3444 (600083), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Таблиця 2.1
№ п/п | Зміст операції | Дебет рахунку | Кредит рахунку |
1 | Зарахування коштів на виконання заявки про продаж металу (сума проданого банківського металу та її гривневий еквівалент) | 1001, 1002 3800 | 3801 2900 |
2 | Видача проданого банківського металу | 2900 | 1101, 1002 |
3 | Списання металу, що підлягає продажу | 1107 | 1101 |
У разі виникнення різниці між датою перерахування коштів та датою оприбуткування металу використовують рахунки 3540 «Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку» та 3640 «Кредиторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку». При цьому можуть здійснюватися наступні проводки:
Таблиця 2.2
№ п/п | Зміст операції | Дебет рахунку | Кредит рахунку |
1 | Відкриття дебіторської заборгованості: - вага металу в унціях - гривневий еквівалент за офіційним курсом | 3800 3540 | 1107 3801 |
2 | Віднесення сплаченої комісійної винагороди на витрати банку | 7104 | 3640 |
3 | Закриття дебіторської заборгованості за проданим металом | 3640 | 3540 |
Купівля банківських металів у фізичних та юридичних осіб здійснюється за наступними проводками:
Таблиця 2.3
№ п/п | Зміст операції | Дебет рахунку | Кредит рахунку |
1 | Перерахування коштів на виконання заявки про купівлю металу (сума купленого банківського металу та її гривневий еквівалент) | 1101, 1102 3801 | 3800 2900 |
2 | Видача коштів клієнту з каси банку | 2900 | 1001, 1002 |
3 | Віднесення сплаченої комісійної винагороди на витрати банку | 7104 | 3540 |
Суми різниць між вартістю проданого або купленого банківського металу за офіційним курсом і вартістю його продажу або купівлі відносять до фінансового результату банку і обліковуються наступними проводками:
Таблиця 2.4
№ п/п | Зміст операції | Дебет рахунку | Кредит рахунку |
1 | Визначення фінансового результату операції при купівлі банківського металу: - у разі позитивного результату - у разі негативного результату | 3801 6204 | 6204 3801 |
2 | Визначення фінансового результату операції при продажу банківського металу: - у разі позитивного результату - у разі негативного результату | 3640 6204 | 6204 3540 |
Операції з передавання банківських металів між банками та між банком і його філіями або відділеннями здійснюються згідно з порядком, встановленим внутрішніми положеннями банків, з використанням у бухгалтерській моделі рахунків 1107 «Банківські метали в дорозі», 1819 «Інша дебіторська заборгованість за операціями з банками» та 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками» відповідно до їх характеристики та суті виконуваної операції.
Бухгалтерський облік банківських металів, отриманих банком на відповідальне зберігання або заставу з фізичною поставкою, здійснюється за позабалансовими рахунками 9703 «Інші активи на зберіганні» та 9500 «Отримана застава» з обов’язковою фіксацією характерних ознак цих металів [12, 338].
Обмін банківських металів, тобто надходження до банку злитків банківського металу однієї ваги та вибуття того ж металу іншої ваги, які є еквівалентними за загальною вагою та вартістю за офіційним курсом НБУ, у бухгалтерському обліку не відображається. Банк самостійно визначає порядок обліку маси банківського металу та розробляє регістри обліку для накопичення інформації про масу банківських металів у грамах і тройських унціях [2].
Бухгалтерський облік операцій із придбання ювілейних монет, що мають гривневий номінал і виконують функцію засобу платежу, відображається без урахування сплати податку на додану вартість.
Перерахування коштів Національному банку за ювілейні монети відображається за такою проводкою:
Дебет 1819 «Інша дебіторська заборгованість за операціями з банками»;
Кредит 1200 «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України».
При оприбуткуванні ювілейних монет у бухгалтерському обліку здійснюється наступна проводка:
Дебет 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банків» - номінальна вартість монет;
Дебет 3500 «Витрати майбутніх періодів» - сума різниці між відпускною ціною НБУ і номінальною вартістю монет;
Кредит 1819 «Інша дебіторська заборгованість за операціями з банками» - відпускна ціна НБУ.
В разі отримання банками від територіальних управлінь ювілейних монет на реалізацію без попередньої оплати на підставі укладеного договору, акта здавання-приймання і доручення банку, оприбуткування монет відображається за їх номінальною вартістю за позабалансовим рахунком 9819 «Інші цінності і документи». Списання ювілейних монет здійснюється з цього ж рахунку під час їх реалізації, також за номінальною вартістю монет [8].
У бухгалтерському обліку при реалізації ювілейних монет отримані кошти від клієнтів (банків) обліковуються наступними проводками:
Дебет 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банків», 1200 «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України», 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»;
Кредит 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками», 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку».
