182451 (596604), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

4. Коефіцієнт автономності джерел активів з рівня 0,21 – 0,3 у 2007 – 2008 роках зростає до рівня 0,556, що відповідає нормативно стійкому діапазону > 0,5[71].

5. Показник фінансової стійкості по покриттю запасів з рівня “Кризовий стан” (нестача власних та залучених коштів для покриття виробничих запасів) у 2007 – 2008 роках змінюється до рівня „Абсолютно стійкий фінансовий стан” ( для покриття виробничих запасів достатньо власного оборотного капіталу) [71].

6. Прогнозний рівень рентабельності власного капіталу, який зросте з рівня 582 тис.грн. (2008 рік) до рівня 1 705 тис.грн. (прогноз початку 2009 року), знизиться з рівня 67 125 % у 2007 2008 роках і становитиме 40,6%, що відповідає умовам залучення коштів інвесторів при додатковій емісії акцій.

Рис.3.2 Динаміка прогнозного зростання валюти балансу та частки власного капіталу для ТОВ „Металоіндустрія Плюс” при впровадженні у 2009 році пропозицій дипломного дослідження

Рис.3.3 Динаміка прогнозного зростання рівней ліквідності балансу до зони нормативної стійкості для ТОВ „Металоіндустрія Плюс” при впровадженні у 2009 році пропозицій дипломного дослідження

Рис.3.4 Динаміка прогнозного зростання рівня автономності (рівня незалежності джерел в валюти пасивів балансу) до зони нормативної стійкості для ТОВ „Металоіндустрія Плюс” при впровадженні у 2009 році пропозицій дипломного дослідження

Рис.3.5 Динаміка прогнозного зростання фінансової стійкості по покриттю запасів із кризової зони до зони абсолютної стійкості для ТОВ „Металоіндустрія Плюс” при впровадженні у 2009 році пропозицій дипломного дослідження

Рис.3.6 Динаміка прогнозного зміни рівня рентабельності власного капіталу після додаткової емісії акцій для ТОВ „Металоіндустрія Плюс” при впровадженні у 2009 році пропозицій дипломного дослідження

РОЗДІЛ 4

ОХОРОНА ПРАЦІ

Питання підвищення продуктивності праці, зменшення кількості помилок у роботі багато в чому залежать від безпечних і нешкідливих умов праці. Тому важливим завданням студента дипломника є розроблення організаційно-технічних та санітарно-гігієнічних заходів, здійснення яких виключає можливість виробничого травматизму, професійних захворювань, отруєнь, вибухів і пожеж, негативних екологічних наслідків.

4.1 Характеристика приміщення

За об'єкт дослідження було взято приміщення бухгалтерії ТОВ «Металоіндустрія Плюс», у якому відбувалася робота над дипломним проектом. У вибраному приміщенні 5 робочих місця. Це приміщення розташоване у цегляній будівлі на 2 поверсі 2поверхового будинку. Загальна площа приміщення 20,88 м ( довжина 5,80м; ширина 3,60м), висота2,80м. Розрахуємо площу приміщення, що припадає на одного працюючого, оцінимо ці значення відповідно до СниП 2.09.0487 [54], за якими встановлено, що на кожного працюючого повинно припадати в управлінських приміщеннях не менше ніж 4 м² робочої площі. Визначаємо площу приміщення, яка припадає на 1 працюючого.

20,88 / 5 = 4,16 м².

Отже, дане приміщення придатне для працювання 5 осіб управлінського апарату. Висота приміщення повинна бути від підлоги до стелі не менше 2,50м [54]. Висота об'єкта дослідження складає 2,80м.

Для повної характеристики приміщення наведемо план приміщення (рис. 4.1). У приміщенні розташовано 5 комп’ютерів. Напруга джерела живлення комп’ютерів у приміщенні 220 В. У приміщенні є 1 склопластикове вікно,розміщені 4 письмових стола, 3 шафи для зберігання документів, 1 шафа для одягу, 2 сейфи.

Рис.4.1 Схема приміщення бухгалтерії ТОВ «Металоіндустрія Плюс»

За небезпекою ураження електричним струмом приміщення бухгалтерії належить до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом [19 ].

