38473 (607239), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

«Неудивительно, что сегодня банки не хотят возвращать деньги своим вкладчикам. Ведь денег-то нет… Банкиры жалуются, на недобросовестных клиентов, которые не возвращают кредиты».

У цій статті з'ясовуються причини виникнення проблеми, пошук шляхів її усунення.

«Когда узнаешь реальные истории – сколько, кому и когда выдавали кредиты – начинаешь понимать, почему «загнулась» банковская система страны». «По словам эксперта, который работает банковской сфере, банк «Европейский» сегодня практически технический банкрот. Если в ближайшее время он не найдет себе инвестора, то пойдет на ликвидацию».

Важливе виявлення тих причин, на які в сучасних умовах можна вплинути так, щоб змінити щось до кращого. Якщо ж причини лежать за межами впливу на них, то вони представляють скоріше теоретичний інтерес. Для журналістики, зайнятий актуальними практичними проблемами, зайва глибина аналізу у відомій мері протипоказана.

Кореспонденція на тему «Тысячи запорожцев не могут оформить паспорт»[18.12]

В основі цієї публікації лежить опис достатньо незвичайної події – люди не можуть оформити паспорт навіть у двадцять років «Житель Запорожья Максим Королев два месяца назад вернулся из армии, отметил свое 20-летие. Но у него до сих пор нет документа, удостоверяющего его личность. Как говорится нет паспорта нет человека…» Саме цій події присвячена основна частина публікації. Описуючи її, журналіст використовує інформацію, отриману від самого постраждалого. Описом самої події справа не обмежується. Автор здійснює причинно-наслідковий аналіз того що відбулось, шукає відповідь на питання, які мучать Максима Корольова чому не видають паспорт саме йому.

Наприкінці публікації наведений коментар фахівців, що доповнює спроби містичного пояснення події почасти відомими, реальними фізичними законами.

«Старший инспектор сектора гражданства, Шевченковского района Наталья Биюн говорит: «Он не одинок в своей проблеме. В Шевченковском районе тысячи людей не могут получить паспорт уже длительное время. Паспортных бланков в стране нет»».

Огляд який присвячений питанню «Почему запорожцы боятся своих соседей»[18.13] відповідає майже всім нормам огляду.

- викликає зацікавленість аудиторії, розповідає про процеси, що відбуваються в суспільному житті;

«После того как в Евпатории взорвался жилой дом, жители Запорожья по-другому посмотрели на свою безопасность».

- відстоює передові точки зору й сприяє вдосконалюванню «особистої стратегії» громадян;

«Городская стоматологическая поликлиника №7 работает на в подвале жилого дома. Радиация превышает норму. Жители грозятся, самостоятельно, расправится с этим недоумением».

- виявляє в явищах сутність, показує протиріччя дійсності;

«Главврач поликлиники говорит, что на все виды работ разрешение у них есть, но показывать не захотела».

Огляди в «Субботе плюс» зустрічаються досить рідко, бо цей жанр служить для глибокого розгляду певної сукупності фактів, об'єднаних часом, простором, познайомити аудиторію із процесами, що відбуваються в суспільстві, що склавшимися ситуаціями проблемами.

«Суббота плюс» більш спеціалізується на аналітичних інтерв'ю. Доказом цього є аналітичне інтерв'ю на соціальну тему «После закрытия полигона Запорожье задыхается от мусора». Питання формулюються таким чином, що вони вимагають висвітлення вузлових моментів події. Аналітичне інтерв'ю, містить і аналіз факту, відповідаючи при цьому на питання: чому? Яким чином? Що це значить? і т.д. Роль автора аналітичного інтерв'ю полягає насамперед у тім, що своїми питаннями він задає напрямок аналізу, що звичайно здійснює саме интервьювана особа.

«Почему строительство нового полигона на Верхней Хортице должна решить проблему стихийных свалок, если до этого она не решалась?»

Співрозмовник журналіста – начальник підрозділу по охороні навколишнього середовища Олександр Васильковський зацікавлений у тім, щоб дати аудиторії «Субботы плюс» як можна більш широку картину дійсності. Йому також важливо якомога аргументованіше викласти свою позицію, проаналізувати причини безпорядку на звалках й усього іншого, зробити прогноз можливого розвитку подій.

