16891 (600961), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 грн., призначених для використання в господарській діяльності платника податків, включаються до складу валових витрат [1].

1.3. Міжнародний досвід обліку руху основних засобів

Інтеграційні процеси, які відбуваються у світі, призводять до необхідності розробки загальних правил складання фінансової звітності для забезпе­чення достовірної інформації та однозначного тлумачення звітних показників учасниками міжнародного фондового ринку. Ці правила знайшли своє відо­браження у Міжнародних стандартах фінансової звітності (МСФЗ). З огляду на те, що національні облікові стандарти розроблені з урахуванням вимог міжнародних стандартів, П(С)БО 7 "Основні засоби" має ряд спільних поло­жень з МСФЗ 16 "Основні засоби" [4].

Суттєві відмінності відсутні щодо висвітлення наступних питань: сфера застосування стандарту; визначення понять: амортизація; вартість, яка амортизується (в МСФЗ - сума, яка амортизується); група основних засобів (в МСФЗ - клас основних засобів); ліквідаційна вартість; основні засоби; порядок та умови їх визнання; строк корисного використання (експлуатації), фо­рмування первісної вартості об'єкта та перелік витрат, які не включаються до первісної вартості; формування первісної вартості при обміні об'єкта основ­них засобів на подібні та неподібні активи; проведення переоцінки об'єкта основних засобів і відображення її результатів в обліку [5, стор. 55].

Однак, існують положення, які містять розбіжності (табл. 1.2).

Таблиця 1.2. Порівняння міжнародного та національного стандартів з обліку основних засобів

Висновок за 1 розділом

Таким чином ми виявили що, об'єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом.

Деталі, вузли, агрегати та інші матеріали, отримані при розбиранні і демонтажу основних засобів, що ліквідуються, оприбутковуються з визнанням іншого доходу і зарахуванням на рахунки обліку матеріальних запасів, включаючи матеріальні цінності і деталі з вмістом матеріалів, які приймаються (збираються) спеціалізованими заготівельними (переробними) підприємствами.

Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів.

У разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об'єкта, а пропорційна ліквідованій частині сума сальдо з дооцінки (індексації) відображається зменшенням додаткового капіталу і збільшенням нерозподіленого прибутку.

Повернення орендодавцю орендованих у складі цілісного майнового комплексу основних засобів з оформленням орендодавцем і орендарем документів приймання-передачі відображається орендарем за кредитом рахунків обліку основних засобів (балансова вартість) і дебетом рахунків обліку зносу основних засобів (сума зносу) та додаткового капіталу (залишкова вартість). Повернення орендодавцю залишку невикористаних амортизаційних відрахувань на орендовані основні засоби орендар відображає зменшенням додаткового капіталу і грошових коштів (утворенням кредиторської заборгованості).

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ВИБУТТЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

2.1. Документальне забезпечення операцій вибуття ОЗ

Харківський плитковий завод - одне з найбільших у нашій країні спеціалізованих підприємств з виробництва керамічних плиток.

Завод був запроектований Українським науково-дослідним інститутом у 1936 році. Проектом передбачалося будівництво двох основних цехів по виробництву плиток для статі продуктивністю 500 тисяч квадратних метрів у рік і лицювальні плитки продуктивністю 300 тисяч квадратних метрів у рік, а також цехів допоміжного виробництва .

Будівництво заводу, крім цеху лицювальних плиток, було майже кінчене до початку Великої Вітчизняної війни, але в експлуатацію завод уведений не був, тому що державні засоби необхідно було використовувати на оборону країни. А коли Харків звільнили від німецько-фашистських окупантів, то виявилося, що завод фактично був цілком зруйнований. Однак вже в 1946 р. неймовірними зусиллями харків'ян завод підняли з руїн і ввели його в експлуатацію.

Завод випускав саме необхідне для народного господарства - плитки керамічні для статей , санітарно-технічний фаянс, ізолятори, лакофарбові матеріали. І тільки три роки по тому, у 1949 році, підприємство перевели на виробництво лицювальної кераміки для зовнішнього облицювання будинків і споруджень . Харківською керамічною плиткою облицьовані унікальні спорудження в Москві. У їхньому числі висотні будинки на площах Смоленської і Повстання, університет на Ленінських горах і багато хто інші .

