31704 (604880), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

9. Держава підтримує громадські та благодійні організації, діяльність яких спрямована на поліпшення становища сім'ї та жінок.

Головними напрямами державної політики України стосовно сім’ї є: створення матеріальної та соціально-економічної бази для зміцнення сім'ї та підвищення її добробуту; кардинальне підвищення результативності здійснюваних заходів щодо охорони материнства та дитинства; забезпечення здорового генофонду України; створення сприятливих умов для повноцінного розвитку та виховання дітей у сім'ї; підтримка заходів, спрямованих на підвищення культурного, освітнього, морального рівня сім'ї та кожного її члена; організація повноцінного відпочинку та дозвілля сім'ї з урахуванням потреб різних вікових груп.

Відповідно до Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. На виконання цих конституційних положень необхідно розробити систему пріоритетних заходів, які забезпечували б їх реалізацію. Концепція державної сімейної політики розроблена виходячи з потреби створення належних умов для життєдіяльності сім'ї в Україні і визначає загальну стратегію і пріоритетні напрями державної політики щодо сім'ї,

передбачає здійснення цілісної системи заходів з максимальним урахуванням нових реалій: ринкової економіки, соціального партнерства, політичної демократії, всього того, що покликане зробити життя суспільства, кожної окремої сім'ї повноправним і ефективним.

У Концепції визначаються шляхи розв'язання однієї з найважливіших загальносуспільних проблем України – стабільного існування та розвитку сім'ї, поліпшення її життєвого рівня, створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов і гарантій для життєвого визначення, інтелектуального, духовного, фізичного розвитку особистості починаючи з дитячого віку. Вона ґрунтується на визнанні пріоритету сім'ї в житті демократичного суспільства, її ролі у гуманістичному вихованні підростаючого покоління. Державна сімейна політика має стати складовою всієї соціальної політики України.

Під час розроблення Концепції враховувалися також соціально-економічні умови в Україні, викликані перехідним періодом, обмеженість матеріальних і фінансових ресурсів, які виділятимуться державою для підтримки сім'ї, поліпшення становища дітей та найбільш незахищених сімей.

Основними напрямами сімейної політики є: сприяння життєдіяльності сім’ї та її стабільному розвиткові; поліпшення охорони членів сім’ї; розвиток системи соціально-консультаційної допомоги сім’ям; сприяння сім’ям у вихованні дітей та їх всебічному розвитку; створення умов для дозвілля, культурного відпочинку і оздоровлення всієї сім’ї.

Строки практичної реалізації Концепції державної сімейної політики зумовлюються особливостями динаміки політичного, соціально-економічного і правового розвитку України та формування громадянського суспільства на сучасному перехідному етапі.

Закон України “Про попередження насильства в сім’ї визначає правові і організаційні основи попередження насильства в сім'ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї.

Закон дає визначення “насильству в сім’ї та здійснює класифікацію видів насильства в сім’ї. Насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю. Види насильства в сім’ї: фізичне, сексуальне, економічне, психологічне.

Попередження насильства в сім'ї - система соціальних і спеціальних заходів, спрямованих на усунення причин і умов, які сприяють вчиненню насильства в сім'ї, припинення насильства в сім'ї, яке готується або вже почалося, притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні насильства в сім'ї, а також медико-соціальна реабілітація жертв насильства в сім'ї.

Здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї в межах наданих їм повноважень покладається на:

1. спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї;

2. службу дільничних інспекторів міліції та кримінальну міліцію у справах неповнолітніх органів внутрішніх справ;

3. органи опіки і піклування;

4. спеціалізовані установи для жертв насильства в сім'ї: кризові центри для жертв насильства в сім'ї та членів сім'ї, стосовно яких існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї; центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, об'єднання громадян, а також окремі громадяни можуть сприяти у здійсненні заходів з попередження насильства в сім'ї.

Висновки

Взаємні права й обов'язки батьків і дітей ґрунтуються на походженні дітей, засвідченому у встановленому порядку.

