112621 (598280), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Роль будь-якого класного керівника полягає в тому, щоб допомогти учню безперервно і цілеспрямовано розвивати та удосконалювати здатність управляти своєю індивідуальною діяльністю, що припускає:

• здатність ставити індивідуальні цілі і працювати над ними в плані конкретності і досяжності;

• здатність бачити головне і логічно вибудовувати задачі з урахуванням їх взаємодії і супідрядності;

• здатність працювати з інформацією, необхідною для досягнення цілей;

• здатність логічно будувати діяльність і розподіляти події і дії в часі;

• здатність прогнозувати характер протікання процесу, припускати можливі проблеми і труднощі, знаходити шляхи їх вирішення і усунення;

• здатність аналізувати та оцінювати результати своєї діяльності.

Проте, виходячи з того, що навчання – це передача індивідуального досвіду, необхідно, щоб класний керівник, який передає досвід, сам володів самоуправлінськими здібностями; умів ефективно організовувати зворотні зв’язки; враховував вікові та індивідуальні особливості кожного учня. Кожний віковий період особливий для формування визначних якостей особистості і засвоєння необхідної інформації, необхідної для розвитку здібностей до самоврядування індивідуальною діяльністю.

Середній шкільний вік найсприятливіший для розвитку творчого потенціалу. Соціальні потреби переважають над пізнавальними, тому цей вік особливий для формування «персонального лідерства», тобто здібності до самопізнання і самовизначення.

Щоб не упустити можливості даного періоду, учням необхідно пропонувати вирішувати проблемні задачі, порівнювати, бачити головне, знаходити схожі і відмінні риси, причинно-наслідкові залежності предметів та явищ, але ці розумові дії є не що інше, як елементи системного аналізу.

У середній школі, де дитина досягає підліткового віку і намагається зайняти певну соціальну нішу серед однокласників, з’являється необхідність орієнтуватися на організацію групової діяльності. Група-співтовариство – необхідна умова для одночасно і соціалізації і індивідуалізації учня. Умови групової роботи дозволяють більш адекватно оцінювати і аналізувати результати своєї розумової і практичної діяльності. Група також створює більш комфортні психологічні умови: допомагає підвищенню самооцінки, розширює особистий досвід, дозволяє поповнити свій інтелектуальний багаж шляхом обміну інформацією з обговорюваного питання в умовах рівноправного діалогу. І, звичайно, для роботи в групі що вчиться необхідно мати здібності до управління індивідуальною і груповою діяльністю. Відбувається розділення відповідальності з лідером (класним керівником). Група створює модель керівництва, засновану на співпраці і партнерстві, де цілі, плани, форми і зміст роботи визначаються спільними зусиллями класного керівника і учнів.

Команда – це група, для якої характерні:

• відповідальність за сумісний результат і за самих себе;

• розвиток індивідуального і спільного інтересів до роботи колективу;

• становлення здатності для оцінки результатів роботи.

Група працює як навчальна лабораторія:

• задоволення потреби своїх членів;

• пропонує нові ідеї і підходи до вирішення класних та шкільних проблем;

• пропонує можливість вибору;

• заохочує дослідницькі підходи до поставлених проблем;

• розробляє пропозиції її учасників;

• координує організацію діяльності;

• оцінює процес і перспективи просування справи;

• спонукає до застосування накопиченого досвіду;

• сприяє ухваленню компромісних рішень;

• ставить кожного в позицію керівника на певному етапі або при вирішенні певних задач.

Для розвитку здібностей учнів при створенні самоврядування їм необхідно спиратися на наступні положення:

1. Розвиток самоуправлінських здібностей – процес тривалий, безперервний і індивідуальний для кожного учня.

2. Самоуправлінські здібності на відмінну від здібностей спеціальних, які створюють можливість для конкретного виду діяльності, визначають якість процесу виконання цієї діяльності, її успішність і рівень досягнень.

3. Кожний віковий період особливий для формування визначальних якостей особистості і засвоєння інформації, необхідної для розвитку здібностей до самоврядування індивідуальною діяльністю.

