Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

До тестування допускається особа, яка відповідає встановленим Законом України „Про статус суддів” вимогам, та вперше висувається на призначення на посаду судді чи раніше працювали суддею, арбітром, але з часу звільнення з роботи на цих посадах минуло більше 11-ти років.

До прийняття кваліфікаційною комісією суддів рішення про направлення кандидата на посаду судді на тестування у цій кваліфікаційній комісії суддів має бути сформовано особову справу кандидата на посаду судді.

Для допуску до тестування кандидатом на посаду судді подається відповідна заява та одна фотокартка розміром 3х4 см.

Про дату, час і місце проведення тестування кандидати на посаду судді мають повідомлятися працівниками, які здійснюють організаційне забезпечення діяльності відповідної кваліфікаційної комісії суддів, не пізніше, ніж за 10 днів до початку тестування.

Для участі в тестуванні разом з рішенням кваліфікаційної комісії суддів до Академії суддів України надсилаються подані кандидатом на посаду судді заява та фотокартка. Заяви реєструються у відповідному журналі, а кандидату видається перепустка з його фотографією.

Кандидат на посаду судді, якого допущено до складання тесту, повинен з’явитися на тестування з перепусткою та паспортом або іншим документом, що засвідчує його особу.

Тестування проводиться на базі Академії суддів України на паперовому носію або з використанням комп’ютерної техніки.

Тестування проводиться анонімно, кожній особі, яка складає тест, присвоюється особистий екзаменаційний код.

З урахуванням спеціалізації суду кандидату пропонується 100 запитань з різних галузей юриспруденції, вибраних за принципом випадковості. Кожне запитання має 4 відповіді, серед яких правильна лише одна. У квадраті навпроти правильної відповіді кандидат має покласти позначку, квадрати ж з неправильними відповідями залишати пустими.

Запитання та варіанти відповідей мають бути сформульовані однозначно, не викликати запитань щодо їх тлумачення.

Представлення тесту має бути ординарне (лінійне), тобто кожному кандидату надаються однакові запитання, але їх порядкові номери, як і послідовність відповідей на запитання, різна.

Якщо тестування проводиться на паперовому носію, то в присутності осіб, яких допущено до складання тестів, і членів екзаменаційної комісії один із членів кваліфікаційної комісії суддів розкриває конверт світло-коричневого кольору, у якому зберігаються не менше 20-ти інших конвертів білого кольору з варіантами письмових тестів. Кожен варіант письмового тесту має налічувати не менше 35-ти білетів, розроблених з урахуванням пункту 3.8 цього Положення, тобто кожен конверт білого кольору має містити не менше 35-ти білетів з однаковими запитаннями, але порядкові номери цих запитань, як і послідовність відповідей на них різна.

Письмові тести виготовляються друкарським методом, на кожному аркуші ставиться штамп Академії суддів України.

Кандидат на посаду судді методом випадкової самостійної вибірки отримує письмовий тест. На кожному аркуші письмового тесту кандидат власноручно ставить свій підпис та особистий екзаменаційний код.

У разі, якщо тестування проводиться з використанням программного забезпечення, забезпечується автоматична вибірка запитань з масиву загальної бази за правилами.

Кандидат після вирішення тесту роздруковує його і ставить на кожному аркуші свій підпис та особистий екзаменаційний код.

Тривалість кожного тестування дорівнює 180 хвилин.

Під час тестування кандидат на посаду судді може користуватися чинним законодавством, виданим Академією суддів України, зокрема Конституцією України, кодексами та законами України, іншими нормативно-правовими актами. Уся література має бути зареєстрована в Академії суддів України, що підтверджуватиметься відповідною відміткою на кожному екземплярі.

Забороняється використовувати підручники, навчальні посібники та інші матеріали, що не передбачені цим Положенням. При користуванні під час тестування сторонніми джерелами інформації (у тому числі підказуванням) кандидат на посаду судді усувається від участі у тестуванні. На роботі голова екзаменаційної комісії чи його заступник указує причину усунення та час. При перевірці робота дешифрується і по ній виставляється незадовільна оцінка („0" балів) незалежно від обсягу та змісту написаного⁸.

2.4 Оцінювання результатів тестування. Апеляції на результати тестування

Перевірка результатів проводиться у той же день присутніми на тестуванні членами екзаменаційної комісії. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Загальна сума балів, набраних за правильні відповіді, складають результат тестування кандидатів на посаду судді. Особи, які набрали 60 і менше балів, вважаються такими, що не склали тест.

Апеляції на результати тестування подаються екзаменаційній комісії в день проведення тестування, а розглядаються - упродовж трьох робочих днів.

Якщо для надання ґрунтовної відповіді на апеляцію необхідно здійснити додаткову перевірку, апеляція розглядається в місячний термін.

Апеляції з питань усунення від тестування не розглядаються.

2.5 Оформлення результатів тестування

Результати тестування кандидатів на посаду судді заносяться до відповідного протоколу. У протоколі тестування кандидатів на посаду (далі - протокол) вказують:

дату, час та місце проведення тестування;

прізвище та ініціали присутніх членів екзаменаційної комісії;

прізвище, ім’я та по батькові усіх кандидатів на посаду судді, які розпочали тестування;

кількість набраних балів;

інформація про кількість осіб, яку допущено до складання тестів, а також

про кількість осіб, які закінчили складати тест, та кількість осіб, які відмовилися

складати тести з різних причин (на будь-якій стадії);

зауваження членів екзаменаційної комісії суддів (у разі їх наявності).

