125237 (598616), страница 12
Текст из файла (страница 12)
Основні елементи роботи в основних галузях виконують робітники. їх професійні навички та компетентність має вирішальне значення для забезпечення якості кінцевого виробу. Вони повинні знати, як працювати з обладнанням інструментами та приладами, вміти читати чи розуміти креслення, технічні умови та іншу документацію. Бажаною є підготовка з застосування елементарних статичних методів, що дозволить покращити стиль роботи та підвищити ступінь впевненості в своїх діях.
Кожний відділ та служба, які мають відношення до якості, повинні оцінити необхідність у підготовці кадрів, а також рівень цієї підготовки. Керівники відділів визначають персонал, який має пройти підготовку. Зважаючи на цю інформацію, службова особа, яка відповідає за навчання, організує на систематичній основі підготовку.
Частина підготовки може проходити у формі курсів, але основна підготовка здійснюється на місці праці, де персонал працює як дублер.
Добре організована система управління якістю не може ефективно функціонувати, якщо керівництво не може спонукати персонал до активності в реалізації системи якості та досягнути повного взаєморозуміння і співпраці.
На початкових стадіях розроблення системи якості повинні підтримуватися всі дії персоналу щодо аналізу власної поточної діяльності.
Залучення робітників до програм з якості є ефективним засобом стимулювання їх зацікавленості в роботі відповідно до вимог системи забезпечення якості. Справжню участь можна чекати тільки тоді, коли робітникам надається можливість здійснювати конструктивну критику та пропонувати способи поліпшення системи якості. Ініціативу робітників щодо висування пропозицій потрібно заохочувати.
Цей підхід може набути практичну форму за допомогою створення цехових комітетів з якості, які періодично аналізують реалізацію програм якості. Такий механізм сумісних консультацій створює в робітників почуття участі в загальній справі з реалізації програм якості.
Збір та систематизація інформації у сфері забезпечення якості
Для функціонування системи якості необхідно розробити методики ідентифікації, збору, індексації, заповнення, зберігання, введення до розподілу даних про якість. Документація, яка містить дані про якість, забезпечує об'єктивне підтвердження того, що необхідний вибір якості виробу досягнутий та різні елементи системи якості були ефективно реалізовані.
Існує дві основні категорії даних про якість:
-
дані про якість виробу;
-
дані про функціонування системи якості.
Інформацію про якість виробу включають в таку документацію:
-
документи, які містять вимоги до якості продукції;
-
документи, які містять технічні вимоги до компонентів та вхідних матеріалів;
-
креслення основного обладнання;
-
звіти про випробування матеріалів;
-
звіти про контроль та випробування на різних етапах виробництва;
-
детальна інформація про відхилення та відступлення від вимог та відповідні дані про їх дозвіл;
-
дані про невідповідні матеріали та їх розміщення;
-
дані про здавання в експлуатацію та обслуговування протягом гарантійних періодів;
-
дані про скарги на якість виробів та вжиті заходи з виправлення недоліків. Інформацію про функціонування системи якості включають в таку документацію:
-
звіти про перевірку якості та дані аналізу, який виконувався керівництвом;
-
документи про затвердження постачальників та рейтинг їх роботи;
-
документи з даними про управління процесами та коригувальні дії;
-
дані про перевірку випробувального обладнання та приладів;
-
документи з підготовки кадрів та кваліфікації персоналу.
Системи управління якістю
Принципи управління якістю
Встановлено вісім принципів управління якістю, які найвище керівництво може використовувати для поліпшення показників діяльності організації.
а) Орієнтація на замовника.
Організації залежать від своїх замовників і тому повинні розуміти поточні та майбутні потреби замовників, виконувати їхні вимоги і прагнути до перевищення їхніх очікувань.
б) Лідерство.
Керівники встановлюють єдність мети та напрямків діяльності організації. їм треба створювати та підтримувати таке внутрішнє середовище, в якому працівників можна повністю залучити до виконання завдань, що стоять перед організацією.
в) Залучення працівників.
Працівники на всіх рівнях становлять основу організації, і їхнє повне залучення дає змогу використовувати їхні здібності на користь організації.
г) Процесний підхід
Бажаного результату досягають ефективніше, якщо діяльністю та пов'язаними з нею ресурсами управляють як процесом.
д) Системний підхід до управління.
Ідентифікування, розуміння та управління взаємопов'язаними процесами як системою сприяє організації у результативнішому та ефективнішому досягненні її цілей.
