17109 (601044), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Зміна розміру Статутного капіталу здійснюється за рішенням засновників, а бухгалтерські записи виконуються після перереєстрації Статутного капіталу з урахуванням його нового розміру. Розмір Статутного капіталу, який фіксується в засновницьких документах, встановлюється внаслідок проведеної перед цим інвентаризації. Випуск акцій супроводжується його реєстрацією в Державній комісії з цінних паперів та фондовому ринку. Частка засновників в Статутному капіталі не може бути меншою ніж 25%.

Після державної реєстрації підприємства його статутний капітал в сумі внесків учасників, передбачених засновницькими документами, відображається по кредиту рахунка 40 «Статутний капітал» в кореспонденції з рахунками: 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні активи», 12 «Нематеріальні активи», 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 28 «Товари», 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках». Вартість акцій, не оплачена акціонерами, відображається в бухгалтерському обліку по дебету рахунка 46 «Несплачений капітал» та кредиту рахунка 40 «Статутний капітал». Таким чином, на рахунку 40 буде відображена фактична сума підписки на акції.

У випадку, якщо акції розповсюджувалися за ціною, яка перевищує їх номінальну вартість, різниця між емісією та номінальною вартістю випущених акцій обліковується окремо на рахунку 42 «Додатковий капітал». Ця сума не підлягає використанню або розподілу, крім випадку реалізації акцій за ціною, нижчою від номінальної вартості.

Для обліку розрахунків із засновниками в бухгалтерському обліку використовується синтетичний рахунок 46 «Несплачений капітал». По дебету цього рахунка відображаються суми заборгованості засновників по внескам до статутного капіталу, а по кредиту — погашення заборгованості по внескам.

Статутний капітал акціонерне товариство може збільшувати за умови, що всі акції, випущені раніше, повністю оплачені за ціною, не нижче їх номінальної вартості. Якщо у встановлений строк акції не оплачені, то підписка на акції анулюється або сума зменшується до внесеної величини.

Відповідно до ст.38 Закону України «Про господарські товариства» збільшення статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється шляхом випуску нових акцій, обміну облігацій на акції або збільшення номінальної вартості акцій. зменшення статутного капіталу здійснюється шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшення числа акцій у їх власників з метою анулювання.

Збільшення або зменшення статутного капіталу здійснюється тільки після внесення змін до статутних документів. При цьому збільшення можливе лише при повному викупі статутного капіталу попереднього розміру.

Статутний капітал збільшується на суму:

• коштів Резервного страхового капіталу;

• засобів цільового призначення;

• нерозподіленого прибутку минулого року;

• невикористаних засобів резерву сумнівних боргів, що відносяться до прибутку, а потім направляються на покриття збитків.

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства може здійснюватись за рахунок:

• зменшення номінальної вартості акцій;

• зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості шляхом викупу їх у власників та їх подальшим анулюванням.

Зменшення статутного капіталу в обліку відображається дебетуванням рахунку 40 «Статутний капітал» і кредитуванням субрахунку 672 «Розрахунки за іншими виплатами» або рахунку 46 «Неоплачений капітал» в залежності від змісту господарської операції.

Статутний і додатковий капітали виконують різні функції. Так, статутний капітал – це первісне джерело інвестування та формування майна підприємства. На відміну від додаткового, він забезпечує регулювання відносин власності та управління підприємством, його розмір не може бути меншим за встановлену законодавством суму.

3.3 Організація обліку додаткового, резервного капіталів та нерозподіленого прибутку (непокритих збитків)

Додатковий капітал (рах. 42) – це сума, на яку вартість випущених акцій перевищує їх номінальну вартість. Додатковий капітал збільшується на суму емісійного доходу, на суму дооцінки необоротних активів, на суму безоплатно отриманих підприємством активів від інших юридичних або фізичних осіб та інших видів додаткового капіталу. В обліку і в Балансі сума Додаткового відображається окремо: «Додатково оплачений капітал» і «Інший додатковий капітал». Нижче наведено приклад відображення у бухгалтерському обліку операцій з руху додаткового капіталу.

Резервний капітал (рах. 43) – це сума резервів, що виникли згідно з діючим законодавством або засновницьких документів за рахунок нерозподіленого прибутку, але не менше 25% Статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду не може бути меншим 5%. Резервний капітал призначений на покриття непередбачуваних витрат, збитків, на сплату податків підприємства при його ліквідації. Залишки невикористаного резервного капіталу залишаються на наступний рік.

Збільшення резервного капіталу в момент створення підприємства відображається по дебету рахунків активу і кредиту рахунка 43 «Резервний капітал». Щорічні відрахування до резервного капіталу відображаються по дебету рахунка 44 «Нерозподілені прибутки» і кредиту рахунка 43 «Резервний капітал».

Вилучений капітал (рах. № 45) – фактична собівартість акцій власної емісії або частин викуплених у акціонерним товариством у його власника.

Викуплені акції відображаються за ціною придбання:

Дебет субрахунку № 451 «Вилучені акції»

Кредит рахунку № 30 «Каса» (№ 31 «Рахунки в банках»).

Якщо вилучені акції анулюються – зменшується Статутний капітал і на суму номінальної вартості акцій робиться запис:

Дебет рахунку № 40 «Статутний капітал»

Кредит рахунку № 45 «Вилучений капітал».

