19481 (602400), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

2.4 Автоматизація синтетичного та аналітичного обліку

За способом групування та узагальнення облікових даних бухгалтерські рахунки поділяються на синтетичні та аналітичні.

Синтетичні рахунки – це балансові рахунки, що узагальнюють облік господарської діяльності підприємства. Синтетичні рахунки призначені для обліку інформації в узагальненому вигляді й у грошовому вимірнику. Облік наявності та змін сукупностей економічно однорідних господарських засобів і джерел їх утворення в грошовому вимірнику називається синтетичним обліком.

Для детальної характеристики об’єктів бухгалтерського обліку використовується аналітичний рахунок, в яких крім вартісного вимірника використовуються натуральні й трудові вимірники. Облік наявності та змін окремих видів і об’єктів господарських засобів та джерел їх утворення з використанням різних вимірників називається аналітичним обліком.

Аналітичний і синтетичний облік ведеться за допомогою робочого плану рахунків підприємства [див. дод. 8].

Між синтетичними й аналітичними рахунками існує нерозривний зв’язок, тобто на аналітичних рахунках відображаються ті ж зміни, що й на синтетичних, але більш докладно, значення дебету й кредиту кожного аналітичного рахунку те ж саме, що й синтетичного рахунку; сума сальдо, сума оборотів на дебеті всіх аналітичних рахунків даної групи відповідно дорівнюють сальдо, обороту на дебеті і обороту на кредиті синтетичного рахунка. Тому загальні підсумки записів на аналітичних рахунках мають відповідати сумам, записаним на синтетичних рахунках бухгалтерського обліку.

Взаємозв’язок аналітичного і синтетичного рахунків можна було б більш детально показати за допомогою регістрів, проте на ЗАТ “Рівне-Борошно” регістри не використовуються. Бухгалтерський облік ведеться автоматизовано за допомогою бухгалтерської програми Акцент 6.0, мережева версія. В бухгалтерську програму заносяться первинні документи, а сама програма дозволяє формувати будь-які реєстри, звіти, форми в перерізі: бухгалтерських рахунків, кореспондентів, об’єктів обліку.

У будь-якому підручнику по обліку або нормативній документації, що регламентує ведення бухгалтерського обліку, можна знайти термін "Аналітичний рахунок". Це означає, що облік інформації в журналах ордерах і відомостях такого рахунку вестиметься в докладнішому вигляді. Наприклад, по рахунку 60 ведеться обліку взаєморозрахунків з постачальниками і підрядчиками, тобто указується кому платили і від кого отримували продукцію. По рахунку 41 складський облік, тобто враховується в кількісному відношенні рух товару. І так далі.

У паперовому обліку це була відмінна схема, що чітко працювала і розробники програм «Фкцент: 6.0», не думаючи довго, перенесли її в комп'ютерний облік.

Виглядає це зразково так :

1. У плані рахунків для кожного рахунку є властивість, що визначає його, як аналітичний;

2. Після того, як користувач включає цю властивість, йому необхідно вказати види аналітичних ознак, які використовуватимуться. Залежно від програми, набір таких видів може бути обмежений або не обмежений.

Аналітична інформація, яка може бути пов'язана з проводкою, представлена трьома видами :

1. Кореспонденти - це фізичні і юридичні особи, з якими здійснюється господарська діяльність.

2. Об'єкти обліку - це грошові і матеріальні об'єкти, які беруть участь в господарській операції.

3. Різне - це довільний набір аналітичних ознак, який можна використовувати за власним розсудом [1].

Проводка в термінах Акценту – це мінімальна облікова одиниця, опис якої наведений в таблиці 2.3:

Таблиця 2.3

Аналітичні об'єкти

Найменування інформаційного поля	Аналітика, яка може використовуватися
Кореспондент-відправник	Кореспонденти
Кореспондент-одержувач	Кореспонденти
Об'єкт обліку	Об'єкти обліку
Додаткова аналітика (кількість напрямів не обмежена)	Різнє

Як видно з таблиці, аналітичні ознаки складаються з тих, що типізуються (кореспонденти і об'єкти обліку) і довільних (різне).

Кожен з видів аналітики має деревовидну організацію. Тобто елементи можна об'єднувати в групи (теки), які можуть бути вкладеними один в одного. Максимальний рівень вкладеності вісім.

Для груп і елементів груп можна створювати ярлики, тобто кількість варіантів угрупування елементів може бути довільною.