4.2 Аналіз стану охорони праці в приміщенні

В аналізі стану охорони праці необхідно зазначити місця, де можливий вплив на працюючих небезпечних або шкідливих виробничих факторів, їх джерела.

Головними потенційними небезпеками можуть бути (згідно ГОСТ 12.0.00374 [19]): небезпека ураження електричним струмом при короткому замиканні проводки; небезпека пожежі у приміщенні, бо в приміщенні знаходиться безліч паперу.

У даному приміщенні не виникали нещасні випадки за останній рік. Проведемо аналіз санітарно-гігієнічних умов у досліджуваному приміщенні.

Дослідимо достатність природного освітлення. Складемо розрахункову схему та зобразимо на ній (рис.4.2, 4.3):

• габаритні розміри приміщення (5,80м*3,60м*2,80м)

• розміри вікон (1,90м* 1,40м*1шт – металопластик на 2 половинки без фіранки, розташоване прямо під потолок (2 см від потолка));

• розміщення вікон за висотою приміщення (висота від підлоги до підвіконня 0,90м, Відносно рівня робочої поверхні + 0,10м)

• відстань від вікна до розрахункової точки – 4 м.

Рис.4.2 Розрахункова схема розташування вікна (кімната в розрізі)

Рис. 4.3 – Схема розрахунку природного освітлення (аксонометрія)

Нормативне значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для четвертого світлового поясу, в якому розташована Україна, визначається у відсотках за формулою [17]:

(4.1)

де нормоване значення КПО для 3го світлового поясу, яке визначається за СниП 11479 [55]. Для більшості адміністративно-управлінських приміщень, у яких виконуються роботи третього розряду (середньої точності) для бокового освітлення складає 1,5%; [18]

m коефіцієнт світлового клімату (для України m = 0,9);

с коефіцієнт сонячності. Для географічної широти м. Дніпропетровська розташоване в межах 0,751,0. Візьмемо с = 0,88.

= 1,5*0,9*0,88 = 1,19 (%)

, (4.2)

де S_вікон— площа всіх вікон у приміщенні, м² ;

S_вікон = 1,9 *1,4*1 = 2,66 (м²)

S_{підлоги} площа підлоги приміщення, м² ;

S_{підлоги} =20,88 м²

t₀ загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу. Для віконних прорізів адміністративно-управлінських будівель, які не обладнані сонцезахисними пристроями t₀ 0,5%;

світлова характеристика вікна, береться із таблиці [44];

К_{затемн_буд}=1, коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками, якщо будинків немає, то К_{затемн_буд}= 1.

К_запас коефіцієнт запасу, береться у межах К_запас=1,31,5, візьмемо К_запас = 1,4 [44].

r₁ коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення. Його значення залежить від розмірів приміщення (довжини і ширини), глибини приміщення (відстані від вікна до протилежної йому стінки ззовні), висоти від верху вікна до рівня робочої поверхні, відстані розрахункової точки від вікна, середньозваженого коефіцієнта відбиття світла від стелі, стін, підлоги, який дорівнює 0,5 (для світлих приміщень з світлими меблями) [44].

Знайдемо наступні розміри даного приміщення:

глибина приміщення складає 5,80 м

відстань від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна 0,1+1,9=2,0 м

відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної

робочої поверхні до верху вікна 5,80/2,0=2,9

відношення відстані розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення 4,00/5,80=0,69

відношення довжини приміщення до його глибини 5,80/3,60=1,61

З таблиці методичної вказівки [44] знаходимо r₁ =1,90

Знайдемо . Для цього необхідно мати наступні розміри приміщення:

відношення довжини приміщення до його глибини 5,80/3,60=1,61 м

відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна 5,80/2,0=2,9

Знайдемо . З таблиці методичної вказівки [44], використовуючи метод екстраполяції, бачимо наступне:

Повертаючись до формули будемо мати наступне

Порівнюючи значення нормативного коефіцієнта природного освітлення і фактичного можна зробити висновок, що фактичне значення КПО майже в 1,9 рази не відповідає нормативному значенню (е_ф<е_н), тобто у досліджуваному приміщенні катастрофічно недостатньо природне освітлення на робочих місцях, віддалених від вікна. Тому навіть у денну пору у приміщенні горять лампи штучного освітлення.

