57887 (610646), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Під час Другої світової війни країну потрясали мітинги і демонстрації, висадка американських військ і нальоти італо-німецької авіації. В 1944 – 1945 рр. влада почала „наводити порядок”, були арештовані небезпечні для режиму політичні і громадські діячі, незадоволення народу було придушено.

На поч. ХХ ст. Катар був однією із найбільш відсталих країн Арабського Сходу. Населення 20 тис. чол. в основному кочівники і осілі. 3 листопада 1916р. Англія встановила свій протекторат над Катаром. Під час нафтового буму все більший вплив у Катарі почали завойовувати американці в особі власників „Стандарт Ойл оф Калифорния”. 17 травня 1935р. шейх Абдалла підписав концесійну угоду на 75 років з британською нафтовою компанією „Петролеум Девелопмент оф Катар”, яка отримала практично необмежені повноваження на всій території країни. В 1938р. почалося видобування нафти яке було перерване початком Другої світової війни.

Війна не принесла покращення в економіку і суспільне життя. У м.Доха розквартировані англійські збройні сили, престиж династії падає, країна наповнена дешевими англійськими та американськими товарами що вдарило по ремеслу, землеробству, торгівлі, риболовлі. Криза зачепила і кочове скотарство, позбавивши його ринків збуту. Збільшилася еміграція. В 1939 – 1945 рр. кількість корінного населення Катару скоротилася з 30 до 25 тис. чол.

Південний і Північний Йемен

Південний Йемен на початку ХХ ст. був найбільш відсталою частиною арабського світу. Головне місто країни – Аден – був англійською колонією, більша частина іншої території – протекторатами Англії. Країна являла собою ряд феодально-племінних держав, які ворогували між собою. Під час Першої світової війни відбулося ряд золотом;

2) щорічно виплачувати 5 тис. фунтів стерлінгів золотом аж до відкриття комерційних запасів нафти;

3) після відкриття запасів нафти уряд повинен був отримати плату 4 шілінга золотом або його еквівалент за кожну тонну добутої нафти і ряд інших дрібних вимог. В свою чергу, уряд звільняв компанію, її підприємства від всіх прямих і непрямих податків, мит і т.д. Умови угоди виявилися надзвичайно вигідними для компанії, в той же час вони відображали тогочасне співвідношення сил. Концесійна угода давала американцям виключне право на період 60 років досліджувати, розшукувати, переробляти, продавати і т.д. нафту і нафтопродукти. Компанії була надана територія з виключними правами розміром 400 тис. кв. миль, майже весь схід Саудівської Аравії.

Перша нафта в комерційних кількостях була знайдена в 1938р. 1 травня 1939р. від берегів Саудівської Аравії відплив перший танкер з нафтою. Коли роботи через війну були припинені, американські геологи вже знали, що вони відкрили фантастичні запаси нафти.

І хоча Саудівську Аравію Друга світова війна не зачепила, але ціни зросли, скоротився видобуток нафти. Абдель Азіз розірвав договори про дружбу з Німеччиною та Італією (1929р. і 1932р.) і розірвав дипломатичні відносини з цими країнами (1940р. і 1941р.).

До Другої світової війни уряд США вважав Близький Схід сферою європейського, насамперед британського впливу. За роки війни політика Вашингтона в цьому регіоні зазнала глибоких змін і при тому принципових. США поставили завдання замінити Великобританію як пануючу державу в цьому районі, враховуючи його нафтовий потенціал. В 1943р. американський уряд оголосив Саудівську Аравію країною, яка має життєво важливе значення для оборони США і поширило на неї закон про ленд-ліз.

Важливим моментом в американо-саудівських відносинах стала зустріч 14 лютого 1945р. президента Рузвельта з королем Абдель Азізом на борту крейсера „Куинси” під час повернення Рузвельта з Ялтинської конференції. Між іншим король дав підтвердження існуючим американським концесіям і погодився на будівництво нафтопроводу; який з’єднав би нафтове родовище в Ель-Хасі з узбережжям Середземного моря. В обмін на це Рузвельт пообіцяв підтримувати політику Саудівської Аравії, яка спрямована на боротьбу за визволення арабів проти іноземного панування і передати їй частину легкої зброї з американських складів у Ірані.

