28889 (604033), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Зазначене протиріччя набуває ще більшої гострпоти при аналізі норм національного законодавства про банкрутство. Згідно з ст. 42 Закону Центральний орган виконавчої влади, що прийняв рішення про ліквідацію боржника, стає повноправним учасником провадження справи про банкрутство і визначає кандидатуру керуючого санацією, її терміни і багато інших найважливіших питань. Природним вважається висновок, що у такій ситуації центральний орган виконавчої влади проводитиме свою політику, спрямовану на ліквідацію боржника – містоутворюючого підприємства, і перешкождатиме проведенню реабілітаційних процедур і, у тому числі, укладенню мирової угоди.

Отже, уявляється обгрунтованим внесення відповідних змін і доповнень до норм, що регулюють процедуру банкрутства містоутворюючих (великих, особливо небезпечних) підприємств, а саме:

• рішення про ліквідацію зазначеної категорії підприємств приймає тільки господарський суд;

• органи держвлади, до компетенції яких входить сфера діяльності підприємства-боржника, беруть участь у заходах реабілітаційного характеру, тільки у частині вирішення соціальних питань;

• вважати обов*язковим при виборі стратегії фінансової реабілітації боржника, врахування специфіки виробництва, стан основних фондів і рівень кваліфікації працівників даного підприємства.

Для особливо небезпечних підприємств, крім зазначеного вище, обов*язковою вимогою входження у реабілітаційну процедуру має стати інноваційна складова плану санації, як зазначалося вище, а саме: поєднання мораторію на виплати кредиторам та інноваційні пільги можуть виявитися тим фактором, що істотно підвищить імовірність успішного виконання реабілітаційної процедури.⁹

Висновки

Доля багатьох підприємств Украъни, що пройшли через процедуру банкрутства, свідчить, що вона майже завжди веде до зупинки і фактичної загибелі виробництва, хоча в теоретичному аспекті сам по собі метод банкрутства непоганий. Але це лише за умови, що потім підприємство відродиться. Однак для української економіки стало практикою свідоме доведення до банкрутства, що грунтується на чинному законодавстві. Багато підприємств стали банкрутами не за одни день. Їхня неспроможність протягом тривалого часу мала латентний характер. Але іноді в банкрутстві підприємств винна й сама держава, що, наприклад, проводить необгрунтовану тарифну політику, надає чи не надає пільги та ін. ¹⁰

Зрозуміле й чітко організоване законодавство про банкрутство підприємств є надзвичайно важливою і стратегічною проблемою ринкових відносин. Прийняття нового Цивільного і Господарського кодексів України, низки нових законів створило певну систему законів у сфері банкрутства підприємств, що дозволило, з одного боку, запобігти численним суперечкам і спорам, з іншого ж – слід таки визначити, що сьогоднішній стан законодавства про банкрутство залишає певну невизначеність і незначні розбіжності.¹¹

Література

1. Господарський кодекс України

2. Господарсько-процесуальний кодекс України

3. Цивільний кодекс України

4. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22.04.1993 з змінами і доповненнями

5. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 р. в редакції від 30.06.1999 р. з подальшими змінами та доповненнями

6. Закон України “Про власність” від 07.02.1991 з змінами і доповненнями

7. Закон України “Про заставу”від 02.10.1992 з змінами і доповненнями

8. Закон України “Про порядок списання заборгованності вуглевидобувних і вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості, що ліквідуються за рішення Кабінету Міністрів України, перед Державним бюджетом України і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами” від 17.01.1997 р.

9. Постанова Кабінета Міністрів України № 939 від 27.08.1997 р у редакції від 29.06.1999 р. “Про порядок ліквідації вуглевидобувних і вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості, що ліквідуються за рішення Кабінету Міністрів України.”

10. Постанова КМУ “Про створення Комісії з питань неплатоспроможності”. від 12.09.2001 р.

11. Грек Б. Фіктивне банкрутство та доведення до банкрутства: кримінально-правовий аспект. // Юридичний хурнал № 5 (23) 2004 р.; с. 98-103

12. Мачуський В.В. Правове забезпечення підприємницької діяльності: Курс лекцій. - К.: КНЕУ, 2002. - 348 с

13. Винник Б. Колізійні аспекти законодавства при банкрутстві пдприємств. // Юридичний журнал № 5 (23) 2004 р.; с. 34

14. Грек Б. Банкрутство в Україні: минуле і сьогодення. // Право України « 6, 2004 р.; с.25

15. Опадчий І. Банкрутство як останній аргумент. // Юридичний хурнал № 5 (23) 2004 р.; с. 105

16. Сгара Е. Мирова угода в процедурі банкрутства: роль економіко-правових факторів. // Право України – 2003 - №1; с.42

17. Сгара Э. Особенности заключения мирового соглашения в процедуре банкротства финансовых учреждений. // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2002 № 9, с. 19-21

18. Хозяйственное право:Учебное пособие /Под общей ред. Проф. Н.А.Саниахметовой. - Х.: «Одиссей», 2004. - 640 с.

1 Грек Б. Фіктивне банкрутство та доведення до банкрутства: кримінально-правовий аспект. // Юридичний хурнал № 5 (23) 2004 р.; с. 98-103

2 Хозяйственное право:Учебное пособие /Под общей ред. Проф. Н.А.Саниахметовой. - Х.: «Одиссей», 2004. – 640с.

3 Грек Б. Фіктивне банкрутство та доведення до банкрутства: кримінально-правовий аспект. // Юридичний хурнал № 5 (23) 2004 р.; с. 98-103

Винник Б. Колізійні аспекти законодавства при банкрутстві пдприємств. // Юридичний журнал № 5 (23) 2004 р.; с. 34

4 Опадчий І. Банкрутство як останній аргумент. // Юридичний хурнал № 5 (23) 2004 р.; с. 105

5 Поляков Б. М. Право несостоятельности (банкротства) в Украине. – К.: Ін Юре, 2003 р.; с. 87

6 Мачуський В.В. Правове забезпечення підприємницької діяльності: Курс лекцій. - К.: КНЕУ, 2002. - 348 с.

7 Правове регулювання процедури банкрутства місто утворюючих та особливо небезпечних підприємств // Н. Барбашова, Є. Сгара. Пправо України № 9 2003 р., с.65

8 Сгара Э. Особенности заключения мирового соглашения в процедуре банкротства финансовых учреждений. // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2002 № 9, с. 19-21

9 Сгара Е. Мирова угода в процедурі банкрутства: роль економіко-правових факторів. // Право України – 2003 - №1; с.42

10 Грек Б. Банкрутство в Україні: минуле і сьогодення. // Право України « 6, 2004 р.; с.25

11 Винник Б. Колізійні аспекти законодавства при банкрутстві пдприємств. // Юридичний журнал № 5 (23) 2004 р.; с. 34

Характеристики

Список файлов курсовой работы