19471 (602389), страница 4
Текст из файла (страница 4)
До статті "Відрахування на соціальні заходи" включаються внески в установленому розмірі органам соціального страхування і до Пенсійного фонду від заробітної плати працівників, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі м’ясного скотарства.
Проведено відрахування на соціальні заходи із зарплати згідно з чинним законодавством
Дт – 232 "Тваринництво"
Кт – 651, 652, 653 "Розрахунки за страхуванням"
До статті "Засоби захисту тварин" включається вартість придбаних за рахунок коштів підприємства біопрепаратів і дезинфікуючих засобів.
Віднесено на виробництво вартість засобів захисту
Дт – 232 "Тваринництво"
Кт – 208 ”Матеріали сільськогосподарського призначення”
У статті "Роботи та послуги" відображаються витрати на роботи та послуги власних допоміжних виробництв, які забезпечують задоволення виробничих потреб, та вартість послуг виробничого характеру, наданих сторонніми підприємствами, включаючи плату за воду та інші послуги, надані водогосподарськими організаціями (крім робіт та послуг, витрати на які включаються до інших статей).
Сума плати за воду визначається виходячи з тарифів, затверджених у встановленому порядку, та обсягів водопостачання для виробничих потреб.
До складу цієї статті включають вартість послуг власного та залученого автомобільного, тракторного та гужового транспорту. Витрати відносяться на окремі об'єкти планування та обліку виходячи з обсягів робіт, пов'язаних із перевезенням вантажів (у тонно-кілометрах, умовних еталонних гектарах тощо).
Включено до витрат виробництва вартість послуг допоміжних виробництв
Дт – 232 "Тваринництво"
Кт – 234 "Допоміжні виробництва"
Акцептовано рахунки постачальників за надані послуги
Дт – 232 "Тваринництво"
Кт – 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"
До статті “Витрати на утримання основних засобів” включаються суми, використані на їх утримання безпосередньо у м’ясному скотарстві.
Нараховано амортизацію основних засобів, що використовуються у виробництві картоплі
Дт – 232 "Тваринництво"
Кт – 131 “Амортизація необоротних активів”
У статті "Інші витрати" відображаються витрати, що безпосередньо пов'язані з виробництвом у м’ясному скотарстві і не включені ні до однієї з вищенаведених статей, а саме:
вартість спецодягу та спецвзуття, що видаються працівникам, а також інших малоцінних і швидкозношуваних предметів;
платежі з страхування тварин, а також окремих категорій працівників, зайнятих безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя і здоров'я, у випадках, передбачених законодавством;
інші витрати, що включаються до собівартості продукції м’ясного скотарства і не віднесені до інших статей витрат.
Дт – 232 "Тваринництво"
Кт – 65, 47
2.4 Розрахунок собівартості продукції м’ясного скотарства
Розрахунок собівартості продукції у м’ясному скотарстві здійснюється в такій послідовності:
- розподіляють між окремими об'єктами обліку витрати на утримання основних засобів;
- визначають собівартість робіт та послуг допоміжних виробництв та списують калькуляційні різниці між фактичною та плановою їх собівартістю;
- списують з витрат основного виробництва суми надзвичайних витрат;
- розподіляють бригадні, загальновиробничі витрати;
- визначають загальну суму виробничих витрат за об'єктами обліку;
- розподіляються витрати з утримання кормоцехів (за рішенням власника, що має бути затверджено в Наказі про облікову політику підприємства, розподіл витрат може виконуватися щомісяця);
- визначається собівартість продукції тваринництва (м’ясного скотарства).
Методика обчислення собівартості продукції м’ясного скотарства залежить від тих основних ознак, які властиві біологічній природі цієї галузі тваринництва. Кожен вид тварин дає кілька видів продукції.
Отже, важливо правильно розподілити витрати між окремими видами супутньої продукції.
У м’ясному скотарстві Агрофірми “Северинівка” телята до 8-місячного віку утримуються разом із коровами. Потім їх відлучають і переводять до старшої групи. Одну голову приплоду у м’ясному скотарстві оцінюють з урахуванням живої маси теляти при народженні і фактичної собівартості 1 ц живої маси телят при відлученні (у 8-місячному віці) минулого року.
Собівартість приросту живої маси телят до 8-місячного віку (включаючи масу одержаного приплоду) складається з витрат на утримання корів і нетелів (останніх за 2 місяці до розтелення переводять до основного стада) і телят до 8-місячного віку (без вартості побічної продукції і молока, яке оцінюється за реалізаційними цінами).
В 2008 році в Агрофірмі “Северинівка” витрати на утримання основного стада м’ясного напрямку склали 274 410 грн. Було отримано 72 ц молока за реалізаційною ціною на суму 5 760 грн, витрати, віднесені на гній, склали 8 210 грн.
Таблиця 2.4.1.
Калькуляція собівартості 1 ц живої маси і собівартості 1 теляти у віці до 8 місяців
| Показники | Кількість, голів | Жива маса, ц | Сума, грн |
| Залишок телят під матками на початок року | 105 | 74 | 17 930 |
| Надійшло протягом року: - Приплід | 320 | 96 | 32 640 |
| - Приріст живої маси | - | 670 | 227 800 |
| - Інші надходження | 15 | 18 | 9 060 |
| Собівартість 1 ц живої маси | - | - | 336,57 |
| Вибуло протягом року Переведено до старшої групи | 247 | 610 | 205307 |
| Реалізовано | 45 | 82 | 27 599 |
| Загинуло | 3 | 4 | - |
| Залишок телят під матками на кінеці року | 145 | 162 | 54 524 |
Собівартість приросту живої маси телят, включаючи живу масу приплоду, дорівнюватиме:
274410 х (5760 + 8210) = 260440 грн.