При видачі клієнтам (банкам) ювілейних монет відпускна ціна банку обліковується за дебетом рахунків 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками», 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку», а номінальна вартість монет обліковується за кредитом рахунків для обліку готівкових грошових коштів 1001 і 1002. Сума різниці між відпускною ціною НБУ і номінальною вартістю монет обліковується за кредитом рахунку 3500 «Витрати майбутніх періодів», а сума різниці між відпускною ціною банку і відпускною ціною НБУ – за кредитом рахунку 6399 «Інші операційні доходи» [8].
Отже, облік операцій з банківськими металами максимально наближений до обліку операцій з іноземною валютою, проте він має свої специфічні риси, які в обов’язковому порядку повинні бути прописані у внутрішньобанківських нормативних документах та інструкціях і чітко визначені в обліковій політиці банку.
2.2 Аналітичний облік операцій з банківськими металами
Всю необхідну інформацію в банку неможливо відобразити на рівні лише балансових рахунків. Щоденна детальна інформація про здійснені банком операції відображається в основній формі аналітичного обліку — особовому рахунку. По кожному балансовому і позабалансовому рахунку відкриваються рахунки аналітичного обліку.
Розглянемо параметри аналітичного рахунку. Усі номери рахунків аналітичного обліку, що відкриваються банками, мають формуватися за схемою АААА К ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ, де АААА — номер балансового (позабалансового) рахунку (4 символи), К — ключовий розряд (1 символ), ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ — інформація щодо аналітичного рахунку (до 9 символів). Довжина номера рахунку не є фіксованою, максимальна становить 14 символів, а мінімальна — 5. Сегмент ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ визначається банком самостійно. До нього банк має право включати код контрагента, порядковий номер рахунку, номер філії, код валюти тощо. У разі потреби банк має право самостійно збільшувати кількість необхідних символів поза номером аналітичного рахунку. До розрахунку ключового розряду входять сегменти АААА, ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ номера рахунку та код банку [13].
Аналітичний облік рахунків операцій банку з банківськими металами формується банком самостійно. Аналітичні рахунки є невіддільними від балансових рахунків Плану рахунків та від рахунків дебіторської та кредиторської заборгованості. Балансові рахунки реальні, а рахунки заборгованості – тимчасові.
Під час обліку операцій з банківськими металами та монетами рахунки 1 і 2 класів кореспондують з рахунками 3 класу, які є технічними рахунками, та рахунками 6 класу. Залишки за рахунками 6-го класу до балансового звіту не включаються. Записи за рахунками 6-го класу нагромаджуються з початку року і подаються у звіті про фінансові результати за відповідний період.
Відповідно до Правил ведення аналітичного обліку в банках України сформуємо аналітичний рахунок:
1102 К 141511,
де 1002 – номер балансового рахунку визначає відповідність аналітичного рахунку синтетичному рахунку. Параметр містить номер балансового рахунку відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. Параметр включається до номера аналітичного рахунку. Формат параметра - 4 символи;
1 – ознака інсайдера. Параметр може мати такі значення:
- юридична особа - 1;
- фізична особа – 2;
4 – вид банківського металу;
15 - код контрагента. Ключове поле, яке містить ідентифікатор контрагента в списку контрагентів банку. Він має значення порядкового номера контрагента (клієнта) відповідно до реєстру контрагентів, який веде банк. Банк самостійно визначає формат та зміст цього параметра та відповідає за його введення. Формат параметра не регламентується.
11 – номер управління або відділення банку.
2.3 Звітність банку за операціями з банківськими металами
Звітність – це важливий інструмент управління. Тому операції з банківськими металами також піддаються звітності, хоча і в розрізі операцій з іноземною валютою.
Щоденній звітності підлягає інформація про курс та обсяги операцій з банківськими металами за формою № 521, але лише у випадку здійснення протягом дня операцій з купівлі або продажу.
Щоквартально уповноваженими банками та фінансовими установами, які ввозили та вивозили банківські метали, подається звіт № 536 про ввезення та вивезення банківських металів. Цей звіт подається юридичною особою та не містить даних про внутрішньобанківські обороти [11, c.172].
Також фінансовій звітності піддаються доходи банку за операціями з банківськими металами. Комісійні доходи та комісійні витрати від продажу або купівлі металів на валютному ринку та ринку банківських металів накопичуються та зводяться в кінці року у фінансову звітність, а саме у звіт про фінансові результати за статтями комісійні доходи та комісійні витрати.
Дані про операції з купівлі-продажу банківських металів додатково можна знайти у примітках до фінансової звітності, а саме у примітці до статті „Інші активи”. Ці дані відображаються лише у випадках, якщо суми за операціями з банківськими металами складають більше 5% від загальної суми активів даної статті балансу.
У фінансовій звітності банку активи і зобов’язання в банківських металах відображаються в гривневому еквіваленті, перерахованому за офіційним курсом гривні до банківських металів на дату складання звітності.