4. У молодшому шкільному віці необхідно розвивати пізнавальну і самоуправлінську активність, формувати якості, які сприяють саморегуляції і самопізнанню.

5. Підлітковий вік особливий для формування потреби в особовому і професійному самовизначенні і розвитку «персонального лідерства».

6. У старшій ланці виникає необхідність в отриманні інформації про управлінські технології і використання їх для успішної самореалізації.

4. Практичні рекомендації класним керівникам

4.1 Години спілкування з класним керівником

1. Година колективу. Розв’язуються актуальні проблеми життя загальношкільного і класного колективів, самоврядування, виконання спільних доручень. Підлягають обговоренню кожен учень, його роль і відносини в колективі, результати змагань, проведення вечорів і походів, спортивна робота. Завершується ухваленням рішення, побажаннями кожному члену колективу.

2. Година знань і переконань. Поточні політичні події, нові явища в науці і мистецтві, світоглядні питання, загальні питання, питання етичного вибору і поведінки, права і етики.

3. Година творчості. Організація творчої діяльності засобами самопізнання і самоутвердження, показ здатності вчитись, доброзичлива думка про результати творчості кожної дитини.

4. Година праці. Оволодіння економічними і екологічними знаннями, розгляд і обговорення крихких питань загальнотеоретичного і практичного значення, а також практичних безпосередніх відносин в колективі, відносин хлопчиків та дівчат.

5. Година турбування і уваги. Питання милосердя, комплекс агітаційно-масових заходів щодо охорони здоров’я і життя дітей, з техніки безпеки, санітарно-гігієнічних знань, з цивільної оборони, з правил дорожнього руху тощо.

6. Година сім’ї і вулиці. Досвід сімейного життя, узятий з літератури і знайомий дітям з життя видатних осіб, розповіді про життя своєї сім’ї, обговорення поведінки у дворі, на вулиці. Колективні дискусії і актуальні суперечки о проблемах вільного часу і проведення його у дворі, на вулиці, з ким дружать, в що грають, яка атмосфера і зміст відносин, хто на кого впливає, що роблять корисного (кому допомагають).

4.2 Питання для визначення основних тенденцій класного самоврядування

Гарний колектив – надійна опора, дорожи його думкою!

1. Що таке колектив? Чи завжди в класі є колектив? Які його ознаки?

2. Чи є у вашому класі дружній працездатний колектив? Чи є у нього суспільно значущі цілі? Які прагнення, мрії, задуми, загальні трудові справи повинні об’єднувати однокласників?

3. Чи виправдовує ваше довір’я самоврядування класного колективу? Яка його активність і самостійність в організації життєдіяльності класу? Що, на вашу думку, треба зробити для того, щоб життя в класі стало більш цілеспрямованим і цікавим?

4. Чи є у вашому класі пасивні, байдужі учні, які свідомо ухиляються від доручень? Що, на ваш погляд, потрібно зробити для включення їх в активну пізнавальну і суспільну діяльність?

5. Що позначає жити в колективі і для колективу? Як враховує ваш колектив питання навчання, інтереси учнів?

6. У кожній людині, писав О.М.Горький, прихована мудра сила будівника, і потрібно їй дати волю розвинутися і розцвісти, щоб вона збагатила землю ще більшими чудесами. Що робиться у вашому класі для вдосконалення особистості, розвитку талантів і здібностей?

7. Чи відображає діяльність вашого класу інтереси школи або вона замикається довкола вузьких повсякденних турбот? Висловіть свою думку і наведіть конкретні факти?

8. Які зв’язки підтримує ваш клас з іншими класами школи? В чому їх значення?

9. Чи бере участь ваш клас в змаганні класних колективів? Яким авторитетом користується клас в школі?

10. Хто у вашому класі користується великим авторитетом і чому?

11. Чому деяких однокласників ви не поважаєте? Чи співпадає ваше відношення до них з відношенням всього класу або більшості учнів? Чи не має з вашої сторони дріб’язкової упередженості до окремих учнів?

12. Як реагує ваш клас на негативні вчинки окремих учнів? Чи дорожите ви честю свого класу?

13. Як відгукуються у вас на добрі справи окремих учнів?

