31691 (604875), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Підприємства можуть створюватись, як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Види та організаційні форми підприємств передбачені ст. 63 ГК.

Відповідно до вказаної статті, залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

державне підприємство, що діє на основі державної власності;

підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

Всі вказані види підприємств мають спільні ознаки, серед яких наступні:

1) підприємство с основною організованою ланкою народного господарства України. Ця організаційна ознака кваліфікує підприємство як організаційну форму господарської організації, тобто організації, в якій власники засобів виробництва і робочої сили об'єднують свої виробничі ресурси для здійснення господарської діяльності з метою одержання прибутку. Визначення “основна ланка”, з одного боку, відмежовує підприємство від інших організаційних форм економічної діяльності (типу домашніх господарств, індивідуальних промислів без створення підприємств, так званих тіньових структур тощо), а з іншого - від суб'єктів господарського права, які не належать до основної ланки: об'єднань підприємств, фінансових і посередницьких інститутів, органів управління економікою;

2) підприємство - це господарюючий суб'єкт. Суть визначення господарюючий суб'єкт полягає в тому, що підприємство є товаровиробником, трудовим колективом, який на професійній основі (промисел) виробляє і реалізує свій товар з метою одержання прибутку. Як господарюючий суб'єкт підприємство здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність. Термін «господарюючий» означає, що підприємства належать до комерційних, спрямованих на прибуток, організацій (на відміну від неприбуткових організацій - релігійних, об'єднань громадян тощо);

3) підприємство є самостійним господарюючим суб'єктом. Самостійність у прийнятті господарських рішень є однією з основних і необхідних умов діяльності підприємства як товаровиробника. Юридичний аспект такого визначення полягає в тому, що підприємство при здійсненні своєї господарської діяльності «має право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, що не суперечать законодавству України»;

4) підприємство - це статутний господарюючий суб'єкт. Статут підприємства як локальний акт господарського законодавства нормативне визначає цілі і предмет діяльності окремого підприємства, відхилятися від яких без зміни статуту підприємству заборонено. Статут також визначає межі спеціальної правоздатності підприємства як юридичної особи. Це один з найважливіших правових актів підприємства;

5) підприємство має необхідне для господарюючого суб'єкта майно - основні і оборотні кошти, інші цінності, якими воно володіє, користується і розпоряджається на певному правовому титулі (на праві власності або повного господарського відання). Це майно юридичне відмежоване, як правило, від майна власника підприємства і закріплене за підприємством як суб'єктом права. Основні і оборотні кошти знаходяться на самостійному бухгалтерському балансі, гроші - на розрахунковому рахунку підприємства в банку;

6) підприємство є самостійним суб'єктом права. З одного боку, закон визначає його компетенцію (права та обов'язки) як господарюючого суб'єкта, з другого - зазначає, що підприємство є юридичною особою, яка не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Цим підприємство суттєво відрізняється від об'єднань підприємств (господарських об'єднань), до складу яких входять юридичні особи.

Таким чином, підприємство - це самостійна господарська організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку для здійснення господарської діяльності з метою задоволення суспільних потреб у товарі (продукції, роботах, послугах) і одержання прибутку, яка діє на підставі статуту, користується правами і виконує обов'язки щодо своєї діяльності, є юридичною особою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в банках.

Об’єднуючи зміст вказаних ознак можна дати визначення, що комунальне підприємство – це заснований на власності відповідної територіальної громади самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

З даного визначення можна виділити наступні ознаки комунального підприємства:

- юридична особа;

- наявність статуту;

- ведення господарської діяльності (виробничої, науково-дослідницької і комерційної);

- самостійність;

- мета створення комунального підприємства - одержання відповідного прибутку (доходу);

- майно комунального підприємства повинно належати територіальній громаді.

Не зовсім можна погодитись з такою ознакою комунального підприємства як заснування на власності відповідної територіальної громади. Як правило, комунальні підприємства дійсно засновуються на власності відповідної територіальної громади. Але допустимо ситуацію, коли територіальна громада в особі місцевої ради бере в оренду певне майно (майновий комплекс), на якому засновує комунальне підприємство. Орендоване майно не переходить у власність орендаря. Тому можлива ситуація заснування комунального підприємства на чужому майні.

