які вводяться за допомогою шприца).
Ваги, незалежно від їх конструкції, повинні мати такі метрологічні властивості:
Стійкість - здатність ваг, виведених зі стану рівноваги, швидко повертатися до первісного положення.
Сталість показань - здатність ваг показувати ті самі результати при багаторазових визначеннях маси тіла, проведених на цих вагах у тих самих умовах.
Чутливість - здатність ваг показувати мінімальну зміну навантаження в момент рівноваги.
Точність, або правильність - здатність ваг показувати правильне співвідношення між масою речовини, що зважується, і відповідними гирями.
Гирі - це міри чітко встановленої маси (ваги), які служать для вимірювання маси тіла за вагою.
На практиці при зважуванні доцільно використовувати електронні ваги, оскільки вони значно точніші за чашечні:
Стійкість та точність електронних ваг визначати не доцільно. Сталість показань електронних ваг значно вища.
Чутливість електронних ваг також набагато вища - 0,01 мг, порівняно з ВР-100 - 10 мг та ВР-1 - 3 мг.
Границя зважування електронних ваг ширша - від 0,0001 г до 100 г, порівняно з ВР-100 - від 5 г до 100 г та ВР-1 - від 0,02 г до 1 г.
При готуванні рідких лікарських форм дозування роблять за допомогою спеціального мірного посуду, градуйованого визначеною кількістю мілілітрів. Для дозування води (маса 1 мл води при кімнатній температурі практично дорівнює 1,0 г) та інших рідин, що мають однакову з нею щільність, застосовують циліндри, мензурки, мірні колби, аптечні бюретки і піпетки. Густі, в'язкі, малорухомі рідини (жирні олії, сиропи, гліцерин), як правило, дозують за масою.
Бюретки служать для точних відмірювань води, розчинів і у виді бюреточної системи (комплект спеціальних бюреток та піпеток) застосовуються в аптеках при готуванні лікарських препаратів з концентрованих розчинів.
Аптечні піпетки є частиною бюреточної системи. Це вимірювальні прилади, градуйовані в мілілітрах для відмірювання невеликих (до 15 мл) обсягів рідин легкорухомих і не дуже в'язких.
До складу багатьох лікарських препаратів дуже часто входять рідини в маленьких кількостях, у тому числі і сильнодіючі. Ці рідини в кількості до 1,0 г відмірюють краплями, що звільняє фармацевта від трудомісткого процесу зважування.
Для уніфікації маси краплі фармакопея рекомендує користуватися стандартним краплеміром.
Стандартний краплемір можна замінити піпеткою, відкаліброваною щодо відповідної рідини.
Нестандартний краплемір (піпетку) можна прокалібрувати двома способами:
1. Шляхом п'ятикратного відважування 20 крапель відповідної рідини
2. Шляхом п'ятикратного відмірювання 3 мл рідини краплями.
Для дозування рідких лікарських препаратів у домашніх умовах допускається застосування ложок.
Доцільно застосовувати стаканчики для прийому лікарських препаратів, що мають градуювання на чайну, десертну і столову ложки.
Але при дозуванні рідин за об’ємом найбільш доцільно використовувати електронні піпеточні дозатори, оскільки в них найбільша точність дозування: За допомогою краплеміра можна відміряти мінімальну дозу - 1 крапля (0,05 мл - 50 мкл), а за допомогою дозатора відміряємо мінімальну дозу 0,005 мл - 5 мкл - в десять разів меншу.
Отже, якщо підсумувати, то в аптеці потрібно впроваджувати нові технології відмірювання та відважування, та використовувати сучасне обладнання. Оскільки дозування - це дуже важлива операція, від точності якої залежить життя пацієнтів, то аптеки не повинні економити, а купляти сучасні ваги да дозатори (які між іншим не так вже й дорого коштують). Я вважаю, що використання сучасного обладнання повинно бути обов’язковим і регламентовано відповідним наказом МОЗ України.
Список використаної літератури
1. Александров И.Д., Субботин В.М. Справочник по технологии приготовления лекарственных форм. Ростов на Дону: "Феникс", 2000 - 192с.
2. Государственная фармакопея СССР. - 11-е изд. - М.: Медицина, 1987. - Т.1. - 336с. - Т.2. - 40с.
3. Государственная фармакопея СССР. - 10-е изд. - М.: Медицина, 1968. - 1079с.
4. Государственная фармакопея СССР. - 9-е изд. - М.: Медгиз, - 1961. - 911с.
5. Грецкий В.М., Хоменок В.С. Руководство к практическим занятиям по технологии лекарственных форм. - М.: Медицина, 1991.
6. Кондратьева Т.С., Иванова Л.А. Технология лекарственных форм в 2-х томах. - Т.1. - М.: Медицина, 1991. - 496с.
7. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарственных форм Т.С. Кондратьева, Л.А. Иванова Ю.И. Зеликсон М. Медицина 1986.
8.Р.Б. Косуба, В.І. Кучер Основи медичної рецептури. м. Чернівці, 2000.
9. Машковський М.Д. Лекарственные средства. - М.: Медицина, 2000. - Т.1-2.
10. Муравъев И.А. Козьмин В.Д. Кудрин А.Н. Несовместимость лекарственных веществ М. Медицина 1978.
11. Муравьев И.А. Технология лекарственных форм. - М.: Медицина, 1988. - 497с.
12. Перцев І.М., Шевченко Л, Д., Чаговець Р.К. Практикум з аптечної технології ліків. - Харків: Прапор, 1995. - 303с.
13. Перцев И.М., Чаговец Р.К. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарственных форм. - К.: Вища школа, 1987. - 290с.
14. Півненко Г.П., Чаговець Р.К., Перцев Г.М. Практикум з аптечної технології ліків. - К.: Вища школа, 1972.
15. СиневД.Н. Гуревич И.Я. Пособие для фармацевтов аптек. М. Медицина 1982
16. Справочник фармацевта. / Под ред. А.И. Тенцовой - 2-е изд. - М.: Медицина, 1981. - 184с.
17. Тихонов 0.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. - Харків: Оригінал, 1995. - 600с.
18. Тихонов 0.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. - Вінниця: Нова книга, 2004. - 638с.
19. Тихонов О.І. Ярних Т.Г. Навчальний посібник з аптечної технології ліків. Х. Основа, 1998.
20. Н-з № 44 від 16.03.93р. Про організацію зберігання в аптечних установах різних груп ЛЗ.
21. Н-з № 96 від 03.04.91р. О контроле качества ЛС, изготовляемых в аптеках.
22. Н-з № 197 від 7.09.93р. Про затвердження інструкції по приготуванню в аптеках ЛФ з рідким дисперсним середовищем.
23. Н-з № 233 від 25.07.97 р. Перелік безрецептурних ЛЗ.
24. Н-з № 275 від 05.05.06 р. “Про затвердження інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів”.
25. Н-з № 276 від 27.09.91р. О нормах отклонения, допустимых при изготовлении ЛС.
26. Н-з № 356 від 18.12.97 р. Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів...
27. Н-з № 360 від 19.07.05 р. Про затвердження правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень. Зміни до наказу № 360 - наказ № 440 від 04.07.06 р.
28. Н-з № 583 від 19.07.72р. Единственные правила оформлении лекарств, изготовляемых в аптеках.
29. Н-з №626 від 15.12. 2004 р. „Про затвердження правил виробництва (виготовлення) ЛЗ в умовах аптеки”.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
