17761 (601295), страница 5
Текст из файла (страница 5)
- введенні в дію нових потужностей;
- реконструкції та модернізації обладнання;
- безкоштовному отриманні коштів від інших підприємств;
- дооцінці засобів;
- отриманні коштів внаслідок злиття декількох державних підприємств;
- виділенні додаткових коштів, зареєстрованих в статутних документах державними структурами.
Оцінка об'єктів основних засобів, що надходять як внесок у статутний капітал підприємства, здійснюється через визначення їх первісної, переоціненої та залишкової вартості. Первісна вартість будівель, машин, устаткування, транспортних засобів визначається за даними бухгалтерського обліку, що характеризують витрати на їх придбання, будівництво, виготовлення, доставку, монтаж.
Переоцінена вартість цих об'єктів розраховується на підставі їх первісної вартості, але з урахуванням здійснених переоцінок, включаючи індексацію у зв'язку з інфляцією. Залишкова вартість кожного об'єкта основних засобів (а саме вона приймається на баланс підприємства як внесок до статутного капіталу) визначається як різниця між первісною (або переоціненою) вартістю і фактичною зношеністю даного об'єкта.
Оборотні засоби (сировина, матеріали, комплектуючі вироби, малоцінні та швидкозношувані предмети, паливо, тара тощо, а також товари) приймаються на баланс як внесок до статутного капіталу за так званою справедливою вартістю цих активів, тобто фактично за цінами, які відповідають реальній ринковій ситуації.
У частині оборотних коштів статутний капітал збільшується на суми вартості безкоштовно одержаних товарно-матеріальних цінностей та інших оборотних засобів; вартості матеріальних цінностей, що надійшли від ліквідації основних засобів, фінансування з бюджету для поповнення оборотних коштів, дооцінки товарно-матеріальних цінностей згідно з постановами та розпорядженнями Уряду України тощо.
Статутний капітал зменшується у частині основних засобів на суму вартості безкоштовно переданих основних засобів по розпорядженню вищих органів, зносу по безкоштовно прийнятих засобах; списування об'єкти» з балансу, уцінки основних засобів; ліквідованих основних засобів (залишкова вартість) тощо.
У частині оборотних коштів зменшення статутного капіталу відбувається за рахунок:
- безкоштовно вилучених товарно-матеріальних цінностей та інших оборотних засобів;
- витрат, пов'язаних з ліквідацією основних засобів;
- сум уцінки товарно-матеріальних цінностей за постановами та розпорядженнями Уряду України.
Зменшується статутний капітал за рахунок щомісячного нарахування зносу по основним засобам або в результаті ліквідації та вибуття основних засобів при злитті підприємств або їх ліквідації.
Синтетичний облік статутного капіталу на підприємстві ведеться на рахунку 40 „Статутний капітал”; рахунок пасивний, фондовий. Сальдо цього рахунка повинно відповідати розміру статутного капіталу.[19, c.202]
По дебету рахунка 40 відображаються: кошти, отримані від інших підприємств; кошти, отримані від в результаті злиття декількох державних підприємств.
По кредиту рахунка 40 зміни статутного капіталу відображаються: при ліквідації підприємства; в зв’язку з передачею коштів іншому державному підприємству.
При формуванні статутного капіталу дебетується контрпасивний рахунок 46 "Неоплачений капітал"; при здійсненні внеску неоплачений капітал зменшується (рахунок 40 не кредитується). В балансі підсумок капіталу визначається як різниця між оголошеним та сформованим статутним капіталом (К-т 40 Д-т 46).
Наведемо приклад:
Формується статутний капітал у розмірі 100 тис. грн., з них грошові кошти - 50 тис. грн.; валютні кошти — 7 тис. дол. (35 тис. грн.); основні засоби — 10 тис. грн.; нематеріальні активи — 5 тис. грн.
1.Оголошено статутний капітал: Д-т 46 К-т 40 100 тис. грн.
Внесено грошові кошти до статутного капіталу: Д-т 311 К-т 4650 тис. грн.
2.Внесено валютні кошти до статутного капіталу: Д-т 312 К-т 4635 тис. грн.
3.Внесено ОЗ:
Д-т 10 К-т 4610 тис. грн.
4.Внесено нематеріальні активи:
Д-т 12 К-т 465 тис. грн.
Статутний капітал (кредит рахунку 40) повинен дорівнювати визначеному в статутних документах.
Приклад 2
1.Сформовано статутний капітал:
Д-т 46 К-т 4050 тис. грн.;
Д-т 311 К-т 4650 тис. грн.
-
Отримано з поточного рахунку в касу: Д-т 30 К-т 3116 тис. грн.
