Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 10)

Зниження темпів зростання галузі означає уповільнення розвитку виробничих потужностей. Кожна фірма повинна відслідковувати плани конкурентів по збільшенню виробничих потужностей і регулювати свої власні обсяги випуску продукції, щоб не допустити надвиробництва по галузі в цілому. В умовах повільного зростання галузі помилка у визначенні того, наскільки варто збільшити виробничі потужності протягом короткого відрізка часу, може негативно вплинути на прибутки компанії в майбутньому.

Зростаючі національні фірми починають пошук можливостей збуту на закордонних ринках. Лідерства домагаються ті фірми, які опановують найбільші частки на міжнародному ринку й мають сильні позиції серед конкурентів на більшості зі світових географічних ринків.

Фірми, що працюють неефективно, і фірми зі слабкими конкурентними стратегіями спроможні вижити в галузі, що швидко розвивається, в умовах зростання обсягів продаж. Але конкуренція, що підсилюється, виявляє слабкість позицій фірм у конкурентній боротьбі. У міру того, як розвивається стадія зрілості, і відбуваються зміни в умовах конкуренції в галузі, фірми можуть спрямувати стратегічні зусилля на зміцнення своїх позицій серед конкурентів.

Величезна розмаїтість моделей товарів, їхніх характеристик і можливостей позитивно впливає на конкурентоспроможність товарів на стадії, коли ще збільшуються запити споживачів. Але така розмаїтість може стати занадто дорогою, коли підсилюється цінова конкуренція й знижується максимальний рівень прибутку. Зняття з виробництва неконкурентноспроможної продукції скорочує витрати й дозволяє концентрувати зусилля на тих товарах, які дають максимальний рівень прибутку, по яких фірма має конкурентні переваги.

Іноді можна дешево придбати компанії-конкуренти, які потерпіли крах. Придбання за вигідними цінами фірм може сприяти зменшенню витрат, якщо воно також забезпечує можливості збільшення ефективності виробництва. Крім того, до компанії переходить клієнтура придбаного конкурента. Найбільше вигідними придбаннями є ті, які істотно підсилюють конкурентні позиції фірми-покупця.

Але багато фірм діють у галузі, де попит зростає повільніше, ніж у середньому по промисловості, а іноді навіть спостерігається його падіння. У даній ситуації найбільш очевидними є стратегія «збору врожаю», що забезпечує одержання максимального обсягу наявних коштів за короткий період часу, продаж фірми або припинення її діяльності. Однак, автор праці „Конкурентоспроможність підприємства: оцінка та стратегія забезпечення” [32] вважає, що падіння попиту недостатньо, щоб зробити галузь непривабливою. Продаж фірми може бути доцільний, а може бути й недоцільний; припинення діяльності — це надзвичайний захід.

Компанії, що конкурують у галузях, які перебувають у стадії повільного зростання або спаду, повинні спрямувати свої зусилля на формулювання цілей, що відповідають можливостям ринку. Показники, які характеризують рух готівки й рентабельність інвестицій, більш прийнятні, ніж абсолютні показники зростання, хоча збільшення обсягу продаж і частки ринку необхідно враховувати. Сильні компанії спроможні збільшити обсяг продаж за рахунок слабких конкурентів, а вихід останніх з ринку або їхнє злиття з іншими фірмами дозволять тим, що залишилися, захопити більшу частку ринку.

Фірми можуть досягти скорочення рівня витрат за рахунок:

• планування внутрішніх процесів;

• консолідації невикористаних виробничих потужностей;

• використання великої кількості збутових каналів для досягнення обсягу продаж необхідного для зниження рівня витрат;

• відмови від дрібних і дорогих збутових точок;

• виділення з ланцюжка цінностей прибуткових видів діяльності.

Проблема підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняної продукції в умовах подальшого розвитку економіки пов'язана, насамперед, з розробкою системи управління конкурентоспроможністю. Формування конкурентних відносин сприяє створенню розвиненого, цивілізованого ринку, що включає сферу виробництва й товарообміну. Завоювання й утримання конкурентних переваг — ключові фактори успіху підприємства в конкурентній боротьбі.

