36930 (606778), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

демократичний характер управління, рівні права у прийнятті рішень за правилом "один член кооперативу - один голос";

обмеження виплат часток доходу на паї;

розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі в діяльності кооперативу;

контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, передбаченому статутом цього кооперативу.

Ці принципи діяльності виробничих кооперативів, зазначає професор В.В.Носік, забезпечують високий ступінь гнучкості та адаптивності даного виду підприємницьких товариств до економічних, правових, організаційних та соціальних умов, а також їх стабільність та стійкість проти недружніх і недобросовісних дій керівництва кооперативу та третіх осіб.

Помилка Цивільного кодексу складається у віднесенні виробничих кооперативів до комерційних організацій, для яких головною, основною метою діяльності є витяг прибутку. Тим часом у кооперативу як співтовариства насамперед людей, а не капіталів (незалежно від їхнього виду: виробничі, споживчі) основна мета зовсім інша. Вона складається в задоволенні матеріальних і інших потреб його членів. Досягається дана мета безумовно за допомогою прибутку, без якої неможливий розвиток виробничого кооперативу. Прибуток, одержуваний будь-яким кооперативом від його діяльності, використовується на його розвиток, винагороду членів відповідно їхній участі в справах, на житлове будівництво, підвищення освітнього, культурного рівня членів, їхнє соціальне забезпечення й іншим, передбаченим статутом кооперативу мети. Таким чином, для кооперативу основна мета - задоволення матеріальних і інших потреб членів, а прибуток - засіб її досягнення.

Незалежно від виду і форми кооператив - однохарактерне соціальне явище, а тому його поняття єдине для всіх різновидів. Ця ідея чітко виражена в заяві про кооперативну ідентичність, прийнятій у 1995 р. у Манчестері на Міжнародному конгресі, присвяченому сторіччю Міжнародного кооперативного альянсу. У заяві говориться, що кооперативи (будь-які) - це автономна асоціація людей, що об'єдналися добровільно для задоволення своїх суспільно-економічних, соціальних і культурних потреб за допомогою демократично керованого підприємства, що знаходиться в спільному володінні його членів. При цьому під асоціацією людей (об'єднанням) маються на увазі не тільки окремі люди, але і їхньої групи - юридичні особи, що наділяються тими ж правами, що й індивідуальні члени. Таке розуміння кооперативів дає можливість виділити їх із усієї маси юридичних осіб (господарчих товариств, товариств), організованих на інших началах і з іншими економічними і соціальними орієнтирами. У заяві МКА через визначення основної мети кооперативу (задоволення потреб його членів) підкреслено, що в кооперативі соціально значимою є насамперед людина, а не капітал.

Цивільний кодекс України такому розумінню кооперативної ідентичності не відповідає, що не дозволило належним чином визначити місце кооперативів у самому Цивільному кодексі України. А звідси - і в економіці і соціальному житті країни.

У закордонній теорії кооперативного руху кооперативи характеризуються як структурний елемент соціальної економіки. Кооперативи, члени яких керують ними і володіють власністю, а у виробничих кооперативах ще і трудяться в них, - найбільш характерна частина соціальної економіки. Кооперативи тісно зв'язані з територією, на якій вони базуються. Не переслідуючи витяг прибутку як основну мету, вони не зацікавлені у вивозі капіталу за кордон. Їхня діяльність орієнтована на використання місцевих кадрових, сировинних, виробничих ресурсів, розширення вітчизняного виробництва, забезпечення товарами і послугами не тільки своїх членів, але і населення території, на якій діє кооператив.

Тому ,на мою думку, необхідно внести зміни в Цивільний кодекс України, виділивши кооперативи з розділів про комерційні і некомерційні організації й об'єднавши їх у самостійну групу юридичних осіб - кооперативи, дати єдине поняття кооперативу, закріпити загальні начала і принципи їхньої діяльності, а потім вказати на специфічні особливості відповідного різновиду, яких, до речі сказати, повинно бути значно більше, ніж у Цивільному кодексі України.

Цивільним кодексом України передбачено, що правове положення виробничих кооперативів, права й обов'язки їхніх членів визначаються відповідно до Цивільного кодексу України та законами. В даний час в Україні діє один такий закон: Закон від 10 липня 2003 року "Про кооперацію".

Виробничий кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням. Кооператив має право відкривати свої філії, відділення, представництва без створення юридичної особи. Кооперативи можуть на добровільних засадах утворювати об'єднання, які, у свою чергу, можуть утворювати об'єднання вищого рівня за галузевими чи територіальними ознаками.

Розділ 2. Організаційні основи діяльності виробничого кооперативу

2.1 Порядок створення виробничого кооперативу

Виробничий кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Засновниками (членами) кооперативу можуть бути фізичні особи – громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж 3 особи. При створенні кооперативу складається список членів кооперативу, який затверджується загальними (установчими) зборами.

Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами. Рішення установчих зборів оформляється протоколом, який підписують головуючий та секретар зборів. У протоколі зазначаються особи, які брали участь в установчих зборах, та наводяться такі дані про них: прізвище, ім'я та по батькові, паспортні дані (для осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні – дані документа, який його замінює). Дані про фізичну особу засвідчуються її особистим підписом.

