23593 (603055), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

2). ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН

До складу району входять Рівненська, Волинська, Львівська, Івано-Фран-ківська, Тернопільська, Вінницька, Хмельницька, Закарпатська та Чернівецька області. Це — найбільший район в Україні за площею (158 км2, або 26,1% території України) і другий за кількістю населення (13,2 мільйони чоловік, або 26,0%) після Донецько-Придніпровського.

Агропромисловий комплекс характеризується значним обсягом валової продукції та галузевою різноманітністю; це район зернового господарства, найбільшого в країні виробництва цукрових буряків (43% до загальноукраїнського виробництва), льонарства, овочівництва, виробництва м'яса (27%), у Закарпатті вирощується виноград.

За природними умовами район поділяється на кілька зон сільськогосподарської спеціалізації. Полісся спеціалізується на молочно-м'ясному скотарстві, льонарстві, картоплярстві. Передкарпатська зона представлена льонарством, цукровими буряками, скотарством м'ясо-молочного напряму, свинарством. Гірська зона Карпат зайнята пасовиськами зі спеціалізацією на м'ясо-молочному скотарстві й вівчарстві.

Найбільшу територію займає лісостепова зона, яка спеціалізується на виробництві цукрових буряків, зернових культурах (пшениця, ячмінь), м'ясо-молочному скотарстві, свинарстві. Три області Поділля (Вінницька, Хмельницька і Тернопільська) виробляють 68% цукрових буряків району, 61% зерна, 42% овочів, 44% м'яса. Найбільш розвинений АПК у Вінницькій області. Закарпаття спеціалізується на виноградарстві, овочівництві, тютюнництві, м'ясо-молочному скотарстві, вівчарстві.

3). ДОНЕЦЬКО-ПРИДНІПРОВСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН

Складається з Донецької, Луганської, Дніпропетровської й Запорізької областей. Територія району — 112,3 тис. км2 (18,6% території країни), населення — 13,6 млн чол. (26,9%). Важка промисловість визначає профіль економіки району.

Сільське господарство перебувають у "затінку" важкої індустрії, але й вона дають значний внесок в економіку країни: район посідає перше місце за виробництвом, зерна (22% ), соняшнику (44% ), овочів (25%).

4). ПІВНІЧНО-СХІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН

До складу району входять Харківська, Полтавська й Сумська області. За територією—84 тис. км2 (13,9% території України) та кількістю населення — 6,1 млн чол. (12,1%) Північно-Східний район найменший. Проте його роль в економічному потенціалі держави досить велика. Він має розвинений агропромисловий комплекс; за виробництвом цукрового буряка (23,5% обсягу в країні) й соняшника (17,4%) район посідає третє місце.

5). ПРИЧОРНОМОРСЬКИЙ (ПІВДЕННИЙ) ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН

Район складається з Автономної Республіки Крим, Одеської, Миколаївської та Херсонської областей. Площа району — 113,4 тис. км2 (18,8% загальноукраїнської території), населення — 7,7 млн чол. (15,2%).

Сільськогосподарські угіддя займають приблизно 70 % всієї території України. З них рілля становить 55 % від загальної площі, пасовища – 9 %, сіножаті – 4 % та багаторічні насадження – менше 2 %. Землезабезпеченість в Україні становить 0,80 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 0,64 га ріллі на одну людину. Однак внаслідок різної щільності населення та міграцій існує значна варіація цих показників в різних регіонах та в різні проміжки часу.

Рис.1.1 - Природно-кліматичні зони України [8]

Рис.1.2 – Рейтинг регіонів України по адміністративній площі територій та населенню (питома вага в %) [16]За природно-кліматичними умовами Україна поділяється (рис.1):

1. БОЛОТИСТА ЛІСОВА МІСЦЕВІСТЬ і КАРПАТСЬКА ЗОНА (ПОЛІССЯ): Івано-Франківська, Чернігівська, Львівська, Рівненська, Волинська, Закарпатська і Житомирська області (ПІВНІЧНА ЗОНА)

Це зона змішаних лісів; вона займає північну частину України. Південна межа між поліссям та лісостепом проходить по лінії Володимир-Волинський-Луцьк-Рівне-Корець-Шепетівка-Полонне-Чуднів-Троянів-Житомир-Крнин-Київ-Ніжин-Батурин-Кролевець-Глухів. На захід від Шепетівки до Рави-Руської тягнеться між Волинською височиною на півночі і Подільською на півдні смуга так званого Малого полісся.

Загальна площа Полісся становить 113 500 кв. км або близько 19 % всієї території України. Характерною рисою природних умов цієї зони є здебільшого мозаїчний характер природних комплексів з низинним рельєфом, якому притаманні широкі та здебільшого заболочені низини.

Клімат Полісся континентальний з теплими і вологими літами та м’якими зимами. Середня температура повітря в липні становить +17 – +19°C, у січні вона знижується до -4.5 – -7.8°C. Період вегетації триває з другої декади квітня до третьої декади жовтня. Період із середньодобовими температурами понад +15°C триває приблизно 95-125 діб. Річна сума температур, які перевищують +10°C, становить близько 2 600. Період без легких заморозків на поверхні ґрунту складає 160-180 днів. Рельєф – рівний, середньорічний рівень опадів становить 550-650 мм. Найбільша кількість опадів, на рівні 400-450 мм, випадає в зоні торф’яно–підзолистих ґрунтів, домінуючих у верхніх шарах ґрунту, які займають десь 75 % території Полісся, вони . Середній рівень лісистості зони становить 30 %. Рілля займає 33 % всієї території зони, що становить понад 4 мільйони га, сінокоси – 1,2 мільйони га та пасовиська – 0,7 мільйонів га. Ця територія є широкою просторовою базою для виробництва зернових (жита, вівса і гречки), технічних культур, льону, хмелю, цукрового буряка та картоплі, а також для переробки льону, м’яса і молочних продуктів.

