17098 (601040), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Критерієм для віднесення предметів до малоцінних необоротних матеріальних активів (а не до основних засобів) є вартісна межа. Відповідно до п. 5.2 П(С)БО 7 підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, що віднесені до малоцінних необоротних матеріальних активів. Тобто ця межа встановлюється керівником підприємства i відображається в наказі про облікову політику. Оскільки розмір вартісної межі впливає на об’єкт обкладення податком на прибуток, поставитися до її документального оформлення слід досить серйозно. Ніяких рекомендацій щодо суми діючі нормативи (стандарти) не містять. За наявності відповідного наказу будь-яка сума (i 100, i 1000 грн.) є обґрунтованою.

Зміна вартісної межі (як у бік збільшення, так i зменшення) є зміною облікової політики i можлива тільки з наступного звітного року.

Згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 інші необоротні матеріальні активи зараховуються на баланс за первісною вартістю. Первісна вартість включає:

- ціну придбання без ПДВ (за винятком придбання інших необоротних матеріальних активів неплатниками ПДВ або придбання інших необоротних матеріальних активів невиробничого призначення);

- суми ввізного мита;

- витрати на установлення, монтаж, налагодження;

- витрати зі страхування ризиків доставки;

- при безоплатному отриманні – справедливу вартість на дату отримання;

- при отриманні до статутного фонду – погоджену засновниками справедливу вартість [6].

Бухгалтерський облік інших необоротних матеріальних активів ведеться з використанням рахунків:

11 «Інші необоротні матеріальні активи»;

18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи».

По дебету цих рахунків відображається збільшення інших необоротних активів внаслідок придбання, створення, безоплатного отримання, сума дооцінки, а також суми витрат, що пов’язані з покращенням об’єкта, яке призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання цього об’єкта.

По кредиту рахунків 11 і 18 відображається вибуття інших необоротних активів внаслідок продажу, безоплатної передачі чи невідповідності критеріям визнання активом, часткової ліквідації, а також сума їх уцінки.

Амортизація інших необоротних матеріальних активів може нараховуватися прямолінійним або виробничим методами. Крім цього, амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися такими двома методами:

- 50 % вартості, що амортизується, – у першому місяці використання об’єкта й інші 50% – у місяці вибуття, тобто списання з балансу;

- 100 % вартості, що амортизується, – у першому місяці використання об’єкта.

Обраний метод варто відобразити в наказі про облікову політику.

Отже, організація обліку інших необоротних матеріальних активів досить подібна до обліку основних засобів, проте тут слід враховувати вартісні критерії визнання, що відрізнять їх один від одного.

1.3 Організація обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції

Ринкові відносини визначають важливу роль обліку витрат виробництва і собівартості продукції. Це один з найважливіших інструментів ведення господарської діяльності.

Важлива роль в економічних заходах підприємства із зниження витрат виробництва належить бухгалтерському обліку виробничих затрат і калькулюванню собівартості продукції.

Підприємства всіх форм власності зобов’язані вести облік виробничої собівартості. Порядок, за яким формується виробнича собівартість продукції, встановлений у П(С)БО 16 «Витрати».

До виробничої собівартості продукції належать такі витрати:

1. прямі матеріальні витрати;

2. прямі витрати на оплату праці;

3. інші прямі витрати;

4. загальновиробничі витрати: змінні, постійні розподілені [10].

Прямі матеріальні витрати – вартість сировини, матеріалів, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, що підлягають монтажу або додатковій обробці на цьому підприємстві, допоміжних та інших матеріалів, використання яких прямо можна віднести на конкретний об’єкт витрат.

До прямих витрат на оплату праці відносять витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, включаючи будь-які види грошових та матеріальних доплат; виплати, передбачені законодавством про працю; інші виплати; витрати, пов’язані з підготовкою і перепідготовкою кадрів.

