Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Приложение №1

Державний комітет україни з питань регуляторної політики та підприємництва

Лист

16.12.2002 N 2-222/6717

Суттєво. Встановлення платного або безоплатного земельного сервітуту залежить від бажання власника або землекористувача земельної ділянки, щодо якої його встановлюють. Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваш лист від 15.11.2002 р. N 2В15 щодо випадків встановлення платних та безоплатних земельних сервітутів і повідомляє.

Відповідно до пункту 1 статті 98 Земельного кодексу України (далі— Кодекс), право земельного сервітуту— це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельного ділянкою (ділянками). Згідно з пунктом 3 статті 101 Кодексу, власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.

У пункті 2 статті 100 Кодексу визначено, що земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, Держпідприємництво України дійшло висновку, що встановлення платного або безплатного земельного сервітуту залежить від власника або землекористувача земельної ділянки, щодо якої його встановлюють.

У разі якщо встановленням безоплатного земельного сервітуту власнику землі спричинені збитки, він має право на їх відшкодування в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 р. N 284 "Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам".

В. о. голови В.Загородній

"Дебет-Кредит", N 12, 24.03.2003 р.

Приложение №2

Державний комітет україни по земельних ресурсах державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель

Лист

02.11.2004 N 6-10-1071/727

Благодійному фонду "Екоправо Львів"

Щодо порядку встановлення земельних сервітутів

За дорученням Держкомзему України у Держземінспекції розглянуто звернення благодійного фонду "Екоправо Львів" від 19.10.2004 N 1870 щодо надання роз’яснення стосовно порядку встановлення земельних сервітутів. За результатами розгляду повідомляємо наступне.

Право земельного сервітуту— це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Згідно зі статтею 99 Земельного кодексу України є такі види земельних сервітутів: право проходу та проїзду на велосипеді; право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; право прогону худоби по наявному шляху; право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; а також, передбачене статтею 404 Цивільного кодексу України, право користування чужою земельною ділянкою для меліорації.

Пункт "з" статті 99 Земельного кодексу України (інші земельні сервітути) означає, що наведений вище перелік видів земельних сервітутів не є вичерпним. Зацікавлена сторона вправі вимагати встановлення на її користь іншого виду сервітуту щодо чужої земельної ділянки, виходячи із конкретних потреб та існування недоліків земельної ділянки, для використання якої необхідно встановлення сервітуту. Зокрема, можливі такі види земельних сервітутів, які полягають у будь-якому обмеженні власника обтяженої земельної ділянки у праві користуванні нею: обмеження або заборона забудови, обмеження насаджень, обмеження господарського використання земельної ділянки тощо. Необхідно зазначити, що встановлення земельного сервітуту не повинно виходити за межі цільового призначення земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Щодо правомірності встановлення земельного сервітуту на право забудови чужої земельної ділянки повідомляємо, що такий сервітут не може встановлюватися, оскільки це передбачено іншим видом речового права на чуже майно— суперфіцієм.

Згідно із частиною 1 статті 100 Земельного кодексу України вимагати встановлення земельного сервітуту має право власник або землекористувач земельної ділянки. Однак, відповідно до діючого законодавства, право вимагати встановлення земельного сервітуту мають не лише землевласники та землекористувачі. Так, відповідно до частини 6 статті 10 Закону України "Про телекомунікації" особи, які отримали ліцензію на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій, мають право вимагати від власників земельних ділянок або землекористувачів установлення сервітутів до категорії земель, визначених Земельним кодексом України, для прокладання під землею телекомунікаційних мереж та/або усунення їх пошкоджень.

Згідно з частиною 2 статті 100 Земельного кодексу України земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду. Проте, необхідно мати на увазі, що сусідніми можуть бути земельні ділянки, які не мають спільної межі.

Істотні умови договору земельного сервітуту законодавством не визначені. Але, виходячи з практики застосування норм земельного і цивільного права, найбільш доцільним вбачається передбачення у договорі земельного сервітуту таких істотних умов: спосіб обтяження земельної ділянки; опис місця розташування із визначенням меж поширення права земельного сервітуту на плані (схемі); обсяг права земельного сервітуту; строк дії договору земельного сервітуту; плата за земельний сервітут.

Відповідно до частини 3 статті 100 Земельного кодексу України право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку. Таким чином, право земельного сервітуту реєструється у порядку та на підставах, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 N 1952-IV.

Разом з тим повідомляємо, що Державним комітетом України по земельних ресурсах розроблено проект Закону України "Про земельні сервітути", який передбачає запровадження механізмів встановлення і дії сервітутних прав.

