Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

В Основній частині курсової роботи розкривається історія та теорія досліджуваних питань, дається критичний аналіз літератури, показується позиція студента до обраної проблеми. Далі викладається яким чином здійснювалась організація та результати самостійно проведеного фрагменту дослідження.

Виклад основного тексту курсової роботи здійснюється відповідно із планом, який затверджено керівниками курсової роботи.

Роботу слід починати з огляду літератури по темі курсової роботи, використовуючи спеціальні енциклопедії, словники, підручники та монографії за темою курсової роботи. Уся здобута студентом інформація фіксується у вигляді записів різного роду. Особливо важливо при цьому визначити основні поняття з теми дослідження і забезпечити їхнє однозначне тлумачення на протязі всієї роботи.

Визначення та фактичні дані, що знайдено, фіксуються та підвергаються розумовій обробці за допомогою операцій аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, узагальнення та ін. Текст курсової роботи мають супроводжувати численні але доречні пояснення, обґрунтування, приклади тощо, які підтверджують глибинність розуміння студентом педагогічної проблематики, зацікавленість її вирішенням та наявність знань, умінь з базових педагогічних дисциплін.

Представлений матеріал має стосуватися як загальних вимог, підходів, положень, які викладено у педагогічній літературі, так і власно отриманих висновків, рекомендацій, передумовами для яких слугують психологічні характеристики навчальної групи. Самі психодіагностичні методики необхідно навести в основній частині курсової роботи (психологічний розділ), а відповіді - у додатку до неї.

Наступним важливим моментом у роботі є обговорення результатів, у ході якого необхідно відповісти на такі запитання: Чому так сталося? У чому причини? Як можна пояснити той чи інший факт? На цьому етапі роботи необхідно залучити теоретичні та практичні дані, пояснити отримані дані. Необхідно з’ясувати підтвердилась чи ні гіпотеза дослідження (якщо вона була).

Текст курсової роботи за обсягом складає 30-45 аркушів комп’ютерного набору. Роботи у рукописному варіанті керівником не приймаються.

Робота повинна бути написана логічно послідовно, літературною українською мовою. Не слід вживати як зайвих, так і складно побудованих речень, а також дуже коротких, лаконічних фраз, які слабо між собою пов’язані та допускають подвійне тлумачення та ін.

Не рекомендовано здійснювати виклад від І особи однини:

"Я спостерігав";

"Я вважаю";

"На мою думку".

Коректніше використовувати займенник "ми", але бажано обійтись і без нього, наприклад:

"спостерігаємо";

"встановлюємо";

"маємо";

"на наш погляд";

"на нашу думку";

"вивчення педагогічного досвіду свідчить про те, що…";

"на основі аналізу, що зроблено можна стверджувати…";

"курсова робота підтвердила….".

Більш докладно зміст основної частини курсової роботи розкрито у п.5.

Висновки. У висновках містяться підсумки роботи; зазначається практична значущість у межах курсової роботи. Найважливіша вимога до висновків - їх короткість та обґрунтованість; у них не слід повторювати зміст вступу та основної частини роботи. У цілому висновки повинні дати відповідь на наступні питання:

Для чого студент здійснював дане дослідження у межах курсової роботи з дисципліни "Дидактичні основи професійної освіти"?

Що зроблено?

Яке практичне значення курсової роботи?

Література. Список використаних джерел складається у алфавітному порядку прізвищ авторів чи назв при відсутності прізвища автора або у послідовності згадування джерела в тексті курсової роботи. Для написання курсової роботи необхідно використовувати не менш 20 джерел.

Додатки. У додатках розміщуються анкети, які складені самостійно, за допомогою яких здійснювався збір емпіричного матеріалу, фрагменти навчальних занять, протоколи спостережень та ін.

5. Зміст основної частини курсової роботи

Психологічний розділ.

