17096 (601039), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Під об'єктом організації розуміють предмет (явище або процес), на який спрямована організаційна діяльність. Згідно з визначенням організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу відповідними об'єктами можуть бути технологія облікового, контрольного чи аналітичного процесу; праця виконавців; розвиток і вдосконалення обліку, контролю та аналізу; організаційне, технічне, інформаційне чи якесь інше забезпечення обліку, контролю та аналізу.
Бухгалтерський облік, контроль та аналіз як певні напрямки діяльності людей виробляють інформацію (продукт праці), котра має свою технологію виготовлення, зумовлену об'єктом праці, цілями та завданнями. Центральними складовими процесу вироблення інформації є збір, обробка, передача та видача інформації.
Процес вироблення інформації як сукупність робіт передбачає, з одного боку, виконання різних операцій, а з іншого — різних видів методичних і технічних прийомів. Види робіт, операції, методичні й технічні прийоми в сукупності визначають технологію обліку, контролю та аналізу, котра має бути організована як у часі, так і у просторі. Отже, першим об'єктом організації є технологічний процес обліку, контролю та аналізу.
У будь-якому технологічному процесі предмети праці перетворюються на готовий продукт. Предметами праці в обліковому, контрольному та аналітичному процесах є інформація (первинна або проміжна), яка підлягає переробці на результативну. Особливістю облікового процесу є те, що предмети його праці утворюються в самому технологічному процесі як первинні документи, носії даних.
Облік, контроль та аналіз як технологічні сукупності поділяють на три самостійні етапи.
Кожний вид роботи функціонує як технологічний процес — вхідні дані переробляються на вихідні.
Зі змісту бухгалтерського обліку, контролю та аналізу випливає, що ці види роботи як системи формуються господарськими фактами (явищами та процесами), оброблюваними згідно з вимогами управління. Тому бухгалтерський облік, контроль та аналіз можуть бути описані як технологічні системи, що організаційно формують певну послідовну систему етапів відповідного процесу. А це означає, що кожну таку структурну одиницю — етап, або фазу, можна виокремити як самостійний об'єкт організації.
Перший етап — вхід до системи. За сукупністю операцій, скажімо, у бухгалтерському обліку його характеризують порівняно однозначно як первинне спостереження, що складається зі споглядання, сприйняття, вимірювання, фіксування відповідного господарського факту на певному носії інформації. Водночас формуються докази для здійснення бухгалтерських записів у майбутньому. Цей етап можна охарактеризувати як первинний облік. Аналогічно готують дані до контролю чи аналізу господарської діяльності.
Другий етап — процес системи. У разі бухгалтерського обліку виконуються операції з реєстрації господарських фактів у системі рахунків на відповідних технічних носіях облікової інформації — облікових реєстрах (книгах, картках, журналах, машинограмах тощо), підсумування даних, їх розподілу та перерозподілу, складання різних розрахункових таблиць. Цей етап може бути охарактеризований як поточний облік. Аналогічно виконують контрольну або аналітичну обробку.
Третій етап — вихід із системи. За сукупністю операцій він являє собою складання різних зведених даних облікового, контрольного чи аналітичного характеру. Цей етап у бухгалтерському обліку називають узагальнюючим (підсумковим) обліком.
Етапи роботи в разі контролю та аналізу, що розглядаються як системи, називають аналогічно.
Динамічний характер системи управління потребує постійного вдосконалення й розвитку бухгалтерського обліку, контролю та аналізу, що передбачає організацію цього процесу. Отже, розвиток і удосконалення обліку, контролю та аналізу також є об'єктами організації.
1.4 ОРГАНІЗАЦІЯ НОСІЇВ ОБЛІКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПОТОЧНОГО ОБЛІКУ
Для того щоб одержати облікову інформацію, сформувати різні показники про результати господарської діяльності, потрібні дані, зафіксовані на носіях первинної облікової інформації — документах, які в подальшому слід зареєструвати відповідно до економічного змісту їх та вимог управління в облікові реєстри поточного обліку відомості, журнали, журнали-ордери, машинограми тощо.
Облікові реєстри є основними, проте не єдиними способами відображення облікової інформації поточного обліку Крім облікових реєстрів на цьому етапі облікового процесу формують реєстри розрахункового характеру, наприклад розрахунок розподілу витрат на управління, визначення транспортно-заготівельних витрат, амортизації основних засобів тощо. Тому на цьому етапі облікового процесу крім облікових реєстрів використовують нові носії — розрахункові таблиці
Крім облікових реєстрів та розрахункових таблиць у процесі поточного обліку складають різні бухгалтерські довідки, наприклад про виправлення помилок, відображення в обліку результатів інвентаризації, що мають індивідуальний характер.
