17105 (601041), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Основні порушення при обліку грошових коштів можуть бути зловживання, розкрадання, помилки в області касових операцій, їх можна класифікувати таким чином (табл. 2.1) [19, с. 140]:
Таблиця 2.1. Класифікатор порушень при обліку коштів
| Можливе порушення | Характеристика порушення |
| Порушеня в операціях з грошовими коштами в касі | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Порушення при проведенні операцій по рахунках в банках | |
|
|
|
|
|
|
2.5 Методи збору аудиторських доказів
Для того, щоб скласти свою думку про постановку бухгалтерського обліку, вірогідність й об'єктивність облікових даних, ефективність системи внутрішнього контролю аудитор повинен зібрати достатню кількість доказів. Збираючи докази, аудитор використовує обмежену кількість методів їх одержання.
При перевірці грошових коштів використовуються практично всі методи отримання аудиторських доказів, але вони застосовуються до різних об'єктів контролю і для виявлення можливих порушень. Під час аудиту грошових коштів використовуються різні методи й методичні прийоми збирання аудиторських доказів: спостереження чи участь в інвентаризації, формальна перевірка, опитування, нормативно-правова перевірка, зустрічна перевірка, підтвердження, арифметична перевірка, проведення аналізу.
Спостереження чи інвентаризація. Цей процес полягає в спостереженні процесу або процедури інвентаризації, яка виконується іншими особами, наприклад, спостереження аудитора за підрахунком грошових коштів касиром або перевірка наявності й стану об'єкта шляхом огляду, підрахунку, зважування, обміру тощо.
Формальна перевірка передбачає встановлення повноти і правильності оформлення і наявності підписів на документах, печатки на прибуткових та видаткових касових ордерах, авансових звітах, грошових та товарних чеках тощо. Така перевірка застосовується з метою виявлення фактів підробки документа, дописування, зміни низки реквізитів.
Опитування полягає в пошуку інформації, котру можна отримати від обізнаних осіб підприємства або поза його межами. Опитування можуть варіювати від формальних письмових запитів, адресованих третім особам, до неформального усного опитування працівників підприємства. Відповіді на опитування дають аудитору інформацію, якою він раніше не володів, або підтверджувальні аудиторські докази. Наприклад, опитування можна провести, щоб виявити чи дійсно касир та бухгалтер відповідально виконують свої обов’язки при ведені операцій із грошовими коштами.
Нормативно-правова перевірка полягає у вивченні господарських операцій з точки зору їх відповідності законодавчо-нормативним актам, нормативам, інструкціям. Аудиторська практика засвідчила, що власника дуже часто цікавить не стільки відповідність бухгалтерського обліку прийнятим стандартам, скільки законність та обґрунтованість витрачання грошових коштів. Вона доводить, що господарюючі суб'єкти дуже часто припускають порушень у порядку ведення касових операцій, наприклад, найбільш типовими з яких є нецільове використання готівки, отриманої з установ банку, порушення вимог розрахунків з підзвітними особами, розрахунки з іншими суб'єктами понад установлену суму, невикористання реєстраторів розрахункових операцій.
Підтвердження полягає в отриманні аудитором підтверджувальної інформації, яка міститься в бухгалтерських реєстрах. Наприклад, аудитор, як правило, шукає прямого підтвердження сум поступлених грошових коштів від покупців шляхом спілкування із покупцями підприємства.
Зустрічна перевірка документальних даних проводиться тільки за згоди замовника. Ця перевірка дозволяє знайти випадки крадіжок, що вуалюються шляхом виправлення даних в окремих документах, складання нових, підроблених документів, і заміни ними дійсних, неправильного відображення на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій чи не відображення їх у бухгалтерському обліку. Для цього співставляються дані двох і більше примірників одного і того самого документа, які знаходяться у різних підрозділах підприємства чи коли здійснюється використання документів інших підприємств. Наприклад, надходження з банку перевіряються за допомогою звіряння ідентичних сум, записаних у корінцях чеків, виписках банку і прибуткових касових ордерах; надходження виручки вивчається через звіряння сум у прибутково касовому ордері, накладних і рахунках-фактурах, стрічках касового апарата та інше; повернення невикористаних авансів аналізується по прибутково касовому ордері.
