42229 (597289), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Жиро (італ. ’giro’ – оборот) – 1) вид безготівкових рахунків, здійснюваних за допомогою рахункових чеків; 2) передавальний напис власника на звороті чеків, векселів та інших цінних паперів про надання прав за цими документами іншій особі; те саме, що й індосамент.

Жиробанк – банк, який здійснює безготівкові розрахунки між своїми клієнтами.

Жироконто (італ. ’giro’ + ’conto’) – особливий вид поточного рахунку, що відкривається для розрахунків із третіми особами, котрі мають поточні рахунки в тому самому банкові.

Жироцентраль – різновид кредитних установ, що виконує функції центрального банку для комунальних (муніципальних) ощадних кас.

Жиросистема – система платежів через рахунки у поштових відділеннях у країнах Європи та Японії.

З

Загальний еквівалент (лат. ’aequas’ – рівний + ’valens’ – має силу, значення, ціну) – товар, за допомогою якого при розвинутому товарному виробництві у процесі обміну, купівлі-продажу вимірюється вартість усіх інших товарів.

Золотий пул (англ. ’pool’ – спільний котел) – одна з форм монополій, яка характеризується тим, що прибуток усіх учасників надходить у загальний фонд і розподіляється між ними пропорційно до розмірів функціонування їх коштів.

І

Імідж (лат. ’imago’ – образ) – 1) Образ ділової людини, уявлення оточуючих про неї, часто цілеспрямовано створюване;2) Образ фірми, товарів, послуг, який забезпечує становище на ринку. Створення схвального відгуку про товар, послугу, поведінку людини.

Іммобілізація (лат. ’immobilis’ – нерухомий) – 1) перетворення рухомого майна в нерухоме; 2) перетворення капіталу акціонерного товариства в капітал одноосібних підприємців; 3) розміщення оборотних засобів у малорухомі цінності (у процентні папери, що не котируються на біржі, та інше).

Імпорт (англ. ’import’ – ввожу) – ввезення товарів або капіталів будь-якою країною з-за кордону.

Імпресаріо (італ. ’impresario’) – підприємець, агент-професіонал, що організує і, як правило, фінансує концерти, спектаклі, гастролі артистів або театральних колективів.

Інвестор (англ. ’investor’) - юридична або фізична особа, що приймає рішення щодо внесення власних, позикових та інших залучених майнових та інтелектуальних цінностей до інвестиційного проекту.

Індекс – цифровий показник , що відображає у процентах послідовні зміни якогось економічного явища.

Індемнітет (лат. ’indemnitatis’ – відшкодування збитків) – відшкодування збитків, компенсація.

Індент – разове доручення імпортера однієї країни комісіонеру іншої на придбання певної партії товару; якщо індент точно встановлює, у якого виробника повинна бути куплена дана партія товару і якщо відомості про зумовлюваний товар вказані точно, то І. наз. закритим; відкритий І. надає право комісіонеру обрати виробника.

Індосамент (нім. indossament ← лат. in – на і dossum – спина) – те саме, що і жиро.

Індосант (нім. indossant) – те саме, що і жирант.

Індосат (нім. indossat) – те саме, що і жират.

Інжиніринг (англ. ’enginnering’) – інженерно-консультаційні послуги, виділені у самостійну сферу діяльності; комплекс послуг комерційного характеру з підготовки і забезпечення процесу виробництва і реалізації продукції, з обслуговування будівництва та експлуатації промислових, інфраструктурних сільськогосподарських та інших об’єктів.

Інкаcо (італ. ’incasso’) – вид банківської діяльності, при якій банк отримує гроші за різними документами від імені своїх клієнтів і за їх рахунок.

Інновація (лат. ’innovatio’) – нововведення. Має такі значення: 1) внески коштів в економіку, що забезпечує зміну поколінь техніки й технології;

2) нова техніка, технологія, яка є досягненням науково-технічного прогресу;

3) сучасні дослідження в різних галузях на основі нових підходів, наукового переосмислення.

Інсайдер (англ. ’insider’) – фізична особа, яка завдяки своєму службовому становищу володіє конфіденціальною інформацією щодо фірми, підприємства.

Інсталяція (фр. ’installation’) – монтаж та обладнання підприємства або установи.