Психологічний розділ курсової роботи повинен мати:

опис навчального закладу (назва, місце в структурі навчальних закладів професійної освіти, особливості роботи) і навчальної групи (освітній та освітньо-кваліфікаційний рівні, професія, спеціальність, кількість тих, хто навчається);

назви психодіагностичних методик на встановлення типу мислення, темпераменту, які переважають у навчальній групі, а також соціометричних методик на визначення характеру взаємозв’язків між учнями у групі;

відомості щодо особливостей застосування методик, їхній зміст та умови проведення тестування;

опрацьовані результати та рекомендації конкретного характеру стосовно виконання завдань дидактичного та виховного розділів.

Дидактичний розділ.

Курси методологічних засад професійної освіти та дидактичних основ професійної освіти є тими, що визначають та повністю забезпечують зміст зазначеного розділу курсової роботи (табл.4). Розглянемо першу дисципліну.

Так, якщо досліджується метод (форма чи засіб), то перш за все, стосовно нього має бути реалізованим системний підхід, згідно з яким будуть виділені всі фактори, які впливають на його використання за сучасних вимог. До них можна віднести особливості розвитку та дослідження, тип навчальних закладів, характер навчального матеріалу, мета його засвоєння тощо. Цей системний підхід стосується й окремо кожного з виділених факторів.

Загалом, сутність та застосування системного й діяльнісного підходів викладаються студентам в межах теми "Основи систем та системного аналізу в педагогіці".

Знання й уміння з особливостей розвитку категорій педагогіки (дидактики) студенти отримують самостійно, підготовлюючи доповіді з історії педагогіки і доповідаючи їх на практичному занятті.

Елементи дослідницької діяльності формуються у студентів під час вивчення теми "Методологія і методи науково-педагогічних досліджень". Студенти вже можуть із всього різноманіття обрати необхідні методи з метою дослідження конкретної категорії педагогіки.

Уявлення про систему та структуру освіти в Україні та інших країнах світу, а також про типи навчальних закладів та особливості їхнього функціонування отримуються під час вивчення теми "Система освіти України та різних країн світу".

Про роль методів (форм, засобів) навчання у навчально-виховному процесі закладів різного освітнього рівня йдеться в темі "Педагогічний процес як система".

Питання застосування методу (форми, засобу) неявно присутні й у темі "Суб’єкти педагогічної системи" під час розгляду індивідуалізації й диференціації навчання, педагогічної майстерності, вимог до інженерно-педагогічних працівників.

Аналогічним чином розглянемо другу дисципліну "Дидактичні основи професійної освіти", з якої і передбачається виконання курсової роботи.

Мета й зміст навчання відповідають на питання: на якому якісному й кількісному рівнях і що саме має бути засвоєно учнем? Це фактори, які визначають вибір методу (форми, засобу) навчання. Саме з вивчення їх і починається курс дидактичних основ професійного навчання. Під час розгляду питання "Навчальні предмети і їхня функціональна характеристика" розкривається не тільки їх циклова належність, а і структурні компоненти навчального матеріалу, особливості засвоєння. Саме це дозволить підвести базу під принципи навчання - наступну тему курсу, та методи, форми й засоби, які сприятимуть реалізації цих принципів.

Принципи навчання визначають характер процесу й результату взаємодії викладача та учнів (студентів) і забезпечують їх ефективність. Основні з принципів - науковість, зв'язок теорії з практикою, систематичність, свідомість та активність, наочність, ґрунтовність оволодіння знаннями, уміннями, навичками, доступність, врахування індивідуальних особливостей учнів. Ці принципи є визначними для будь-якого навчального процесу, що реалізується у будь-якому навчальному закладі. Але крім цих принципів, є також й інші, які відбивають властивості саме професійної підготовки. Основним та додатковим принципам навчання присвячена наступна тема курсу "Принципи професійного навчання".

На стику змісту дисциплін "Методологічні засади професійної освіти" і "Дидактичні основи професійної освіти" та з урахуванням мети курсової роботи отримується її структура, яка складовими має два пов’язані між собою розділи: теоретичний і практичний. Теоретичний розділ включає чотири підпункти, які спрямовані на усестороннє вивчення стану досліджуваної проблеми у педагогічних джерелах. Практичний розділ включає два підпункти, спрямованих на вивчення особливостей застосування заданого методу (форми, засобу) в мовах професійно-технічного (вищого) навчального закладу.