Підрахунок полягає у перевірці арифметичної точності первинних документів та реєстрів обліку або у самостійному проведенні підрахунків. Арифметична перевірка застосовується шляхом перерахунку підсумків по документах, сума по Касовій книзі, звіті касира, виписці банку, рахунках коштів у Головній книзі, оскільки часто, при підрахунку трапляються різні помилки, тобто важливим елементом є арифметична перевірка правильності відображення сум на рахунках бухгалтерського обліку і в журналі 1 та у відомостях до нього.
Аналітичні процедури полягають в аналізі найважливіших показників і співвідношень, включаючи підсумкове дослідження відхилень і взаємозв'язків, котрі суперечать іншій інформації, що стосується цієї справи, або відхиляються від показників, які очікуються. Проведення аналізу і оцінки отриманої аудитором інформації, що стосується грошових коштів підприємства, з метою виявлення незвичайних і невірно записаних у бухгалтерському обліку фактів господарської діяльності, визначення причин помилок і перекручувань та відхилень і з’ясування причин цих відхилень. Прикладом може бути аналіз оцінки платоспроможності підприємства, аналіз звіту про рух грошових коштів.
2.6 Опис контрольних процедур для виявлення можливих порушень під час проведення аудиту грошових коштів
Для виявлення можливих порушень чи зловживань розроблений певний набір контрольних процедур, які застосовуються аудитором під час проведення аудиту грошових коштів подано у табл. 2.2
Таблиця 2.2. Опис контрольних процедур для виявлення можливих порушень при аудиті грошових коштів
| Методи збору аудиторських доказів | Аудиторські процедури | Мета проведення контрольної процедури | Джерела інформації | Опис техніки виконання | ||||
| Спостереження чи інвентаризація | Перевірка наявності й стану коштів шляхом огляду, перерахунку та підрахунку | Встановлення дійсної наявності готівки в касі | Касовий звіт, прибуткові і видаткові касові документи, які знаходяться в касі | Інвентаризація каси | ||||
| Формальна перевірка | Перевірка наявності підписів і печаток на прибуткових та видаткових касових ордерах, авансових звітах, грошових та товарних чеках | Встановлення повноти і правильності оформлення | Прибуткові та видаткові касові ордери, авансові звіти, грошові чеки та ін. | Перегляд оригіналів документів | ||||
| Опитування | Перевірка правильності дотримання посадових обов’язків касиром та бухгалтером (чи не існує між ними домовленостей у підробці документів) | Встановлення чи відповідально виконують свої обов’язки касир та бухгалтер при ведені операцій з коштами | Посадові інструкції | Опитування працівників | ||||
| Нормативно-правова перевірка | Перевірка законності та обґрунтованості витрачання коштів | Встановлення доцільності використання коштів | Первинні касові документи, Журнал реєстрації касових ордерів, Журнал реєстрації виданих доручень, реєстрація платіжних відомостей, авансові звіти, Звіт касира, Касова книга | Перегляд оригіналів документів | ||||
| Підтвердження | Перевірка правильності одержаної інформації, яка міститься в бухгалтерських реєстрах | Підтвердження сум поступлених грошових коштів від покупців | Первинні касові документи, розрахункові реєстри | Перегляд оригіналів документів | ||||
| Зустрічна перевірка | Перевірка записів у різних документах | Виявлення пору-шень здійснених шляхом виправ-лення даних в окремих доку-ментах, складання підроблених документів, і заміни ними дійсних. | Виписка банку, корінцях чеків прибутковий касовий ордер, накладні, рахунки-фактури, авансові звіти | Звіряння ідентичних сум, у двох і більше документах | ||||
| Арифметична перевірка | Перевірка арифметичної точності первинних касових документів та реєстрів обліку | Відображення правильності сум на рахунках бухгалтерського обліку і в журналі 1 та у відомостях до нього | Звіт касира, Касова книга, Головна книга, Журнал 1, первинні касові документи, авансові звіти | Вибірковий перерахунок сум коштів | ||||
| Проведення аналізу | Перевірка платоспроможності підприємства та аналіз звіту про рух грошових коштів | Встановлення перекручувань та відхилень при проведенні аналізу коштів | Баланс, Звіт про рух грошових коштів | Розрахунок абсолютних та відносних відхилень та оцінка платоспроможності | ||||
Здійснивши опис контрольних процедур, відповідно результати проведених процедур записуються у робочих документах аудитора, що додаються до аудиторського висновку.