Інтенсифікація [виробництва] (фр. ’intensification’ лат. ’intensio’ – напруження, зусилля + ’facio’ – роблю) – напрям у розвитку суспільного виробництва, за яким зростання його обсягу відбувається насамперед внаслідок науково-технічного прогресу, підвищення рівня організації виробництва й управління, ефективного використання технічних, матеріальних і трудових ресурсів.

Інфляція (лат. ’infflatio’ – роздмухування, розбухання ’inflo’ вдуваю) – економічне явище, що викликається перевищенням загальної суми всіх грошових доходів, виплачуваних населенню, і різноманітних соціальних витрат над створеною у виробництві загальною вартістю товарної маси споживацького призначення і послуг населенню.

Іпотека (гр. ’hypothēkē’ – застава) – 1) застава нерухомого майна для одержаної позики; 2) іпотечна позика ( І. кредит ) – грошова позичка , яка видається банком під заставу нерухомості; 3) заставна І. – боргове свідоцтво про заставу нерухомості, що видається банком боржнику.

К

Каверинг (англ. ’covering’) – відкуп раніше проданих цінних паперів, товарів для припинення зобов’язань за угодами на строк, укладений біржовими спекулянтами.

Кадастр (фр. ’cadastre’ ’katastichоn’ – реєстр) – опис та оцінка об’єктів, що підлягають оподаткуванню.

Камбізм (англ. ’cambistry’) – стратегія валютних операцій. Суть К. полягає в пошуках більш ефективних методів переведення коштів до іншої країни.

Камбіо (італ. ’cаmbio’ – розмін) – позиковий лист, вексель.

Камбіст (італ. ’cambista’ – міняйло) – особа, що займається вексельними операціями, а також торгівлею іноземними монетами.

“Кам-нью” (англ. ’cum new’) – певна умова при купівлі акцій деяких корпорацій на фондовій біржі, згідно з якою покупцеві надається право на придбання акцій нових випусків даної корпорації.

Капітал (нім. ’kapital’ лат. ’kapitalis’ – головніший) –1) вартість, яка є засобом отримання додаткової вартості шляхом використання найманої праці; к. грошовий – кошти як джерело отримання прибутку, а також кошти, інвестовані в підприємство; к. фізичний - капітал у формі матеріальних засобів: машин, обладнання,будівель, споруд – всього, що може бути використане для виробництва товарів або послуг. “) переносно – вплив, авторитет; те, що становить велику цінність.

Карт-бланш (фр. ’carte blanche’) – 1) чистий бланк, підписаний особою, що надає іншій особі право заповнити цей бланк текстом; 2) необмежені повноваження, повна свобода дій.

Картель (фр. ’cartello’ – папір, документ) – асоціація незалежних промислових підприємств, виробників однотипної продукції, організація якої передбачає досягнення монопольного контролю певного ринку.

Каско (італ.)– страхування транспортних засобів.

Каф (англ. ’CAF’) – умова в контрактах купівлі-продажу, яка визначає зобов’язання продавця і покупця щодо доставки товару та встановлення цін. Застосовується при морському та річному транспортуванні в міжнародній торгівлі.

Кворум (лат. ’quorum [praesentia sufficit]’ – яких присутності достатньо) – кількість присутніх на зборах організації, достатня для визначення зборів правочинними.

Квота (лат. ’quot’ – скільки) – 1) частка в загальному виробництві, збуті, експорті або імпорті продукції, яку встановлюють для учасників монополістичних об’єднань (картелів, синдикатів); 2) розмір податку з одиниці оподаткування.

Квотування (англ. ’quotation’) – метод оперативного державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у встановленні кількісних обмежень (квот) експорту або імпорту товарів.

Клерк (англ. ’clerk’, фр. ’clerc’ лат. ’clericus’ – духовна особа) – 1) в Англії і США конторник, діловод; 2) Франції, Бельгії, Нідерландах діловод, стажер при нотаріусі.

Клієнт (лат. ’clientis’) – юридична або фізична особа, з якою підприємство знаходиться у будь-яких торговельних відносинах.

Кліринг (англ. ’clearing’) – система безготівкових розрахунків шляхом зарахування взаємних вимог і зобов’язань всередині країни. К. являє собою систему безготівкових розрахунків між банками, здійснюваних розрахунковими палатами.

Ковернота страхова (англ. ’cover’ – покривати + ’note’ – короткий запис) – свідоцтво страхове, що видається брокером страхувачу та підтверджує укладання угоди страхування.