Начальник інспекції О.М.Нечипоренко

Приложение №3

Український класифікатор прав обмеженого користування чужою земельною ділянкою (сервітути)

Державний комітет україни по земельних ресурсах

N 14-1-7/1205 від 24.04.98

Затверджено

листом Держкомзему України

від 24 квітня 1998 р.

N 14-1-7/1205

Український класифікатор прав обмеженого користування чужою

земельною ділянкою (сервітути)

1. Прохід чи проїзд через земельну ділянку

2. Використання земельної ділянки для прокладки і ремонту лінійних інженерних споруд

3. Проведення дренажних робіт на земельній ділянці

4. Прохід тварин через земельну ділянку

5. Забір води і доступ до водних об’єктів

6. Спорудження будівель і споруд на земельній ділянці з опорою на сусідню земельну ділянку

7. Використання земельної ділянки для ремонту ліній електропередач

8. Інші права, визначені судом або взаємною угодою.

Приложение №4

Державний комітет україни по земельних ресурсах державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель

Лист

02.11.2004 N 6-10-1071/727

Благодійному фонду "Екоправо Львів"

Щодо порядку встановлення земельних сервітутів

За дорученням Держкомзему України у Держземінспекції розглянуто звернення благодійного фонду "Екоправо Львів" від 19.10.2004 N 1870 щодо надання роз’яснення стосовно порядку встановлення земельних сервітутів. За результатами розгляду повідомляємо наступне.

Право земельного сервітуту— це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Згідно зі статтею 99 Земельного кодексу України є такі види земельних сервітутів: право проходу та проїзду на велосипеді; право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; право прогону худоби по наявному шляху; право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; а також, передбачене статтею 404 Цивільного кодексу України, право користування чужою земельною ділянкою для меліорації.

Пункт "з" статті 99 Земельного кодексу України (інші земельні сервітути) означає, що наведений вище перелік видів земельних сервітутів не є вичерпним. Зацікавлена сторона вправі вимагати встановлення на її користь іншого виду сервітуту щодо чужої земельної ділянки, виходячи із конкретних потреб та існування недоліків земельної ділянки, для використання якої необхідно встановлення сервітуту. Зокрема, можливі такі види земельних сервітутів, які полягають у будь-якому обмеженні власника обтяженої земельної ділянки у праві користуванні нею: обмеження або заборона забудови, обмеження насаджень, обмеження господарського використання земельної ділянки тощо. Необхідно зазначити, що встановлення земельного сервітуту не повинно виходити за межі цільового призначення земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Щодо правомірності встановлення земельного сервітуту на право забудови чужої земельної ділянки повідомляємо, що такий сервітут не може встановлюватися, оскільки це передбачено іншим видом речового права на чуже майно— суперфіцієм.

Згідно із частиною 1 статті 100 Земельного кодексу України вимагати встановлення земельного сервітуту має право власник або землекористувач земельної ділянки. Однак, відповідно до діючого законодавства, право вимагати встановлення земельного сервітуту мають не лише землевласники та землекористувачі. Так, відповідно до частини 6 статті 10 Закону України "Про телекомунікації" особи, які отримали ліцензію на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій, мають право вимагати від власників земельних ділянок або землекористувачів установлення сервітутів до категорії земель, визначених Земельним кодексом України, для прокладання під землею телекомунікаційних мереж та/або усунення їх пошкоджень.

Згідно з частиною 2 статті 100 Земельного кодексу України земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду. Проте, необхідно мати на увазі, що сусідніми можуть бути земельні ділянки, які не мають спільної межі.

Істотні умови договору земельного сервітуту законодавством не визначені. Але, виходячи з практики застосування норм земельного і цивільного права, найбільш доцільним вбачається передбачення у договорі земельного сервітуту таких істотних умов: спосіб обтяження земельної ділянки; опис місця розташування із визначенням меж поширення права земельного сервітуту на плані (схемі); обсяг права земельного сервітуту; строк дії договору земельного сервітуту; плата за земельний сервітут.

Відповідно до частини 3 статті 100 Земельного кодексу України право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку. Таким чином, право земельного сервітуту реєструється у порядку та на підставах, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 N 1952-IV.

Разом з тим повідомляємо, що Державним комітетом України по земельних ресурсах розроблено проект Закону України "Про земельні сервітути", який передбачає запровадження механізмів встановлення і дії сервітутних прав.

Начальник інспекції О.М.Нечипоренко

Характеристики

Список файлов курсовой работы