41865 (597273), страница 2
Текст из файла (страница 2)
З’ясуйте, від яких основ і за допомогою яких суфіксів утворено подані слова.
Веселіти, білити, гаряче, гарно, ясніше, яснішати, конкретизувати, начитаний, переписуючи, Ольжин, Андріїв, сторожова, лисичий, четвертувати, передмова, матусенька, мовленнєвий.
Зразок: без межі → безмежний, горд-ий → горд-и-ти-ся. кричати → роз-кричати-ся; щедр-ий → роз-щедр-и-ти-ся
Префікс приєднується не до основи, а до граматично оформленого слова, тому похідні слова, утворені префіксальним способом, належать до однієї і тієї ж частини мови, що й мотивуючі. Під час префіксації не спостерігається помітних фонетичних змін. Лише окремі префікси української мови мають варіанти з-, зо-: мліти → зо-мліти, рвати → розі-рвати (роз-розі) та ін.
У часи швидкого оновлення лексичного складу української мови префікси (питомо українські й запозичені) активно включаються в процес творення слів. До того ж у неологізмах іншомовні префікси мають набагато вищу частотність, ніж питомі. Чому?
Доведіть це. Випишіть з газет і журналів, інтернет-видань приклади речень зі словами, що мають префікси анти-, -, екс-, супер-, пост-, недо-, не-, зверх-, поза-, над-, не-, перед- , за-, з- .
Зразок: Однак уже ввечері цю скромну, на думку західних антиглобалістів, забаву... центральні телеканали оголосили масовими заворушеннями (Політика і культура, 18-24.01.2003, с. 15).
Префікс без- (російська паралель без- (бес-) - дуже давній у нашій мові і надзвичайно продуктивний. Багато слів з цим префіксом є точними відповідниками російських, тож перекладачам клопоту не завдають. Особливо це стосується слів іншомовного походження: безаварійний, безатомний, безапеляційний, безідейний, безініціативний тощо. Але є такі слова, до яких треба бути значно пильнішими.
Перекладіть подані слова. Скористайте при потребі словниками.
Безбоязненный, безбрачный, безвестный, безвкусица, безвредный, безвылазный, беззлобный, безмерный.
До вашої уваги!
Пояснення цих та інших слів ви можете знайти також і у книзі «А українською кажуть так…» (Одеса, 2008). Автори – В. Островський, Г. Островська. Подаємо уривок з книги:
Ще одна типова неправильність у сучасному слововжитку - безкоштовний. Пишуть: "Виділено кілька безкоштовних путівок для літнього відпочинку дітей". Або: "В їдальні № 10 організовано безкоштовні обіди для пенсіонерів".
Щоб зрозуміти неправильність, розгляньмо антитезу "коштовна річ - безкоштовна річ". "Коштовна річ" - це (кожному зрозуміло) річ, яка має свою ціну. "Безкоштовна річ" - це (знов таки кожному зрозуміло) річ, яка жодної ціни не має.
Тепер спитаймо себе: дітям виділено путівки, які жодної ціни не мають? Неправда. Путівки ціну мають, але батьки, що посилають дітей на літній відпочинок, за них не платять. Отже, путівки безплатні. Так їх і треба називати.
У реченні знайдіть улюблений префікс автора. Яке його значення? Якого відтінку він надає словам?
Ректор – це найкращий лектор, найкращий науковець, найкращий організатор, найбойовитіший захисник їхніх інтересів і ... найгірший диктатор. Усе це, поєднане в одній людині, уможливлює педагогічний авторитет (І.Зязюн).
Найбільш продуктивним при творенні неологізмів-прикметників лінгвісти вважають префіксально-суфіксальний спосіб словотвору . Регулярно використовуються такі морфеми: анти- ... -н-, -ов-, -івськ-;, без- ... -н-; між- ... -н-, -івськ-; перед- ... -н-; під- ... -н-; поза- ... -н- (-ичн-); пост- ... -ськ-, -ницьк-, -ов-.
Утворіть слова на основі таких пар.
Поміркуйте над наведеними словами. У їх складі є префікси. Чи можна вважати, що ці слова утворилися префіксальним способом?
Викуп, викрут, виплеск, вимір, з’їзд, відклик, відкол, відкуп, від’їзд, відплив, засланець, засідання, начитаність, нашивка.
