2089 (599564), страница 4
Текст из файла (страница 4)
1) законодавством країни, в якій зареєстровано перестраховика – нерезидента, передбачений державний нагляд за страховою (перестрахувальною ) діяльністю;
2) перестраховик – нерезидент має безперервний досвід роботи у страхуванні (перестрахуванні) не менше ніж 3 роки, котрі передують року, в якому укладається договір перестрахування, що страховик (цедент, перестрахувальник) може підтвердити відповідними бухгалтерськими звітами;
3) перестраховик – нерезидент не порушував страхового законодавства країни його місцезнаходження, і до нього не застосовувалися відповідні заходи з цього приводу протягом останніх двох років.
При укладанні договорів перестрахування з перестраховиками – нерезидентами за посередництвом страхових брокерів необхідно пам’ятати, що оскільки власником доходів у вигляді перестрахувальних премій є не страхові брокери, а саме перестраховики, брокери повинні надати підтвердження про розповсюдження на перестраховиків – нерезидентів положень відповідних міжнародних угод України про уникнення подвійного оподаткування, тобто надати документи, які засвідчують, резидентом якої країни є перестраховик.
Відкриваючи вітчизняний ринок для іноземних страхових і перестрахувальних компаній, необхідно дбати про збереження національних страховиків і надання можливості працювати іноземним.
Можна коротко узагальнити переваги з залученні іноземних страховиків і перестраховиків і перестраховиків до національного страхового ринку України:
1) поліпшення якості обслуговування у сфері страхування і перестрахування, передача нових типологій, досвіду;
2) посилення конкуренції між учасниками страхового ринку;
3) необхідність нарощування розмірів статутних фондів страхових компаній із метою створення конкурентноспроможних страховиків;
4) удосконалення регулювання страхової діяльності з боку держави (з використанням міжнародного досвіду).
5) водночас діяльність іноземних страховиків а їхній вплив на розвиток страхового ринку викликають обґрунтоване занепокоєння.
Основним завданням розвитку страхового ринку на період до 2005 року є:
1) створення привабливого і доступного для страхувальників ринку страхових послуг;
2) перетворення страхування в ефективну складову ринкової економіки, яка забезпечує захист юридичних та фізичних осіб;
3) збільшення інвестиційних можливостей страховиків;
4) досягнення високої конкурентоспроможності українських страховиків.
ВИСНОВКИ
Таким чином, можна зробити висновок, що виникнення страхування пов’язане з багатьма негативними явищами, подіями, що супроводжують людину протягом її життя та діяльності, вимагають захисту від посилення нею збитків.
Основними формами страхування в Україні є добровільне й обов’язкове. Але домінуючим є добровільне страхування, зокрема, страхування майна.
В залежності від об’єктів страхування виділяють: майнове, особисте страхування, страхування відповідальності.
Взаємовідносини, що виникають між страховиком і страхувальником, вимагають документального оформлення, тобто укладання договорів страхування.
В Україні страховою діяльністю мають право займатись тільки страховики-резиденти, що обмежує можливість присутності на страховому ринку страховиків-нерезидентів. Єдина можливість присутності на страховому ринку – це участь у перестрахуванні.
Страхові компанії маючи вільні грошові резерви мають можливість проводити інвестиційну політику.
Страховий ринок України знаходиться в стадії розвитку, існує багато причин, що уповільнюють його формування, серед них відсутність чіткої цілеспрямованої державної політики стосовно розвитку страхування. Завдання державних органів у цьому зв’язку виявити усі фактори, які стимулюють розвиток страхового ринку, реалізувати їхній потенціал та послабти вплив факторів, що гальмують цей процес.
Однією з необхідних передумов розвитку страхового ринку України є відновлення довіри до страхової галузі. Ось чому слід проводити роз’яснювальну роботу серед населення про потребу й економічну діяльність страхування, інформування про стан страхового ринку і державний контроль за його діяльністю а також упроваджувати нові привабливі для населення види фінансових послуг про потребу формування фінансово стійких страхових компаній (зараз на страховому ринку України працюють 360 страхових компаній),розширення переліку страхових послуг, розвитку законодавчої: вдосконалення нормативної баз страхування, активізації ролі держави і її органів у зміцненні страхового ринку України приведення вітчизняного страхового ринку у відповідності зі світовими стандартами.
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ
1) Закон України від 4 жовтня 2001 року “Про внесення змін до закону України “Про страхування”
2) Постанова Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року № 1175 “Про порядок і умови проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів”
3) Постанова Кабінету Міністрів від 2 лютого 2001 р. № 98 України на 2001-2004.р.”
4) Гушко Л.М. “Проблеми розвитку національного страхового ринку // Фінанси України-2003.-№11.-с.146-148
5) Заїкін Ю.В. Про екологічне страхування //Фінанси України –2001. - № 11. – с. 148-150
6) Залєтов О.М. Державна політика на страховому ринку України // Фінанси України-2001.-№11-с.119-126
7) Кашенко О.Л., Борисова В.А.: Соціально-економічні основи страхування: Навчальний посібник: С.Вид-во “Університетська книга”, 1999-252 с.
8) Кивошлик Т.Д. Страхування майна громадян // Фінанси України – 2002 – №11. – с.131 –136
9) Осадець С.С. страхування: Підручник –Вид.2-ге,перероб. і дон. – К.: 2002 – 599 с.
10) Ротова Т. А., Руденко Л. С. Страхування :навч. посіб. – КНТУ, 2001 – 400 с.
11) Субачов І. І., Олійник В. А., Терещенко Т. Є.,Заволока Є. О. Розвиток страхового ринку в Україні як фактору фінансової стабільності економіки // Фінанси України – 2001. - № 5. – с. 130 – 137
12) Таркуцяк А. О.: Страхування : Навч. посіб. – К.: Вид-во ЄУНІСМБ, 2000 – 115 с.
13) Татаріна Т. В. Перестрахування в розвитку міжнародного співробітництва // Фінанси України – 2001 - № 5 . – с. 127 – 130
14) Уманців Ю. М. Інтеграційні процеси на страховому ринку в умовах глобалізації світової економіки // Фінанси України – 2002. - № 5. – с. 143 - 147
15) Інформаційно – аналітичний щорічник. Страховий ринок України//- 2004
