Інші прямі витрати включають відрахування на соціальні заходи, плату за оренду земельних і майнових паїв, амортизацію необоротних активів, вартість остаточно забракованої продукції, витрати на виправлення браку.

Загальновиробничими витратами називають витрати, пов’язані з організацією виробництва у цехах та на дільницях. До таких витрат належать витрати на оплату праці керівництва дільниць та цехів, амортизація необоротних активів загальновиробничого призначення.

Наведену вище класифікацію витрат має бути покладено в основу організації системи внутрішньогосподарського планування та обліку витрат на виробництво продукції. Одним із ключових елементів цієї системи є система калькулювання.

Калькуляція – це обчислення собівартості одиниці продукції. Вона складається на продукцію основного і допоміжного виробництва щомісячно. За квартал, за рік за встановленою номенклатурою статей, яку підприємство визначає самостійно, з урахуванням специфіки своєї діяльності.

У процесі калькулювання розв’язуються два основні завдання обліку:

- на основі витрат на виробництво конкретного виду продукції визначити конкурентоспроможну продажну ціну;

- дані про собівартість продукції використовуються для прогнозування і управління виробництвом та витратами.

Калькуляцію складають на продукцію основного та допоміжного виробництв щомісячно, за квартал і рік.

Калькулювання собівартості продукції умовно можна поділити на три етапи. На першому етапі вираховується собівартість всієї випущеної продукції в цілому, на другому – фактична собівартість за кожним видом продукції, на третьому – собівартість одиниці продукції.

Калькуляції складаються на кожному підприємстві за встановленим переліком статей витрат. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції установлює підприємство. З урахуванням вимог П(С)БО 16 промислові підприємства можуть використовувати такі калькуляційні статті:

- сировина і матеріали;

- покупні комплектувальні вироби, напівфабрикати, роботи і послуни виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій;

- паливо і енергія на технологічні цілі;

- зворотні відходи;

- основна заробітна плата виробничих робітників;

- додаткова заробітна плата виробничих робітників;

- витрати, пов’язані з підготовкою і освоєнням виробництва продукції;

- витрати на утримання і експлуатацію обладнання;

- цехові витрати;

- втрати внаслідок технічно неминучого браку;

- супутня продукція;

- інші виробничі витрати.

Перелічені статті калькуляції для цілей управлінського обліку є більш деталізованими.

Не включаються до собівартості виготовлених підприємством активів витрати, які безпосередньо не можна пов’язати з їх виробництвом.

Не включаються до виробничої собівартості продукції і списуються на витрати періоду, в якому вони були здійснені, такі витрати:

- адміністративні витрати;

- витрати на збут;

- витрати на зберігання.

Наказом Міністерства промислової політики України 09.07.2007 р. № 373 затверджено Методичні рекомендації з формування собівартості продукції у промисловості.

Відпуск матеріалів у виробництво оформляється лімітно-забірними картками і накладними-вимогами. Лімітні картки виписуються відділом постачання або плановим відділом в двох примірниках, один з яких передається цеху-отримувачу, а інший – на склад. В них вказується ліміт відпуску матеріалів на певний період, а потім робиться запис про фактичну кількість відпущених матеріалів. Після цього виводиться залишок невикористаного ліміту. Наприкінці місяця лімітно-забірні картки і накладні-вимоги передаються в бухгалтерію і вони є підставою для віднесення матеріальних витрат на витрати виробництва [19, с.269].

Одним з основних документів при обліку виробництва є виробничий акт. Він складається за календарний місяць. Затверджується виробничий акт керівником підприємства чи уповноваженою особою. Основними даними цього документа є обсяг виробленої продукції і кількість використаної на її виробництво сировини. У виробничому акті також можуть показувати залишки готової продукції по кожному її виду на початок і на кінець періоду, обсяг виробленої і відвантаженої за цей період продукції, кількість затраченої сировини і напівфабрикатів по кожному виду із зазначенням на виробництво якої саме продукції вони затрачені. Якщо ведеться облік напівфабрикатів власного виробництва, то показують також обсяги вироблених і відвантажених напівфабрикатів і кількість використаної на їх виробництво сировини по кожному напівфабрикату. На вироби, що залишаються на кінець місяця у незавершеному виробництві, складають окремі виробничі акти із зазначенням операцій, виконаних над ними протягом місяця. Загальна форма виробничого акта не регламентована нормативними документами і кожне промислове підприємство користується своїми власними формами цього документа.