У сучасних умовах господарювання можна виділити основні напрямки підвищення антикризового менеджменту підприємства:

• усунення дискримінаційних положень у законодавстві;

• розширення транскордонного регулювання банкрутства;

• передбачення адміністративної відповідальності ліквідаторів за невірну оцінку ліквідаційної маси та непрозорий продаж майна боржника.

• розробка ефективної стратегії розвитку підприємства.

ВИСНОВКИ

Поняття «криза на підприємстві» охоплює всі ланки середовища існування підприємства. У внутрішньому середовищі найімовірнішими причинами появи кризових явищ є невідповідність прийнятих підходів до управління підприємством умовам його існування, застарілі технології та інші фактори. У зовнішньому середовищі до змін на підприємстві можуть призвести зміни у законодавстві, політиці держави відносно умов існування організації та факторам мікросередовища та макросередовища.

Криза на підприємстві може привести як до позитивних змін, так і до зменшення його прибутків чи до банкротства. Робота із новим постачальником, який пропонує вигідні умови співпраці, вихід на нові ринки із вигідними умовами конкуренції та наявністю покупців на товари фірми, які за умови відповідної пропозиції відповідних запитам покупців товарів та послуг зможуть допомогти організації наблизитися до її цілі. Водночас ті ж фактори мають можливість привести і до краху підприємства за невідповідної політики, яка проводиться по відношенню до них. Тому необхідно вчасно виявляти всі зміни у внутрішньому та зовнішньому середовищах існування організації, які можуть вплинути на її діяльність.

Задля вчасного виявлення можливої появи кризових явищ на підприємстві та якомога повнішого аналізу причин їх появи та масштабів загрози є необхідним впровадження та виконання в організації функцій антикризового менеджменту та функціонування відповідного до конкретних умов існування підприємства аналізу кризових явищ.

Фінансова ситуація на ВАТ "Білоцерківський молочний завод” за останні 5 років значно покращилася, але незадовільним фактором є скорочення росту оборотних активів у 2005-2006 роках. Враховуючи позитивну динаміку росту платоспроможності за останні 5 років, можна прогнозувати покращення фінансового становища товариства у наступних періодах, хоча не виключені й зміни ситуації у гіршу сторону, як у 2003-2004 роках.

Державне регулювання антикризового менеджменту в Україні має бути покращено за рахунок передбачення адміністративної відповідальності ліквідаторів, розширення транскордонного регулювання банкрутства та інших змін. Але, незважаючи на вищезгадані положення, законодавче регулювання антикризового менеджменту в Україні знаходиться на високому рівні.

Антикризова стратегія на підприємстві має бути направлена на розробку довгострокових, середньострокових та короткострокових планів із урахуванням результатів проведеного аналізу зовнішнього середовища та можливостей підприємства по реалізації встановлених планів. За досягненням обраної стратегії та тактики повинен проводитися контроль, результатом якого має бути звіт про відповідність фактичних результатів діяльності плановим та можливих дій по усуненню виявленої невідповідності.

Отже на основі результатів проведеного дослідження можна зробити висновок, що впровадження та функціонування ефективної системи антикризового управління на підприємстві є важливим кроком до досягнення цілей організації та виходу економіки України на якісно новий рівень.

Список використаних джерел

1. Конституція України / За матеріалами http://www.rada.gov.ua. Сайт Верховної Ради України.

2. Кримінальний Кодекс України: Закон України №2341-ІІІ від 05.04.2001 р. / За матеріалами http://www.rada.gov.uа Сайт Верховної Ради України.

3. Цивільний Кодекс України: Закон України №435-IV від 16.01.2003 р. / За матеріалами http://www.rada.gov.uа Сайт Верховної Ради України.

4. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” / За матеріалами http://www.rada.gov.uа Сайт Верховної Ради України.

5. Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” / За матеріалами http://www.rada.gov.ua. Сайт Верховної Ради України.

6. Закон України „Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII / За матеріалами http://www.rada.gov.ua. Сайт Верховної Ради України.

