2965 (599906), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

У разі неодноразового невиконання або неналежного виконання Правлінням Національного банку рішень Ради Національного банку, які є обов'язковими згідно з цим Законом, Рада Національного банку має право звернутися до Голови Національного банку або до Верховної Ради України та Президента України з викладенням своїх позицій.

Операції Національного банку України можуть бути розділені на дві групи: пасивні – операції зі створення та залучення ресурсів та активні – операції з розміщення створених і залучених ресурсів. Активні й пасивні операції Національного банку відображаються в його балансі. Наведемо для прикладу баланс НБУ станом на 1 січня 2003 року. Баланс НБУ наведено в додатку Б.

З даних наведених в балансі НБУ, найбільш вагомими джерелами ресурсів є: готівка в обігу – 48,3% пасивів; кошти Міжнародного Валютного Фонду – 34,8% пасивів; кошти банків та інших клієнтів – 9,9% пасивів; капітал і резерви – 4,9% пасивів;

Розміщення ресурсів НБУ здійснювалось за такими основними напрямками: розміщені кошти та депозити – 40,9% активів; надані кредити, всього 19,9% активів; вимоги до Міжнародного Валютного Фонду – 17,4% активів; вкладення в цінні папери – 15,8% активів;

До основних пасивних операцій Національного банку України належать залучення коштів від міжнародних фінансових організацій, емісія банкнот, вклади банківських установ, формування капіталу і резервів.

Основними активними операціями є кредитування уряду та комерційних банків, фінансування міжнародних фінансових організацій, інвестиції в державні цінні папери.

Як уже було зазначено, банківська система України складається з двох рівнів: перший представлений Національним банком, другий – комерційними банками. Комерційні банки – кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств, установ і населення головним чином за рахунок грошових коштів, залучених у вигляді внесків і депозитів. Комерційні банки здійснюють на договірних умовах кредитне, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб. Приймають і розміщують грошові вклади своїх клієнтів, ведуть рахунки банків-кореспондентів, а також можуть виконувати всі або деякі з таких операцій:

• фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників капіталів, що інвестується;

• випуск платіжних документів та інших цінних паперів (чеків, акредитивів, векселів, акцій, сертифікатів, облігацій, тощо);

• купівля, продаж і зберігання державних цінних паперів, а також цінних паперів інших емітентів;

• видача доручень, гарантій та інших зобов’язань за третіх осіб, які передбачають Ії виконання у грошовій формі;

• касове виконання державного бюджету;

• придбання права вимоги з постачання товарів і надання послуг, прийняття ризиків виконання таких вимог та їх інкасування (факторинг);

• купівля у підприємств і громадян та продаж їм іноземної валюти;

• купівля і продаж у держави і за кордоном дорогоцінних металів, природних дорогоцінних каменів, а також виробів з них;

• довірчі операції (залучення і розміщення коштів; управління цінними паперами тощо)за дорученням клієнтів;

• надання консультативних та інших послуг, пов’язаних із банківською та іншою комерційною і господарською діяльністю.

Комерційним банкам України забороняється вести діяльність у сфері матеріального виробництва і торгівлі матеріальними цінностями, а також діяльністю з усіх видів страхування. Їм забороняється використовувати свої союзи та інші об’єднання для досягнення згоди, спрямованої на монополізацію ринку банківських послуг, установлення монопольних ставок і комісійних винагород, обмеження конкуренції у банківській справі [8].

Класифікацію комерційних банків зображено на рисунку 1.2.

Комерційні банки

За формою власності:

• державні;

• приватні;

• акціонерні (відкритого та закритого типу);

• кооперативні;

• у формі ТОВ;

• змішаної форми власності.

За належністю капіталу:

• українські;

• іноземні;

• спільні за участю іноземного капіталу.

За обсягом та різноманітністю здійснюваних операцій:

• універсальні;

• спеціалізовані.

За територією діяльності:

• регіональні;

• міжрегіональні;

• міжнародні.

За розміром:

• великі;

• середні;

• малі.

За наявністю мережі філій:

• безфіліальні;

• багатофіліальні.

Рис. 1.2. Класифікація комерційних банків

Комерційні банки різних видів і форм власності можуть створюватись у вигляді акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку. Учасниками банку можуть бути юридичні й фізичні особи, резиденти та не резиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів.

Статутний фонд новостворюваного комерційного банку формується тільки за рахунок власних коштів засновників у грошовій формі, що включає можливість використовувати розподільний механізм для залучення бюджетних і кредитних ресурсів у банківську власність. Розмір статутного фонду визначається засновниками банку, але не може бути меншим за нормативні вимоги НБУ. Ці вимоги спрямовані на те, щоб забезпечити певний рівень надійності банку і його спроможності відповідати за своїми зобов’язаннями.

Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку не може бути меншим:

• для місцевих кооперативних банків – 1 млн. євро;

• для комерційних банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області, – 3 млн. євро;

• для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України, – 5 млн. євро.

Перерахування розміру статутного капіталу у гривні здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на день укладання уставного договору.