Нарахування заробітної плати, яка включається до витрат виробництва, може проводитися в різних формах, кожна з яких має свої особливості при документальному оформленні. У відрядній формі базою нарахування є виробіток, для обліку якого можуть використовуватися такі первинні документи: індивідуальні та бригадні наряди в індивідуальних та дрібносерійних виробництвах, в серійних виробництвах – рапорт про виробіток та приймання робіт за зміну, маршрутні листи. Ці первинні документи є підставою для нарахування заробітної плати. При погодинній формі оплати праці основним документом, який служить для нарахування заробітної плати, є табель використання робочого часу. Всі зазначені первинні документи передаються в бухгалтерію для подальшої обробки і складання розрахунково-платіжної відомості.

Для обліку амортизаційних відрахувань, які відносіться на витрати виробництва, в бухгалтерії ведеться Відомість нарахування амортизації необоротних активів.

Витрати, які включаються у виробничу собівартість продукції, обліковуються на рахунку 23 «Виробництво». Цей рахунок призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції.

Аналітичний облік за рахунком 23 «Виробництво» ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та за центрами витрат і відповідальності.

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА.

ОБЛІК НАДХОДЖЕННЯ ТА ВИБУТТЯ ЗАПАСІВ

Заповнюємо кореспонденцію рахунків та здійснюємо записи в бухгалтерських реєстрах, підраховуємо обороти, визначаємо сальдо по рахунках на кінець звітного періоду, формуємо сальдо-оборотну відомість та заповнюємо фінансовий звіт підприємства, виходячи з вхідних залишків по рахунках та підсумованих оборотів.