Дослідимо достатність штучного освітлення та порівняємо фактичне значення освітлення, яке створюється наявними у приміщенні джерелами з нормативним.

Нормативне значення освітлення для адміністративно-управлінських приміщень при загальному освітленні за СніП 11479 складає при використанні ламп розжарювання 200 люкс [55].

Е_н=200 люкс

Значення фактичного освітлення Еф у приміщенні можна знайти використовуючи метод коефіцієнта використання світового потоку за формулою (4.3) [44]:

, (4.3)

де F світловий потік лампи. Лампа потужністю 100 Вт створює світловий потік у 1450 лм (F = 1450 лм );

S площа приміщення, м²;

Z коефіцієнт нерівномірності освітлення, для ламп розжарювання складає 1,15;

N кількість світильників, шт (N = 2);

n кількість ламп у світильнику, шт (n = 3);

К коефіцієнт запасу, К = 1,52;

= 0,5, це коефіцієнт використання світлового потоку.

Для світильників, які традиційно використовуються в адміністративних будівлях, для традиційних розмірів приміщення і кольорового оформлення коефіцієнт використання може набувати значень у межах 0,4 0,6.

Порівнюючи нормативне значення освітлення з фактичним, можна зробити висновок про неефективність штучного освітлення (Еф < Ен) і про необхідність додаткових заходів щодо поліпшення штучного освітлення у досліджуваному приміщенні.

Дослідимо достатність вентиляції у приміщенні. Відповідно до СніП 2.09.0487 об'єм виробничого приміщення, що припадає на кожного працюючого, повинен складати не менше 40 м³ [54].

Розрахуємо об'єм приміщення, що припадає на кожного працюючого:

V(1 працівника) = (S_{підлоги}
* H) /N= (3,60*5,80*2,80): 5 = 11,70 м³.

Ц

90

80

е не відповідає СНіП 2.09.0487 [54]. Тому для нормальної роботи у приміщенні необхідно забезпечити постійний повітрообмін за допомогою вентиляції не менше ніж I¹ = 30 м³ /год на кожного працюючого.

Ln = I¹*n = 30*5 = 150 (м³/час) (4.4)

h = 2,0

h₁ = 2,0 – h_{2 >} h₁ = 0,053* h₂

1,053* h₂ = 2,0 > h₂ = 1,90 > h₁ = 0,10

Фактичний повітрообмін, враховуючи, що від ј до 1/2 робочого часу по черзі відкриті то половинку вікна, то вхідні двері в коридор, можна розрахувати за формулою [44]:

, (4.5)

де = 0,55 коефіцієнт витрати повітря;

F площа відкриваємого вікна або вихідного отвору двері в коридор, через який буде виходити повітря;

F= 1,4 *1,9*0,5=1,33 м2

Формула, за якою можна розрахувати швидкість виходу повітря через половинку вікна, або через відкриті двері (вентиляційний канал), м/с.

(4.6)

де g прискорення вільного падіння, g=9,8 м/с²;

Н₂ тепловий напір, під дією якого буде здійснюватися вихід повітря з кватирки або через вентиляційний канал;

) (4.7)

де h₂ висота від площини однакових тисків до центра відкриваємої половинки вікна. Відстань від площини однакових тисків до центрів верхнього і нижнього прорізів обернено пропорційна квадратам площ цих прорізів;

Теплий період:

= ,

об’ємна вага повітря ззовні приміщення, кгс/см³;

= ,

об’ємна вага повітря зсередини приміщення, кгс/см³;

h₂ = 0.665 = 0,665 * ( 1,17 – 1,16 ) = 0,00665

I_{факт_тепл}= 1,33*0,55*0,3352*3600 /2= 441,35 (м³/год)

Холодний період:

Характеристики

Список файлов ВКР