Для особистих немайнових прав та обов’язків батьків та дітей, інших особистих прав і обов’язків, характерно те, що вони не мають майнового (економічного) змісту. Особисті немайнові права батьків та дітей не можуть передаватись і, як правило, не відчужуються.

На стадії функціонування сім’ї особисті немайнові відносини складають права та обов’язки батьків надати дитині прізвище, ім’я, по батькові, визначити громадянство.

Окремий розділ СКУ присвячений регулюванню майнових відносин між батьками та дітьми. У ньому збережено принцип роздільності майна та дітей. При цьому встановлюється, що майно, придбане батьками або одним з них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, речі особистого вжитку, іграшки, спортивне обладнання тощо), є власністю дитини, якою вона може розпоряджатися в межах, встановлений цивільним законодавством України.

Державна політика України стосовно сім’ї виробила такі напрями опіки державою сім’ї: створення матеріальної та соціально-економічної бази для зміцнення сім'ї та підвищення її добробуту; кардинальне підвищення результативності здійснюваних заходів щодо охорони материнства та дитинства; забезпечення здорового генофонду України; створення сприятливих умов для повноцінного розвитку та виховання дітей у сім'ї; підтримка заходів, спрямованих на підвищення культурного, освітнього, морального рівня сім'ї та кожного її члена; організація повноцінного відпочинку та дозвілля сім'ї з урахуванням потреб різних вікових груп.

Література

1. Конвенція про права дитини. // Право України. 1993 р. № 5-6

2. Конституції України

3. Сімейний кодекс України

4. Цивільний кодекс України

5. Закон «Про громадянство України» від 18 січня 2001 р.

6. Закон України „Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. (нова редакція набрала чинності з 1 січня 2004 р.)

7. Закон України “Про попередження насильства в сім’ї” від 15.11.2001 р.

8. Постанова Верховної Ради України “Про Декларацію про загальні засади державної політики України стосовно сім'ї та жінок” від 05.03.1999 р.

9. Постанова Верховної Ради України “Про Концепцію державної сімейної політики ” від 17.09.1999 р.

10. Положення про порядок розгляду клопотань про переміну громадянами України прізвищ, імен, по батькові, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 1993 р.

11. Гражданское право Украины. Часть П: Учебное пособие /(Под редакцией Слипченко С.А., Кройтор В.А.) - Харьков, Эспада, 2000

12. Злотник І. Юридичні особливості фактичних шлюбних відносин. // Юридичний журнал « 10 (28) 2004 р.

13. Коновалов Д. Сімейний кодекс України - шлях до Європи. // Юридичний журнал № 7 (25), 2004

14. Москалюк В. Проблеми питання реалізації та захисту майнових прав дитини. // юридичний журнал № 7 (25), 2004 р.

15. Особисті немайнові права та обов’зки батьків та дітей: характеристика окремих видів. Кидалова А.// Право України, 2003 № 5

16. Пасечник Н. Хто є утриманцем за сімейним законодавством? // Юридичний журнал № 7 (25) 2004 р

1 Гражданское право Украины. Часть П: Учебное пособие /(Под редакцией Слипченко С.А., Кройтор В.А.) – Харьков, Эспада, 2000

2 Особисті немайнові права та обов*зки батьків та дітей: характеристика окремих видів. Кидалова А.// Право України, 2003 № 5

Злотник І. Юридичні особливості фактичних шлюбних відносин. // Юридичний журнал « 10 (28) 2004 р.; 37-40

3 Коновалов Д. Сімейний кодекс України – шлях до Європи. // Юридичний журнал № 7 (25), 2004 с. 45

4 Москалюк В. Проблеми питання реалізації та захисту майнових прав дитини. // юридичний журнал № 7 (25), 2004 г. С.96

5 Пасечник Н. Хто є утриманцем за сімейним законодавством? // Юридичний журнал № 7 (25) 2004 р.; с.52

Характеристики

Список файлов курсовой работы