7. Закон України „Про цивільну оборону” від 3 лютого 1993 року N 2974-XII / За матеріалами http://www.rada.gov.uа Сайт Верховної Ради України.

8. Методичні рекомендації по виявленню ознак неплатоспроможності підприємств і ознак дій по приховування банкрутства, фіктивного банкрутства і доведення до банкрутства: Наказом Міністерства економіки України №10 від 17.01.01 р. / За матеріалами http://www.rada.gov.ua. Сайт Верховної Ради України.

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 „Баланс”: Наказ Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999 р. / За матеріалами http://www.rada.gov.uа Сайт Верховної Ради України.

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати”: Наказ Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999 р. / За матеріалами http://www.rada.gov.uа Сайт Верховної Ради України.

11. Положення про Державний департамент з питань банкрутства: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2006 року № 533. / За матеріалами http://www.rada.gov.uа Сайт Верховної Ради України.

12. Порядок проведення досудової санації державних підприємств: Постанова Кабінету Міністрів України від 17.03.2000 р. № 515. / За матеріалами http://www.rada.gov.uа Сайт Верховної Ради України.

13. Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 04.06.04 р. №04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” / За матеріалами http://www.rada.gov.uа Сайт Верховної Ради України.

14. Антикризисное управление — Учебник/ Под ред. Э.М Короткова, — М.: "ИНФРА-М", 2003, с. 432.

15. Антикризисное управление / Рук. авт. колл. проф. И. К. Ларионов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К^о », 2004. – 292 с.

16. Антикризисное управление предприятиями и банками: Учеб.-практ. пособие. – М.: Дело, 2001. – 840 с.

17. Антикризисное управление: Под ред. Э.С. Минаева, В.П.Панагушина; Моск. гос. авиац. ин-т (техн. ун-т). – М.: Изд-во ПРИОР, 1999. – 430 с.: ил.

18. Антикризисное управление: теория, практика, инфраструктура: Учебно-практическое пособие / Отв. Ред. Г.А. Александров. – М.: Издательство БЕК, 2002. – 544 с.

19. Антикризисное управление: Учебное пособие: В 2-х т. / Рук. авт. коллектива и отв. ред.: Г.К. Таль; Финансовая акад. при правительстве РФ, Науч.-практ. центр. комплекс. пробл. антикризис. упр. – М.: ИНФРА-М, 2004. Т. 1. – 987 с.; Т. 2. – 1126 с.

20. Антикризисный менеджмент / Под редакцией проф. Грязновой А.Г. – М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем». Издательство ЭКМОС, 1999. 368 с.

21. Банкрутство і санація підприємства: теорія і практика кризового управління / Т.С. Клебанова, О.М. Бондар, О.В. Мозенков та ін. / За ред. О.В. Мозенкова. – Харьков: ВГ „ІНЖЕК”, 2003. – 272 с.

22. Бірюков Олександр. Банкрутство як важливий елемент справедливої конкуренції // За матеріалами http://www.yur-gazeta.com/writer/167/.

23. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: ЦУЛ, 2003. – 504 с.

24. Волинец Л. Антикризисное управление предприятием // Современный бухгалтер. – 2005. – № 14. – С. 16-20.

25. Господарське право України: Навч. посібник. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 384 с.

26. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона. Підручник \ За ред. Полковника В.С. Франчука – 2-ге вид., доп. – Львів, Афіша, 2001. – 336 с.

27. Довбня С.Б. Система антикризисного управления предприятием // Механізм регулювання економіки. — 2005. — № 1. — С. 92-100.

28. Дороніна Н.В. Системний підхід до формування антикризової стратегії в державному управлінні. / За матеріалами http://www.kbuapa.kharkov.ua Сайт харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

29. Друкер П. Ф. Задачи менеджмента в ХХІ веке.: Пер. с англ.: Уч. пос. – М.: Издательский дом „Вильямс”, 2000. – 272 с.

30. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник. – Вид. 3-є, перероб. і доп. – Львів: УАД, 2006. – 336 с.