Державна реєстрація банків здійснюється Національним банком України відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Уповноважені засновниками банку особи подають Національному банку України для державної реєстрації такі документи:

1. заяву про реєстрацію банку;

2. установчий договір (крім державного банку);

3. статут банку;

4. рішення про створення банку (протокол установчих зборів) або Постанову Кабінету Міністрів України про створення державного банку;

5. бізнес-план, що визначає види діяльності, які банк планує здійснювати на найближчий рік, та стратегію діяльності банку на найближчі три роки згідно із встановленими Національним банком України вимогами;

6. інформацію про фінансовий стан учасників, які матимуть істотну участь у банку. У разі коли засновником банку є юридична особа, надається інформація про членів ради директорів і осіб, які мають істотну участь у цій юридичній особі;

7. бухгалтерську і фінансову звітність за останні чотири звітних періоди (квартали) - для учасників - юридичних осіб, які матимуть істотну участь у банку, довідку Державної податкової адміністрації України про доходи за останній звітний період (рік) - для учасників - фізичних осіб, які матимуть істотну участь у банку;

8. відомості про кількісний склад спостережної ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії;

9. копію платіжного документа про внесення плати за реєстрацію банку, що встановлюється Національним банком України;

10. нотаріально завірені копії установчих документів учасників, які є юридичними особами та матимуть істотну участь у банку;

11. копії звіту про проведення відкритої підписки на акції - для банку, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства;

12. відомості про професійну придатність та ділову репутацію голови та членів правління (ради директорів) і головного бухгалтера банку [2].

За станом на 1 січня 2005 року в Державному реєстрі банків значиться 182 банки, з них 160 банків мають ліцензію Національного банку України на здійснення банківських операцій, у тому числі: 132 банки – акціонерні товариства (з них: 92 - відкриті акціонерні товариства (2 банки - державні), 40 - закриті акціонерні товариства), 28 банків – товариства з обмеженою відповідальністю, 19 банків з іноземним капіталом в т. ч. 7 банків з 100% іноземним капіталом.

На підставі офіційних даних Національного банку України, розглянемо кількісні зміни у складі банків за останні три роки. Кількісні зміни у складі банків України зображено на рисунку 1.3.

Рис. 1.3. Кількість банків за реєстром

З діаграми 1.3. видно, що у 2002 та 2004 роках кількість банків в Україні є однаковою (182), в 2003 році у порівнянні з 2002 і 2004 роками кількість банків менша (179). В цілому можна зробити висновок, що кількість банків в Україні залишається відносно сталою, що може свідчити і про достатню насиченість банківськими послугами, і про недостатній розвиток банківської справи та законодавства в цій сфері

Розподіл банків за організаційно-правовою формою наведено в таблиці 1.1

Таблиця 1.1

Аналіз банків за організаційно-правовою формою

Показник	Роки
	2002	2003	2004
- акціонерні товариства:	136	133	132
Відкриті	94	94	92
у тому числі державні	2	2	2
Закриті	42	39	40
- товариства з обмеженою відповідальністю	20	24	28
- кооперативні	1	-	-

З даних наведених у таблиці 1.1, питому вагу займають акціонерні товариства – 87% (2002р.), 85% (2003р.), 82% (2004р.), серед акціонерних товариств найбільш поширені є відкриті акціонерні товариства 69% (2002р.), 71% (2003р.), 70% (2004р.). Банків у формі товариства з обмеженою відповідальністю за аналізуємий період збільшилось з 20 (2002р.) до 28 (2004р.). За три досліджуваних періоди існував лише один кооперативний банк у 2002 році.

Кількість банків з іноземним капіталом зображено на рисунку 1.4.

Рис.1.4. Кількість банків з іноземним капіталом

Кількість банків з іноземним капіталом за аналізуємий період залишається практично не змінною. Кількість банків зі 100% іноземним капіталом не змінювалася у період 2002-2004рр. і становить 7 банків. В основному зазначені банки входять до 2-ї та 4-ї груп. Балансовий капітал банків з іноземним капіталом становить 17,5% від балансового капіталу банківської системи України, загальні активи – 15,6%, кредитний портфель – 16,7%.

Розподіл банків за регіонами наведено в додатку В. Здійснивши аналіз даних додатку В можна зробити висновок, що найбільша концентрація банків зосереджена в м. Києві – 85 (2002р.), 83 (2003р.), 89 (2004р.). Що стосується інших областей України, то тут лідерами є Дніпропетровська, Харківська, Одеська та Донецька області, тому що в даних областях кількість банків приблизно однакова і знаходиться в межах від 9 до 13 банків. Є області в яких не існує жодного банку: Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська.

Особливість діяльності ВАТ «Державний ощадний банк України»:

Виникнення перших ощадних структур на території України датоване другою половиною ХVІІІ століття в Галичині. Подальшого розвитку система набула за часів царської Росії, Австро-Угорської імперії, Польщі і в радянській період.

Характеристики

Список файлов курсовой работы