Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Буркун лікарський цінний медонос. Медопродуктивність всередньому становить 140 - 200 кг/га. Бджоли активно відвідують квітки буркуну і, крім нектару, збирають з нього пилок.

Дрік красильний (Genista tinctoria L.). Кущ висотою 40 - 170 см. Цвіте в травні - серпні. Зазначений вид значно поширений на Чернігівщині.

Дрік красильний росте по схилах, світлих узліссях, сухих лісах, у чагарниках. Дрік красильний бджоли використовують як джерело підтримуючого медозбору. Кущ родини бобових (до 1 м заввишки) з зеленими ребристими пагонами, голими або інколи опушеними, притиснутими волосками. Листки чергові, цілісні (до 4 см завдовжки і до 1 см завширшки), ланцетні, рідко еліптичні, загострені, темно-зелені, голі або трохи притиснутоопушені, на коротких черешках, з двома шилоподібними прилистками. Пагони закінчуються щільною багатоквітновою китицею. Квітки великі, неправильні. Чашечка зелена, п'ятизубчаста, двогуба, віночок метеликовий, яскраво-жовтий, голий, прапорець довгасто-яйцеподібний, коротший за інші пелюстки, човник тупий. Тичинок десять, які зрослися нитками в трубочку, маточка одна, зав'язь верхня. Плід - довгасто-лінійний, чорний, трохи зігнутий біб. Росте в соснових і мішаних лісах, на галявинах, по чагарниках. Світлолюбна рослина. Цвіте у червні - липні. Поширена по всій Україні, на крайньому півдні зрідка. Заготовляють сировину в районах поширення.

Карагана кущова (Caragana fruticosa (L.) C. Koch.). Кущ, висотою 30-150 см, дуже розгалуджений. Цвіте в травні - липні.

Карагона кущова росте у степах, на схилах, відшаруваннях. Карагана кущова цінний медонос. Медопродуктивність всередньому становить 60 кг/га.

Люцерна румунська (Medicago romanica Prod.). Багаторічна рослина висотою 40 - 80 см. Цвіте в червні - серпні. Тривалість цвітіння 25-30 днів.

Люцерна румунська добрий медонос. Медопродуктивність всередньому становить 40 - 80 кг/га.

Чина бульбиста (Lathyrus tuberosus L.).

Багаторічна рослина з тонким стеблом, що стелиться між травами або чіпляється за них вусиками і зеленими гірляндами перекидається з рослини на рослину, високо підносячи розкішні суцвіття пурпурово-рожевих запашних квіток, зібраних у китиці. Листки з однією парою довгасто-еліптичних листочків і невеликими напівстріловидними прилистками закінчуються розгалуженими вусиками. Віночок з великим округлим парусом. З десяти тичинок 9 зростаються, а десята залишається вільною. Цвіте в червні — липні. Росте в степах, на степових схилах, рідше на остепнених луках і як бур'ян на обніжках на півдні лісостепової, степової зон і в Криму.

Видова назва в перекладі з латинської мови — бульбиста (відбиває особливості будови кореневої системи: на тонкому кореневищі утворюються потовщені корені, схожі на редьку).

Вусики, які є видозміненими листочками, відіграють велику роль у житті рослини. Вони підносять кволе стебло чини до світла, тримають його вертикально, рухомо з'єднуючи рослину з опорою, що захищає її від зламування вітром або пошкоджень. Вусики дуже чутливі, реагують на найменші подразнення.

Чина запилюється бджолами, яких приваблюють яскравий віночок, ніжний аромат і солодкий нектар. Розмножується насінням і живцями. Живе до 8 років.

Добра кормова рослина, багата протеїнами. V потовщених коренях, так званих кореневих бульбах або кореневих шишках, містяться запаси поживних речовин. Варені корені їдять. З молодих листків готують салати. Чина бульбиста — медоносна і декоративна рослина. Серед родичів чини є й отруйні види. Так, чина посівна (L. sativus L.) призводить до паралічу кінцівок і ядухи у людей і тварин.

Чина бульбиста посередній медонос, але його активно відвідують бджоли і використовують як джерело підтримуючого медозбору. Медопродуктивність до 20 кг/га.

Горошок мишачий (Vicia cracca L.)

Багаторічнічний, кореневідприсковий бур’ян з глибоко йдучим товстим стрижи, коренем та міцними підземними пагонами під орним шаром. Надає перевагу гумусним, муловатим або піщано-суглинистим ґрунтам, що не містять вапна.