31. Зуб А.Т., Локтионов М.В. Системный стратегический менеджмент: теория и практика. – М.: Генезис, 2001. – 752 с.

32. Конкурентоспроможність підприємства: оцінка та стратегія забезпечення: Монографія. – Д.: Вид-во ДУЕП, 2006. – 276 с.

33. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства: Навч.посібник. – 2-е вид. – К.: Знання, 2001.

34. Котлер Ф. Маркетинг. Менеджмент. – СПб.: Питер, 1999. – 896 с.

35. Кошкин В.И. и др. Антикризисное управление: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 11. – М.: ИНФРА-М. 1999. – 560 с.

36. Литвинов Д.В. Анализ финансового состояния предприятия: Справочное пособие. / Д. В. Литвинов. – СПб: Эскорт, 2004. – 104 с.

37. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: Підручник для студентів вищих навч. закладів. - К.: КНТЕУ, 2005. - 823с.

38. Мазаракі А.А. Економіка торговельного підприємства. Підручник для вузів / А.А. Мазаракі, Н.М. Ушакова, Л.О. Лігоненко / Під ред. проф. Н.М. Ушакової. – К.: Хрещатик, 1999. – 800 с.

39. Макконнел К. Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2-х т. / Пер. с англ. 11-го изд. – М.: Республика, 1992. – Т. 1. – 399 с.; Т. 2. – 400 с.

40. Маслова Т.Д., Божук С.Г., Ковалик Л.Н. Маркетинг. – СПб.: Питер, 2006. – 400 с.: ил.

41. Менеджмент: Век ХХ – век ХХІ / Сб. ст./ Высш. шк. бизнеса моск. гос. ун-та им. М.В. Ломоносова; Под ред.: О.С. Виханский, А.И.Ионова – М.: Экономистъ, 2004. – 334 с.: ил.

42. Менеджмент: стратегии, с которыми побеждают. – К.: Максимум, 2006. – 315 с.

43. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1992. – 702 с.

44. Мочерний С.В. Методологія економічного дослідження. – Львів: Світ, 2001. – 416 с.

45. Основи менеджменту: Підручник. – К.: Академвидав, 2003. – 608 с.

46. Селезнева И. Н., Ионова А. Ф. Финансовый анализ. Управление финансами: Учеб. по-собие для вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. / И. Н. Селезнева, А. Ф. Ионова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 639 с.

47. Стратегия и тактика антикризисного управления. Под ред. А.П. Градова, Б.И. Кузина, С.-Петербург, 1996.

48. Стратегия предприятия и стратегический менеджмент : Учеб. пособие / Ю.В. Соболев, В.Л. Дикань, А.Г. Денейка, Л.А. Позднякова. – Х.: Олант, 2002. – 415 с.

49. Том Н. Управление изменениями / Проблемы теории и практики управления. – 1998. – № 1. – С. 68-74.

50. Управление - это наука и искусство: А. Файоль, Г. Эмерсон, Ф. Тейлор, Г. Форд. – М.: Республика, 1992, - 351 с.

51. Управление по пезультатам: Пер. с финск. /Общ. ред. и предисл. Леймана Я.А. – М.: Прогресс. – 1988. – 320 с.

52. Уткин Э.А. Антикризисное управление. – М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем». Изд-во ЭКМОС, 1997. – 400 с.

53. Финансовый анализ: управление финансами / Н.Н. Селезнева, А.Ф. Ионова. – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 639 с.: ил.

54. Шаповал М.І. Менеджмент якості. – К.: Т-во „Знання”, 2003. – 435 с.

55. Экономикс: Англо-русский словарь-справочник / Э. Дж. Доллан, Б.И. Домненко. – М.: Лазурь, 1994. – 544 с.

56. Юданов А.Ю. Конкуренция: теория и практика. – М.: Издательство ГНОМ и Д, 2001. – 304 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Таблиця А. 1. Горизонтальний аналіз балансу ВАТ „Білоцерківський молочний завод” за 2002 рік

Додаток Б

Характеристики

Список файлов ВКР