2.7 Проведення аудиту фінансового стану ТзОВ «Цегельний завод «Промінь»
Для здійснення перевірки фінансового стану ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» аудитор проводить перевірку фінансової звітності підприємства за три останні роки. Основні фінансово-економічні показники діяльності ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» за 2006–2008 роки подані у табл. 2.3.
Таблиця 2.3. Основні показники фінансового стану підприємства ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» за 2006–2008 роки
| Назва показника | Розрахункова формула | Роки (на кінець звітного періоду) | ||
| 2006 р. | 2007 р. | 2008 р. | ||
| Аналіз майнового стану | ||||
| Коефіцієнт зносу основних засобів | Ф. 1 ряд. 032 / ряд. 031 | 0,68 | 0,69 | 0,64 |
| Коефіцієнт придатності основних засобів | Ф. 1 ряд. 030/031 | 0,31 | 0,3 | 0,35 |
| Аналіз ліквідності підприємства | ||||
| Коефіцієнт загальної ліквідності | Ф. 1 (ряд. 220–240+ряд. 150–210 +ряд. 100–140+ряд. 250 + ряд. 270)/ (ряд. 530–610+ряд. 500–520) | 1,7 | 1,64 | 1,42 |
| Коефіцієнт швидкої ліквідності | Ф. 1 (ряд. 220–240+ряд. 150–210)/ (ряд. 530–610+ряд. 500–520) | 0,37 | 0,72 | 0,13 |
| Коефіцієнт абсолютної ліквідності | Ф. 1 (ряд. 230 + ряд. 240)/(ряд. 530–610+ряд. 500–520) | 0,21 | 0,24 | 0,0049 |
| Аналіз фінансової стійкості підприємства | ||||
| Коефіцієнт фінансової залежності | Ф. 1 ряд. 280 / ряд. 380 | 1,92 | 1,79 | 1,73 |
| Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) | Ф. 1 ряд. 380 / ряд. 280 | 0,52 | 0,56 | 0,57 |
| Коефіцієнт фінансового левериджу | Ф. 1 ряд. 480 / ряд. 380 | 0,33 | 0,17 | 0,044 |
| Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами | Ф. 1 (ряд. 380 – ряд. 080)/ряд. 260 | 0,125 | 0,21 | 0,34 |
| Аналіз ділової активності підприємства | ||||
| Коефіцієнт оборотності активів | (ряд. 035 (ф. 2))/[0,5 (ряд. 280 гр. 3 (ф. 1)+ряд. 280 гр. 4 (ф. 1)) | 2,77 | 2,76 | 2,98 |
| Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) | (ряд. 035 (ф. 2))/[0,5 (ряд. 030 гр. 3 (ф. 1)+ряд. 030 гр. 4 (ф. 1)) | 5,92 | 6,04 | 6,85 |
| Коефіцієнт оборотності запасів | (ряд. 040 (ф. 2))/[0,5 (ряд. 100–140 гр. 3 (ф. 1)+ряд. 100–140 гр. 4 (ф. 1)) | 9,7 | 9,33 | 7,85 |
| Коефіцієнт оборотності власного капіталу | (ряд. 035 (ф. 2))/[0,5 (ряд. 380 гр. 3 (ф. 1)+ряд. 380 гр. 4 (ф. 1)) | 4,54 | 5,11 | 4,79 |
Здійснивши розрахунок основних показників оцінки фінансового стану підприємства за 2006–2008 року, на основі інформації із звітності підприємства за ці роки (Додаток А), із вище наведеної таблиці ми отримаємо такі висновки:
-
для забезпечення нормальних умов здійснення виробничого процесу та підвищення його ефективності основні засоби підприємства мають відповідати певному технічному стану, тому вище проведений розрахунок коефіцієнта зносу та коефіцієнта придатності основних засобів ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» за проаналізовані роки показав, що за період 2006 по 2007 роки відбувається зростання коефіцієнта зносу та зменшення коефіцієнта придатності на ту саму величину (0,01) внаслідок зростання суми зносу основних засобів при відносно меншому зростанні первісної їх вартості, а за період з 2007 по 2008 роки зменшення коефіцієнта зносу та збільшення коефіцієнта придатності на 0,05, що є наслідком зменшення суми зносу до відносного збільшення первісної вартості основних засобів;
-
загальна платоспроможність підприємства (коефіцієнт загальної ліквідності) свідчить про те, що підприємство своєчасно повертає борги, оскільки значення, коефіцієнтів за аналізовані роки (1,7; 1,64; 1,42) перевищують нормативне значення цього коефіцієнти (1,0–1,5), а це означає що перевищення оборотними активами поточних зобов’язань забезпечує резервний запас для компенсації збитків, що можуть виникнути на підприємстві в разі ліквідації всіх поточних активів;