є) Постійне поліпшення.
Постійне поліпшення діяльності організації загалом треба вважати незмінною метою організації.
є) Прийняття рішень на підставі фактів.
Ефективні рішення приймають на підставі аналізування даних та інформації.
ж) Взаємовигідні стосунки з постачальниками.
Організація та її постачальники є взаємозалежними і взаємовигідні стосунки підвищують спроможність обох сторін створювати цінності.
Ці вісім принципів управління якістю формують основу стандартів на системи управління якістю, які входять до стандартів серії ДСТУ 150 9000.
Вимоги до систем управління якістю і вимоги до продукції
У стандартах серії ДСТУ 150 9000 розмежовують вимоги до систем управління якістю і вимоги до продукції.
У стандартах ДСТУ 150 9001 встановлено вимоги до систем управління якістю. Вони загальні і застосовні до організації усіх галузей промисловості чи економіки, незалежно від категорії пропонованої продукції. Стандарт ДСТУ І50 9001 не встановлює безпосередньо вимог до продукції.
Вимоги до продукції можуть бути встановлені замовниками, або організацією з передбаченням вимог замовників, або регламентами. Вимоги до продукції і, у деяких випадках, пов'язаних з нею процесів можуть бути викладені, наприклад, у документах технічних вимог, стандартах на продукцію, стандартах на процеси, контрактних угодах і регламентах.
Підхід до систем управління якістю
Підхід до розроблення та впровадження системи управління якістю передбачає декілька етапів, а саме:
а) визначення потреб та очікування замовників та інших зацікавлених сторін;
б) установлення політики та цілей організації у сфері якості;
в) визначення процесів та відповідальності, необхідних для досягнення цілей 5 сфері якості;
г) визначення та постачання ресурсів, необхідних для досягнення цілей у сфері якості
д) установлення методів, які дають змогу вимірювати результативність та ефективність кожного процесу;
є) використання результатів цих вимірювань для визначення результативності те ефективності кожного процесу;
є) визначення засобів, які дають змогу запобігати невідповідностям і усувати їхні причини;
ж) запровадження та застосування процесу постійного поліпшення системи управління якістю.
Цей підхід також можна застосовувати для підтримування та поліпшення наявної системи управління якістю.
Організація, яка приймає описаний вище підхід, забезпечує впевненість у можливостях своїх процесів та в якості своєї продукції, створюючи собі основу для постійного їх поліпшення. Це може сприяти більшій задоволеності замовників та інших зацікавлених сторін, а також до успіху організації.
Процесний підхід
Будь-яку діяльність або комплекс видів діяльності, як було показано в 1.4, для яких використовують ресурси для перетворення входів на виходи, можна розглядати як процес.
Для ефективного функціонування організації повинні визначити численні взаємопов'язані та взаємодійні процеси і управляти ними. Часто вихід одного процесу безпосередньо є входом наступного процесу. Систематичне визначення процесів та їх взаємодій в організації, а також управління ними називають "процесним підходом".
Рис. 3.3 ілюструє систему управління якістю, що базується на процесах, описану в стандартах серії ДСТУ І50 9000. Він показує, що зацікавлені сторони відіграють суттєву роль у забезпеченні вхідних елементів для організації. Моніторинг задоволеності зацікавлених сторін вимагає оцінювання інформації щодо сприйняття цими сторонами ступеня задоволеності їхніх потреб та очікувань. Модель, зображена на рис. 3.3., не Деталізує процеси.
Управління якістю за державними стандартами ДСТУ ІЗО 9001 -2001 ТА ДСТУ ІЗО 9004-2001
Управління системами та процесами
Для успішного очолювання організації і забезпечення її функціонування управління нею повинно бути систематичним і прозорим. Успіху можна досягти завдяки впровадженню та актуалізації системи управління, спрямованої на постійне поліпшення результативності та ефективності діяльності організації з урахуванням потреб зацікавлених сторін. Управління організацією охоплює управління якістю, поряд з іншими аспектами управління.
Для того, щоб створити організацію, орієнтовану на замовника, найвище керівництво повинно:
а) визначити системи та процеси, які були б зрозумілі та уможливлювали б управління ними і підвищення їхньої результативності та ефективності;
б) забезпечити результативне та ефективне функціонування процесів та управління ними, вимірюваннями та даними, які використовують для визначення задовільних показників діяльності організації.