Таким чином, на етапі поточного обліку використовують три види форм відображення облікової інформації: облікові реєстри, розрахункові таблиці та бухгалтерські довідки.
1. Вибір форм носіїв та технології відображення в них облікової інформації поточного обліку. Запис господарських операцій із носіїв первинного обліку — документів — до облікових реєстрів має здійснюватись відповідно до заздалегідь встановлених правил. Ці правила визначаються способом ведення записів, характером бухгалтерського проведення, ступенем деталізації або укрупнення об'єкта обліку тощо. Співвідношення цих ознак визначає форму облікових реєстрів, послідовність та прийом записів.
Співвідношення різних облікових реєстрів, їх структура, прийоми і послідовність записів, прийоми узагальнення кінцевих результатів (показників) визначають форму поточного і власне всього бухгалтерського обліку Тому вибір форм поточного обліку — це практично вибір форм бухгалтерського обліку У будь-якому разі форми облікової інформації поточного обліку мають забезпечувати отримання необхідних даних для управління тими чи іншими об'єктами господарювання, здійснення контролю за станом та рухом господарських фактів — явищ та процесів для аналізу діяльності і реальної оцінки результатів роботи.
Вибір форм відображення облікової інформації для поточного обліку здійснюється у розрізі топологічних підрозділів обліку — основних засобів, матеріалів, оплати праці, а також видів форм (облікові реєстри, розрахункові таблиці, бухгалтерські довідки) Цей вибір полегшується тим, що з окремих форм обліку (наприклад, журнально-ордерної, таблично-автоматизованої тощо) або видів розрахункових таблиць (наприклад, розрахунок амортизації) розробляють типові або уніфіковані форми.
Якщо з окремих форм не розроблені типові або уніфіковані форми або в економічній літературі немає будь-яких рекомендацій, то їх розробляють у самому господарстві відповідно до державних стандартів. У всіх випадках розроблені облікові реєстри мають повністю відповідати вимогам управління, контролю, аналізу для реальної оцінки результатів роботи.
2. Розрахункові таблиці та бухгалтерські довідки. Поточний облік пов'язаний з виконанням великої кількості розрахунків. Розрахункові таблиці мають індивідуальний характер. Методика і техніка розробки розрахункових таблиць така сама, як і в разі вибору первинних документів.
Значна частина розрахункових таблиць рекомендована в централізованому порядку. Разом з тим багато їх розробляють безпосередньо на підприємствах.
Значний вплив на форми поточного обліку мають показники звітності. Для того щоб з даних поточного обліку без додаткової роботи можна було безпосередньо заповнити форми звітності, при розробці форм поточного обліку попередньо вибирають показники звітності.
1.5 ОРГАНІЗАЦІЯ НОСІЇВ ОБЛІКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПІДСУМКОВОГО ОБЛІКУ
На цьому етапі готують два види носіїв: звітні форми та розрахункові таблиці.
Звітні форми фінансової звітності розробляють на основі господарської діяльності (промисловість, сільське господарство, будівництво, торгівля тощо). Для цього з альбомів типових форм вибирають відповідні форми звітності.
Усі форми внутрішньої звітності на підприємствах розробляють за загальною методикою, яку було розглянуто.
Відібрані форми звітності формують у робочі альбоми. При цьому окремо формують альбоми:
за видами — первинні документи, облікові реєстри, звітні форми;
по кожному топологічному підрозділу — облік основних засобів, облік матеріалів, облік оплати праці тощо.
Робочі альбоми форм мають єдину структуру: титульний лист, перелік звітних форм, самі форми, методичні вказівки щодо їх заповнення.
В умовах використання ЕОМ облікові реєстри та звітні форми складають за заданою програмою і видають на технічних носіях (ві-део- і машинограмах та ін.). Значна частина їх, особливо допоміжних, зовсім не видається на дисплей або друкуючий пристрій, хоча за допомогою оператора-бухгалтера вони можуть бути видані на дисплей.
Методика складання робочих інструкцій. Загальні питання методики та техніки складання форм звітності викладені у додатках до цих форм. Проте там не враховані специфічні особливості конкретного господарства. Наприклад, господарство може мати у складі підрозділи, які не є типовими для нього, промислове підприємство може мати торговельні точки тощо.
У робочих інструкціях конкретизують служби, посадові особи, строки, методику формування та деякі інші питання. Робочі інструкції сприяють поліпшенню та упорядкуванню робіт із складання звітних форм.
1.6 СУЧАСНИЙ СТАН БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ
Бухгалтерський облік часто називають „мовою бізнесу". Бізнесмен різного рівня (керівники фірм, менеджери, банкіри та інші) використовують бухгалтерські терміни у своїй повсякденній роботі.