Особливу увагу хочеться приділити аналітичним ознакам, створеним в розділі "Різне". Користувач самостійно може визначити види аналітики і атрибути, які йому необхідно бачити в елементах аналітики цього типу. Крім того, при створенні нового вигляду аналітики в "Разном", можна послатися на стандартні аналітичні ознаки (кореспонденти або об'єкти обліку). Таким чином, можна в одній проводці використовувати декілька кореспондентів або об'єктів обліку.

Розглянемо типові господарські операції при автоматизації обліку виробничих запасів (табл. 2.4):

Таблиця 2.4.

Типові господарські операції при автоматизації обліку виробничих запасів

Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
	Дебет	Кредит
Надходження і оприбуткування виробничих запасів від постачальників	201	631, 30, 31
Відображено податковий кредит	644	631,30,31
Списання у виробництво	231	201
Списується фактична собівартість реалізованих запасів	902	201
Сума нестач в межах норм природного убутку	911	2011
Реалізовано виробничі запаси	361, 30, 31	712
Відображено ПДВ	712	641
Списано с/в реалізації	943	201

Всі типові господарські операції зазначені в таблиці 2.4 програма формує самостійно, проте користувач може вносити зміни щодо рахунків.

3. Технологія підготовки звітності в умовах функціонування інформаційних систем з питань обліку оборотних активів

3.1 Облікові реєстри

В типову конфігурацію включено набір стандартних звітів.

Стандартні звіти – це цілісна система, яка дозволяє формувати одні звіти на підставі інших, деталізуючи дані звіту. Вони призначенні для отримання даних за підсумками по бухгалтерських проводках в різних розрізах. Такі звіти можуть бути складені при використанні Плану рахунків бухгалтерського обліку, що використовується в програмі, незалежно від змісту та призначення конкретних розрахунків. Стандарті звіти можуть застосовуватися для отримання як узагальненої, так і детальної інформації по будь-яких ділянках обліку.

Для роботи зі звітами потрібно вибрати довідник рахунки, вибрати потрібний рахунок та нажати кнопку «Звіти», на екрані з’явиться перелік звітів, які можна сформувати по вибраному рахунку, зокрема такі, як: реєстр документів, схема рахунків, оборотна відомість, виписка із журналу, розділ Головної книги, матеріальний звіт, аналітика по кореспондентам та інші.

Програма також надає можливість створювати всі звіти як по всіх рахунках бухгалтерського обліку загалом, так і по кожному з рахунків зокрема.

Основні стандартні звіти, які реалізовані в програмі та застосовуються при обліку готової продукції та їх характеристика зазначена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Основні стандартні звіти в програмі «Акцент: 6.0», які використовуються при обліку готової продукції на ЗАТ «Рівне-Борошно»

Звіт	Сутність та призначення
Реєстр документів	Містить інформацію про документи (сума, номер, форма), які пов’язані з обраним рахунком.
Схема рахунку	Містить інформацію про залишки на початок і кінець періоду, та обороти по дебету та кредиту за встановлений період
Оборотна відомість	Містить інформацію про залишки на початок і кінець періоду, загальні обороти по дебету та кредиту за встановлений період та обороти по дебету і по кредиту за встановлений період по кожному з кореспондуючих рахунків.
Виписка із журналу операцій	Містить інформацію всі про проведені операції по вибраному рахунку.
Розділ Головної книги	Використовується для виведення оборотів та залишків рахунку за кожен місяць.
Матеріальний звіт	Містить інформацію про залишки готової продукції на початок та кінець періоду, та обороти по дебету і кредиту за встановлений період
Аналітика по кореспондентам	Містить інформацію про залишки готової продукції на початок та кінець періоду, а також обороти по кореспондентам.
Звіт по товару в розрізі партії	Містить інформацію про залишки готової продукції на початок та кінець періоду та обороти по дебету та кредиту в розрізі партій.
Шахматка	Містить обороти між звітами за деякий обраний період, часто використовується бухгалтерами, оскільки дає уявлення про рух коштів і зобов’язань підприємства

Найуживанішим звітом у бухгалтерській практиці є оборотно-сальдова відомість, яка містить для кожного рахунка інформацію про залишки на початок і кінець періоду та обороти за дебетом і кредитом впродовж цього періоду. Перед формуванням оборотно-сальдової відомості, потрібно вказати період звітності за який буде формуватись звіт.