3.Видано під звіт на закупівлю канцелярських товарів: Д-т 372 К-т ЗО6 тис. грн.
4.Списано закуплені канцелярські товари на адміністративні
витрати:
Д-т 92 К-т 3726 тис. грн.
5.Списано в кінці місяця витрати:
Д-т 791 К-т 926 тис. грн.;
Д-т 442 К-т 7916 тис. грн.
Як бачимо, підприємство витратило гроші, отримало збитки в розмірі витрачених коштів, валюта балансу зменшується на цю суму, а статутний капітал не змінюється.
Статутний капітал може зменшуватись у підприємств, які нараховують амортизацію на житлові будинки, об'єкти зовнішнього благоустрою і автодороги загального користування; вони роблять нарахування амортизації на ці об'єкти з одночасним зменшенням додаткового або статутного капіталу:
Д-т 949 К-т 13; Д-т 42, 40 К-т 745.
5. Облік додаткового капіталу підприємства
Додатковий капітал являє собою інший капітал, вкладений учасниками товариства (емісійний дохід, тобто дохід отриманий від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість) або одержаний у процесі господарської діяльності підприємства внаслідок дооцінки активів, безоплатного отримання необоротних активів, іншого додаткового капіталу.
Для обліку цих сум у Плані рахунків передбачено рахунок 42 “Додатковий капітал”. По кредиту цього рахунку відображається збільшення додаткового капіталу, а по дебету – його зменшення.
Рахунок 42 «Додатковий капітал» має такі субрахунки:
421 «Емісійний дохід», відображається прибуток (збиток) від продажу,випуску або анулювання інструментів власного капіталу.
422 «Інший вкладений капітал» обліковують інший вкладений засновниками підприємств капітал,що перевищує статутний капітал.
423 «Дооцінка активів» відображається сума дооцінки активів,яку здійснюють у випадках,передбачених законодавством та положеннями бухгалтерського обліку.
424 «Безоплатно отримані необоротні активи» відображається вартість необоротних активів,безоплатно одержаних підприємством від інших осіб.
425 «Інший додатковий капітал» обліковують інші види додаткового капіталу,які не можуть бути включені до наведених вище субрахунків.
426 «Фонди спеціального призначення» враховують формування та використання фонду розвитку виробництва.На цьому субрахунку відкривають рахунки третього порядку 4261 «Фонд розвитку виробництва» та 4262 «Використання фонду розвитку виробництва» .[25,ст..453]
На рахунку 421 «Емісійний дохід» відображається різниця між продажною і номінальною вартістю первісно розміщених акцій.
Додатковий капітал підприємства може бути одним із джерел погашення збитків підприємства, що відображається проведенням дебет 422 кредит 442.
В балансі підприємства залишок іншого вкладеного капіталу – кредитове сальдо субрахунку 422 “Інший вкладений капітал” відображається по статті “Інший додатковий капітал”.
На субрахунку 423 “Дооцінка активів” відображається сума до оцінки (уцінки) активів, яку здійснюють у випадках, передбачених законодавством і положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Слід мати на увазі, що лише дооцінка необоротних активів впливає на розмір власного капіталу.
Дооцінка основних засобів на підприємстві здійснюється відповідно до П(С)БО 7 “Основні засоби” у випадку, якщо його залишкова вартість (об’єкта) значно (більш як на 10 відсотків) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.
При цьому, враховується вимога пункту 20 П(С)БО 7, “Основні засоби” у якому зазначено: “Перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об’єкта основних засобів при черговій до оцінці вартості цього об’єкта основних засобів включається до складу доходів звітного періоду з відображенням різниці сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів і вказаним перевищенням у складі іншого додаткового капіталу”.
Тому, лише у випадку, коли результат усіх попередніх переоцінок (до оцінок та уцінок) дасть певну суму перевищення всіх проведених раніше дооцінок над усіма проведеними раніше уцінками, сума останньої до оцінки буде відображена проведенням по дебету рахунку, 10 та кредиту субрахунку 423.
У разі дооцінки необоротних активів, які здійснюються за рішенням урядових органів, а також у випадках, передбачених стандартами бухгалтерського обліку, робиться запис:
Д-т 10 «Основні засоби»
Д-т 11 «Інші необоротні матеріальні активи»
К-т 423 «Дооцінка активів».
У разі безоплатно одержаних необоротних активів, отриманих від інших юридичних або фізичних осіб:
Д-т 10 «Основні засоби»
Д-т 11 «Інші необоротні матеріальні активи»
Д-т 12 «Нематеріальні активи»
К-т 424 «Безоплатно одержані необоротні активи».