Час проростання: переважно весна; глибина прорастания до 15 см.

Сім’ядольні листки: парноперисті, однак не помітні (розвиток під ґрунтовим шаром).

Листя: багатопарно-перисте, розподіляється на роз’єднані скручені вусики; перисті листки видовжені до ланцетних, з притисненим м’яким опушенням; перші листки лише з однією-двома парами листкових пер.

Стебло: м’яке, гранчасте, голе або м’яко опушене, має чіпкі, повзучі листкові вусики, висотою до 120 (150) см.

Квіти: синьо-фіолетові, видовжені, з короткими квітконіжками, в нещільних китицях в листкових пазухах. Час цвітіння: літо.

3.5 Родина Розові (Rosaceae)

Гадючник звичайний (Filipendula vulgaris Moench.). Рослина висотою 30 - 80 см. Гадючник звичайний росте на лісових полянах, узліссях, чагарниках, степових схилах.

За період цвітіння одна квітка гадючника виділяє до 0,5 мг нектару. Це добрий літній медонос, що виділяє нектар і пилок.

Кизильник чорноплідний (Cotoneaster melanocarpus Fusch ex Blytt.)

Кущ висотою 2 м. Цвіте в травні - червні. Тривалість цвітіння 15-25 днів.

Кизильник чорноплідний росте на крейдяних, гранітних і вапнякових відшаруваннях, у чагарниках, по кам'янистих схилах. Вид розсіяно поширений по території Чернігівщини.

Це добрий медонос. Медопродуктивність всередньому становить 100 кг/га.

Оман високий (Inula helenium L.)

Багаторічна трав'яниста рослина родини складноцвітих (1-2,5 м заввишки), з товстим м'ясистим кореневищем. Стебло прямостояче, борозенчасте, коротко-гіллясте, опушене шорсткими волосками. Листки чергові, великі (до 50 см завдовжки, до 18-25 завширшки), зверху голі, зісподу сіруватоповстисті, нерівномірно зубчасто-пилчасті, нижні - черешкові, довгасто-еліптичні, стеблові - дрібніші, яйцеподібні, загострені, з серцеподібною стеблообгортною основою. Кошики великі (6-8 см у діаметрі), нечисленні, на товстих квітконосах. Обгортка напівкуляста, багаторядна, із зелених ланцетних листочків. Квітколоже голе, плоске або трохи випукле. Всі квітки жовті, плідні, п'ятичленні, крайові - язичкові, маточкові вдвічі довші за обгортку, серединні - трубчасті, двостатеві. Тичинок - п'ять, маточка одна, з одним стовпчиком з дволопатевою приймочкою і нижньою зав'яззю. Плід - лінійно-довгасто чотиригранна сім'янка з чубком однорядних бруднувато-білих зазубрених волосків, у 2 рази довших за сім'янку.

Оман високий росте по берегах рік, на лісових луках, серед чагарників. Тіньовитривала рослина. Цвіте у червні - липні. Оман високий трапляється майже по всій Україні, частіше в Лісостепу. Райони заготівель Вінницька, Хмельницька, Одеська, Тернопільська і Чернівецька області. Запаси сировини значні.

Перстач гусячий (Potentilla anserina L.)

Морфологічна будова рослини. Стебло - лежаче, довжиною 15-80 см. Головне стебло коротше бічних. Всі стебла опушені. На стеблових вузлах утворюються придаткові корені, за допомогою яких рослина укорінюється. Листки - непарноперисті, зверху голі. Суцвіття - поодинокі, з жовтими пелюстками. Корінь - веретеновиднопотовщений, розгалужений.

Плід - сім’янка. Форма - овальнооднобока з бугристою шорсткою поверхнею. Колір - коричневий або червонувато-коричневий Розмір - довжина 1,75- 2,25, ширина 1,25-1,5, товщина 1- 1,25 мм. Маса 1000 сім’янок - 0,7-0,8 г Розвиток Сходить - з сім’янок, а пагони з бруньок на кореневій шийці в березні - червні Перший листок сходів округлояйцевидний, другий - трійчастий, наступні - непарнопересті Плодоносить - в червні - вересні. Біологічні особливості. Максимальна плодючість - до 300 тис. сім"янок Глибина проростання - 2- 3 см. Екологічні умови. Температура проростання - мінімальна +3.,.4 і оптимальна +20...+22°. Поширення. Росте на полях та заплавних пасовищах, у садах, на городах, переважно на зволожених місцях, поширений по всій країні.