2. ЛІСОСТЕПОВА ЗОНА (Лісостеп) — Черкаська, Чернівецька, Харківська, Хмельницька, Київська, Полтавська, Сумська, Тернопільська і Вінницька області (ЦЕНТРАЛЬНА ЗОНА)

Ця зона розташована між Поліссям і Лісостепом. Південна межа проходить по лінії Фрунзівка-Озеро Ананіїв- Криве- Вільшана — на північ від Кіровоград-Знам’янка-Кременчук-Красноград-Зміїв. Площа зони становить 202 000 кв. км., в основному це рівнинна територія, лівобережну частину якої складає Волинсько-Подільська височина, а правобережну – Дністровська височина Дніпра.

Клімат зони помірно-континентальний. Середня температура липня в північно-західній частині становить +18°C, а на півдні вона сягає +22°C. Середня температура січня – в межах від -5 до -8°C. Період вегетації в середньому триває 200-210 днів. Період, коли середня добова температура перевищує +15°C, на заході складає приблизно 100 днів, а на південному сході – приблизно 120 днів. Річна сума температур, які перевищують +10°C, на півночі становить 2 500 – 2 600, а на півдні – приблизно 2 800. Період без легких заморозків на поверхні ґрунту триває приблизно 135-140 днів. В західній частині зони випадає в середньому близько 550-700 мм опадів, в центральній частині – 500-550 мм, а на південному сході – 450 мм. Найбільша кількість опадів, близько 75 %, випадає від квітня до вересня.

Верхні шари ґрунту є досить різноманітними за складом, від підзолистих грунтів до типових чорноземів. Лісистість території незначна – близько 12 %. Сільськогосподарські угіддя займають 70 % території, в т.ч. 66 % – це рілля. Спеціалізація сільського господарства Лісостепу – буряківництво та зерновиробництво, а також в молочне та м’ясне тваринництво і відгодівля свиней. У структурі посівних площ: озима пшениця займає понад 30 %, кукурудза – 10 %, близько 8 % – ячмінь та бобові. Більше 10 % посівних площ зайнято цукровим буряком та соняшником.

3.СТЕПОВА ЗОНА (СТЕП) – Кримська, Дніпропетровська, Донецька, Херсонська, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська та Запорізька області (ПІВДЕННА ЗОНА)

Ця зона включає всю південну та східну частини України, від Чорного і Азовського морів на півдні до зони Лісостепу на півночі. Площа становить близько 240 200 кв. км., рельєф здебільшого рівнинний.

Клімат зони помірно-континентальний із спекотним літом і холодною зимою. Середня температура січня становить від -5 до -7°C, в липні – +21- +23°C. Тривалість періоду вегетації, як правило, становить210-245 днів, а періоду із середньою температурою понад +15°C – 120-140 днів. Річна сума температур, які перевищують 10°C, становить від 2 800 до 3 600.

Середньорічна кількість опадів становить від 350 мм на півдні до 500 мм на півночі. Більшість опадів випадає в літні місяці, часто бувають зливи. Коефіцієнт зволоження на півдні зони становить 0,8, на півночі – 1,3. У південній частині часто бувають пилові бурі та суховії.

Чорноземи (займають приблизно 90 % площі зони) переважають у верхньому шарі ґрунтів. Темні каштанові чорноземи є типовими для південної частини. Зона Степу є найбільш розораною в Україні, і приблизно 48 % ріллі країни знаходиться тут.

Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні зернових, фруктів і овочів, а також на виноградарстві. Основними зерновими є озима пшениця, куку-рудза, ячмінь і технічні культури, соняшник. Широко поширене овочівництво, особливо в приміських зонах великих міст, наприклад, Донецька.

Таблиця 2

Площа регіонів та площа сільскогосподарських угідь по регіонах України [16]

3 Посівні площі сільськогосподарських культур по регіонах (карта, діаграми)

Таблиця 3.1

Динаміка обсягів посівних площ під основні рослинницькі культури в сільському господарстві України в 1990 – 2006 роках [16]

	Посівні площі основних сільськогосподарських культур, тис. га
	зернові та зернобобові культури	цукрові буряки (фабричні)	соняшник	картопля	овочі відкритого ґрунту	кормові культури
1990	14583	1607	1636	1429	456	11999
1991	14671	1558	1601	1533	477	11555
1992	13903	1498	1641	1702	500	11707
1993	14305	1530	1637	1552	474	11287
1994	13527	1485	1784	1532	457	11881
1995	14152	1475	2020	1532	503	10898
1996	13248	1359	2107	1547	476	11026
1997	15051	1104	2065	1579	480	9720
1998	13718	1017	2531	1513	459	9236
1999	13154	1022	2889	1552	497	8653
2000	13646	856	2943	1629	538	7063
2001	15586	970	2502	1604	490	6375
2002	15448	897	2834	1590	479	5858
2003	12495	773	4001	1585	480	5074
2004	15434	732	3521	1556	476	4243
2005	15005	652	3743	1514	465	3738
2006	14515	815	3964	1464	469	3277

Таблиця 3.2

Регіональна структура посівних площ (ріллі) по Україні у 2007 році

Характеристики

Список файлов курсовой работы