Статут затверджується загальними зборами членів кооперативу. Відповіждно до ст. 8 Закону „Про кооперацію" у ньому повинні утримуватися наступні зведення:

• найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження;

мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності;

склад його засновників;

• умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього;

• права і обов'язки членів та асоційованих членів кооперативу;

• порядок внесення змін до статуту кооперативу;

• порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов'язань щодо їх сплати;

• форми участі членів кооперативу в його діяльності;

• порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах;

• порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу;

• порядок розподілу його доходу та покриття збитків;

• порядок обліку і звітності у кооперативі;

• порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов'язаних з цим майнових питань;

• порядок скликання загальних зборів;

• умови і порядок повернення паю.

Статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Статут виробничого кооперативу затверджується на загальних зборах членів кооперативу голосами не менше 75% членів кооперативу, присутніх на загальних зборах.

Виробничий кооператив вважається створеним з дня його державної реєстрації, яка здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

2.2 Членство у виробничому кооперативі

Кооператив здійснює свою виробничу, господарську, комерційну й інші види діяльності відповідно до закону і свого статуту, положення якого розробляються на основі Закону про виробничі кооперативи, інших правових нормативних актів України. Вимоги статуту кооперативу обов'язкові для виконання всіма його органами керування і його членів (учасниками).

Членами виробничого кооперативу можуть бути фізичні особи, які досягли 16-річного віку, визнають статут кооперативу та дотримуються його вимог, беруть трудову та майнову участь у діяльності кооперативу, зокрема, внесли вступний та пайовий внески у розмірах та порядку, визначеному статутом кооперативу. Закон "Про кооперацію"допускає можливість існування асоційованого членства в кооператив для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Такі члени користуються дорадчим голосом у кооперативі, а при ліквідації кооперативу мають переважне право порівняно з членами кооперативу на одержання паю. Така конструкція була перенесена із Закону "Про сільськогосподарську кооперацію".Існування асоційованого членства деякі вчені розцінюють як спробу нав'язування кооперативу певних акціонерних принципів організації і діяльності, оскільки асоційований член дуже наближений за своїм правовим статусом до акціонера в акціонерному товаристві.

Я.З. Гаєцька-Колотило пропонує в законодавчому порядку визначити максимальну квоту участі асоційованих членів. Адже неприпустимо, щоб кількість асоційованих членів перевищувала кількість "звичайних" членів.

Виникнення інституту асоційованого членства могло бути пов'язане з тим, що Закон "Про кооперацію" щодо виробничих кооперативів закріплює обов'язкову участь членів кооперативу у виробничій діяльності і не допускає можливості членства юридичних чи фізичних осіб, які беруть тільки майнову участь у його діяльності.

Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов'язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.

Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Статути виробничих кооперативів можуть містити додаткові вимоги до членів кооперативу, у зв'язку з якими участь фізичних осіб у діяльності кооперативу буде можливою лише за умови дотримання критеріїв фаху (професії), місця проживання та ін. Громадяни можуть бути одночасно членами кількох виробничих кооперативів, а також членами кооперативів інших типів.

Волевиявлення фізичної особи на вступ до виробничого кооперативу має бути оформлене письмово у вигляді заяви. Член кооперативу робить вступний та пайовий внески в порядку, визначеному статутом виробничого кооперативу. Вступний внесок – це грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов'язана сплатити особа у разі вступу до кооперативу для організаційного забезпечення його діяльності. Вступний внесок зараховується в неподільний фонд і у разі виходу з кооперативу не повертається. Пайовий внесок – це майновий поворотний внесок члена кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки. Члени кооперативу можуть передавати як пайовий внесок право користування належною їм земельною ділянкою у порядку, визначеному земельним законодавством. За земельну ділянку, передану виробничому кооперативу в користування, з кооперативу може справлятися плата у розмірах, визначених загальними зборами членів кооперативу.

Розміри пайових внесків до кооперативу встановлюються в рівних частинах та/або пропорційно очікуваній участі члена кооперативу в його господарській діяльності. Порядок внесення пайових внесків членами виробничого кооперативу встановлюється статутом кооперативу і законом. Член виробничого кооперативу зобов'язаний внести до дня державної реєстрації кооперативу не менше 10% пайового внеску, а частину, що залишилася, - протягом року з дня його державної реєстрації, якщо інший строк не встановлений статутом кооперативу. Строк внесення пайового внеску новими

Членами виробничого кооперативу, які приймаються після його реєстрації, має бути визначений в статуті кооперативу.

Зі сторони виробничого кооперативу прийняття нового члена відбувається у 2 стадії:

1.рішення правління (голови) кооперативу про прийняття у члени кооперативу;

2.затвердження такого рішення загальними зборами членів виробничого кооперативу.

Основними правами членів кооперативу є:

— участь в управлінні справами кооперативу, право голосу на загальних зборах кооперативу, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом.;

— користування послугами кооперативу;

Характеристики

Список файлов курсовой работы