178793 (596320), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Відокремлення власних коштів інвесторів виділених на капітальні вкладення на окремих рахунках проводиться при змішаному фінансуванні, коли поряд із бюджетними асигнуваннями використовуються його власні кошти. Перерахування власних коштів підприємств і організацій на окремі рахунки в зазначених вище випадках, їх розміри і строки не повинні створювати фінансової напруги для них, а терміни мають бути приурочені до проведення розрахунків за виконані роботи і надані послуги.

В умовах значного зниження інвестиційних можливостей як бюджетів усіх рівнів, так і підприємств і організацій, викликаного кризою в економіці, на перший план висуваються проблеми фінансового забезпечення капітальних вкладень для структурної перебудови економіки, конверсії і модернізації виробництва, впровадження нових технологій. Часткове вирішення цієї проблеми може бути досягнуте за рахунок таких джерел, як розширення емісії акцій і облігацій, залучення іноземних інвестицій, використання частини коштів, отриманих від приватизації майна й амортизаційних відрахувань на повне відновлення основного капіталу державних підприємств, а також частини коштів від реалізації військової техніки і майна.

Кошти, що акумулюються на відповідних рахунках у банках, інвестори використовують на фінансування передбачених обсягів капітальних вкладень. Порядок фінансування залежить від того, чи включені вони до плану державних централізованих вкладень або здійснюються за рахунок власних коштів інвесторів, а також які конкретно мають місце витрати і яким способом здійснюється будівництво. Ці чинники обумовлюють джерела фінансування, розрахунки, з яких воно провадиться, порядок розрахунків і характер банківського контролю. У зв'язку з цим необхідно розглядати окремо фінансування державних централізованих капітальних вкладень при підрядному і господарському способах будівництва, а також за рахунок власних коштів підприємств і організацій.

Процес фінансування державних централізованих капітальних вкладень передбачає оформлення відкриття їх фінансування в установах банку, а також оплату будівельно-монтажних робіт, що виконуються, й устаткування, що купується.

1.3 Економічна сутність відтворення основних засобів, знос та амортизація капітальних інвестицій

Підвищення ефективності використання основних засобів підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від розв’язання цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.

Основні засоби – це матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання котрих становить понад один рік і які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам, для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій [8, 12].

Згідно з податковим законодавством щодо нарахування амортизації основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі основні фонди.

Виробничі основні фонди є частиною основних засобів, яка бере участь у процесі виробництва тривалих час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих фондів переноситься на вироблений продукт поступово частинами, у міру використання. Поновлюються основні виробничі фонди через капітальні інвестиції.

Невиробничі основні фонди – це житлові будинки та інші об'єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, які не використовуються в господарській діяльності, але перебувають на балансі підприємства.

На відміну від виробничих, невиробничі основні фонди не беруть участь в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на вироблений продукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.

За П(С)БО основні виробничі фонди поділяються на такі групи:

1. Основні засоби

1. Будинки, споруди та передавальні пристрої.

2. Машини та обладнання.

3. Транспортні засоби.

4. Інструменти, прилади, інвентар(меблі).

5. Інші основні засоби.

1. Інші необоротні матеріальні активи

1. Бібліотечні фонди.

2. Малоцінні необоротні матеріальні активи.

3. Тимчасові (нетитульні) споруди.

4. Інвентарна тара.

5. Інші необоротні матеріальні активи.

Співвідношення окремих груп основних засобів становить їхню структуру. Поліпшення структури основних засобів, передовсім підвищення питомої ваги активної частини, сприяє зростанню виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню грошових нагромаджень підприємства.

Відтворення основних засобів – це процес безперервного їх поновлення. Розрізняють просте та розширене відтворення.

За простого відтворення основних засобів здійснюється заміна окремих зношених частин основних засобів або заміна старого устаткування на аналогічне, тобто в процесі простого відтворення постійно відновлюється попередня виробнича потужність.

Розширене відтворення передбачає кількісне та якісне збільшення діючих основних засобів або придбання нових основних засобів, які забезпечують вищий рівень продуктивності устаткування.

Процес відтворення основних засобів має низку характерних ознак, зокрема:

1. основні засоби поступово переносять свою вартість на вироблену продукцію;

2. у процесі відтворення основних засобів одночасно відбувається рух їхньої споживчої вартості та вартості;

3. за допомогою амортизаційних відрахувань здійснюється нагромадження в грошовій формі частково перенесеної вартості основних засобів на готову продукцію;

4. основні засоби поновлюються в натуральній формі протягом тривалого часу;

Просте відтворення основних засобів здійснюється у двох формах: 1) заміна зношених або застарілих основних засобів; 2) капітальний ремонт діючих основних засобів.

Необхідність оновлення основних засобів за ринкових відносин визначається передовсім конкуренцією товаровиробників. Саме конкуренція спонукає підприємства здійснювати прискорене списання основних засобів з метою нагромадження фінансових ресурсів для наступного вкладання коштів у придбання більш прогресивного устаткування, впровадження нових технологій та іншого поліпшення основних засобів.

У процесі функціонування основний капітал піддається фізичному (матеріальному) і моральному (економічному) зносу.

Фізичний знос основних засобів – це втрата ними первісної споживчої вартості; внаслідок цього вони поступово знецінюються та потребують заміни новими засобами праці того ж роду. Так, будівлі і споруди піддаються поступовому старінню, машини й обладнання – зносу в результаті їхнього виробничого використання, корозії металу тощо.

Вивчення ступеня фізичного зносу необхідно для визначення реальної вартості, правильного планування заміни старих машин та обладнання новими. Коефіцієнт фізичного зносу (Кзн) можна визначити за формулою.

К зн =∑ ЗН/Вп ,

де ∑ ЗН – сума зносу основних фондів;

Вп – первісна вартість усіх або окремих видів, груп основного капіталу.