Розглянемо поняття деталізації на прикладі оборотно-сальдової відомості. Звіт має вигляд табличного документа, тобто таблиці, що складається з комірок. За допомогою курсора можна переміщатися між комірками, причому комірка, клацнувши двічі на комірці в якій зазначена сума, можна отримати інформацію про дану суму у вигляді виписки по кредиту чи дебету рахунку.

3.2 Фінансова, податкова, статистична та інша звітність

Завершальний етап бухгалтерського обліку — складання бухгалтерської звiтностi, яка є важливим інструментом управління. Спираючись на дані бухгалтерського обліку як цiлiсного, взаємопов’язаного, безперервного i суворо документального відображення господарських операцій, впорядкованого узагальнення iнформацiї про стан майна i зобов’язань підприємства, оцінюються результати дiяльностi, прогнозуються напрямки підвищення ефективності роботи, виробляються i приймаються управлiнськi рішення.

Фінансова звiтнiсть складається підприємствами i органiзацiями, що є юридичними особами, i виділеними на окремий баланс фiлiями, представництвами, вiддiленнями та іншими відокремленими пiдроздiлами підприємств i органiзацiй незалежно від видів дiяльностi й форм власності.

Для того, щоб розпочати підготовку звітності потрібно почати з розрахунку бухгалтерських підсумків. До моменту складання звітності підсумки за період, в якому складаються звіти, вже повинні бути розраховані [10].

Акцент-бухгалтерія побудована таким чином, що вона дозволяють за лічені секунди створювати досить складні звіти, що вимагають годинника програмування на вбудованій мові інших порівнюваних програм. Крім того, на рідкість вдало побудована візуалізація інформації на екрані. Вибираючи вкладку документів, ви можете переміщатися по ієрархічному довіднику, в якому розміщені, наприклад, групи операцій з товаром, і тут же бачити ці документи, редагувати і створювати нові, виконувати різні звіти по цих документах. Вибираючи вкладку кореспондентів або об'єктів обліку, ви також відразу бачите всю інформацію по кореспондентові або об'єкту обліку. Є можливість зробити звіт довільної вибірки (наприклад, по кореспондентові), навіть не додаючи, наприклад, субконто.

Програма формує досить велику кількість різних звітів, головні з них, це: Баланс (форма № 1), Звіт про фінансові результати (форма № 2), Звіт про рух грошових коштів (форма №3), Звіт про власний капітал (форма № 4), Звіт про використання робочого часу, Звіт про нараховані внески та витрати пов’язані з ЗДСС, Звіт про збори на пенсійне страхування, та ін. [1].

Організація фінансової звітності оборотних активів розкривається відповідно до положення бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”.

Розглянемо за допомогою яких формул розраховуються рядки другого розділу активу Балансу (табл. 3.2.):

Таблиця 3.2

Організація фінансової звітності

Код	Методика підготовки
	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
100	=НД20*+НД22*	=КД20*+КД22*
110	=НД21*	=КД21*
120	=НД23*+НД25*	=КД23*+КД25*
130	=НД26*+НД27*	=КД26*+КД27*
140	=НД28*	=КД28*
150	=НД34*	=КД34*
160	=G49+G50	=H49+H50
161	=НД36*	=КД36*
162	=НБ38	=КБ38
170	=НД641*+НД642*+НД644	=КД641*+КД642*+КД644
180	=НД371*+НД63*	=КД371*+КД63*
190	=НД373*	=КД373*
200	=НД682* + НД683*	=КД682* + КД683*
210	=НД65*+НД685*+НД661+НД372*+НД374*+НД375*+НД376*+НД377*	=КД65*+КД685*+КД661+КД372*+КД374*+КД375*+КД376*+КД377*
220	=НД352*	=КД352*
230	=НД301*+НД311*+НД313*+НД331*+НД333*+НД351	=КД301*+КД311*+КД313*+КД331*+КД333*+КД351
240	=НД302*+НД312*+НД314*+НД332*+НД334*	=КД302*+КД312*+КД314*+КД332*+КД334*
250	=НД24*	=КД24*
260	=G41+G42+G43+G44+G45+G46+G48+G52+G53+G54+G55+G56+G57+G59+G60+G61	=H41+H42+H43+H44+H45+H46+H48+H52+H53+H54+H55+H56+H57+H59+H60+H61

4. Шляхи вдосконалення організації обліку на ЗАТ «Рівне-Борошно»

Характеристики

Список файлов курсовой работы