85617 (612525), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Оскільки вектор
перпендикулярний площині, а вектор
паралельний прямій, то пряма та площина паралельні, якщо ці вектори перпендикулярні, тобто якщо
(10)
Якщо при цьому точка ( x0, y0,z0), що належить прямій, задовольняє рівнянню площини
то пряма розташована у площині.
Пряма та площина перпендикулярні, якщо вектори
та
паралельні, тобто якщо
(11)
Нехай дві прямі задані рівняннями в канонічній формі:
(12)
(13)
Оскільки вектор
паралельний першій прямій, а вектор
паралельний другій прямій, то прямі паралельні якщо
Зокрема, прямі співпадають, якщо при цьому точка першої прямої, наприклад (x0,y0,z0) задовольняє рівнянню другої прямої, тобто якщо
.
Прямі перпендикулярні ,якщо вектори
та
перпендикулярні, тобто якщо
Приклад. Нехай задано площину та пряму:
Треба з’ясувати їх взаємне розташування.
Розв’язання. Маємо:
площина та пряма не паралельні;
площина та пряма не перпендикулярні.
Таким чином, площина та пряма розташовані у просторі під деяким кутом, відмінним від ноля та дев’яноста градусів.
-
Дведення координатним методом теореми про три перпендикуляри.
Теорема про три перпендикуляри: якщо пряма, проведена на площині через основу нахилої, перпендикулярна її проекції, то вона перпендикулярна нахилій. І навпаки: якщо пряма на площині перпендикулярна наклонній, то вона перпендикулярна і проекції нахилій.
Доведення. Нехай АВ- перпендикуляр до площини
, АС –нахила та с- пряма в площині
, що проходить через основу С нахилої (малюнок 3). Проведемо пряму
, паралельну прямій АВ. Вона перпендикулярна площині
. Проведемо через прямі АВ та
площину
. Пряма с перепендикулярна прямій
. Якщо вона перпендикулярна прямій СВ, то вона перпендикулярна площині
, тобто, і прямій АС.
Аналогічно, якщо пряма с перпендикулярна похилій СА то вона, будучи перпендикулярною і прямій
, перпендикулярна площині
, а значить, і проекції похилій ВС. Теорему доведено.
Того ж самого результату можна досягти, якщо скористатись координатним методом, попередньо задавши відповідні прямі їх напрямними векторами та послідовно використовуючи ознаки паралельності та перпендикулярності прямих у просторі.
Малюнок 2- Доведення теореми про три перпендикуляри.
-
Доведення методом координат ознаки паралельності двох площин.
Нехай завдані площини
своїми рівняннями:
(14)
(15)
Оскільки координати загальної точки площин
є розв’язанням системи рівнянь (14),(15) та кожне розв’язання системи рівнянь (14),(15) є координатами загальної точки площин
, то питання про взаємне розташування двох площин
зводиться до дослідження системи лінійних рівнянь (14),(15).
Позначимо через r та
відповідно ранги матриць:
Якщо
=2, r=1, то система рівнянь (14),(15) несумісна, тому площини
не мають загальних точок, тобто паралельні.
-
Рівняння сфери. Властивість перетину кулі площиною.
Знайдемо рівняння сфери радіуса r з центром С (a, b, c) в прямокутній системі координат. Точка М простору належить цій сфері тоді та тільки тоді, коли СМ=r або СМ2=r2. Ця рівність в координатах запишеться таким чином:
(16 )
Це – рівняння сфери радіусу r з центром в точці С (a, b, c). Зокрема якщо центр сфери співпадає з початком координат, то a=b=c=0, тому рівність ( 16 ) набуває вигляду :
(17 )
Рівняння (16) можна записати у вигляді :
(18 )
де
Таким чином, рівняння будь- якої сфери в прямокутній системі координат має вигляд (18 ). За аналогією з колом можна довести, що якщо коефіцієнти рівняння (18) задовольняють нерівності
, то поверхня, задана цим рівнянням є сфера з центром
та радіусом
. Перетин кулі площиною є коло- основна властивість перетинів кулі площиною.
Висновки
При написанні курсової роботи при розгляді питань широко використовувався метод координат. Були розглянуті питання прямої та площини у просторі, умови взаємного розташування прямої та площини, умови паралельності та перпендикулярності прямих та площин.
Список використаної літератури
-
Атанасян Л.С.,Базылев В.Т. Геометрия. В 2-х ч.. Ч.1.- М.: Просвещение,1986.-336 с.
2.Погорелов А.В. Геометрия.-М.:Наука,1983.-288 с.
-
Атанасян Л.С., Атанасян В.А. Сборник задач по геометрии, ч.1.-М.:Просвещение,1974.
-
Мальцев А.И. Основы линейной алгебры.-М.: Наука,1970.
та
перпендикулярні, тобто якщо