Протокол складається у двох примірниках, які підписуються усіма присутніми на тестуванні членами екзаменаційної комісії. Один примірник протоколу зберігається в Академії суддів України, другий - надсилається до відповідної кваліфікаційної комісії суддів. В Академії суддів України протоколи тестування кандидатів на посаду судді облікуються в Журналі реєстрації протоколів тестування кандидатів на посаду судді.

3. Суддівське самоврядування в Україні

Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування, тобто самостійне колективне вирішення зазначених питань професійними суддями.

До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані із здійсненням правосуддя. Рішення з зазначених питань органами суддівського самоврядування приймаються відповідно до закону.

Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом, законом про статус суддів, іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з цим Законом.

Суддівське самоврядування є однією з найважливіших гарантій забезпечення незалежності судів і суддів. Завданням органів суддівського самоврядування є вирішення питань внутрішньої діяльності судів, у тому числі щодо:

1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади; зміцнення незалежності судів, захист від втручання в їх діяльність;

2) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням встановлених нормативів вказаного забезпечення;

3) погодження призначення суддів на посади в судах загальної юрисдикції, призначення суддів Конституційного Суду України та суддів до складу Вищої ради юстиції і обрання до кваліфікаційних комісій суддів;

4) заохочення суддів та працівників апарату судів;

5) здійснення контролю за організацією діяльності судів та інших структур у системі судової влади⁹.

Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в судову діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.

Організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, конференції суддів, з'їзд суддів України, ради суддів та їх виконавчі органи.

Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через:

збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, Апеляційного суду України, Касаційного суду України, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України;

конференції суддів загальних (крім військових) місцевих та апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

конференцію суддів військових судів;

конференції суддів спеціалізованих судів;

з'їзд суддів України.

Найвищим органом суддівського самоврядування є з'їзд суддів України.

З'їзд суддів України:

заслуховує звіт Ради суддів України про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів;

заслуховує інформацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та голови Державної судової адміністрації України про їх діяльність, може висловити недовіру голові Державної судової адміністрації України;

призначає та звільняє суддів Конституційного Суду України відповідно до Конституції України і закону;

призначає членів Вищої ради юстиції та приймає рішення про припинення їх повноважень відповідно до Конституції України і закону;

обирає членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів і посадових осіб державної влади;

визначає кількісний склад Ради суддів України та обирає Раду суддів України;

розглядає інші питання суддівського самоврядування.

З'їзд суддів України приймає рішення, що є обов'язковими для всіх органів суддівського самоврядування та всіх професійних суддів.

Черговий з'їзд суддів України скликається Радою суддів України один раз у три роки. Позачерговий з'їзд суддів України може бути скликаний також на вимогу не менш як однієї третини конференцій суддів загальних судів, або на вимогу конференції суддів спеціалізованих судів, або на вимогу зборів суддів Верховного Суду України.

Рада суддів України приймає рішення про скликання чергового або позачергового з'їзду, схвалює попередній перелік питань, що виносяться на обговорення з'їзду, та визначає дату, місце проведення з'їзду і норму представництва суддів.

Для участі в роботі з'їзду суддів України можуть бути запрошені Президент України, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, члени Вищої ради юстиції, представники Уряду, інших центральних органів державної влади, представники навчальних і наукових закладів та установ, громадських організацій, інші особи.

У разі якщо Рада суддів України не скликає з'їзд суддів на вимогу конференцій чи зборів суддів відповідно до частини першої цієї статті, ініціатори скликання позачергового з'їзду утворюють організаційний комітет по скликанню з'їзду суддів України, що має повноваження Ради суддів України щодо скликання з'їзду. У цьому випадку організаційний комітет невідкладно публікує інформацію про його утворення в офіційних друкованих засобах масової інформації та призначає дату проведення позачергового з'їзду суддів не раніш як через два місяці з дня утворення організаційного комітету¹⁰.

Судді усіх судів повідомляються про дату проведення з'їзду суддів України та питання, що вносяться на його розгляд, не пізніш як за 30 днів до початку роботи з'їзду.

Делегати на з'їзд суддів України обираються конференціями суддів, а делегати від Апеляційного суду України та Касаційного суду України - зборами суду, за нормою представництва, визначеною Радою суддів України. Збори суддів Конституційного Суду України обирають на з'їзд трьох делегатів з числа суддів цього суду.

Делегати на з'їзд суддів України обираються шляхом відкритого або таємного голосування на альтернативній основі, при вільному висуненні кандидатур для обрання.

З'їзд суддів України є повноважним, якщо в ньому Бере участь не менш як дві третини від загальної кількості обраних делегатів.

З'їзд суддів України відкриває голова Ради суддів України, а у разі його відсутності - заступник голови чи секретар Ради суддів України.

З'їзд обирає шляхом відкритого голосування президію з'їзду у кількісному складі, який визначається рішенням з'їзду. Президія керує роботою з'їзду суддів України.

З'їзд обговорює і затверджує порядок денний та регламент своєї роботи, обирає мандатну комісію, секретаріат та інші робочі органи з'їзду.

Характеристики

Список файлов курсовой работы