В момент отримання необоротних активів підприємство збільшує свій додатковий капітал на суму справедливої вартості, за якою вони оприбутковані на баланс підприємства. Потім одночасно з нарахуванням зносу по безоплатно отриманих необоротних активах підприємство відображає дохід у розмірі нарахованого зносу.
6. Шляхи удосконалення обліку статутного та додаткового
капіталу підприємства
В сучасних умовах господарювання вітчизняних підприємств особливого значення набули питання підвищення ефективності управління, а, отже – підвищення якості управлінських рішень, що приймаються менеджерами підприємства на усіх рівнях. Оскільки здійснення управлінської діяльності неможливе без своєчасного отримання достовірної релевантної інформації стосовно об’єкту управління, виникає необхідність в постійному удосконаленні системи інформаційного забезпечення управлінських рішень, зокрема – системи обліку на підприємстві.
Одним з важливих факторів, що забезпечують становлення та розвиток діяльності підприємства, є грамотне управління його власним капіталом.
Раціональне формування та використання власного капіталу підприємства вимагає постійного відстеження змін у його розмірі та структурі. Це здійснюється шляхом ретельного ведення бухгалтерського обліку господарських операцій, пов’язаних зі змінами у розмірі та складі власного капіталу, і відображення відповідних даних в основних формах фінансовій звітності підприємства – у першому розділі пасиву балансу (форма №1 фінансової звітності), а також у звіті про власний капітал (форма №4 фінансової звітності).
Складність управління власним капіталом полягає в тому, що в процесі поточної діяльності відбуваються безперервні зміни, пов’язані зі збільшенням або зменшенням як його загальної величини, так і його окремих складових. Основними критеріями оптимізації структури капіталу виступають: прийнятний рівень доходності і ризику в діяльності підприємства; мінімізація середньозваженої вартості капіталу підприємства; максимізація ринкової вартості підприємства. Кожне підприємство повинно самостійно обирати критерії оптимізації структури капіталу.
В сучасних умовах державні підприємства, як правило, нарощують свої статутні капітали за рахунок власних нагромаджень - прибутку. Частину чистого прибутку вони спрямовують на розвиток виробництва - у порядку його реінвестування на придбання нового устаткування, нове будівництво будов і споруд, на реконструкцію та інші форми поліпшення матеріально-технічної бази, а також на вдосконалення технології виробництва, освоєння нових виробів, поліпшення їх якості.
Щодо якості бухгалтерського обліку статутного і додаткового капіталу на даному підприємстві не виникає питань – все обліковується чітко, без помилок, згідно вимог чинного законодавства, однак виникає необхідність застосування нових інформаційних технологій, щоб прискорити процес бухгалтерського обліку.В сучасних умовах господарювання на ринку інформаційних технологій існує широкий вибір комп’ютерних програм, однак на підприємстві, яке ми розглядали в процесі роботи, вони не використовується. Тому доцільним буде запропонувати налагодити обліковий процес в програмі “1С: Бухгалтерия”, яка дозволяє розширити розрізи аналітики статутного капіталу та розрахунків з учасниками, вводити операції за шаблонами та за допомогою документів, створювати різноманітні форми внутрішньої звітності.
Застосування комп’ютерної програми “1С: Бухгалтерия ” під час здійснення попереднього, поточного і наступного внутрішньогосподарського контролю операцій зі статутним капіталом та розрахунків з учасниками дозволяє перевірити достовірність облікових даних та їх відповідність фактичним показникам, взаємоув’язки показників форм фінансової звітності, розрахувати фінансові коефіцієнти і провести аналіз чистих активів та фінансової стійкості господарюючого суб’єкта, оформити та узагальнити виявлені в процесі внутрішньогосподарського контролю відхилення.А це є дуже важливим в першу чергу для підприємства, щоб не припуститися ніде помилок.
Комп’ютеризація обліку статутного і додаткового капіталу забезпечує інформацією про: своєчасність погашення внесків до статутного капіталу; склад засновників; відповідність статутного капіталу величині чистих активів в кінці року на дату балансу; законність формування та змін статутного капіталу; своєчасність відображення в первинних документах, облікових регістрах та фінансовій звітності.
Висновки і пропозиції
Отже, детально вирішивши всі поставлені завдання, ми можемо зробити певні висновки.
Статутний і додатковий капітал як складова частина власного капіталу підприємства є основою формування капіталу підприємства, фундаментом його діяльності, запорукою стабільності та надійності.
Статутний капітал - це виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначених чинним законодавством, фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріплені за підприємством на праві власності або повного господарчого відання. Статутний капітал, як визначено у П(С)БО-2 «Баланс» - зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.
За рахунок додаткового капіталу збільшують суму власного капіталу і підприємство стає менш залежним від кредиторів.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
