Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Капсули в даний час є найбільш поширеною лікарською формою після пігулок для вживання. Застосовуються в основному желатинові капсули, при виробництві яких використовується лише чистий желатин без додавання пластифікаторів і без подальшого парафінування. Залежно від форми матриць випускають овальні, довгасті і круглі капсули. Оболонка з желатину може бути прозорою, забарвленою або світлонепроникною.

Капсули як лікарська форма характеризуються цілим рядом позитивних властивостей. Вони захищають лікарські речовини від механічної дії, від світла, повітря. Хворі добре переносять капсули. Протипоказання до прийому желатину не відмічені. Навіть при важких порушеннях секреції шлункового соку желатин, який є натуральним продуктом, легко і швидко перетравлюється. Лікарська форма має гарний зовнішній вигляд.

Приведені достоїнства капсул визначають її перспективність для використання в педіатрії. Зараз багато антибіотиків, вітамінів, сульфаніламідів, послаблюючих, антігельмінтних, протикашльових засобів випускаються для дітей у вигляді капсул. Недоліки цієї лікарської форми пов'язані з властивостями желатину: з деякими лікарськими речовинами він не сумісний, при підвищеній вологості міняє свої властивості і легко контамініруєтся мікроорганізмами.

При необхідності капсули можна розкрити і потрібну частину порошку розмішати у воді. Але коли капсули виявляються суспіль запаяними, не можна порушувати їх оболонку. Виняток становить вітамін Е, який часто випускається в герметичних кульках. Їх можна розрізати і видавити вміст.

Порівняно недавно в медичну практику були введені мікрокапсули – капсули мікроскопічних розмірів від 5 до 5000 мкм. Оболонка їх складається з полімеру або біополімера. Вміст мікрокапсули може бути газоподібним, рідким або твердим і складає від 75 до 99% від маси капсули. В більшості випадків мікрокапсули з рідинами або газами мають сферичну форму, тоді як форма капсул з твердими лікарськими речовинами приблизно та ж, що і частинок препарату. При безперечних достоїнствах мікрокапсул потрібна велика спеціальна дослідницька робота за оцінкою полімерів, що застосовуються для виготовлення оболонки мікрокапсул для дітей.

Гранули – поширена лікарська форма для дітей. Останніми роками часто застосовуються також гранульовані порошки. У них легко збалансувати необхідні, у фізіологічному відношенні, лікарські речовини. На відміну від суспензій, емульсій і сиропів гранули мають ряд переваг:

• не містять води і органічних розчинників, що уповільнює проходження в них фізико-хімічних і мікробіологічних процесів;

• попереднє розчинення їх перед вживанням виключає введення допоміжних речовин, що спрощує технологію і економить матеріали;

• можливість використання разової упаковки знижує трудовитрати при зберіганні, транспортуванні, має захист від самовільного вживання дітьми;

• немає необхідності комплектувати упаковку з лікарським засобом дозуючим пристроєм, доза може регулюватися кількістю пакетиків на прийом.

Гранульована лікарська форма дуже зручна для екстемпорального приготування сиропів, суспензій, гелів.

Гранули етазол-натрію – гранули рожевого кольору із специфічним запахом; випускаються у флаконах по 60,0 г; 120,0 г або 240,0 г.

Склад: етазол-натрію – 0,2 г; цукру – 5,745 г; руберозума – 0,01 г; натрію хлориду – 0,03 г; малинової есенції – 0,015 р.

Приготування: суміш речовин, що діють, і наповнювачів зволожують забарвленим цукровим сиропом, що містить малинову есенцію, вологу масу гранулюють через сито з отворами 3 мм. Після цього гранули висушують при 40 °С у сушильній шафі, потім знову гранулюють через те ж сито і розфасовують. Гранули рекомендуються при пневмонії, дизентерії, пієліті, циститах.

Застосовують всередину, заздалегідь розчинивши вміст банки (60 г гранул) у воді, що свіжозакип'ятила (30–40 ⁰C). Рівень води доводять до мітки 100 мл. Зберігають за списком Б в добре укупоренной тарі, в захищеному від світла місці.

3. Вимоги, що висуваються нормативною документацією до дитячих лікарських форм

3.1 Загальні вимоги

Лікарські препарати для новонароджених дітей виписуються на бланках рецептів з позначенням «Для немовлят» і вказанням точного віку дитини і маси.

При прийомі рецепта необхідно перевіряти дози отруйних і сильнодіючих речовин, а також сумісність прописаних інгредієнтів, з огляду на раціональність поєднання антибіотиків, сульфаніламідів та інших лікарських речовин.

Дози отруйних і сильнодіючих речовин, прописані в супозиторіях і клізмах, порівнюють з дозами для перорального прийому.