14. Як реалізується у вашому класі принцип «Один за всіх, всі за одного»?

15. Що таке традиція? Чи є у вашому класі традиції? Яка їх роль в об’єднанні класу і вихованні його членів?

16. Що таке громадська думка? Як ви відноситесь до громадської думки свого класу?

17. А.С.Макаренко казав, що в житті і діяльності колективу не можна допускати зупинки. Зупинка – це смерть колективу, а постійний його рух – закон розвитку. Як ви розумієте цю думку? Коли припиняється рух колективу? Як запобігти зупинці цього руху?

Удосконалюйте свою особистість: укріплюйте позитивне, позбавляйтесь від недоліків!

1. Як ви розумієте цей вислів: «Завтрашній характер – в сьогоднішньому вчинку»?

2. Чому за один і той же час одні встигають зробити багато, інші – мало?

3. Народне прислів’я говорить: «Людина – те, що вона сама з себе зробила». Подумайте, що робите ви для свого вдосконалення? Як ви працюєте над вихованням стійких рис особистості, які визначатимуть вашу поведінку в різних життєвих обставинах?

4. Кожний з вас безумовно не раз замислювався над тим, якою він є людиною, які у нього позитивні і негативні риси. І не рідко такі думки приводять до не дуже радісних висновків. Як ви працюєте над подоланням недоліків у вашому характері?

5. Які якості людей ви вважаєте найціннішими? Які – негативними? Як ви відноситеся до своїх однокласників? Чого в них, по-вашому, більше – позитивного або негативного?

6. Розкрий значення наступних прислів’їв: «Згори все світло, лише б я був зігрітий», «Спершу ти мене повези, а потім я на тобі поїду», «Себелюбство – нікому не любимий». Якій якості особи винесений в цих прислів’ях знищуючий вирок? Чи з’являється ця якість у вас і ваших товаришів?

7. Покажи на прикладах ознаки скромності, використовуючи приклади з життя знайомих вам людей і літературних героїв.

8. Назвіть імена ваших товаришів, яких ви вважаєте скромними, опишіть їх вчинки, що свідчать про наявність цієї якості.

9. Визначте відношення скромності до інших моральних якостей: простоті, ввічливості, соромливості, гордості, пихатості, себелюбству.

10. Дайте пораду нескромним людям, як усунути цю якість.

11. Яка сила примушує людину, ризикуючи життям, рятувати людей на пожежі, допомагати слабким?

12. Що таке почуття обов’язку? Як ви розумієте свій учнівський обов’язок?

13. Суспільство судить людину не тільки по тому, як вона працює, але і як вона використовує свій вільний час. Чим можна пояснити такий підхід до оцінки людини?

14. Чи бувають в житті ситуації, коли брехня необхідна? Якщо так, то наведіть приклади і скажіть, в яких обставинах і з якою метою вона допустима?

15. Чи потрібно бути добрим до будь-якої людини?

16. Як ви гадаєте: чи можна міру добра, чуйності і турбування про людей визначити якимись правилами?

Л І Т Е Р А Т У Р А

1. Декларація прав дитини (1959 р., ратифікована 20.11.1959 р.).

2. Національна програма «Діти України».

3. Конвенція ООН про права дитини (20.11.1989 р., підписана Україною 21.02.1990 р.; ратифікована 27.02.1991 р.; набула чинності для України 27.09.1991 р.).

4. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності (2000 р.).

5. Иванов И.П. Педагогика коллективных творческих дел: Книга для учителя. – К.: Освіта, 1992.

6. Иванов И.П. Методические рекомендации по комплексной организации воспитательной работы. – Л.: ЛГПИ им. А.И.Герцена, 1983.

7. Иванов И.П. Воспитывать коллективистов. – М.: Педагогика, 1982.

8. Организация коллективной творческой деятельности учащихся. Ч. 1. – Инструктивно-методическая разработка для преподавателей педагогики. – К.: КГПИ, 1989.

9. Организация коллективной творческой деятельности учащихся. – Ч. 2. Инструктивно-методическая разработка для студентов-практикантов. – К., 1989.

Характеристики

Список файлов книги