Таблиця 2.1

Журнал реєстрації господарських операцій

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Первинний документ	Сума, грн.
		Дт	Кт
1	2	3	4	5	6
1.	Проведено з поточного рахунку передоплату постачальнику	371	311	ПД	12000
2.	Нараховано податковий кредит з ПДВ	641	644	ПН	2000
3.	Отримано запаси від постачальника	201	631	прибуткова накладна	10000
4.	Відображено податковий кредит з ПДВ	644	631	ПН	2000
5.	Проведено взаємозалік заборгованостей	631	371	БД	12000
6.	Отримано запаси від постачальника	201	631	прибуткова накладна	10000
7.	Відображено податковий кредит з ПДВ	641	631	ПН	2000
8.	Проведено оплату постачальнику у повному	631	311	ПД	12000
9.	Оприбутковано запаси від підзвітної особи	201	372	прибуткова накладна	3000
10.	Відображено податковий кредит з ПДВ	641	372	ПН	600
11.	Отримано запаси від постачальника за бартером	201	631	прибуткова накладна	6000
12.	Відображено податковий кредит з ПДВ	641	631	ПН	1200
13.	Відображено відвантаження запасів постачальнику (балансова вартість переданих запасів дорівнює справедливій вартості отриманих)	377	201	накладна	6000
14.	Відображено податкове зобов’язання з ПДВ	377	641	ПН	1200
15.	Проведено взаємозалік заборгованостей	631	377	БД	7200
16.	Отримано запаси від постачальника за бартером (на суму справедливої вартості запасів, що підлягають продажу)	201	631	прибуткова накладна	9000
17.	Нараховано податковий кредит з ПДВ, виходячи з цін майбутнього продажу, але не нижче звичайних	641	631	ПН	1800
18.	Відображено відвантаження постачальнику	377	201	накладна	10000
19.	Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ	377	641	ПН	1800
20.	Відображено різницю між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів	949	201	БД	1000
21.	Відображено собівартість реалізованих запасів	943	201	акт списання	9000
22.	Проведено взаємозалік заборгованостей	631	377	БД	11800
23.	Отримано запаси від постачальника за бартерним договором в обмін на неподібні активи	201	631	прибуткова накладна	5000
24.	Відображено податковий кредит з ПДВ, виходячи з договірної вартості, але не нижче звичайної ціни	641	631	ПН	1000
25.	Відображено відвантаження запасів (балансуюча операція)	377	712	накладна	6000
26.	Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ	712	641	ПН	1000
27.	Списано первинну вартість запасів	943	201	акт списання	5000
28.	Проведено взаємозалік заборгованостей	631	377	БД	6000
29.	Отримано запаси від постачальника на суму справедливої вартості запасів, що підлягають передачі 8000 грн., збільшеної на суму майбутньої доплати – 2000 грн. (без урахування ПДВ), оп. 34	201	631	прибуткова накладна	10000
30.	Відображено податковий кредит з ПДВ, виходячи з договірної вартості, але не нижчої звичайної ціни	641	631	ПН	1600
31.	Відображено податковий кредит з ПДВ у частині отриманих запасів, за які оплата буде здійснена у грошовій формі	641	631	ПН	400
32.	Відображено відвантаження (балансуюча операція)	377	712	накладна	9600
33.	Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ	712	641	ПН	1600
34.	Списано первинну вартість запасів	943	201	акт списання	8000
35.	Проведено взаємозалік заборгованостей	631	377	БД	9600
36.	Отримано безоплатно запаси (на суму їх справедливої вартості з урахуванням ПДВ)	201	719	договір безоплатної передачі	4000
37.	Оприбутковано запаси як внесок до статутного капіталу	201	46	прибуткова накладна	7000
38.	Оприбутковано запаси, раніше не обліковані, на балансі виявлені в результаті інвентаризації	201	719	накладна, акт інвентаризації	2500
39.	Отримано передоплату від покупця на поточний рахунок	311	681	ПД, БВ	15000
40.	Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ	643	641	ПН	2500
41.	Відвантажено запаси вітчизняним покупцям	361	712	накладна	15000
42.	Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ	712	643	ПН	2500
43.	Списано первинну вартість запасів	943	201	розрахунок бухгалтерії	8000
44.	Проведено взаємозалік заборгованостей	681	361	бухгал-ка довідка	15000
45.	Відвантажено запаси вітчизняним покупцям	361	712	накладна	10000
46.	Відображено податкове зобов’язання з ПДВ	712	641	ПН	1666,67
47.	Списано первинну вартість запасів на собівартість реалізації	943	201	акт списання	7500
48.	Отримано на поточний рахунок оплату від покупця запасів	311	361	ПД, БВ	10000
49.	Відображено відвантаження постачальнику згідно з бартерним договором	377	201	накладна	2500