У період з 1951 по 1956 рр. на підприємстві були створені потужності по виробництву метлаських і лицювальних плиток, і вже в 1956 році випускалося 2.5 млн. квадратних метрів плиток для статей і 1.1 млн. квадратних метрів плиток для внутрішнього облицювання.

Одночасно завод оснащувався новим вітчизняним обладнанням. За порівняно короткий час колектив заводу зумів не тільки вчасно домогтися їхнього освоєння, але і провести великі роботи по удосконаленню існуючої тоді технології. Так, вперше в нашій країні був здійснений бескапсельный випал плиток для статей , змонтовані і впроваджені гідравлічні снижатели для грубних вагонеток, впроваджені обертові сортувальні столи, радіаційні сушила.

Капітальне будівництво, що досягло небувалого розмаху, вимагало усе більше сучасних оздоблювальних матеріалів. Виходячи з цього, заводові запропонували в порівняно короткий термін налагодити випуск фасадних плиток, для чого побудували поточно-конвеєрну лінію СМК-121 і до неї баштову розпорошувальну сушарку. Незабаром був освоєний випуск декорованих лицювальних плиток з малюнками й орнаментами. Їхнє виробництво організували на спеціальній ділянці , оснащеній вітчизняним і імпортним устаткуванням.

Завод поступово набирав силу і незабаром став одним з ведучих у галузі по підвищенню продуктивності праці, став школою передового досвіду для фахівців-кераміків не тільки України, але і країни в цілому. За дострокове виконання семирічного плану по випуску виробів будівельної кераміки, розширення виробництва і високі техніко-економічні показники в у роботі завод нагородили в 1966 р. орденом Трудового Червоного прапора.

Завод щорічно виконував і перевиконував планові завдання і соціалістичні зобов'язання, домагався високих показників по всіх техніко-економічних параметрах. Однак і життя не стояло на місці. З кожним роком не тільки збільшувався випуск продукції, але і росли вимоги до його якості. Тим часом ресурси і можливості підприємства вичерпувалися. Вихід з положення можна було знайти тільки в корінній реконструкції.

До реконструкції заводу на базі нової техніки по проекті інституту Гипростройматеріали (м. Москва) приступили без зупинки основного виробництва , поетапно виконувалися роботи на 8 пускових комплексах.

У період з 1976 по 1981 рр. на заводі була зроблена реконструкція виробництва плиток для статей , установлено 6 поточно-конвеєрних ліній продуктивністю 800 тисяч квадратних метрів у рік, а також лінія по виробництву багато розмірних орнаментованих плиток продуктивністю 160 тисяч квадратних метрів у рік.

Потім у період з 1983 по 1988 рр. була зроблена реконструкція виробництва лицювальних плиток із упровадженням поточно-конвеєрних ліній (проект інституту НІІСТРОЙКЕРАМІКА 1012А) проектною потужністю 1 млн. квадратних метрів у рік. При цьому відбулася повна ліквідація застарілої на той період технології, звільнення від ручної праці.

Підсумком реконструкції з'явилося збільшення виробничої потужності заводу на 48%, підвищення продуктивності праці на 48.9%, зниження собівартості продукції на 15.5%.

У 1991 році введена в експлуатацію конвеєрна лінія СМК-450 по виробництву багато розмірних глазурованих плиток для внутрішнього облицювання стін.

У 1993 році, коли зі зменшенням обсягу капітального будівництва в країні знизився попит на неглазуровані плитки для статей , дві лінії по їхньому виробництву були модернізовані і переведені на випуск лицювальних плиток.

Із січня 1991 року завод перейшов на форму господарювання у виді орендного підряду.

З вересня 1994 року орендне підприємство перетворене в акціонерне товариство "Харківський плитковий завод".

Незважаючи на те, що завод існує більш 50 років (1946 г), але колектив заводу ніколи не стояв на місці, що дозволило вижити і зберегти кадри (чисельність близько 2 тис. чоловік) у важкий період 1994-1999 м , безупинно удосконалюємо технологічний процес, підвищуємо якість, поліпшуємо і розширюємо асортимент продукції, що випускається

З метою підвищення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках збуту фахівці заводу постійно удосконалюють технологічний процес, підвищують якість, поліпшують і розширюють асортимент продукції, що випускається. Освоєно виробництво багато розмірних прямокутних плиток з офактурюванням поверхні під натуральний камінь за допомогою растрової печатки , а також виготовлення фризо-смужок з використанням "Ветрози".