3.6 Інші родини

Звіробійні - Hypericaceae

Звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.). Багаторічна рослина висотою 30 - 80 см. Цвіте в червні - серпні. Звіробій звичайний росте на схилах, серед чагарників, на відкритих сухих місцях і луках, на узліссях, узбіччях доріг.

Губоцвіті - Lamiaceae

Материнка звичайна (Origanum vulgare L.). Багаторічна рослина висотою 30 - 90 см. Цвіте в червні - вересні. Тривалість цвітіння 25 - 30 днів.

Материнка звичайна росте на степових і кам'янистих схилах, по узліссях та на галявинах листяних та мішаних лісів, між чагарниками. Материнка звичайна добрий літній медонос, який виділяє багато нектару. Медопродуктивність всередньому становить 100 кг/га.

Родина шорстколисті (Boraginaceae)

Живокіст лікарський (Symphytum officinale L.),

Багаторічна рослина з прямим стеблом висотою 50 - 100 см. Цвіте в травні - липні. Росте на вологих луках, по берегах річок Чернігівщини, на вологих і заболочених місцях. Доступ до нектару тут закритий колючими лусочками і бджоли користуються прокусами джмелів. Медопродуктивність суцільних заростей становить 300 кг/га.

Синяк звичайний (Echram vulgare L.). Дворічна шорстко-ворсисто-опушена рослина висотою 30 - 100 см. Цвіте в червні - вересні. Тривалість цвітіння 50-60 днів.

Синяк звичайний росте по кам'янистих схилах, у степах, на сухих луках і як бур'ян на узбіччя доріг, на забур'янених ділянках, біля будинків та в посівах на полях.

Синяк звичайний чудовий медонос. Важливою особливістю цих квіток є захищеність нектару від випаровування та виливання, тому бджоли активно відвідують його протягом дня, а також у будь-яку погоду.

Велика кількість квіток у суцвітті, інтенсивне і стабільне нектаровиділення зумовлює високу медопродуктивність синяка, яка коливається від 300 до 1000 кг/га.

При сприятливих умовах добове збільшення маси вулика становить більше 8 кг.

Живокіст лікарський (Symphytum officinale L.)

Багаторічна трав'яниста рослина, заввишки 30-100 см. Стебло крилате, особливо вгорі, від глибоко збігаючих вниз листків, товсте, пряме. Листки нижні великі, звужені в крилатий черешок, довгасто-ланцетні, верхні — сидячі. Вся рослина шорстка. Квітки зібрані в пониклі, вкриті листочками завійки. Віночки квіток брудно-пурпурові або лілові з відверненими назовні зубцями. Корені товсті, галузисті, зовні майже чорні, всередині білі, крихкі, на зламі нерівні, терпко-липкі на смак. Цвіте з V до кінця VII. Росте на вологих луках, біля канав, струмків, на пухких торфомінеральних грунтах, на низинних торфовищах. Поширений повсюдно.

Корені живокосту вважаються отруйними, особливо якщо приймаються внутрішньо у завищених дозах. Про отруйність їх свідчить і хімічний склад.

За різними науковими джерелами, у коренях містяться алкалоїди лазіокарпін, циноглосин, глікоалкалоїд консолідин, алантоїн, аспарагін, сліди ефірної олії, ду­бильні речовини, галова і дігалова кислоти, крохмаль, смоли, багато слизу, холін, за болгарськими джерелами — ще й інулін. У свіжій надземній частині також є алкалоїд циноглосин, глікоалкалоїд консолідин і продукти його розщеплення — консолідин і глюкоза.

Висновки

1. Багатство флори рослин-медоносів обумовлено комплексом природно-кліматичних умов, пов'язаних з розташуванням України в різних кліматичних зонах – Полісся, Лісостепу та Степу.

2. У родинному спектрі переважають родини Lamiaceae, Fabaceae, Rosaceae, Asteraceae, Apiaceae, Brassicaceae, Ranunculaceae, Boraginaceae та їх представники. Родова структура характеризується переважанням родів з невеликою кількість видів.

3. За еколого-ценотичною структурою флору рослин-медоносів розділяємо на 5 еколого-ценотичних груп. Найбільш флористично багатими є неморально-лісова група та рудеральна і сегетальна групи.

4. За медоносною цінністю та медопродуктивністю більше половини видів медоносів належать до груп цінних та добрих медоносів. Видовий склад рослин-медоносів України дозволяє розширити мережу пасік, з врахуванням фенології розвитку, біологічних та морфо-функціональних особливостей рослин.

