18621 (601720), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Основними об’єктами внутрішнього аудиту е такі:

1. ведення бухгалтерського обліку;

2. достовірність звітності;

3. здійснення податкового обліку;

4. структура управління підприємством;

5. система внутрішньогосподарського контролю;

6. стан активів підприємства;

7. якість роботи економічних і технічних служб;

8. фінансова стійкість і платоспроможність;

9. інші процеси господарської діяльності підприємства.

Отже, функціонування служби внутрішнього аудиту на підприємстві є надійною гарантією запобігання необґрунтованим і незаконним діям працівників підприємства, зниження ризику прийняття неправильних і неефективних управлінських рішень.

2.2 Поняття та функції операційного аудиту в Україні

На сучасному етапі розвитку відбуваються еволюційні процеси як в управлінській системі в цілому, так і в сфері аудиту зокрема. І коли, як не сьогодні, в умовах формування та становлення складних корпоративних структур актуальним є питання проведення саме операційного аудиту.

Об’єкти операційного аудиту – технічні, технологічні процеси створення продукту, функції цих процесів, витрати живої та уречевленої праці на створення кінцевої продукції.

Мета операційного аудиту – визначення ефективності і продуктивності тієї чи іншої підсистеми будь-якої господарської системи.

Завдання операційного аудиту – пошук шляхів оптимального співвідношення між споживною вартістю та вартістю; оптимальні способи і форми створення споживних вартостей; оцінка виконання заданих параметрів роботи окремих структурних підрозділів; визначення та вимірювання чинників і причин, які зумовили відхилення від заданих параметрів; пошук резервів, розробка заходів їх мобілізації; дослідження особливостей функціонування і розвитку кожного структурного підрозділу; оцінка додержання принципів внутрішньої облікової та управлінської політики.

Виникнення та поява операційного аудиту в переліку послуг сучасних аудиторських компаній пов’язано з поступальним розвитком функціонування сучасних підприємницьких структур, а також переходом аудиту до наступного етапу розвитку – від класичного аудиту фінансової звітності до ризико-орієнтованого, операційного аудиту. Саме комплексна оцінка ефективності діяльності організації, прогнозування її фінансового стану та рентабельності, розробка дійових заходів щодо їх поліпшення мають виступати кінцевою метою операційного аудиту. Крім того, в межах операційного аудиту мають місце складніші об’єкти оцінки та аналізу:

1. глибоке обґрунтування бізнес-планів;

2. вивчення впливу структури витрат виробництва на рентабельність підприємства;

3. вплив на рентабельність оборотності обігових коштів та амортизаційної політики;

4. огляд стану процедур внутрішнього контролю і підготовка відповідних звітів;

5. ідентифікація недоліків у системі внутрішнього контролю і вживання заходів щодо їх ліквідації;

6. допомога в забезпеченні прозорості компанії для клієнтів.

Вивчаючи сутність операційного аудиту та його організацію на підприємстві, доцільно здійснити порівняльний аналіз останнього з аудитом фінансової звітності.

Таблиця 3

Відмінності операційного аудиту та аудиту фінансової звітності

Таблиця 4

Відмінності в процесах операційного аудиту та аудиту фінансової звітності

Як відомо, при здійсненні аудиту фінансової звітності основний час відводиться перевірці даних обліку; співбесіди з управлінських та обліковим персоналом обмежуються укладанням угоди та поясненням змісту деяких облікових записів або порядку визначення бухгалтером бази оподаткування. Операційний аудитор більше часу приділяє опитуванню персоналу підприємства, дослідженню технологічних процесів, спостереженню за виконанням функцій, покладених на окремих працівників згідно з посадовими інструкціями, послідовністю виконання виробничих процесів, використанням ресурсів у процесі виробництва, постачанням та реалізацією продукції.

Кому необхідний?

Коли необхідний?

Сучасні теоретики та практики аудиту стверджують, що операційний аудит більше схожий на управлінське консультування і навіть вбачають його зв’язок з контроллінгом, який частіше трактують як систему управління процесом досягнення кінцевих результатів діяльності компанії.

У межах управлінського консультування операційний аудит здійснює оцінку:

1. поточної стратегії підприємства;

2. технології процесу виробництва і реалізації продукту (бізнес-процеси);

3. технології виконання основних функцій підприємства;

4. структури управління компанією.

Аудитор, який здійснює операційний аудит, може визначити можливості для поліпшення продуктивності цих секторів за допомогою параметрів економічності. Аудит економічності розглядає можливість досягнення найкращої комбінації послуг при мінімальних ресурсах. Це прагнення до вдосконалення оптимальності витрат, продуктивності та ефективності. Важливим є поєднання цих трьох елементів.

В Україні та інших пострадянських державах вже є перші результати проведення операційного аудиту.