У березні 1945р. Саудівська Аравія оголосила війну державам „осі”. Цей символічний жест дозволив їй вступити в ООН

Кувейт

На середину 90-х років ХІХ ст. за Кувейт загострилася боротьба між Англією, Німеччиною і Росією. Знаходячись під суверенітетом Порти, турецьких військ у Кувейті не було. В 1895р. англійці організували вбивство шейха Мухаммеда ібн Сабаха за відмову встановити з ними союзні відносини і на престол вступив його брат Мубарак ібн Сабах, який і підписав такий договір. Загострення англо-німецьких взаємин, адже кінцевою точкою Багдадської залізниці мав стати Кувейт. Втрутилася і Туреччина з ініціативи Німеччини, послала свої війська у Кувейт, але англійці вже були там. Було підписано англо-турецьку угоду за якою англійці визнавали суверенітет Туреччини над Кувейтом, а остання не буде посилати туди війська. Росія в 1902р. направила в Кувейт крейсер „Варяг”, щоб зробити тиск на шейха, але договір про Антанту 1904р. і угода з Росією 1907р. надали Англії повні права в Кувейті. В 1913р. новий англо-турецький договір, за яким Кувейт був визнаний автономною територією з своїм прапором, а після початку Першої світової війни Англія проголосила Кувейт „незалежним князівством під англійським протекторатом”.

Кувейт весь міжвоєнний період залишався відсталим феодальним еміратом, населення 35 тис. чол. із них 15 тис. бедуїни-кочівники. Розводили овець, верблюдів, кіз. Основні фінансові надходження від транзитної торгівлі і поставки перлів на світовий ринок. Суднобудування. Кувейт забезпечував себе рибою, 3 – 4 % землі оброблялося – кукурудза, пшениця, ячмінь, просо, бобові і бахчеві культури, фінікова пальма.

З 1920 по 1921р. окупація частини території Кувейту Саудівською Аравією. Але з вступом на престол Кувейту Ахмеда аль-Джабера окупація припинилася. Коли в 1908р. в Ірані знайшли нафту, іноземні держави почали проявляти інтерес і до Кувейту. В жовтні 1913р. емір Мубарак завірив англійців, що якщо на території Кувейту буде знайдено нафту, то концесію на її видобуток отримає тільки британська компанія.

В 1923р. переговори з еміром Ахмедом V вела „Англо-Першн Ойл Компани” (АПОК), але концесію отримала американська „Истерн Галф Ойл Компани”, яка в 1931р. попросила допомоги у американського уряду. Під тиском Вашингтону англійці погодилися на об’єднання і 14.ХІІ.1933р. АПОК і „Истерн Галф Ойл Компани” на паритетних началах створили „Кувейт Ойл Компани”(КОК) яка 23.ХІІ.1934р. отримала право на протязі 75 років здійснювати розвідку і добування нафти по всій території Кувейту. В 1938р. були відкриті дуже багаті запаси нафти в Бургані, але промислова розробка почалася тільки після Другої світової війни.

Світова економічна криза вдарила і по Кувейту. Знизився життєвий рівень населення, коли середній прибуток сім’ї не перевищував 175 долл. США на рік. Страйки, формування національно-патріотичного „руху молодокувейтців”. Програма їх полягала в наступному: демократизація системи, соціальні реформи, проти колоніалізму, а частина із них щоб здійснити ці плани пропонувала приєднати Кувейт до Іраку.

Емір Кувейту створив Законодавчу раду з 14 чол., яка розробляла конституцію і реформи. Але під тиском англійців затверджена конституція 1939р. проголошувала Кувейт арабською державою, яка „знаходиться під англійським протекторатом”. Під час Другої світової війни становище у Кувейті ще більше погіршилось. Збільшилася кількість заворушень, молодокувейтці виступали навіть за союз із гітлерівською Німеччиною, але були розгромлені, адміністрація посилила репресії і контроль у країні.