Література

1. Андриенко Т.Л., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Растительный мир Украинского Полесья в аспекте его охраны - К.: Наук. Думка, 1983. - 216 с.

2. Атлас медоносних рослин України - К. 1993. - 272 с

3. Буренин Н.Л., Котова Г.Н. Справочник по пчеловодству - 2-е изд. перераб. О доп. - М. Колос, 1985. - 286 с.

4. Вехов В.Н. Культурные растения СССР. - М.: Мысль, 1978. - 336 с.

5. Глухов М.М. Альбом медоносов - М. 1960. - 246 с.

6. Глухов М.М. Медоносные растения. - М.: Колос, 1974. - 303 с.

7. Голованов К.Є. Супутники культурних рослин. - К.: Рад. шк., 1987. - 160 с.

8. Грисюк Н.М. Дикорастущие пищевые, технические медоносные растения Украины. - К.: Урожай, 1989. - 196 с.

9. Деревья и кустарники. Покрытосеменные. - К.: Наук. думка, 1976. - 588 с.

10. Дорошенко В.Г., Воронцов И.С. Азы пчеловодства и применения "пчелиных лекарств". К. - Знание. - 1993. - 46 с.

11. Заверуха Б.В. У світі рослин - К.: Урожай, 1980 - 167 с.

12. Заверуха Б.В. Бережіть рідкісні рослини. - К.: Урожай, 1971 - 93 с.

13. Івченко І.С., Козянов О.С. Перше багатолітнє видання з ботанічного ресурсознавства. Укр. бот. журнал., 1986, 43, № 6, с 95 - 96.

14. Клименкова Е.Г. и др. Медоноси и медосбор. Под ред. М.Ф. Шеметкова - Минск, Урожай, 1981 - 280 с.

15. Копельниевский Г.В., Бурликтров А.Н., Улучшение кормовой базы пчеловодства, М., 1965.

16. Маринич О.М. Українське Полісся. - К. Рад. школа, 1962. - 163 с.

17. Медоносные растения Украины. - Днепропетровск, 1990. - 183 с.

18. Младенов С.Є. Мед и Медолечение. Переводе болг. - София, 1964. - 222 с.

19. Определитель высших растений Украины. - К.: Наук. думка, 1987. - 545 с.

20. Осушительная мелиорация и охрана природных ресурсов Украины Укр. Полесье. - К.: Наук, думка, 1988. - 230 с.

21. Пантюх А.Ф. Живой мир болот. - К.: Урожай, 1986. - 190 с.

22. Поварніцин В.О. Ліси Українського Полісся. - К.: Вид-во АНУРСР, 1959.-208 с.

23. Полищук В.П., Пилипенко В.П. Пчеловодство. - 1990, Вища школа.

24. Поправко С.А. Растения и пчелы. - М., 1985.

25. Приймак Г.М. Організація пасіки. - К.: УАН УААН, 2000. - 459 с.

26. Пельменов В.К. Медоносные растения. - М., 1985. - 142 с.

27. Петков В.Г. Медоносные растения. - София: Земиздат, 1979. - 200 с.

28. Полищук В.П. Медоносні дерева і кущі. - К.: Урожай 1972. - 159 с.

29. Руденко Є.В., Оненко В.І. Присадибне бджільництво. Бібліотека ветеринарної медицини. - К. 2001. - 271 с.

30. Смих Г.К. Зелений дивосвіт. - К.: Урожай, 1973. - 247 с.

31. Смих Г.К. Меліса - бджолина радість. // Наука і суспільство. 1989. -№ 7. – С. 48.

32. Соломаха В.А. Оцінка рослинних ресурсів за аналізом медоносних рослин. -Укр. Бот. Журн. - 1993.- т. 50. – с. 116-121.

33. Телишевский Д.А. Сокровища леса. - Львов. Вища школа., 1974. - 487 с.

34. Флора УРСР. - К.: Наук. Думка, 1965. - т. 12. - 590 с.

35. Черчик М.І. Кормова база бджільництва. - К.: Урожай, 1976. - 168 с.

36. Чопик В.М. Дикорастущие полезные растения Украины. - К.: Наук, думка, 1983.-399 с.

37. Чопик В.М. Редкие и исчезающие растения Украины. Справочник. - К.: Наук, думка, 1978. - 212 с.

Характеристики

Список файлов курсовой работы