В даний час на ПКЛ 1012 N3 відпрацьована технологія виробництва лицювальних плиток з використанням фрітти і матеріалів фірми "Colorondo" /Іспанія/ і європейських способів офактурювання і декорований Головне в задачах , що коштують перед колективом заводу - максимально наблизиться до світових лідерів нашої галузі, стати з ними урівень у найближчі роки, довівши випуск керамічних плиток усіх видів до 10 млн.м2 у рік (у 2001м випуск склав 7,1 млн.м2).З цією метою не тільки добре вивчили досвід Італії, Іспанії, Німеччини , Франції, Чехії, США й інших країн, але й установили тісний контакт із багатьма з них , що відповідно укладеним контрактам допомагають удосконалювати виробництво . Плідно співробітничаємо з італійською фірмою "Barbіerі and Tarozzі". На заводі використовується фото устаткування для виробництва трафаретно-друкованих форм італійської фірми "Assoprіnt". Ведуться роботи з використання для виготовлення сіток-трафаретів матеріалів німецької фірми "Hіmmelreіch".

Прогноз виробництва керамічної плитки оптимістичний за рахунок росту частки індивідуального житлового будівництва, активності в області ремонту і реконструкції об'єктів ділової сфери, а також виконання політики будівництва нового житла і реконструкції житла, побудованого в 50-60 р.

Динаміка показників діяльності підприємства ЗАО «ХПЗ» відображена у таблиці 2.1

Таблиця 2.1. Динаміка показників діяльності підприємства

Показник		Одиниця виміру	Динаміка по рокам
№ п/п	Назва		2001	2002	2003	2004	2005
1	Обсяг виробництва продукції
1.1	У вартісному виразі	тис. грн.	13767,3	9080,3	16195,1	20615,6	20710,8
1.2	У натуральному виразі	од.	113	60	59	68	50
1.3	В умовному виразі	т/сут	2418,0	1183,0	1332,4	1681,0	1356,0
1.4	середня виробничість продукції	т/сут х од.	21,4	19,7	22,6	24,7	27,1
1.5	Вартість умовної одиниці продукції	тис. грн./ (т/сут)	5,7	7,7	12,2	12,3	15,3
2	Обсяг реалізованої продукції	тис. грн.	13938,0	8466,0	16112,0	20726,0	19501,1
3	Повна собівартість реалізованої продукції	тис. грн.	11883,0	7269,4	14447,5	19875,7	17967,4
4	Прибуток від реалізації	тис. грн.	2055,0	1196,6	1664,5	850,3	1533,7
5	Чистий прибуток	тис. грн.	1559,0	1077,6	1096,6	16,4	793,7
6	Фонд оплати праці	тис. грн.	2938,6	2176,6	3127,6	4979,3	4892,8
7	Відрахування на соціальні заходи	тис. грн.	1359,0	943,0	1073,0	1641,5	1771,0
8	Амортизаційні відрахування	тис. грн.	153,0	202,0	289,0	352,4	669,3
9	Додана вартість	тис. грн.	6505,6	4518,2	6154,1	7823,5	8866,8
10	Загальносписочна чисельність працюючих	чол.	2000	2015	2054	2089	2125
11	Виробничість праці	грн./чол.	22869,27	14322,24	25304,84	28124,97	28063,41
12	Додана вартість в розрахунку на одного співробітника	грн./чол.	10806,64	7126,50	9615,78	10673,26	12014,63
13	Загальномісячна заробітна платня	грн./чол. х міс.	406,78	286,09	407,24	566,09	552,48
14	Питома вага заробітної плати з відрахуваннями до додаткової вартості	%	66,06	69,05	68,26	84,63	75,15

Для більш об'єктивної оцінки діяльності заводу за останні 5 років необхідно всі показники привести в порівнянний вид (таблиця 2.2). З огляду на, що аналізований об'єкт - промислове завод, а його продукція відноситься до товарів промислового призначення, для приведення економічних показників доцільно використовувати індекс цін виробників промислової продукції.

Характеристики

Список файлов курсовой работы