50.	Відображено податкове зобов’язання з ПДВ	377	641	ПН	500
51.	Отримано запаси від постачальника бартером (балансуюча операція)	201	631	прибуткова накладна	2500
52.	Відображено податковий кредит з ПДВ	641	631	ПН	500
53.	Проведено залік заборгованостей	631	377	БД	3000
54.	Відображено відвантаження постачальнику (справедлива вартість переданих запасів 9000 грн. без урахування ПДВ)	377	712	накладна	10000
55.	Відображено податкове зобов’язання, виходячи з ціни продажу, але не нижче звичайних цін	712	641	ПН	2000
56.	Отримано запаси від постачальника за бартером (балансуюча операція) (на суму справедливої вартості переданих запасів)	201	631	прибуткова накладна	9000
57.	Відображено податковий кредит з ПДВ	641	631	ПН	2000
58.	Відображено різницю між балансовою та справедливою вартістю переданих запасів	949	201	розрахунок бухгалтерії	1000
59.	Проведено взаємозалік заборгованостей	631	377	БД	10000
60.	Відвантажено відвантаження запасів за договором бартеру	377	712	накладна	3000
61.	Відображено податкове зобов’язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості, але не нижче звичайної ціни	712	641	ПН	500
62.	Списано первинну вартість запасів	943	201	акт списання	2500
63.	Отримано запаси від постачальника за бартером (на суму справедливої вартості переданих запасів)	201	631	прибуткова накладна	2500
64.	Відображено податковий кредит за балансуючою операцією	641	631	ПН	500
65.	Проведено взаємозалік заборгованостей	631	377	БД	3000
66.	Відображено відвантаження запасів за бартерним договором	377	712	накладна	4800
67.	Відображено податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості, але не нижче звичайної ціни	712	641	ПН	800
68.	Списано первинну вартість запасів	943	201	акт списання	4000
69.	Отримано запаси від постачальника за бартером (на суму справедливої вартості переданих запасів (4000 грн.), зменшеної на суму доплати – 500 грн. без урахування ПДВ)	201	631	прибуткова накладна	3500
70.	Відображено податковий кредит за балансуючою операцією (виходячи з договірної вартості отриманих запасів)	641	631	ПН	800
71.	Отримано доплату коштами на поточний рахунок	311	631	ПД, БВ	500
72.	Проведено залік заборгованостей	631	377	БД	4800
73.	Передано безоплатно запаси	949	201	договір безоплатної передачі	1800
74.	Нараховано податкове зобов’язання, виходячи зі звичайної ціни (припускаємо, що вона дорівнює балансовій вартості переданих запасів)	949	641	ПН	360
75.	Сторновано зі складу податкового кредиту і віднесено на витрати відповідну суму «вхідного» ПДВ за безоплатно переданими запасами	949	641	ПН	360
76.	Передано за балансовою вартістю запаси як внесок до статутного фонду іншого підприємства	14	201	договір	7000
77.	Відображено дохід на різницю між справедливою і балансовою вартістю переданих запасів	14	746	розрахунок бухгалтерії	1500
78.	Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості переданих запасів	746	641	ПН	1416,67
79.	Відображено суму нестачі у складі витрат	947	201	БД	7500
80.	Віднесено на витрати суму ПДВ за товаром, якого не вистачає	947	641	ПН	1500
81.	Відображено суму нестачі на позабалансовому рахунку (на випадок наступного відшкодування)	072	-	БД	9000
82.	Відображено уцінку запасів шляхом віднесення суми уцінки на витрати	946	201	БД	1000
83.	Відображено методом «червоного сторно» дооцінку раніше уцінених запасів	946	201	БД	-1700
84.	Списано на фінансовий результат:
	- дохід від реалізації інших необоротних активів;	712	791	БД	48333,3
	- інші доходи від операційної діяльності;	719	791	БД	6500
	- інші доходи від звичайної діяльності	746	791	БД	83,33
85.	Списано на фінансовий результат:
	- собівартість реалізованих виробничих запасів;	791	943	БД	44000
	- втрати від знецінення запасів;	791	946	БД	-700
	- нестачі і втрати від псування цінностей;	791	947	БД	9000
	- інші витрати операційної діяльності	791	949	БД	3800
86.	Визначено фінансовий результат (збиток)	442	791	БД	1183,34

Для порівняння оборотів та залишків за всіма рахунками синтетичного обліку застосовується особливий прийом узагальнення й перевірки записів за рахунками – складання оборотної відомості. Оборотно-сальдова відомість складається для перевірки залишків та оборотів за рахунками за звітний період. Вона містить назви рахунків, початкові залишки, обороти за дебетом та кредитом за звітний місяць і кінцеві залишки за всіма рахунками (табл. 2.2)

Характеристики

Список файлов курсовой работы