Фізичний знос частково відновлюється шляхом ремонту, реконструкції та модернізації основних засобів.

Моральний знос виявляється в тому, що випущені раніше основні засоби за своєю конструкцією, продуктивністю, економічністю значно поступаються новим зразкам. Тому періодично виникає необхідність заміни застарілих основних засобів новими, більш економічними.

Відновлення зношених основних засобів та їх відтворення виконується за рахунок амортизаційних відрахувань, що формуються при амортизації цих фондів.

Амортизація – поступове перенесення по частинах вартості основних фондів на вироблений за їх допомогою продукт. Вона здійснюється з метою накопичення фінансових ресурсів для фінансування наступного відновлення та відтворення основних фондів.

Амортизаційні відрахування – грошове відображення розміру амортизації, відповідного ступеня зносу основного капіталу. Вони включаються до собівартості продукції та компенсуються при її продажу у виручці, що надходить. Амортизаційні відрахування підприємства проводять щоквартально, відповідно до встановлених єдиних норм і балансової вартості основних фондів за окремими групами або інвентарними об'єктами [2, 7].

Норми амортизаційних відрахувань встановлюються у відсотках відношення річної суми амортизації до балансової вартості основних фондів. Вони відображають розмір щорічних амортизаційних відрахувань до амортизаційного фонду. За допомогою норм амортизації регулюється швидкість обороту основного капіталу. Річну норму амортизації (Нд) можна визначити ха такою формулою:

На = (Вб+Вкр-Вл)/Тс/Вб *100 ,

де Вб – балансова вартість основних виробничих засобів;

Вкр – вартість запланованого капітального ремонту основних засобів за весь термін їх експлуатації;

Вл – ліквідаційна вартість;

Тс- час експлуатації основних засобів.

Суму амортизаційних відрахувань за відповідний звітній період визначають шляхом множення встановленої норми амортизації на балансову вартість відповідної групи основних фондів на початок звітного періоду. Розрахувати її можна за такою формулою:

А = ( Вб*На) :100

де А – сума амортизаційних відрахувань, грн.;

Вб - – балансова вартість відповідної групи основних фондів на початок звітного періоду, грн.;

Нд - норма амортизаційних відрахувань відповідної групи основних фондів, %.

Нині в Україні діють такі норми амортизаційних відрахувань у залежності від групи основних фондів:

1група – 1-2 %;

2 група – 2-10%;

3 група - 3-6%;

4 група – 4-15%.

У відповідності до встановлених норм амортизаційні відрахування здійснюються на повне відновлення активної частини основних фондів протягом нормативного терміну експлуатації, по інших основних фондах – протягом всього фактичного терміну їх експлуатації.

Загальний розмір амортизаційних відрахувань за рік визначається шляхом підрахунку квартальних сум амортизації, вирахуваних за всіма групами основних фондів, без врахування повністю зношених фондів, що відносяться до машин, обладнання та транспортних засобів. Сума нарахованої амортизації відноситься на собівартість продукції, робіт чи послуг. У сезонних виробництвах річна сума амортизаційних відрахувань включається до витрат виробництва за період роботи підприємства в даному році.

Нарахування амортизації припиняється в період реконструкції, переозброєння основних фондів з повною їх зупинкою , при переведенні їх на консервацію.

Амортизація окремого об’єкта основних фондів групи 1 провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об’єкта 100 неоподаткованих мінімумів громадян. Залишкова вартість об'єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а його вартість прирівнюється до нуля.

Амортизація основних фондів груп 2,3 і 4 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

У сучасних умовах при високому рівні інфляції, як ніколи раніше виникає необхідність періодичної переоцінки основних фондів та визначення їх відновлювальної вартості, яка відповідає реальним економічним обставинам.

РОЗДІЛ 2

СТАН ЗДІЙСНЕННЯ КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ У ВІДТВОРЕННІ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ В ТОВ «ЗЕЛЕНЬКІВСЬКЕ»

1. Аналіз здійснення капітальних інвестицій у відтворенні основних засобів в ТОВ „Зеленьківське”

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю розташоване в селі Ромашки, смт. Рокитне Рокитнянського району Київської області. Підприємство займається вирощуванням сільськогосподарської продукції та тваринництва.

Загальна площа сільськогосподарських угідь – 2757,85 га, з них: рілля –2757,85 .

Постійне підвищення продуктивної сили землі – одне з головних завдань, оскільки від цього залежить зміцнення економіки країни. Земля виступає як основним засобом виробництва, так і засобом праці. А тому, крім аналізу використання основних фондів сільськогосподарського призначення, слід проаналізувати використання землі як основного засобу виробництва. Про забезпеченість господарства ресурсами свідчать показники таблиці 1.

Таблиця 1

Забезпеченість ресурсами та їх використання ТОВ „Зеленьківське”

Показники	2007р.	2008р.	2009р.	2009 р. до 2007 р, у %
Сільгоспугідь, га	8001,1	8344,91	8345,04	104,3
Ріллі, га	3060,36	4263,75	3467,62	113,31
Середньорічна кількість працівників	170	205	153	90
Середньорічна вартість осн. виробничих фондів с/г призначення, тис.грн	28454,5	31872,4	45846,45	161,12
Фондовіддача, грн.	0,528	1,272	0,739	139,96
Фондомісткість	1,896	0,786	1,354	71,41
Фондоозброєність	167,379	155,475	299,65	179,02
Всього енергетичних ресурсів, тис.к.с.	108	124,8	136	125,93
Енергозабезпеченість, тис.к.с.	3,529	2,927	3,922	111,14
Енергоозброєність, к.с.	395,2	408,62	539,37	136,48

Характеристики

Список файлов ВКР