Командист (фр. ’commandite’ – фінансування) – член товариства (компанії), що зветься командитним, учасники якого несуть спільну відповідальність у межах свого вкладу.

Комерсант (фр. ’commercant’ лат. ’commercium’ – торгівля) – приватний торговець.

Комерція (лат. ’commercium’ – торгівля) – торгівля, діяльність, спрямована на одержання прибутку.

Комівояжер (фр. ’commis’ – службовець + ’voyageur’ – мандрівний) – роз’їзний агент торговельної фірми, який пропонує покупцям товари за зразками, каталогами тощо.

Комісіонер (фр. ’commissionnaire’) – сторона у договорі про торговельну комісію, що виконує доручення іншої сторони за комісійну винагороду і за її рахунок, але від свого імені.

Комітент (фр. ’committentis’ – той, що доручає) – особа, яка доручає комісіонерові укласти угоду від імені останнього, але за рахунок К.

Компанія (фр. ’compagnie’) – торговельне, промислове, будь-яке інше підприємство, звичайно дрібне торговельно-промислове об’єднання бізнесменів, підприємців.

Конвенція (лат. ’conventio’ – договір) – 1) угода, міжнародний договір з якихось спеціальних питань; 2) договір між підприємствами та організаціями для врегулювання питань збуту, виробництва.

Конверсія (англ. ’conversion’ – перетворення, зміна) – перехід на випуск нової продукції, зміна структури виробництва підприємства.

Конгломерат (лат. ’conglomeratus’ – зібраний, накопичений) – одна з форм об’єднання підприємств, фірм, що працюють без будь-якої спільності вироблюваної продукції і технології.

Кондиція (лат. ’condicio’ – умова, вимога) – 1) умови договору; 2) норми, стандарти, якість, сорт, яким має відповідати товар (продукція) за умовами договору.

Конкурент (лат. ’concurrens’ – той, що змагається) – товаровиробник, розширення обсягів діяльності якого призводить до зменшення ринкової частини іншого товаровиробника.

Конкуренція (лат. ’concurrentia’ – стикатися) – суперництво між товаровиробниками за кращі, більш вигідні економічні умови виробництва та реалізації товарів.

Коносамент (фр. ’connaissement’ – знати, розумітися) – документ, що видається перевізником вантажовідправникові; він дає право його власнику розпоряджатися вантажем, зокрема, здійснювати угоди купівлі-продажу й застави.

Консалтинг (англ. ’consulting’) – надання спеціалізованих консультаційних послуг відносно тієї чи іншої галузі господарювання.

Консенсус (лат. ’consensus’ – згода, одностайність) – загальна угода в спірному питаннi, до якої приходять учасники зборів, форумів, конференцій, переговорів.

Консигнант (лат. ’consignantis’ – той, що засвідчує) – власник товару, який продає його за кордон через комісіонера.

Консигнатор (лат. ’consigno’) – посередник при експорті товарів.

Консигнація (лат. ’consignatio’ – письмовий доказ) – форма комісійного продажу товарів за кордон, при якій їх володар відправляє своєму представнику, що знаходиться за кордоном, партії товарів для їх реалізації.

Консолі (англ. ’concols’ скор. від ’consolidated annuites’ – консолідована рента) – облігації державних довгострокових позик.

Консолідація (лат. ’consolidatio’) – операцiя по перетворенню короткострокових позик у довгостроковi або безстроковi позики.

Консорціум (лат. ’consortium’ – співучасть, спільність) – одна з форм монополій; угода групи банкiвських або промислових монополiй для спiльного здiйснення великих фінансових або комерційних операцiй.

Консультація (лат. consultatio – звертання за порадою) – 1) порада компетентного фахівця; 2) установа, що організує надання порад спеціалістами з певних питань.

Консумація (лат. consumptio) – споживання, використання, реалiзація товарів покупцям.

Консьюмеризм (англ. consumer) – організований рух громадян або державних організацій за розширення прав та посилення впливу покупців на продавців і виробників товару.

Контанго – ситуація, коли ціни на наявний товар вищі за котирування на строк угод, а ціни на товар з близькими строками поставки вищі, ніж на товар з віддаленими строками поставки.

Конто (італ. ’conto’) – рахунок.

Контрабанда (італ. ’contrabando’ ’contra’ – проти + ’bando’ – урядовий указ) – незаконне перевезення товарів або інших цінностей через державний кордон.

Характеристики

Список файлов книги