Крім того, серед ознак комунального підприємства відсутня ознака заснування його територіальною громадою. Буквально тлумачачи визначення комунального підприємства як підприємства, заснованого на власності відповідної територіальної громади, можна зробити висновок, що для створення комунального майна достатньо передати йому комунальну власність. Але така власність теж може бути одержана за договором оренди. З цього виходить, що орендар комунального майна, одержавши в оренду це майно, може створити підприємство, передавши йому орендоване майно в оперативне управління. Таке підприємство повинно одержати статус комунального.

Але насправді це не так. Наприклад, фізична особа, не може заснувати комунальне підприємство.

Проте для усунення розглянутих неточностей слід закріпити визначення комунального підприємства не як підприємства, заснованого на власності відповідної територіальної громади, а підприємства, заснованого територіальною громадою.

Більш детальний аналіз комунальних підприємств дозволяє класифікувати їх в залежності від суб’єктів.

Так, можна виділити комунальні підприємства засновані на комунальній власності:

• територіальної громади села, селища, міста;

• спільній власності територіальних громад району, області.

Крім того, відповідно до організаційно-правової форми, залежно від того, якою вона є, в літературі підприємства класифікуються на одновласницькі та багатовласницькі.

Одновласницьке підприємство створюється одним засновником, який надає для цього необхідне майно, затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо чи через призначеного ним керівника управляє підприємством і формує його трудовий колектив на підставах трудового найму, вирішує питання його реорганізації або ліквідації.

Багатовласницькі підприємства створюються двома чи більше засновниками на підставі їхньої спільної угоди (договору) і діють на основі об'єднання майна і трудової діяльності засновників (учасників), їхнього спільного управління справами, в тому числі через створювані ними органи, участі в розподілі прибутків і ризиків.

Зазначену класифікацію проводить і Господарський кодекс України. Проте, він вживає дещо інші терміни: замість одновласницьких – унітарні, замість багатовласницьких – корпоративні.

Комунальні підприємства можуть бути лише унітарними (одновласницькими). В іншому разі вони перетворяться на колективні підприємства або господарські товариства.

1.3 Компетенція органів місцевого самоврядування щодо створення комунальних підприємств

Повноваження органів місцевого самоврядування як засновників комунальних підприємств можна поділити на:

- повноваження, які мають всі засновники щодо заснованих ними підприємств;

- повноваження зумовлені особливим статусом органів місцевого самоврядування.

Щодо першої групи повноважень, то вони однакові для засновників підприємств всіх форм власності, тому в даній роботі їх зміст не розкривається.

Щодо першої групи повноважень, які являють інтерес в даній роботі, то вони більшість із них передбачена Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року.

Зокрема ст. 17 даного Закону містить загальну норму, згідно якої відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Так, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання (ст. 26):

1 ) встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

2) прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунальних підприємств;

3) затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації, визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним;

4) вирішення питань про надання у концесію об'єктів права комунальної власності;

5) вирішення питань про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади;

6) прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;

7) створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб'єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб);

8) вирішення відповідно до законодавства питань про створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;

9) надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать (ст. 27):

1) розгляд проектів планів підприємств і організацій, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, внесення до них зауважень і пропозицій, здійснення контролю за їх виконанням;

2) встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади;

3) встановлення за узгодженим рішенням відповідних рад порядку використання коштів та іншого майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад;

4) об'єднання на договірних засадах коштів відповідного місцевого бюджету та інших місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування комунальних підприємств, установ та організацій, вирішення інших питань, що стосуються спільних інтересів територіальних громад;

5) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад;

6) встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад;

7) заслуховування звітів про роботу керівників підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад;

8) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм;

9) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об'єктів, які можуть надаватися у концесію, подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна;

10) управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню;

11) встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Сільський, селищний, міський голова (ст. 42) призначає на посади та звільняє з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання (ст. 43):

1) вирішення за дорученням відповідних рад питань про продаж, передачу в оренду, концесію або під заставу об'єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбання таких об'єктів в установленому законом порядку;

2) надання згоди на передачу об'єктів з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст та прийняття рішень про передачу об'єктів права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних, обласних рад, у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності;

Характеристики

Список файлов курсовой работы