Необхідно відзначити, що дуже важливим аспектом при здійсненні операційного аудиту є чітке усвідомлення та розуміння завдань, які стоять перед аудиторами. В більшості випадків операційний аудит має справу з вивченням технологічних процесів виробництва, постачання та реалізації продукції і послуг, їх особливості необхідно враховувати при плануванні часу на проведення аудиту з метою уникнення проблем несвоєчасного виконання робіт та надання звіту.

2.3 Методика організації зовнішнього аудиту на підприємствах України

Сьогодні термін “аудит” звичайний і зрозумілий основній масі суб’єктів господарської діяльності. В економічних умовах, що склалися, спостерігається активний розвиток аудиторської діяльності, спрямований в основному на надання професійними аудиторськими фірмами так званих супутніх аудиту послуг. До переліку проведених робіт, послуг, наданих суб’єктами аудиторської діяльності, належать планування й оптимізація оподаткування, ведення бухгалтерського обліку і представлення інтересів клієнтів у контролюючих фінансових органах, аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств із подальшим наданням рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності функціонування господарських суб’єктів тощо. Велике значення мають консультаційні послуги, причому не тільки в сфері бухгалтерського обліку та звітності, а й за всіма основними економічними напрямами, а також по деяких технічних та технологічних аспектах діяльності підприємств, для чого залучаються висококваліфіковані фахівці вузького профілю. І це далеко не повний перелік тих функцій, що взяли на себе вітчизняні аудиторські фірми.

Зараз із упевненістю можна сказати, що зовнішній аудит уже закріпився в сучасному діловому середовищі, його напрям і норми прозоро визначені Законом України “Про аудиторську діяльність” і Національними нормативами (ННА). Зовнішній аудит переважно проводиться аудиторською фірмою (аудитором-підприємцем) за договором із підприємство-замовником про виконання незалежної експертизи господарсько-фінансової діяльності й розробку пропозицій щодо фінансової стратегії та підвищення ефективності господарювання. Можливість використати результати внутрішнього аудиту сприяє зменшенню обсягу роботи зовнішнього аудитора з таких питань:

1. перевірка документації й оцінка роботи системи обліку та контролю;

2. перевірка відповідності даних підприємства-замовника і незалежного контролю.

Зовнішній аудитор повинен переконатися, що робочі документи внутрішнього аудиту, дані якого він використовує, ведуться за прийнятою формою.

В основі технології внутрішній аудит аналогічний зовнішньому, методика проведення і використання ними процедур подібні. Водночас ці два види аудиту не тільки доповнюють один одного, а й мають певні відмінності (докладніше про це в Додатку Б).

2.4 Суть та функції фінансового аудиту в Україні

Фінансів аудит в нашій країні з’явився порівняно недавно і юридично оформився з часу прийняття Закону України “Про аудиторську діяльність”, (22.04.1993 р.).

Фінансовий аудит – незалежна перевірка фінансових звітів чи інформацій, що відносяться до них, незалежно від прибутковості підприємства, його розміру та форми організації. Фінансовий аудит являє собою групування та вивчення даних про фінансові ресурси підприємства та їх використання з метою мобілізації коштів, необхідних для виконання планових чи проектних завдань і погашення фінансових зобов’язань в процесі господарської діяльності підприємства.

В процесі фінансового аудиту з’ясовується:

1. платоспроможність як самого підприємства, так і його дебіторів;

2. забезпеченість власними обіговими коштами відповідно до потреб в них;

3. стан запасів товаро-матеріальних цінностей та джерел їх формування;

4. розміщення власних, позичкових, залучених та спеціальних джерел коштів в видах активів;

5. забезпечення повернення кредитів та ефективність їх використання;

6. створення та використання різних фондів та інші.

Фінансовий аудит загалом – це взаємопов’язане дослідження. При фінансовому аудиті використовують вартісні оцінки показників. Фінансовий аудит дозволяє визначити можливості підприємства в близькій та віддаленій перспективі.

Предметом фінансового аудиту є рушійна сила господарювання – гроші і вартісні характеристики діяльності.

Основні цілі фінансового аудиту:

1. визначення наявного фінансового стану;

2. визначення зміни цього стану в структурно-часовому аспекті;

3. визначення факторів, що викликали ці зміни;

4. прогноз основних тенденцій в фінансовому стані.

Фінансовий аудит балансу і звіту про фінансові результати дозволяє визначити ті чи інші незбалансованості у русі коштів підприємства, позитивні чи негативні тенденції та створити базу для подальшого більш детального вивчення на основі бухгалтерської, статистичної і оперативної звітності й інших інформаційних матеріалів. Слід відмітити, що аналіз фінансової звітності не дозволяє робити категоричних висновків, а лише орієнтує користувача інформації щодо оцінки фінансового стану підприємства і визначення його вузьких місць.

Характеристики

Список файлов курсовой работы