151283 (598927), страница 6
Текст из файла (страница 6)
При визначенні струмів замикання в мережах низької напруги треба враховувати як індуктивний, так і активний опори елементів схеми. У розрахунках не враховують опір лінії, що живить силовий трансформатор, і вважають, що напруга на шинах високої напруги трансформаторної підстанції при КЗ в мережі низької напруги залишається незмінною та дорівнює номінальному значенню.
Результуючий опір до точки КЗ складається з активного та індуктивного опорів трансформатора 10/0,4 кВ та лінії 0,38 кВ.
Повний опір трансформатора визначається за виразом:
(6.1)
Активний опір трансформатора:
, (6.2)
де – втрати потужності в обмотці трансформатора, кВт.
. (6.3)
або
Активний та реактивний опір лінії визначаємо за формулами (5.4):
,
.
Струм триполюсного КЗ в будь-якій точці лінії визначається за відомими виразами (5.13) та (5.14):
– при розрахунку методом практичних одиниць
– при розрахунку методом відносних одиниць .
Максимальний струм трьохполюсного КЗ на шинах 0,4 кВ трансформатора визначається за виразом:
. (6.4)
Струм однополюсного КЗ лінії 0,38 кВ визначається за виразом:
, (6.5)
де – фазна напруга мережі, В;
– повний опір трансформатора струму КЗ на корпус [1-3], Ом;
– повний опір петлі фаза-нуль до точки КЗ, Ом.
Опір петлі «фаза-нуль» в загальному випадку визначається:
(6.6)
де ,
– питомий активний та індуктивний опір і-ї ділянки фазного провода, Ом/км;
,
– питомий активний та індуктивний опір і-ї ділянки нульового провода, Ом/км;
– питомий зовнішній індуктивний опір петлі фаза-нуль, Ом/км;
– довжина і-ї ділянки лінії, км.
Якщо фазний та нульовий провід виготовлені із кольорового металу, то їхнім індуктивним опором нехтують, тоді:
Якщо нульовий провід виконаний таким же перерізом, що і
фазний, тоді:
Для проводів з кольорового металу зовнішній індуктивний опір петлі «фаза-нуль» приймається рівним .
2. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
-
Для чого розраховується триполюсний струм КЗ на шинах
0,4 кВ ТП 10/0,4 кВ? -
Для чого розраховуються однополюсні струми КЗ в кінці лінії 380/220 кВ?
-
Як визначається струм триполюсного КЗ на шинах 0,4 кВ трансформатора?
-
Як розраховується струм однополюсного КЗ в лінії 0,38 кВ?
-
Як визначається повний опір трансформатора замикання на корпус?
3. ЛІТЕРАТУРА
-
Притака І.П. Електропостачання сільського господарства. - 2-е вид. перероб. та доп. – К.: Вища школа. Головне видавництво, 1983.– 343с. (ст. 204-226).
-
Будзко И. Ф., Зуль Н. М. Электроснабжение сельского хозяйства. - М.: Агропромиздат, 1990. - 496 с. (ст. 172-196, 473).
-
Каганов И. Л. Курсовое и дипломное проектирование. – М.: Агропромиздат, 1990. – 351с. (ст. 176-186).
-
Практикум по электроснабжению сельского хозяйства под редакцией Будзко И.А. – М.: Колос,1982.–319с. (ст.127-132).
-
Харкута К.С., Яницкий С.В., Ляш Э.В. Практикум по электроснабжению сельского хозяйства. – М.: Агропромиздат, 1992. – 223с. (ст. 137-157).
Задача 6.1
Лінія напругою 0,38 кВ відходить від шин споживчої трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ. Розрахункові данні наведені на схемі мережі (Рис. 6.1). Визначити струми триполюсного та однополюсного КЗ в точках К1 та К2.
Рисунок 6.1 – Розрахункова схема мережі.
Рисунок 6.2 – Еквівалентна схема заміщення мережі.
РОЗВ’ЯЗАННЯ:
Приймаємо: .
1. Опір трансформатора:
2. Повний опір трансформатора струму замикання на корпус:
[2].
3. Опір лінії (ділянок):
А 25
.
А 16 ,
.
;
.
;
.
4. Результуючий повний опір мережі:
.
5. Опір петлі «Фаза-нуль» до точки К2:
6. Струми КЗ у точці К1:
.
.
.
7. Струми КЗ у точці К2:
.
.
Задача 6.2
Повітряна лінія 0,38 кВ приєднана до шин 0,4 кВ споживчої ТП 10/0,4 кВ із трансформаторами потужністю . кВА. Розрахункова схема лінії представлена на рисунку 6.2. Розрахувати найбільше й найменше значення струмів КЗ в лінії 0,38 кВ. Вихідні данні по
варіантам наведені в таблиці 6.1.
Рисунок 6.2 – Розрахункова схема мережі.
Таблиця 6.1 – Вихідні дані електричної мережі
Варіант | n, шт | кВА | Ділянки лінії | |||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||||||||||||
| | | | | | | | | | |||||||
1 | 1 | 250 | 100 | 50 | - | - | - | - | 150 | 35 | 120 | 25 | ||||
2 | 2 | 100 | 80 | 35 | 120 | 25 | 150 | 16 | - | - | - | - | ||||
3 | 1 | 160 | 120 | 50 | 200 | 35 | - | - | - | - | - | - | ||||
4 | 2 | 160 | 150 | 35 | 80 | 25 | 100 | 16 | - | - | - | - | ||||
5 | 1 | 400 | 60 | 50 | - | - | - | - | 100 | 35 | 80 | 25 | ||||
6 | 2 | 250 | 130 | 50 | - | - | - | - | 100 | 25 | - | - | ||||
7 | 1 | 100 | 100 | 35 | 100 | 16 | - | - | - | - | - | - | ||||
8 | 2 | 160 | 150 | 70 | - | - | - | - | 100 | 50 | 150 | 35 | ||||
9 | 1 | 160 | 80 | 35 | 100 | 25 | 150 | 16 | - | - | - | - | ||||
10 | 2 | 400 | 120 | 70 | - | - | - | - | 150 | 50 | - | - |
ЗАНЯТТЯ 7
ТЕМА: ВИБІР ПЛАВКИХ ЗАПОБІЖНИКІВ, АВТОМАТІВ ТА ПЕРЕРІЗУ ПРОВОДІВ І КАБЕЛІВ ЗА ДОПУСТИМИМ НАГРІВАННЯМ
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Навчити студентів вибирати переріз проводів за умовами нагрівання та апарати для захисту проводок від перенавантаження та короткого замикання.
І. ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
При протіканні по проводу електричного струму він нагрівається. до температури, при якій кількість теплоти, яку одержує провід дорівнює кількості теплоти, яка віддається його поверхнею у навколишнє середовище. Температура провода не повинна перевищувати [1,2]:
70 0С – для неізольованих проводів;