Неоплачений капітал (рах. № 46) – це сума заборгованості власників (учасників) по вкладам в капітал. Зменшується заборгованість на акції (неоплаченого капіталу) внаслідок фактичного надходження вкладі засновників і учасників товариства. В фінансовому обліку ця операція відображається по кредиту рахунка № 46 «Неоплачений капітал». Дебетуються рахунки:

• № 10 «основні засоби»;

• № 15 «Капітальні інвестиції»;

• № 12 «Нематеріальні активи»;

• № 20 «Виробничі запаси»;

• № 30 «Каса»;

• № 31 «Рахунки в банках».

Нерозподілений прибуток (Непокритий збиток) (рах. № 44) – це сума прибутку, реінвестована в підприємство, або сума непокритого збитку.

Розраховується сума нерозподіленого прибутку поточного року наступним чином:

ПНпр = ПНмр + ЧПпр - Дпр – Врк,

де ПНпр – прибуток нерозподілений поточного року;

ПНмр – прибуток нерозподілений минулого року;

ЧПпр – чистий прибуток поточного року;

Дпр – дивіденди за поточний рік;

Врк – вклади на поповнення Резервного капіталу.

Сума непокритого збитку наводиться в скобках і віднімається при визначенні розміру власного капіталу.

3.4 Організація документування та документообігу в обліку власного капіталу

Облік власного капіталу, як і облік у загалі, починається з первинних документів. Організація первинної облікової інформації починається з виявленням складу господарських операцій і об’єктів, що повинні знайти відображення в системі обліку на підприємстві. Для цього по кожному з поділів облікової роботи складається перелік інформації. Такий перелік називається обліковою номенклатурою.

В основі організації документування операцій, пов’язаних із формуванням та змінами в капіталі ВАТ «Луганськмлин», лежать облікові номенклатури, тому схема документообігу побудована саме на основному їх переліку. Загалом послідовність документального відображення формування та внесення змін до розміру статутного капіталу показано на рис. 3.1.

Рис. 3.1 Послідовність документування змін статутного капіталу

Організація обліку полягає в розробленні найбільш раціональних шляхів руху документів від їх складання до передачі в архів із зазначенням інстанцій, через які має проходити документ. Таким чином, організація документообігу в обліку капіталу на підприємстві – це перелік усіх носіїв облікової інформації , виконавців, терміни складання та проходження носіїв відповідними інстанціями в послідовному порядку, що відповідає методиці обліку власного капіталу.

У графіку перелічено носії облікової інформації, які складають певні виконавці під час внесення змін до статутного капіталу, шлях їх просування від створення до зберігання в поточному архіві. За своєю специфікою всі носії облікової інформації про зміни в капіталі мають необмежений термін зберігання, тому в постійному архіві мають зберігатись упродовж невизначеного терміну.

В наведеному графіку зафіксовано операції зі змін статутного капіталу на його збільшення, хоча відомо, що він може і зменшуватися, наприклад, через вихід із числа засновників одного із них. У цьому разі перелік носіїв практично не змінюється. Основою для проведення в обліку зменшення статутного капіталу є протокол засновників, де було прийняте таке рішення, а для зняття з балансу активів як колишньої частки оформлюється акт приймання – передачі основних засобів.

Кожне робоче місце бухгалтерії забезпечено нормативно-довідковими джерелами, зразками чинних форм звітності і документів, зразками підписів осіб, що мають право підписувати документи. За роботою бухгалтерів фінансово-розрахункового сектора стежить керівник сектора, що береже звітні дані по власному капіталу і дає їх на перевірку головному бухгалтеру.

3.5 Звіт про власний капітал

Зміст і форма Звіту про власний капітал та загальні вимоги до його розкриття визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал». Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємство повинно додавати до річного звіту Звіт про власний капітал за минулий рік.

Метою складання Звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Його складають підприємства усіх форм власності. В Звіті про власний капітал наводяться дані про рух грошових коштів підприємства та їх еквівалентів на протязі звітного періоду внаслідок операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

В основі побудови Звіту про власний капітал лежить балансовий метод, тобто для кожного елементу підрахунок здійснюється наступним чином: сальдо на початок звітного періоду плюс (мінус) зміни за звітний період дорівнює сальдо на кінець звітного періоду. Результати останньої графи і останнього рядка співпадають.

В статті «Залишок на початок року» наводиться сума власного капіталу, приведена в балансі підприємства, відповідно на початок періоду. Так, на ВАТ «Луганськмлин» сума власного капіталу на початок 2008 року становила 30488,4 тисячі гривень. З Балансу за 2008 рік видно, що на початок року сума статутного капіталу складає 8989,1 тисячі гривень; додатково вкладеного капіталу – 15655,5 тисяч гривень; резервного капіталу – 380,3 тисячі гривень; нерозподіленого прибутку – 5463,5 тисячі гривень, що разом складає 30488,4 тисячі гривень. Саме ці дані і були взяті для заповнення строки 010 «Залишок на початок року» Звіту про власний капітал.

Коригувань на ВАТ «Луганськмлин» не було, тому вище перераховані суми просто переносяться на строку 050 «Скоригований залишок на початок року». Коригування можуть проводитися внаслідок зміни облікової політики на підприємстві або виправлення помилок. Таких змін на ВАТ «Луганськмлин» на протязі року не було.

В статтях розділу «Переоцінка активів» наводяться дані, які відображають збільшення або зменшення власного капіталу в результаті переоцінки основних засобів і інших активів в порядку, передбаченому відповідними Положеннями (стандартами). Згідно облікової політики ВАТ «Луганськмлин» сума дооцінки та уцінки основних засобів відноситься на додатковий капітал, відповідно збільшуючи або зменшуючи його. Таких змін у 2008 році не було,тому такі дані не наведені у Звіті.

Характеристики

Список файлов курсовой работы