Підготовка персоналу, приміщень, устаткування, флаконів, допоміжних матеріалів і умови виготовлення лікарських форм для немовлят повинні відповідати всім вимогам, викладеним у наказах Мінздраву України.

Готування, контроль якості, зберігання і використання лікарських препаратів для дітей в аптеках і лікувально-профілактичних установах здійснюється відповідно до вимог ДФ, діючих наказів і інструкцій. НДІФ Росії розроблені методичні вказівки, а ДНЦЛС України – вимоги до дитячих лікарських форм.

Усі лікарські форми для немовлят повинні бути стерильними незалежно від вказівки лікаря, що прописав ліки. Розчини лікарських речовин для внутрішнього застосування для дитячих стаціонарів і дітей першого року життя за індивідуальними рецептами також повинні бути стерильними.

3.2 Вимоги до засобів для внутрішнього застосування

Розчини для внутрішнього застосування виготовляють масооб'ємним способом без додавання стабілізаторів чи консервантів. У якості коригентів використовують фруктові сиропи: вишневий, лимонний, малиновий, чорносмородиновий та ін. За допомогою сиропів чорної смородини і вишневого коригують неприємний гіркий смак бромідів, сульфатів і деяких органічних речовин. Солоний смак коригують цими ж сиропами з додаванням лимонної кислоти. Дуже солодкий смак виправляють додаванням цитрусових, лимонної кислоти, журавлинних екстрактів.

Широке застосування в дитячій практиці знаходять: мед, як у якості коригента, так і фармакологічно активного засобу; гліцерам, одержуваний з коренів солодки голої, у поєднанні з іншими речовинами; ефірні олії (м'ятну, лимонну, апельсинову, ганусову) і фруктові есенції (яблучну, грушеву, абрикосову та ін.).

Розчини фільтрують, розливають у флакони з нейтрального скла, закупорюють гумовими пробками і металевими ковпачками під обкатку. Стерилізують насиченою водяною парою під тиском при температурі 120 °С. Стерилізація текучою парою при 100 °С допускається тільки в тому випадку, коли в діючій НТД цей метод зазначений як єдино можливий. Термолабільні речовини додають у лікарські форми асептично, а розчини піддають бактеріальній фільтрації.

5, 10 і 25% розчини глюкози для внутрішнього застосування готують незалежно від концентрації без стабілізатора, без урахування вологості речовини, стерилізують при 120 °С 8 хвилин.

Фасовку розчинів для внутрішнього застосування новонародженим і грудним дітям проводять в об'ємі не більше 100 мл в індивідуальній упаковці. Вони зберігаються у відділенні відповідно до встановлених термінів придатності.

Для рідких дитячих лікарських форм внутрішнього застосування в банках і флаконах із сиропами, суспензіями і розчинами передбачається укомплектування їх дозуючими ложечками, кришками з мірними стаканчиками чи крапельницями.

Розчини для ін 'єкцій. Готування розчинів для ін'єкцій для новонароджених дітей здійснюється відповідно до вимог ДФ, а також діючих наказів та інструкцій Мінздраву України.

Порошки для внутрішнього застосування готують в асептичних умовах відповідно до вимог фармакопеї.

3.3 Вимоги до засобів для зовнішнього застосування

Розчини для зовнішнього застосування, що містять термолабільні речовини, готують на стерильній очищеній воді і розливають в асептичних умовах у стерильні флакони (розчини калію перманганату 5%, коларголу 2% і перекису водню 3%). Терміни придатності розчинів калію перманганату і перекису водню – 15 діб, а коларголу – 30 діб. Розчини термостабільних речовин (етакридину лактату 0,1%, фурациліну 0,02% на ізотонічному розчині натрію хлориду, натрію тетраборату 10% на гліцерині) стерилізують в автоклаві при температурі 120 °С протягом 8 хвилин.

Для проведення профілактики бленореї у новонароджених дітей дозволяється замість 2% розчину срібла нітрату застосування розчину сульфацил-натрію 30% заводського виробництва в тюбиках-крапельницях (термін придатності – 2 роки) і у флаконах (термін придатності – 1 рік 6 місяців), або ж повинен застосовуватися 30% розчин сульфацил – натрію, виготовлений за прописом. Профілактика проводиться шляхом закапування в око 1 краплі 30% розчину сульфацил-натрію негайно після народження дитини і через 2 години після народження.

Фасовку лікарських форм для зовнішнього застосування виконують у кількості не більше 30 мл для індивідуального користування.

Розкриття і розлив розчинів у відділеннях лікувально-профілактичних установ повинні здійснюватися у стерильні флакони в асептичних умовах і використовуватися негайно. Зберігання розкритих флаконів із залишками питних розчинів і лікарських форм зовнішнього застосування категорично забороняється.