Таким чином, автор інтерв'ю на свої питання одержує не короткі однозначні відповіді (що привело б до створення інформаційного інтерв'ю), а розгорнутий, досить глибоко обґрунтований коментар, що й робить дане інтерв'ю аналітичною публікацією.

«Многие предприниматели говорят, что они не против вывозить мусор на свалку. Но полигон в Шевченковском районе слишком далеко расположен. К примеру, если везти мусор из Ленинского района – это более 30 километров, через мосты, пробки. Поэтому некоторые считают лучше вывезти мусор просто в посадку. А если полигон будет находиться и в Верхней Хортице то это способствует не только «очищению» зеленых мест но и воздуху которым мы дышим…».

Газета «Суббота плюс» має свої принципи створення аналітичних жанрів, проблемно-тематичний аспект відображає дійсність їх створення, головними темами на сьогоднішній день це фінансово-економічна криза та безробіття яке вона спричинила. Висвітлення діяльності Президента України, його адміністрації, облдержадміністрації, місцевих органів влади. Проблеми адмінреформи. Висвітлення процесу виборів. Проблеми зрощення фінансових кіл, органів влади і криміналітету.

Проблеми безробіття і його подолання. Проблеми охорони здоров’я і материнства. Кримінальна проблематика.

Проблеми національно-культурного відродження. Проблеми міжмовних і міжнаціональних відносин в Україні. Висвітлення проблем збереження пам’яток історії та культури.

Проблеми мистецтва та культури. Висвітлення проблем організації дозвілля і відпочинку. Особливості висвітлення діяльності видовищних закладів і видовищних заходів. Висвітлення культури: театр, кіно, відеомистецтво, живопис, музика, естрадне мистецтво тощо.

Загалом проблемно-тематичний аспект газети «Суббота плюс» розкриває проблеми соціуму та інколи конкретні теми присвячені вузькій аудиторії. Здебільшого це стосується тих тем, що розкривають такі питання як, студентське життя, охота, творчість поетів і т.д. саме ці теми хвилюватимуть певну кількість людей.

2.2 Жанрова своєрiднiсть аналiтики на шпальтах газети «Суббота плюс»

Газета «Суббота плюс» здебільшого висвітлює інформаційні жанри бо це більш легкі жанри на сприйніття аудиторії. Вони виграють тим, що мають авторське «Я» та ефект присутності, а аналітичні жанри повинні давати ширшу аналітичну інформацію, аналізувати події, це інколи не сприймає читач бо аналітика по своєму «сухо» сприймається.

Аналітичні жанри які висвітлює щотижневик «Суббота плюс» відносяться як до глобальних тем наприклад та ж криза, так і до невеликих рецензій на фільми, книги та музику.

Нагадаймо що відноситься до аналітичних жанрів:

• аналітичний звіт;

• аналітична кореспонденція;

• аналітичне інтерв'ю;

• аналітичне опитування;

• бесіда;

• лист;

• коментар;

• соціологічне резюме;

• анкета;

• моніторинг;

• рейтинг;

• стовпчик;

• стаття;

• огляд;

• рецензія.

Аналітичний звіт на тему «Что прошло, то стало мило…»[19.17]. У цьому звіті аналізуються всі глобальні події які сталися процягом 2008 року. Звіт має підтеми та аналізує їх.

«Очереди за 1 тысячей гривен».

«В начале года бывшим вкладчикам Сбербанка начали выплачивать по 1000 гривен потому как хотели вернуть какуюто долю их вкладов».

«Вокзал заминировали, сессионный зал отремонтировали».

«3 января в очередной раз шутник «заминировал» вокзал Запорожье-1. Работники МЧС, к счастью, «бомбу не нашли», а «террориста» задержали, в ходе сладствия установили, что он решил таким образом просто пошутить над людьми».

«Автобус сгорел на ходу».

«Автобус развозивший на работу сотрудников автотранспортного предприятия, загорелся на ходу. Погибло четверо человек. Как оказалось, у водителя ПАЗа закончился газ, и он попросил одного из пассажиров залить в автобус солярку. При этом машина продолжила ход. Произошло возгорание».