-
розрахований коефіцієнт швидкої ліквідності (критичної) ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» відображає, що в короткотерміновому періоді підприємство не забезпечить погашення поточних зобов’язань в разі настання критичної ситуації, бо значення даного показника має перевищувати 0,7–0,8, а по проведених розрахунках лише за 2007 рік значення цього показника на підприємстві становить 0,72, відповідно за 2006 рік -0,37, 2008 рік – 0,13, що негативно впливає на діяльність підприємства та пояснюється передусім високою часткою поточних зобов’язань в структурі джерел фінансування;
-
платоспроможність ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» на дату складання балансу відображається через розрахунок коефіцієнта абсолютної ліквідності, який за проведеним розрахунком показав, що 2006 та 2007 роки підприємство за негайної потреби може погасити 21–24% своїх поточних зобов’язань, а за 2008 рік цей показник є негативним (становить 0,49%), це пов’язане передусім із кризовою ситуацією;
-
дані проведеного розрахунку коефіцієнта автономії (незалежності) свідчать про те, що за аналізовані роки спостерігається тенденція збільшення частки власного капіталу (0,52; 0,56; 0,57) в загальній сумі усіх джерел фінансування (за три роки збільшення на 5%) й, відповідно, зменшення залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Про зменшення такої залежності й зростання фінансової стійкості ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» свідчить також зменшення за 2006–2008 роки на 19% коефіцієнта фінансової залежності (1,92; 1,79; 1,73). Хоча коефіцієнт фінансового левериджу має тенденцію до зменшення (0,33; 0,17; 0,044), яка свідчить про зниження фінансової стійкості підприємства, це значно не впливає на висновок про зростання фінансової стійкості, оскільки цей коефіцієнт використовується в процесі фінансового управління структурою капіталу, при оцінці рівня фінансового ризику. Тенденцію до зростання має коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами (0,125; 0,21; 0,34), а це свідчить що за проаналізовані роки підприємство має позитивний фінансовий стан, оскільки розрахункові дані перевищують нормативне значення показника, яке становить 0,1, що ще раз підтверджує висновок про зміцнення фінансового стану підприємства;
-
для забезпечення нормальних умов діяльності ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» вимушене тримати певні запаси, що впливає на вилучення частини капіталу з обігу та зменшення прибутковість підприємства, відповідно для визначення тенденції оборотності обігових коштів розраховується коефіцієнт оборотності активів (2,77; 2,76; 2,97), який розраховується як відношення чистого доходу від реалізації до середнього підсумку активу балансу підприємства і характеризує середню кількість поповнень запасами підприємства протягом року. Позитивним є зростання фондовіддачі основних засобів, тобто відбувається збільшення чистого доходу на одиницю основних засобів. Тенденцію зменшення має коефіцієнт оборотності запасів, який свідчить про відносне збільшення виробничих запасів, незавершеного виробництва та готової продукції. Коефіцієнт оборотності власного капіталу показує, що протягом 2006–2007 років використання активів, сформованих за рахунок власного капіталу мають позитивне значення, а за 2008 рік цей показник зменшується, що є несприятливим для зростання ділової активності підприємства.
2.8 Результати проведення аудиту















