23596 (603056), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Національний склад населення в цілому однорідний. Більше 90% населення Черкаської області становлять українці. Проживають також росіяни, євреї, поляки, білоруси.
Важливу роль у розвитку продуктивних сил Черкаської області відіграє науково-технічний потенціал, який є вагомим фактором вирішення економічних, соціальних та екологічних проблем.
У 2000 році в Черкаській області нараховувалося 33 організації, які виконують наукові та науково-технічні роботи, 60 фахівців з науковими ступенями, в тому числі чотири доктори наук, 52 кандидатів наук, 35 академіків і членів-кореспондентів.
Обсяги фінансування наукових та науково-технічних робіт у 2000 році всього склали 1354,2 тис. грн., у тому числі 3278,1 -— за рахунок держбюджету, 19,1 держіннофонду, 2128,6 позабюджетних фондів, 2198,2 власних коштів та 5661,7 тис. грн. за рахунок коштів замовників. У 2000 році в Черкаській області здійснено 454 розробки, у тому числі 125 по створенню нових видів техніки й технологій, у 24 з яких використані винаходи. З них три розробки мають технічний рівень, що перевищує світовий, 67 - відповідає світовому.
На початок 2000/2001 навчального року в Черкаській області нараховувалося 27 вищих навчальних заклади, з них 20 - І-ІІ рівня акредитації та 7 - ІІІ-ІV рівнів, зокрема: Черкаський державний університет ім. Богдана Хмельницького та Черкаська академія менеджменту.
Кількість студентів у вищих учбових закладах освіти всіх рівнів акредитації у 2000/2001 навчальному році складала 40,4 тисяч осіб.
3. Сучасний рівень розвитку і структура господарства району
У регіоні 577 промислових підприємств (5,8% від загальної кількості по Україні), в тому числі машинобудівних - 88 (15,3% від загальної кількості в районі), деревообробних -19 (3,3%), будівельної індустрії 56 (9,7%), легкої промисловості 39 (6,8%), харчової 216 (37,4%). Основна промислова продукція - верстати й сільгоспмашини, гідравлічні помпи, хімічне волокно, азотні добрива, напівпровідникові матеріали, машини для легкої й харчової промисловості. Тут видобувають уранову руду, графіт, граніт та ін. У 1998 р. вироблено 15,4% цукру від загального показника по Україні, 6% борошна, 6,9% олії та ін. За останні роки промислове виробництво переживає значний занепад (табл. 5). Основні галузі спеціалізації - сільськогосподарське машинобудування, гірничодобувна, паливна, хімічна, будматеріалів, деревообробна, електронна, легка і харчова, чорна та кольорова металургія.
Таблиця 3.5 Індекси продукції промисловості в Центральноукраїнському економічному районі, % (1990 р. = 100%) [ 8 ]
| Область | 1995 | 1997 | 1998 | Відсоток 1998 до 1997 |
| Кіровоградська | 49 | 29 | 30 | 104.0 |
| Черкаська | 61 | 50 | 50 | 100.0 |
| По Україні | 52 | 50 | 49 | 99.0 |
Видобуток бурого вугілля зосереджений у містах Олександрія (Морозівський, Балахівський, Вєрболозівський, Протопопівський, Бандурівський, Костянтинівський розрізи; Світлопольська, Верболозівська, Новомиргородська та Ведвежорська шахти) і Ватутіне; виробництво торфобуровугільних брикетів - на Семенівсько-Головківській, Байдаківській, Димитрівській, Ватутінській фабриках, Семенівському заводі гірського воску в Димитрові. Торф видобуває і переробляє також Ірдинське об'єднання.
Рівень господарського освоєння Кіровоградської області характеризується такими показниками: частка в загальній площі, кількості населення і трудових ресурсів у країні складає відповідно 4,1; 2,3 і 2,2%. Тут зосереджено 2,3% основних фондів, створюються 1,6% валової доданої вартості, промисловістю і сільським господарством виробляється відповідно 3,3 і 0,9% від загальнодержавного рівня.
За територіальним зосередженням (локалізацією) основних галузей економіки в Україні (випуск товарів і послуг) Кіровоградська область виділяється наступними коефіцієнтами: сільське господарство – 2,11; транспорт і зв’язок – 1,32; галузі соціально-культурної сфери – 1,30; житлово-комунальне господарство – 0,95; будівництво – 0,87; галузі сфери обігу – 0,83 і промисловість – 0,45.
Аналіз динаміки територіальної структури промисловості області за 1990-2000 рр. свідчить про скорочення її питомої ваги в Україні по переважній більшості галузей, особливо паливної промисловості й машинобудування і металообробки та харчової промисловості. Істотні зрушення відбулися також в галузевій структурі у напрямі збільшення питомої ваги електроенергетики, чорної металургії, хімічної і нафтохімічної та харчової промисловості й скорочення - паливної, кольорової металургії, машинобудування і металообробки, деревообробної та целюлозно-паперової, легкої промисловості (табл.6).