Об’єднанні Арабські Емірати

Сучасне державне об’єднання ОАЕ до отримання незалежності в 1971р. називалося Договірний Оман (з 1820р.) і було під протекторатом Англії. Феодальний, родоплемінний лад, де всім керував шейх. Територія Договірного Оману історично ділилася на ряд областей – еміратів як і тепер – Абу Дабі, Дубай, Шарджі і Рас-Хайм, Абджман, Фурджай, Умм аль-Кайвайн. Влада передавалась у спадок. Англійці проводили тут політику непрямого управління. Створили компанію по видобутку нафти „Петролеум Девелопмент оф Трушилл Коуст”, яка в 1939р. отримала в концесію майже всю територію Договірного Оману на 75р. Будувалися аеропорти для повітряних ліній Європа – Далекий Схід, Англією в 30-х рр. розроблялися плани об’єднання держав регіону, які вона контролювала. Вивчалася можливість їх включення в якусь „дружню арабську федерацію”, до складу якої ввійшли б також Ірак, Трансіорданії і Палестина. Але плани не вдалися.

В роки 1914 – 1939 Оман вів гостру суперечку з Маскатом, посилювалися позиції Англії. У липні 1937р. султан надав „Ірак Петролеум Компани” концесію на розвідку і добування нафти в Омані терміном на 75 років.

Під час Другої світової війни Маскат підтримав країни Антигітлерівської коаліції, надав бази. А ситуація у внутрішніх районах Омана залишалась нестабільною, шейхи оголосили недовіру правителю країни і прагнення стати підданими Маската.

Бахрейн і Катар

Ще у 80 – 90-х рр. ХІХ ст. Англія підписала ряд договорів з правителями Бахрейну, які по суті означали протекторат Англії над усією територією.

Бахрейн на початку ХХ ст. відстала країна з пануванням напівфеодальних та родоплемінних відносин. Перший загальний перепис населення був проведений в 1941р. згідно його даних у Бахрейні проживало в той час 89970 чоловік, із них 15930 іноземці. Заняття населення - добування перлів, сільське господарство, торгівля. У 30-х

ЛІТЕРАТУРА

1. Новейшая история арабских стран Азии 1917 – 1985 гг. М., 1988.

2. Новейшая история арабских стран Азии 1917 – 1987 гг. М., 1990.

3. Борисов А.Б. Арабский мир: прошлое и настоящее. М., 2002.

4. Васильев Л.С. История Востока. М., 1994; 1998. т.1,2.

5. Новейшая история стран Азии и Африки ХХ век. 1900 – 1945гг. Под ред. д.и.н. А.М.Родригеса, М., Владос., 2003, т.1.

6. Козицький А.М. Новітня історія Азії та Африки. Львів, 2004.

7. Моше Бела. Мир Жаботинского. Изд. Бейтар, 1999г.

8. Лазарев М. СССР и Курдистан.// Азия и Африка сегодня.- 1999.- №3,4.

9. Новиков С.С. Вторая мировая война и Африка.// Восток.- 1995.- №6.

10. Климентов В.П. Переворот 1 апреля 1941г. в Ираке и Тридцатидневная война.// Восток.- 2001.- №3.

11. Фомин М. Сирия и Ливан в англо-французских отношениях (1918-1920 гг.).// Восток.- 2003.- №2.

12. Френкель М. Второй фронт в Европе или Африке? (Неизвестные страницы истории).// Восток.- 1995.- №3.

13. Френкель М. Африка и Ближний Восток в стратегии Германии в 1940 – 1942 гг.// Восток.- 1995.- №1.

14. Яковлев А. Саудовская Аравия. Становление государственности.// Азия и Африка сегодня.- 1996.- №1.

15. Уржумов П. Марокко. Берберский след.// Азия и Африка сегодня.- 1996.- №1.

16. Ланда Р.Г. Мусульманский мир и Первая мировая война.// Восток.- 2004.- №1.

17. Суховерхов В.В. Генерал де Голь и Браззавильская конференция 1944г. // ВИ.- 2001.- №2.

Характеристики

Список файлов курсовой работы