Кількість та черговість підпунктів курсової роботи може бути зміненою, виходячи із специфіки теми та її спрямованості.

Зупинимося на розділах та їхніх підпунктах більш докладно. Перший розділ "Метод (форма, засіб) навчання як категорія дидактики" спрямований на встановлення сутності і вивчення досвіду використання конкретного методу (форми, засобу). Це можна здійснити шляхом порівняльного аналізу його з такими ж або іншими категоріями дидактики у часовому, просторовому та науковому вимірах. Тобто на протязі всього розділу необхідно проводити порівняльний аналіз:

історії й сучасності стосовно розуміння та використання методу (форми, засобу);

класифікаційних ознак методу (форми, засобу);

використання методу (форми, засобу) у різних навчальних закладах під час вивчення різних циклів навчальних дисциплін, окремих дисциплін, тем, елементів уроків тощо.

У п.1.1 "Історія виникнення та використання методу (форми, засобу) у навчальному процесі" слід:

навести та пояснити всі можливі визначення заданого методу (форми, засобу), обрати з них найбільш точне та обґрунтувати вибір;

вказати коли і за яких умов розпочато використання цього методу (форми, засобу), зосередити увагу на навчальних закладах, які за своїм статусом та покликанням подібні навчальним закладам, зазначеним в темі курсової роботи, підкреслити навчальні дисципліни, стосовно яких цей метод (форма, засіб) згадується, показати як змінювалося з роками його значення;

розглядаючи сучасний етап використання методу (форми, засобу), слід навести та проаналізувати різні класифікації методів (форм, засобів) і на цій основі отримати всі ознаки заданого, підкресливши найсуттєвіші.

Таблиця 4

Принципи розробки змісту курсової роботи з дидактичних основ професійної освіти

У п.1.2 "Мета та завдання застосування методу (форми, засобу) у навчальному процесі" необхідно чітко сформулювати мету застосування методу (форми, засобу), обов’язково вказавши його функціональні ознаки та характеристики (наприклад, метою застосування методу "лекція" є монологічне викладення великого обсягу навчального матеріалу із посиланням на наукові положення). Крім цього, на основі наведених ознак та характеристик мети слід сформулювати низку завдань, часткових по відношенню до цієї мети. Кількість завдань має становити від трьох до п’яти (або більше) та вичерпувати собою всі особливості застосування конкретного методу (форми, засобу) у зазначеному навчальному закладі.

У п.1.3 "Принципи професійного навчання, що першочергово реалізуються при застосуванні методу (форми, засобу)" необхідно:

перелічити принципи навчання, які обумовлюють характер навчання у навчальних закладах (загальні, професійно-технічні, вищі), що зазначені в темі курсової роботи;

виділити принципи навчання, які реалізуються першочергово при застосуванні методу (форми, засобу), заданого темою курсової роботи;

вказати способи застосування методу (форми, засобу), за допомогою яких стає можливою реалізація виділених принципів.

У п.1.4 "Вимоги щодо реалізації методу (форми, засобу)" слід вказати перелік дій викладача, виконання яких забезпечуватиме ефективну підготовку та застосування методу (форми, засобу) за встановлених умов організації та здійснення навчального процесу (навчальний заклад, група або цикл навчальних дисциплін, дисципліна, тема, категорія навчального матеріалу). При цьому необхідно надати часову й просторову характеристику цим діям та об’єктам, що використовуються (зразки демонстрації, ілюстрації, явища, процеси тощо).

Другий розділ "Реалізація методу навчання у професійно-технічному (вищому) навчальному закладі" спрямований на перевірку гіпотези щодо умов застосування методу (форми, засобу) у конкретному навчальному закладі та використання отриманих теоретичних положень задля вирішення проблем педагогічної практики, що виявляється у розробці професійно орієнтованих ситуацій із застосуванням конкретного методу (форми, засобу).

Характеристики

Список файлов книги