46658 (607901), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Рис. 2.1 Варіант блок-схеми №1

Рис. 2.2 Варіант блок-схеми №2

Вибираємо 1-й варіант алгоритму, так як використовуючи цей алгоритм, можна виводити результати роботи у файл, що зручніше для подальшої їх обробки.

2.5 Програмування задачі на мові Pascal

Ведення матриці з файлу

Рис 2.3 Введення з блокноту

2.6 Текст програми розв'язку системи лiнiйних рiвнянь методом Гауса

Program Gaus;

{Програма розв'язку системи лiнiйних рiвнянь методом Гауса}

Const N=5;

Var A:Array[1..N,1..N+1] Of Real;

B:Array[1..N] Of Real;

i,j,k:Integer;

Q:Real;

e,g:Text;

Begin

Assign(e,'gaus.txt');

Reset(e);

For i:=1 To N Do

Begin

For j:=1 To N+1 Do Read(e,A[i,j]);

ReadLn(e);

End;

Close(e);

{Знаходження коренiв}

For i:=1 To N-1 Do

For j:=N DownTo i+1 Do

Begin

Q:=A[j,i]/A[i,i];

For k:=i To N+1 Do

A[j,k]:=A[j,k]-A[i,k]*Q

End;

For i:=N DownTo 1 Do

Begin

B[i]:=A[i,N+1];

For j:=N DownTo i+1 Do

B[i]:=B[i]-A[i,j]*B[j];

B[i]:=B[i]/A[i,i]

End;

assign(g,'rezgauss.txt');

rewrite(g);

{Виведення результатiв}

WriteLn(g,' Програма розв''язку системи лiнiйних рiвнянь методом Гауса');

WriteLn;

WriteLn(g,'Коренi системи:');

For i:=1 To N Do

WriteLn(g,'X',i,'=',B[i]:5:3);

WriteLn;

WriteLn('Для виходу з програми натиснiть ENTER');

ReadLn;

close(g);

End.

1. 1. 2.7 Аналіз отриманих результатів

Рис. 2.4 - Результати розрахунку за методом Гауса:

3 РОЗРОБИТИ ПРОГРАМУ ДЛЯ ОБРАХУНКУ ТА ГРАФІЧНОГО ВІДОБРАЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ШВИДКІСНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЛЕГКОВОГО АВТОМОБІЛЯ

3.1 Теоретичні відомості

Загальновизнаними механічними характеристиками ДВЗ вважаються швидкісна та вантажна.

Швидкісна характеристика – сукупність залежностей N_е ( ), М_е ( ), g_e ( ) при сталому органі керування подачі палива. Якщо орган керування доведений до упору, то відповідна характеристика зовнішньою.

Вантажна характеристика – сукупність залежностей годинної та питомої витрати палива від потужності N_е (при та змінному положенні органу керування подачею палива).

Для аналізу руху АТЗ достатньо швидкісних характеристик. На рис. 1 наведено графіки зміни основних показників енергетики та динаміки АТЗ залежно від частоти обертання маховика при доведеному до упору органі керування, тобто швидкісні зовнішні характеристики, що визначають граничні функціональні якості двигуна включно до кутової швидкості розносу .

Аналіз графіків показує, що у всьому діапазоні зміни частоти обертання маховика годинні витрати палива зростають, а криві питомих витрат палива мають екстремум. Це особливість усіх типів ДВЗ.

Характерною для дизеля є незначна зміна питомих витрат палива у робочому діапазоні частот обертання маховика (близько 5%), у карбюраторного двигуна ця залежність значно більша.

Зазначимо, що початкові ділянки кривих N_е ( ), М_е ( ) для теорії АТЗ істотного інтересу не становлять, оскільки двигун працює тут нестійко.

Робочий діапазон частот обертання:

Діапазон називається зоною перевантаження двигуна, а зоною недовантаження. Фізичне значення таких назв полягає у тому, що зменшення частоти обертання в зоні призводить до збільшення моменту, тобто з'являється деяке перевантаження ДВЗ. У зоні ж спрацьовує обмежник частоти обертання вала, тому двигун працює з недовантаженням.

За характерними точками зовнішньої характеристики визначаються параметри двигуна як джерела енергії. До них належать прямі показники – це максимальні потужність і момент , питомі витрати палива та посередні – ефективний ККД , коефіцієнти пристосування двигуна до зміни опору руху , швидкості та витрат палива k_g в умовах експлуатації:

k _M = M_em / M_eN

де М_еm, M_eN – ефективні моменти, максимальний і такий, що відповідає максимальній потужності;

частоти обертання маховика, що відповідають М_еm та M_eN;

– питомі витрати палива при , .