При безсуфіксальному способі шляхом усічення частини твірної основи від прикметників, дієприкметників, дієслів утворюються тільки іменники (блакитний → блакить, зарослий → зарослі; ходити → хід, вибирати → вибори). Це відбувається як без фонетичних змін (бігати → біг, насипати → насип), так і з фонетичними змінами, які полягають здебільшого в чергуванні голосних або приголосних (вивозити → вивіз, зав’язати → зав’язь). Допоміжним засобом безсуфіксного творення іменників може виступати також перенесення наголосу: закликáти → зáклик.
Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність, основну думку автора. Які метафоричні і метонімічні образи створює письменник? З якою метою?
Чи є у вірші слова, утворені безсуфіксним способом? Яке їх смислове і стилістичне навантаження?
Поясніть уживання тире в реченнях.
...Я тут родивсь. І просто жив. І горе знав. І щастя пив. І в сизу паморозь ожин За перший полудень ступив.
І так же просто, слід у слід, За предком звіривши ходу, Як мій безсмертний, чесний рід, Свої натруджені складу.
Скажу лиш: де б ти не ходив, Та – хай засвідчує перо! – Що не знайти дивніше з див, Як Україна і Дніпро (Б. Олійник).
Визначте, яким шляхом утворилися подані похідні слова.
Збоку, листуватися, добудитися, звітуватися, знизу, любуватися, вгорі, вдуматися, золотавитися; осмілитися, усамітнитися, спереду колоситися, загулятися, скупитися, спізнитися, по-нашому, женихатися, родичатися, солідаризуватися, виспатися, приземлитися, розпогодитися.
При постфіксації (постфіксальному способі словотворення) формантом є постфікс (-ся, -сь, -будь, -небудь, -то), що приєднується до цілого слова. Постфікси, змінюючи лексичне значення похідного слова, не змінюють його частиномовну належність, наприклад: знати (дієсл.) → знати-ся (дієсл.); де (присл.) → де-сь (присл.), де-небудь (присл.). Цей спосіб функціонує у сфері дієслова, рідше – займенника, прислівника.
Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність, основну думку автора. Правопис яких слів викликає у вас здивування? Чому автор вживає такі слова? Що вам відомо про автора цього тексту?
Поміркуйте, як утворилися підкреслені слова? Яке їх смислове навантаження?
Державність української мови покликала до життя цілу низку лексикографічних праць. Укладання лексикографічних словників – це словотворчість: попередні політичні режими робили все, щоб українська мова не мала практичного вжитку в техніці, медицині, діловому світі, фінансах, природничих науках. Ця політика призвела до того, що українську наукову та спеціальну термінологію належно і якісно не розроблено. А це значить, що сучасні автори термінологічних праць мусять великою мірою вдаватися до словотворчости.
Якщо деяку термінологію можна запозичити з «допогромних» (до 1933 р. і «донезалежницького» (до 1991 р.) видань, то тисячі термінів, що виникли за кілька останніх років потребують свого втілення в українську мовну плоть.
Лексикографічні праці – словники – містять тисячі слів. І в такому «натовпі» серед «новоспечених» термінів трапляються і словесні шедеври. І словесні покручі.
Наше завдання – знайти шляхи й засоби, щоб покручів було якнайменше, а шедеврів якнайбільше (С.Караванський. Пошук – це творчість). С. Караванський
Це важливо
З кінця 80-х років ХХ ст. в Інтернеті (сайт - http:// www.m-w.com/thesaurus.htm) функціонує електронний варіант найбільш повного тлумачного словника англійської мови Merriam-Websters collegiate dictionary, який оновлюють щодня. Цей словник подає найповнішу інформацію про нові слова. Електронна словникова стаття включає: реєстрове слово із транскрипцією, що передає вимову й наголошування, та поділом на морфеми; частиномовну характеристику; етимологічну довідку про слово; дату фіксації (для найновіших день, місяць, рік); систему значень із мінімальною текстовою ілюстрацією до кожного з них. Окрім того, подано синоніми та антоніми до слова в кожному із значень, що сприяє повному їх тлумаченню.
Словоскладання - це поєднання кількох слів в одному складному слові. Утворюються на основі словосполучень прикладкового типу і виражають одне поняття. Наприклад: салон-перукарня, далеко-далеко, лікар-онколог, фільм-опера.
У межах цього способу словотвору на сьогодні помітно активізувалися іншомовні елементи кореневого походження: авіа-, арт-, біо-, гео-, енерго-, кіно-, макро-, міні-, парто-, психо-, теле-, термо-, транс-, -крат, -кратія, -фобія, -фоб. Серед них є такі, що набули статусу пре- або постпозитивної частини складних слів протягом останніх років: веб-, відео-, еко-, євро-, нарко-, -шоу, -мен. Власне українські основи: багато-, взаємо-, державо-, україно- беруть участь у творенні нових композитів із нижчою частотністю. У новотворах-прикметниках складання найчастіше супроводжується суфіксацією.