приріст живої маси:
162 + 610 + 82 + 4 – 74 – 96 – 18 = 670 ц.
Собівартість 1 ц приросту складе:
260440 : (96 + 670) = 340,00 грн.
Собівартість 1 ц живої маси визначають шляхом ділення суми витрат, віднесених на приплід і приріст живої маси телят до 8-місячного віку, і балансової вартості телят, що були у цій групі на початок року та надійшли до групи протягом року, на загальну живу масу телят до 8 місяців, відлучених від маток (без маси тварин, що загинули) та тих, що залишилися під матками на кінець року. Розраховану собівартість 1 ц живої маси використовують для оцінки телят, що залишилися під матками на кінець року та переведені до старших груп.
З даних таблиці видно, що вартість поголів’я, яке калькулюються, становить:
17930 + 32640 + 227840 + 9060 = 287430 грн.,
а його жива маса:
610 + 82 + 162 = 854 ц.
Собівартість 1 ц живої маси теляти у віці до 8 місяців складе:
287430 : 854 = 336,57 грн.
а собівартістю 1 ц живої маси оцінюється реалізоване поголів’я, переведене до старшої групи та яке залишилося на кінець року. У 2008 році фактична собівартість переведених телят до старшої групи становить:
336,57 х 610 = 205306 грн.;
реалізованих:
336,57 х 82 = 27599 грн.;
залишених під матками на кінець року:
336,57 х 162 = 54524 грн..
Отже, фактична собівартість однієї голови, що залишилася під маткою, становить:
54525 : 145 = 376,03 грн.
по молодняку, старшому 8 місяців, і дорослій м’ясній худобі на відгодівлі обчислюється собівартість 1 ц приросту та 1 ц живої маси згідно з описаним вище порядком визначення собівартості продукції вирощування та відгодівлі худоби.
Для засвоєння методики списання калькуляційних різниць в тваринництві розглянемо приклад розрахунку собівартості продукції м’ясного скотарства в Агрофірмі “Северинівка” в 2009 році.
Витрати на утримання тварин за рік по господарству склали 200 800 грн. Кількість кормо-днів утримання дорослого поголів’я становить 65 000.
За звітний 2009 рік в господарстві одержано:
35 000 кг м’яса
130 голів приплоду
органіка оцінена в сумі 1 348 грн.
Планова собівартість 1 кг м’яса становила 4,50 грн.
1 голови приплоду - 200 грн.
Визначимо фактичну собівартість продукції та спишемо калькуляційні різниці, зробимо необхідні бухгалтерські записи.
2. С/в 1 голови приплоду 3 грн.09 коп. * 60 к/дн = 185 грн.40 коп.
3. Вартість приплоду всього 185 грн.40 коп. * 130 гол = 24 102 грн.
Таблиця 2.4.2
Бухгалтерські проводки з обліку витрат і виходу продукції м’ясного скотарства
| Зміст господарської операції | Дт | Кт | Сума |
| Відображено суму фактичних витрат | 232 | 20,22,37,66,65, 63,68 і т.д. | 200 800 |
| Оприбутковано вартість побічної продукції | 208,231 | 232 | 1 348 |
| Оприбутковано вартість м’яса за плановою оцінкою протягом року | 27 | 232 | 157 500 |
| Оприбутковано приплід за плановою с/в на протязі року | 211 | 232 | 26 000 |
| Списано в кінці року калькуляційні різниці по м’ясу (допроводка) | 27 | 232 | 17 850 |
| Списано в кінці року калькуляційні різниці по приплоду (червоне сторно) | 211 | 232 | 1 898 |
3. Шляхи вдосконалення обліку витрат і виходу продукції м’ясного скотарства
3.1 Шляхи вдосконалення первинного і зведеного обліку
Реформування бухгалтерського обліку передбачало клопітку роботу з переходу до ведення бухгалтерського обліку за Національними стандартами. Перш за все, необхідно було розробити бланки первинних документів, які б відповідали змінам. Але в господарстві до цього часу первинний облік ведеться на бланках, де зазначені “старі” рахунки, що вимагає значного часу для їх виправлення. В бланках документів необхідно передбачити колонки для відображення господарських операцій у відповідності з новим планом рахунків. Важливим недоліком в порядку ведення бухгалтерського обліку в Агрофірми “Северинівка” являється недотримання правил складання документів та ведення облікових реєстрів, а також невиконання графіку документообороту.
Для здійснення контролю і аналізу відхилень від норм по фактичному розходу матеріалів, заробітної плати в виробництві можна запропонувати використовувати “Відомість відхилень від норм фактичних затрат” та “Відомість аналітичного обліку” по причинах і винуватцях . Важливо знати по мірі здійснення господарської діяльності стан використаних засобів і намічати шляхи по їх скороченню. Інформація про непрямі витрати має суттєве значення в умовах функціонування підприємства в нових умовах господарювання.
3.2 Шляхи вдосконалення аналітичного і синтетичного обліку
Як же розрахувати частину матеріальних затрат у витратах на виробництво продукції м’ясного скотарства за звітний квартал?
У розрахунку беруть участь лише ті матеріальні складові, які підприємство використовує безпосередньо у звітному кварталі для виробництва продукції. А "завислі" у залишках готової продукції (сальдо по рахунку 27) на початок звітного кварталу матеріальні витрати — поза грою. Такий підхід аргументується просто — акцентують увагу на періоді, за який слід брати до розрахунку суму матеріальних витрат: "...за звітний квартал".
Другий варіант: у розрахунку потрібно задіяти як матеріальні витрати, зазнані у звітному кварталі, так і ті, що "затрималися" у залишках готової продукції на початок періоду — у звітному кварталі використовують як нові матеріальні складові, так і старі.