Чим вище значення цих коефіцієнтів, тим більша внутрішня автоматичність саморегулювання двигуна і тим ширший може бути діапазон зміни ефективної швидкості руху. Ці властивості двигуна перш за все треба враховувати під час вибору кількості передач і передаточних чисел трансмісії.

У сучасних двигунах АТЗ коефіцієнти пристосовності неоднакові і залежно від конструкції змінюються:

= 1,06 ... 1,35; = 2,25 ... 1,4.

Для практичних розрахунків та наукових досліджень треба характеристику двигуна виразити математично. Зовнішня швидкісна характеристика з достатньою точністю описується параболами другого або третього порядків:

де й, b, c — емпіричні константи.

Зазначимо, що параметри параболи можна визначати різними методами залежно від потрібної точності. Так, експериментальну криву можна описати перекинутою параболою, або параболою, що проходить по характерним точкам, наприклад по , або просто відрізками прямих ліній з координатами і . Здебільшого використовується перекинута парабола. У такому разі її коефіцієнти визначаються звичайним способом аналітичної геометрії:

3.2 Необхідні початкові дані

– максимальна потужність двигуна , кВт;

– максимальний крутний момент двигуна , Н·м;

– питома витрата палива , г/кВт·год;

– кількість обертів двигуна при максимальній потужності ;

– кількість обертів двигуна при максимальному моменті ;

– табличні дані з графіків зовнішньої швидкісної характеристики.

3.3 Формалізація задачі

Для вирішення даної задачі необхідно за даними графіків зовнішньої швидкісної характеристики двигуна J6R створити математичні моделі його механічних характеристик.

Апроксимування функцій будемо виконувати за допомогою методу найменших квадратів.

Функція на відрізку [а, в] задана системою N точок , , … , .

Потрібно так підібрати коефіцієнти полінома

щоб сума квадратів відхилення полінома від заданих значень функції

була мінімальною.

Використовуючи умову екстремуму функції кількох змінних:

можна скласти систему лінійних алгебраїчних рівнянь, відносно коефіцієнтів .

Якщо в якості апроксимуючого полінома вибрати степеневий поліном виду

та

то система рівнянь буде мати вигляд (3.15).

Ця система рівнянь лінійна відносно коефіцієнта полінома і розв'язується будь-яким відомим методом (методом Гаусса з послідовним включенням, методом Гаусса за схемою Халецького і т.п.).

Таким чином, алгоритм МНК включає три етапи:

1. Формування системи рівнянь.

2. Розв"язання системи лінійних алгебраїчних рівнянь та знаходження коефіцієнтів апроксимуючого полінома

3. Вибір "оптимального" (найкращого) степеня апроксимуючого полінома, за заданою припущеною похибкою метода .

При розробці алгоритма і програми формування системи рівнянь необхідно скористатись тим, що в матриці коефіцієнтів знаходяться суми

від до ;

від до :

3.4 Розробка алгоритмів розв’язання задачі

Рис.10 – схема алгоритму метода найменших квадратів для знаходження коефіцієнтів степеневого апроксимуючого полінома

3.5 Вибір типу та структури оброблюваних даних

В процесі розв’язку поставленої задачі оброблюються дані наступного типу:

Таблиця 3.1

Тип	Область значень	Фізичний формат
Integer	від –2147483648 до 2147483647	32 розряди, зі знаком
Real	від 2,910-39 до 1,71038	Точність 11-12 розрядів, розмір в байтах – 6

З метою збереження і обробки в пам’яті ЕОМ прийнята така система ідентифікаторів:

Таблиця 3.2

Назва параметра	Позначення
	у формулі	у програмі
Масив даних крутного момента		с[i]
Масив даних питомої витрати паливаа		b[i]
Масив даних кількості обертів колінчастого валу		n[i]
Масив коефіцієнтів полінома		a[i]
Кількість коефіцієнтів		m
Інші	–	n1, e1, t, h, a1, b1, b2, eps, s, s0, i, j, k, k2, n2, i1, i3, i2, j1, j3, j2, m1, z1, f, e

3.6 Програмування задачі на мові програмування pascal 7.0

Program Aproksimatsia;

Uses CRT;

Type mas= array[1..25,1..25] of real;

mas1= array[1..25] of real;

Var

a: mas;

c,b,x,x1,y1: mas1;

n,n1,i1,i3,i2,j1,j3,j2,m1: integer;

e1: real;

t,h,a1,b1,b2,eps,s,s0:real;

i,j,k,n2:integer;

Procedure MNK(n1:integer;x1,y1:mas1;var a:mas);

Var

k2:integer; z1,f,e : real;

BEGIN

Характеристики

Список файлов курсовой работы