«Дорожает бензин»

«С мая начал дорожать бензин, за него просят 6,45 гривни! На некоторых автозаправках цена на солярку достигла 7 грн. Из-за нестабильного курса доллара»

«Рекордный рост доллара»

«Зафиксирован рекордный рост доллара. Американская валюта перевалила отметку в 10 гривен. За евро просят 15грн. виной тому экономический и финансовый кризис».

Аналітична рецензія на книгу «Жребий»[20.47] вона не є розгорнутою та великою по обсязі проте являє собою стислий, насичений, аргументований аналіз книги.

«Книга издана по инициативе и на средства торгово-промышленной транснациональной корпорации «Керамист», генеральный деректор которой Дмитрий Зусманович – известный в нашем крае меценат. «Что есть человек и каково его предназначение – две главные темы фантастического романа «Жребий», - так анализирует автор книги Анатолий Ириновский… »».

Аналітична рецензія дає дуже короткі відомості про головного героя: «Свет и тьма отчаяно сражаются за душу Тимофея Нетудыхина, главного героя повествования».

Коментар на тему «В запорожской области растет задолженность по зарплате»[21.13].

«Самые высокие темпы роста по зарплате, по словам Виктора Занфирова, отмечены в Вольнянском районе. Там долг вырос в семь раз! В отстающих – Васильевский район (рост – в 5,5 раза) и город Мелитополь (рост – в 4,5 раза)».

Особливість побудови даного коментарю полягає в тім, що в ньому присутні всі основні "компоненти", що дозволяють читачеві включитися в суть питання. Причому розташовані вони в тексті згідно з логікою пізнання людиною будь-якого предмета: спочатку йому важливо скласти загальне враження про предмет, а потім уже спробувати проникнути усередину його, з'ясувати його взаємозв'язок. У даному тексті, зокрема, треба один по одному виклад автора:

1) основного факту, що підлягає коментуванню (повідомлення В.Занфірова);

2) позиції начальника госинспекції Валентина Свешникова – критика колишньго прем'єр-міністра Валерія Пустовойтенко.

«Не будем же мы делать так как в 1998 году, бывший премьер-министр Украины Валерий Пустовойтенко созывал подчиненных и вывозил их в лес на учение, где в жестокой форме требовал погашение долгов».

Це - проста схема побудови. Але вона дає аудиторії можливість без особливих зусиль вникнути в суть справи й більш-менш об'єктивно глянути на порушену в публікації проблему.

Рейтинг із публікації «Человек года» [22.17]

«13-я церемония «Человек года» дала возможность звездам «прогулять» свои вечерние туалеты, а нам обсудить их умение одеваться.

Великолепно смотрелась вышедшая вручать в одной из номинаций Ани Лорак в элегантном красном платье, аккуратно причесанная головка, точеная фигурка делали ее похожей на изящную статуэтку эбонитового дерева. И звание «Кумир года» принадлежит ей по праву. Ну а олимпийскую чемпионку можно назвать просто — «Спортсмен года». Прямая спина, прическа — волосок к волоску, красивые жесты, элегантное платье»и т.д.

Представлений вище рейтинг умовно можна назвати "простим", оскільки він не вимагає особливо ретельних вимірів, використання математичних методів і т.д., у відмінність рейтингів "складних", в основі яких часто лежать серйозні наукові дослідження, на які й опираються експерти, що здійснюють класифікацію (оцінку) їхніх явищ, що цікавлять. Такі рейтинги можуть містити в собі як якісні, так і статистичні показники й бути досить складними для сприйняття звичайного читача (та й розраховуються такі публікації на ту частину аудиторії, що має спеціальну підготовку в тій сфері, до якої ставиться рейтинг).

Аналітичне інтерв'ю «Только избавиввшись от разрухи в головах политиков, мы сможем преодолеть кризис» [23.46]. Народний депутат України А. Н. Пеклушенко відповідає на запитання кореспондентів газети «Суббота плюс».

Перший доказ того що це саме аналітичне інтерв'ю полягає перш за все у тому, що своїми запитаннями журналіст задає насамперед напрямок аналізу, що звичайно здійснює саме інтерв'юйована особа.

«Ваши прогнозы по поводу экономического кризиса. Насколько глубоко и как надолго он затронет Запорожскую область , Украину? Чего ждать в ближайшее время запорожцам?»

«Каким образом произошел раскол в Партии регионов? Можно ли их все еще считать единой силой?»

Характеристики

Список файлов курсовой работы