За амбулаторними рецептами розчини для новонароджених дітей відпускаються з аптек в об'ємі не більше 100 мл. Після розкриття розчини повинні бути використані протягом 2 діб за умови зберігання їх у холодильнику, про що фармацевт робить відмітку на етикетці.

Олійні розчини. Для обробки шкірних покривів новонароджених дітей або виготовлення масляних розчинів використовуються олії: персикова, маслинова, соняшникова і вазелінове масло. Відпускаються вони у фасовці не більше 30,0 г для одноразового використання. Кислотне число жирних олій повинно бути не вище 2,5. Стерилізують їх при температурі 180 °С протягом 30 хвилин у флаконах для крові місткістю 50 мл, герметично закупорених гумовими пробками марки ИР-21 під обкатку. Використання пробок марки 25П (червоного кольору) не рекомендується. Зберігаються такі олії 30 діб (при кімнатній температурі).

Присипки готують шляхом подрібнення порошків з подальшою їх стерилізацією. Для виготовлення присипок з термостабільними речовинами (цинку оксид, тальк, біла глина та ін.) їх стерилізують методом ДФ XI. Термолабільні речовини додають асептично. Флакони з присипкою ксероформу по 10,0 г стерилізують у повітряних стерилізаторах у відкритих біксах, потім в асептичних умовах закупорюють стерильними пробками і зберігають протягом 15 діб.

Мазі. При виготовленні мазей для дітей, якщо немає інших вказівок у рецепті, використовують стерильну очну основу, що складається із суміші 10,0 частин ланоліну безводного і 90 частин вазеліну «для очних мазей». Наприклад, мазі з таніном 1 і 5% готують в асептичнйх умовах, розчиняючи танін у мінімальній кількості стерильної води і змішуючи зі стерильною очною основою.

Супозиторії. Як основу для виготовлення дитячих супозиторіїв звичайно застосовують ті ж допоміжні речовини, що і для дорослих: природні і нейтральні напівсинтетичні і синтетичні жирові основи. Поліетиленоксидні і желатино-гаіцеринові основи через їх припікаючу дію (поглинають вологу слизової оболонки прямої кишки, сушать і викликають переміщення рідини з тканин у просвіт кишки) застосовувати не рекомендується.

3.4 Контроль якості ліків

Усі лікарські форми, що виготовляються для дітей, особливо для немовлят, піддаються повному хімічному контролю.

При відсутності в штаті аптеки провізора-аналітика завідувач аптеки зобов'язаний забезпечити проведення повного хімічного контролю всіх рідких лікарських форм для внутрішнього вживання, призначених для новонароджених дітей. При відсутності методик кількісного аналізу вони повинні бути перевірені якісним аналізом. Як виняток допускається виготовлення складних за складом лікарських форм, що не мають методик якісного і кількісного аналізу, для немовлят у присутності аналітика чи провізора-технолога «під спостереженням».

При контролі лікарських форм для дітей особливу увагу звертають на лікарські форми, застосовувані в очній практиці, що містять наркотичні й отруйні речовини, а також розчини для лікувальних клізм. При відпуску ліків для дітей звертають увагу батьків на час і особливості їх прийому, а також умови зберігання.

4. Проблеми та шляхи удосконалення ліків для дітей

З метою удосконалення дитячих лікарських форм необхідно розширювати науково-дослідну роботу зі створення нових лікарських засобів для дітей, збільшувати асортимент високоефективних допоміжних речовин (солюбілізаторов, коригуючих речовин, основ для супозиторіїв), розробляти спеціальні види упаковок для дитячих лікарських форм (кришки для флаконів, які складно відкрити, упаковки для одноразового прийому, що дають можливість не порушувати герметичності і зберігати стерильність препарату протягом усього терміну користування).

Зусилля наукових і виробничих установ повинні бути спрямовані на створення ліків, зручних у використанні, які мінімально травмують психіку дитини, мають приємний смак, запах, привабливий зовнішній вигляд і в той же час забезпечують максимальний терапевтичний ефект із мінімумом побічних дій і відповідають вимогам, які висуваються до дитячих лікарських форм.

Необхідно розробляти тверді лікарські форми для дітей у декількох дозуваннях. Вони повинні мати обтічну форму і покриватися слизькими оболонками. Допускається нанесення поділяючих рисок, що полегшують дроблення лікарської форми на частини.

Розчини для ін'єкцій в ампулах і флаконах повинні також мати кілька дозувань для того, щоб забезпечити зручність при користуванні і зменшити втрати лікарських засобів при використанні.

Сучасні досягнення педіатрії, фармацевтичної технології і біофармації дозволяють на високому науковому рівні вирішувати питання, пов'язані з розробкою дитячих лікарських форм.

5. Практична частина.

Рецепт №1

Візьми: Стрептоциду 1,2

Тальку 65,0

Характеристики

Список файлов курсовой работы