Розподіліть абревіатури за словотвірними типами. Чи чи можна перевірити ці слова за морфемним словником? Яке призначення морфемного словника? Підготуйте повідомлення про одне із слів з морфемного словника.
Вуз, ВАК, дот, рагс, АПН України, США, начдив, ООН, завуч, універмаг, агітпункт, стінгазета, зарплата, райвно, військкомат, ХДУ.
У словнику Полюга Л.М. Словник українських морфем подано понад 45 000 слів з різних галузей знань, поділених на морфеми.
Описано майже всі відомі в українській мові префіксальні, суфіксальні та кореневі морфеми, наведено приклади слів, утворених нерегулярним способом, чергувань голосних і приголосних, компоненти складних слів.
Новотворами останніх років можна вважати такі слова, як євробанк, євробанкноти, євровалюта, євровізи, єврозона, євроімідж, євроінтеграція, євроклас, євроколія, єврократи, єврокубок, європарламент, європоцентризм, європростір, євросоюз, євротунель, євроуніверситет, євроодяг, єврокухня, євродискотека. У цю тематичну групу природно вписується неологізм євро як назва грошової одиниці.
Однак в окремих утвореннях не відчувається логіки. Про які слова в цьому випадку йдеться?
Тенденція до економії засобів мовного вираження - значний стимул до появи таких слів, як подані нижче. В яких функціональних стилях української мови вони вживаються? Що означають?
страхагент; політтехнолог, турагент, арт-дилер, автодилер; офіс-менеджер, креатив-менеджер, топ-менеджер, бренд-менеджер.
Складіть із цими словами речення, увівши також і такі сполуки: наше майбутнє, майбутній рік, учений, учений чоловік, прибулі з інших країн, сходив вздовж і впоперек, кінець місяця, кінець села, приїхав на вихідні, сидяча робота, цілий світ, певна мелодія, прибіг стрілою, народу – сила.
Знайдіть у реченні слова, утворені морфолого-синтаксичним способом. Поясніть його різновиди.
Морфолого-синтаксичний спосіб має кілька різновидів:
1) субстантивація – явище переходу слів з різних частин мови в іменники: майбутнє, чайна, бобові, вихідні;
2) ад’єктивація – перехід у прикметники: учений, освічена людина, сидяча робота;
3) прономіналізація – вживання в ролі займенників: цілий світ (у зн. весь), певна мелодія (у зн. якась);
4) адвербіалізація – перехід у прислівники: часом, стрілою, йти не поспішаючи;
5) нумералізація – перехід у числівники: тисяча, сила;
6) інтер’єктивація – перехід у вигуки: Боже, горенько, Матінко моя та інші різновиди.
“Цей спосіб називається морфолого-синтаксичним тому, що в процесі його реалізації новоутворене слово набуває нових морфологічних категорій і як таке виконує нові синтаксичні функції у реченні” (Іван Ковалик).
Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність, основну думку автора. За що болить душа в автора? Яка ваша думка стосовно українського радіомовлення? Які радіопередачі ви найчастіше слухаєте? Які радіопередачі присвячуються питанням мовної культури? Що цікавого ви для себе почули в таких передачах?
Знайдіть слова, утворені неморфологічними способами словотвору? Яке їх смислове навантаження? Яким способом утворилося підкреслені слова?
Виконайте морфемний і словотвірний аналіз виділених слів.
Громадське мовлення має відповідати інтересам всієї, у нашому випадку – української, громади. Ми працюємо в Європейській мовній спілці і бачимо, скільки здійснюється різноманітних заходів щодо обміну програмами, європейськими цінностями. І цей програмний продукт, передусім, має саме національно-ідентичні особливості. Це наше майбутнє.
Змістовне наповнення українського ефіру – одна з дуже серйозних загроз для нашого соціуму. Що я маю на увазі, говорячи про змістовне наповнення? Насамперед – духовність, за духовністю – ідеологія, за ідеологією – світогляд, за світоглядом – патріотизм, за патріотизмом – розуміння інтересів своєї держави. Хто б тут не жив – українці, татари чи росіяни, – але всі ми маємо любити цю землю, цей край, його історію. Це зрозумілі речі, які не вимагають жодних дискусій.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