Головне завдання бухгалтерського обліку-забезпечення користувача фінансовою інформацією про діяльність того чи іншого підприємства, фірми. Ця фінансова інформація потрібна не лише податковому інспектору, але й менеджерам, власникам і працівникам даного підприємства для прийняття різного роду рішень, з планування, змін розширення або припинення його діяльності. В країнах з розвинутою ринковою економікою подібна інформація потрібна також і широкій громадськості, яка є потенційним інвестором і від якої залежить буде мати ця фірма приток капіталу із зовні. А їх рішення з цих питань приймається на основі аналізу фінансової інформації цього підприємства.
Бухгалтерський облік - це не лише процес відтворення відповідно здійснених шляхом запису їх у регістрі і подання відповідних рапортів. Головне завдання бухгалтера - використання даної інформації, її аналіз. Бухгалтер повинен завжди звертати увагу на важливість.тих чи інших показників, які він щойно заніс у книгу записів, розуміти взаємозв'язок між різними показниками, між подіями, їх фінансовими результатами.
Звичайно, аналіз економічної і фінансової інформації - завдання не лише бухгалтерів, але й менеджерів, власників і всіх тих, хто приймає відповні рішення про діяльність підприємства. Але не потрібно забувати, що бухгалтер - самий кваліфікований серед них інтерпретатор цих відомостей. Враховуючи його досвід І кваліфікацію, одержані спеціальні знання, його поради повинні цінитися особливо високо.
В країнах з розвинутою ринковою економікою, до якої згодом прийде і наша держава, бухгалтери, як правило, спеціалізуються в одній із трьох широких галузей застосування бухгалтерського обліку:
1) громадський бухгалтерський облік;
2) приватний бухгалтерський облік;
3) бухгалтерський облік у державних структурах.
Громадські бухгалтери-незалежні професіонали, котрі, як і юристи, пропонують свої послуги в галузі забезпечення бухгалтерських послуг за відповідну плату. Як правило, ці професіонали повинні одержати ліцензію відповідної організації для проведення подібної діяльності.
Головна функція громадських бухгалтерів - аудиторство. Завдання аудитора - провести всебічну перевірку бухгалтерських записів і зібрати відповідні дані про діяльність фірми як всередині так і за її межами, використовуючи різного роду зовнішні джерела. Ця інформація дає можливість підготувати висновок, в якому висловлюється професійна думка і дається оцінка того, наскільки правильна, чесна і заслуговує на довіру інформація, подана службовцями даної фірми про її фінансовий стан. Банкіри і особливо інвестори, які приймають рішення, посилаючись на Інформацію про фінансовий стан фірми, приділяють особливу увагу саме щорічному аудиторському звіту. Статус бухгалтера професіонала-аудитора дуже важливий, як і його технічний професіоналізм і компетентність, для того, щоб запевнити широку публіку в тому, що фінансова інформація, яку підготувало керівництво фірми, відображає дійсний стан речей. Важливим елементом прийняття управлінських рішень менеджерами є визначення того, які будуть наслідки тієї чи іншої операції. Фірми часто запрошують до себе аудиторів для того, щоб ті спланували виплату податків, тобто пояснили, яким чином фінансова операція, наприклад, придбання нового обладнання, була проведена таким чином, щоб мінімізувати податки, які потрібно буде сплатити підприємству у майбутньому. Аудиторів запрошують для складання декларації про податки, про доходи І витрати підприємства. Щоб скласти такі документи, аудитор повинен бути обізнаним з податковим законодавством, мати широкі і глибокі знання щодо вимог, які пред'являють податкові інспекції до подібного роду документів, а також знання методики бухгалтерського обліку. Окрім вказаних вище робіт, що входять в компетенцію кваліфікованого бухгалтера, в останні роки в деяких країнах Заходу виник новий вид послуг - консультування фірм з різних проблем. Аудиторські фірми при складанні експертиз-висновків після аудиторської перевірки часто знаходили проблеми або помилки у веденні бізнесу своїх клієнтів і, звичайно, вносили ряд пропозицій по удосконаленню їх діяльності. У відповідь клієнт просив аудитора провести ретельні дослідження даної проблеми і рекомендувати нові підходи і процедури, які потрібні для її вирішення, Таким чином, громадські бухгалтери частіше залучаються до подібної діяльності по наданню консультативних послуг управлінцям. І хоч ця робота пов'язана із бухгалтерським обліком і фінансовими проблемами, вона в більшості направлена на удосконалення управління структури підприємств.
Бухгалтерський облік виступає в ролі інструмента, який забезпечує всі ланки апарату управління інформацією про стан об'єкту управління.
Майже всі економісти поділяли точку зору, що таких способів (прийомів, елементів) у бухгалтерському обліку вісім - документація; інвентаризація; калькуляція; оцінка; рахунки; подвійний запис; баланс; бухгалтерська звітність.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
