71189 (611889), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Висновок
Українська культура XVII—XVIII ст. — це духовний образ однієї з найважливіших епох нашої історії. Цей час, що вмістив у собі кілька історичних діб — визвольну боротьбу, державність, руїну, втрату завоювань і закріпачення — в культурному відношенні був надзвичайно плідним. На українських землях виросли десятки нових міст, склалася європейська освіта, нових висот досягло книгодрукування, з'явилася архітектура, що не поступалася гармонійністю і пишністю світовим зразкам, оригінальне малярство, самобутня музика. Література виробила ті форми і стильові засоби, на які могла спертися українська література нових часів.
В усіх галузях діяльності і в усіх сферах життя відбулися глибокі зрушення і зміни. Шануючи традицію, українські діячі — від воїнів та політиків і до митців — дивилися на світ новими очима — і тому в ці часи так багато свіжих, оригінальних надбань. За пам'ятками культури цих часів відчувається творець — талановитий і волелюбний народ, наполегливий і неослабний у своєму прагненні творити власний український світ.
Використана література
1. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. — К., 1881.
2. Грабовський С„ Ставрояні С., Шкляр Л. Нариси з історії українського державотворення. — К., 1995.
3. Історія української культури / За ред. І. Крип'якевича. — К., 1994.
4. Історія української літератури: У 2 т. — К., 1987. — Т. 1.
5. Історія українського мистецтва: В 6 т. — К., 1968. — Т. 3.
6. Історія української музики: В 6 т. — К., 1988. — Т. 1.
7. Макаров А.М. Світло українського бароко. — К., 1994.
8. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. — К., 1992.
9. Нічик ЕМ. Петро Могила в Україні. — К., 1997.
10. Семчишин М. Тисячоліття української культури. — К., 1993.
11. Шевчук В. Козацька держава. — К., 1996.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