Таблиця 3.6 Галузева структура промисловості Кіровоградської області (без малих підприємств), за обсягом продукції у цінах відповідних років, відсотків [ 9 ]
| Галузь | 1990 | 2000 |
Промисловість, всього | 100,0 | 100,0 |
| Електроенергетика | 1,3 | 17,8 |
| Паливна | 4,5 | 3,2 |
| Чорна металургія | 0,3 | 1,3 |
| Кольорова металургія | 8,6 | 1,9 |
| Хімічна і нафтохімічна | 0,3 | 0,5 |
| Машинобудування і металообробка | 35,0 | 22,3 |
| Деревообробна і целюлозно-паперова | 2,4 | 0,3 |
| Промисловість будівельних матеріалів | 6,2 | 5,6 |
| Скляна і фарфоро-фаянсова | 0,2 | 0,2 |
| Легка | 4,8 | 1,5 |
| Харчова | 28,2 | 35,7 |
| Борошномельно-круп'яна та комбікормова | 5,3 | 3,4 |
| Медична | 0,2 | 1,9 |
| Інші галузі | 2,7 | 4,4 |
Аналіз макроекономічних показників господарського розвитку Кіровоградської області за 1995-1999 роки (у порівняльних цінах 1999 р.) свідчить про зменшення обсягу випуску (товари і послуги) та валової доданої вартості у всіх господарськоформуючих галузях економіки, особливо в основних - промисловості, транспорті і зв'язку та сільському господарстві.
У цей же період в економіці Кіровоградської області відбулися структурні зміни в напрямі збільшення загалом питомої ваги галузей, що виробляють товари, при скороченні промисловості і будівництва, а також збільшення частки інших галузей сектора економіки, які надають послуги (переважно ринкової інфраструктури). Тобто відбувається поглиблення процесу деіндустріалізації економіки і посилення дії сектора нематеріального виробництва.
Питома вага галузей, які виробляють товари, у загальному обсязі валової доданої вартості збільшилася з 49,0 до 51,6%, у тому числі в сільському господарстві - з 24,8 до 29,8%, а в промисловості і будівництві зменшилася відповідно - з 17,1 до 16,2% та - з 6,4 до 4,5%. Разом з тим зростала за питомою вагою додана вартість у сфері послуг, особливо в галузях сфери обігу (переважно в торгівлі) - з 6,8 до 8,2%.
У структурі ВДВ понад 50% складає група галузей, які виробляють товари, зокрема: на промисловість припадає лише одна шоста частина, а на сільське господарство - менше однієї третини, і майже 49% складає група галузей, що надають послуги (табл.7).
Таблиця 3.7 Галузева структура валової доданої вартості Кіровоградської області, відсотків від економіки, в цінах відповідних років [ 9 ]
| Регіон | Галузі, які виробляють товари | Промисловість | Сільське господарство | Будівництво | Інші галузі, що виробляють товари | Галузі, що надають послуги | Транспорт і зв'язок | Галузі сфери обігу | Житлово-комунальне господарство | Галузі соціально-культурної сфери | Інші галузі, що надають послуги | |||||||
| 1996 | ||||||||||||||||||
| Україна | 54,1 | 32,3 | 13,8 | 6,9 | 1,1 | 45,9 | 15,5 | 8,3 | 5,8 | 10,6 | 5,7 | |||||||
| Кіровоградська область | 49,0 | 17,1 | 24,8 | 6,4 | 0,7 | 51,0 | 19,5 | 6,8 | 6,5 | 14,1 | 4,1 | |||||||
| 1999 | ||||||||||||||||||
| Україна | 55,1 | 34,2 | 14,1 | 5,2 | 1,6 | 44,9 | 14,8 | 9,9 | 5,5 | 8,3 | 6,4 | |||||||
| Кіровоградська область | 51,6 | 16,2 | 29,8 | 4,5 | 1,1 | 48,4 | 19,5 | 8,2 | 5,2 | 10,8 | 4,7 | |||||||
Промисловість в Черкаській області характеризується значним переважання галузей обробної (97%) порівняно з галузями видобувної промисловості (3%).
В останні роки відбувалися зміни в галузевій структурі промисловості. Як видно з наведених даних (табл. 8) за 1990 2000 рр. частка легкої промисловості скоротилася і складає 1,7%, (у 1990 - 12,0), машинобудування відповідно 7,6 (26,0). Одночасно за цей період зросла питома вага деревообробної та целюлозо-паперової у 2000 р. на 6,1% (у 1990 р. - 2,2), електроенергетики відповідно 7,4 (1,6), харчової промисловості - 41,5 (34,0), хімічної та нафтохімічної - 26,7 (12,0)%.
Таблиця 3.8 Галузева структура промисловості Черкаської області (без малих підприємств, за обсягом продукції у цінах відповідних років), відсотків [ 9 ]
| Галузі | 1990 р. | 2000 р |
| Промисловість | 100,0 | 100,0 |
| Електроенергетика | 1,6 | 7,5 |
| Паливна | 0,5 | 0,02 |
| Чорна металургія | 0,4 | 2,1 |
| Кольорова металургія | - | - |
| Хімічна і нафтохімічна | 12,0 | 26,7 |
| Машинобудування і металообробка | 26,0 | 7,6 |
| Деревообробна і целюлозно-паперова | 2,2 | 6,1 |
| Промисловість будівельних матеріалів | 2,9 | 1,4 |
| Скляна і фарфоро-фаянсова | 0,0 | 0,0 |
| Легка | 12,0 | 1,7 |
| Харчова | 34,0 | 41,5 |
| Борошномельно-круп'яна та комбікормова | 3,7 | 3,9 |
| Медична | 1,4 | 1,4 |
| Інші галузі | 3,3 | 0,1 |
Аналіз економічних умов господарювання в Черкаській області за останні 10 років свідчить про те, що економічний потенціал області перебував під впливом різноманітних кризових явищ, які обумовлювали темпи розвитку економіки регіону та позначилися на структурі економічного виробництва.