Прикладами діяльності зі створення орієнтованої на замовника організації є:
-
визначення та пропагування процесів, які призводять до поліпшення показників діяльності організації;
-
постійне одержання і використання даних та інформації про процеси;
-
спрямування діяльності на постійне поліпшення;
-
застосування методів, придатних для оцінювання поліпшення процесів, наприклад, самооцінювання і аналізування з боку керівництва.
Згідно з ДСТУ ІЗО 9001:2001 "Системи управління якістю. Вимоги", організація повинна встановити, задокументувати, впровадити та підтримувати систему управління якістю і постійно поліпшувати її результативність відповідно до вимог цього державного стандарту. Організація повинна визначити процеси, необхідні для системи управління якістю та їхнє застосування на всіх рівнях організації, визначити послідовність та взаємодію цих процесів, визначити критерії та методи, необхідні для забезпечення
Вимоги до елементів системи якості
До елементів системи якості зараховують документально оформлені вимоги ринку (або конкретних замовників чи споживачів), функції системи, її організаційну структуру, документацію, методи, правила та технологію виконання функції, ресурси, включаючи фінансові, інформаційну систему.
Нижче формулюються у стислій формі загальні вимоги до цих елементів.
1. Вхідна інформація, що надходить внаслідок вивчення ринку, повинна застосуватися для створення нової продукції та удосконалення тієї, що вже випускається, а також для удосконалення системи якості.
Керівництво організації несе повну відповідальність за визначення політики у сфері якості та прийняття рішень щодо створення, розроблення, впровадження та забезпечення функціонування системи якості.
2. Повинні бути визначені і документально зафіксовані всі види діяльності, що безпосередньо пов'язані або посередньо впливають на якість. При цьому є необхідним:
а) чітке визначення загальних та конкретних обов'язків персоналу в діяльності, безпосередньо пов'язаній з забезпеченням якості;
б) чітке встановлення обов'язків та повноважень персоналу в кожному виді діяльності, що впливає на якість, а також передбачення таких обов'язків, організаційної свободи та повноважень, які були б достатніми для досягнення заданих вимог до якості з необхідним рівнем ефективності;
в) визначення заходів щодо управління різноманітними суміжними видами діяльності та їх координації;
г) зосередження уваги на визначенні потенційних або фактичних проблем якості і здійснення запобіжних та коригувальних дій.
-
Функції управління та адміністративного керування, пов'язані з системою якості, повинні бути чітко узгодженні з загальною структурою функцій організації. В організаційній структурі повинна бути визначена ієрархія повноважень персоналу та взаємозв'язки між ними.
-
Керівництво повинно визначати потребу в ресурсах і в належному обсязі забезпечити відповідними ресурсами проведення політики у сфері якості та досягнення встановлених показників якості. До таких ресурсів можуть, наприклад, належати:
а) кадрові ресурси (персонал), зокрема фахівці певних професій;
б) обладнання для проектно-конструкторських робіт;
в) виробниче обладнання;
) обладнання для контролю, випробовувань та вимірювань;
д) програмне забезпечення контрольно-вимірювальних пристроїв та комп'ютерів. Керівництво повинно визначити обсяг знань, досвід та рівень підготовки персоналу, які необхідні для виконання функцій системи.
З метою раціонального (з погляду виконання завдань системи) і своєчасного розподілу ресурсів керівництво повинно визначити пріоритетні чинники якості, які впливають на ринкові позиції організації, а також завдання стосовно продукції, процесів та пов'язаного з ними обслуговування.
Плани та графіки використання цих ресурсів та їх розподіл повинні бути узгоджені з загальними завданнями організації.
5. Функціонування системи якості повинно бути організоване так, щоб здійснювалося адекватне та постійне управління всіма видами діяльності, що впливають на якість.
Система якості повинна бути орієнтована на проведення запобіжних дій, що виключають виникнення проблем, але в разі виникнення недоліків вона повинна своєчасно реагувати на них та усувати їх.
Для реалізації політики та завдань у сфері якості повинні бути розроблені, видані та введені в дію документально оформлені методики виконання функцій, особливо тих, що координують різні види діяльності з погляду ефективності системи якості. У цих методиках мають бути встановлені завдання та характеристики (показники) різних видів діяльності, що впливають на якість.
Усі методики повинні містити прості, однозначні та зрозумілі формулювання і встановлювати методи та критерії оцінювання результатів роботи.