73560 (612214), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

розширення сугестивного значення слова;

використання принципу синестезії:

• об'єднання в межах тексту всіх стихій, що в них проявляє себе світ;

• формування нової універсальної поетичної мови, складовою якої є музичність (використання асонансів та алітерацій, звучання поезії як музичного твору):

• створення "пейзажів душі":

• імпресіоністична манера зображення.

Рембо недаремно отримав славу "скандального поета". Читачів шокувала експресивність висловлювань, думок, парадоксальність створених ситуацій. Поет ніби навмисно ламає логічний плин думки і робить можливими будь-які перетворення; все в світі: простір, час, стихії – можуть мінятися місцями.

Рембо не давав себе "приручити" нікому і нічому: ні Франції, ні Європі ("Найкраще – залишити цей материк, де бродить безум..."), ні умовностям життя, ні поетичним традиціям, називаючи відповідність усталеним нормам наявністю "певної руки". "У мене ніколи не буде певної руки. А потім прирученість заводить надто далеко" ("Погана кров").

Навіть своє примирення з Богом у збірці "Сезон у пеклі" поет оточує такими контрастними ситуаціями, що слова про Бога звучать як знущання над святинями. "Я порозумнішав. Світ добрий. Я благословлю життя. Любитиму своїх братів... Бог – моя сила, і я славлю Бога". Насправді Рембо в усьому славив себе, як митця, як ясновидця, як Бога. І сам зізнавався, що це надзвичайна ступінь людської гордині. І якщо він визнає існування величезної кількості світів, то "пекло " у його світовій системі також багато.

Для останнього, найскладнішого періоду творчості Рембо, що є кульмінаційним етапом розвитку французького символізму, притаманні такі основні риси:

♦ створення "шокових стикувань" на рівні словосполучення, речення, ситуації;

• використання ефекту "затемнення тексту";

• поєднання у суб'єктивному просторі минулого, сучасного і майбутнього;

♦ використання принципу синестезії;

♦ загострення контрастів при використанні сугестивного значення слова.

Література

1. Градовський А.В. "З Верленом зближувала мене "естетика страждання", що шукала виходу в поезії …" Поль Верлен і Микола Вороний // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1997. – №10. – С.33-36.

2. Градовськкий А.В. "Шалений! Що ти зробив із своїм життям?" Артур Рембо і Максим Рильський //Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1998. –№ 4. – С.33-36.

3. Дзик А.П., Сорока О.М. Осіння скрипка Поля Верлена //Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1996. – № 5. – С.25-28.

4. Кочур Г.Друге відлуння . Переклади. – К.: Дніпро, 1991. – 558 с.

5. Лукаш М. Від Бокакччо до Аполінера. Переклади. – К.: Дніпро, 1991. – 509 с.

6. Ніколенко О. Модернізм в українській та зарубіжній поезії кінця XIX – початку XX століття // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1998. – № 3. – С.32-35.

7. Паламар О. "Я знаю небеса, роздерті блискавками…". Матеріали до вивчення поезії А.Рембо // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1996. – № 5-6. – С.26-28.

8. Пронкевич О. Поль Верлен //Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1998. – № 7. – С.38-39.

9. Рембо А. Стихи. Последние стихотворения. Озарение. Одно лето в аду. – М.: Наука, 1982. – 495 с.

10. Рогозинський В. "Найперше – музика у слові!". Поль Верлен // Зарубіжна література в навчальних закладах. –1996. – №1. – С.26-31.

11. Таранік-Ткачук К. Від Вітмена до Маркеса. Матеріали до уроків зарубіжної літератури. – Тернопіль: Мандрівець, 2005. – 196с.

Характеристики

Список файлов курсовой работы