163628 (595510), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Крім головної функції знайти покупця для продавця або, навпаки, продавця для покупця брокер виконує певні додаткові функції. Зокрема, він здійснює:

• контроль за виконанням контракту і пред'явленням рекламацій;

• іноді бере на себе обов'язки делькредере;

• підбір партії товару визначеного асортименту;

• збір інформації про стан ринку.

Брокер одержує винагороду, що називається брокередж (brokerage англ.), куртаж (courtage франц.), провізіон (provision нім.). Розмір цієї винагороди за товарними операціями коливається від 0,25 до 23%.

Брокер не має права представляти інтереси іншої сторони або приймати від іншої сторони комісію, за винятком випадків, коли на це є згода клієнта. Іноді посередниками можуть бути два брокери один за дорученням продавця, другий за домовленістю покупця. Брокери спеціалізуються на продажі, купівлі одного виду товару, біржового або аукціонного.

http://enbv.narod.ru/text/Econom/uzed/str/04.html - 123Залежно від характеру здійснюваних операцій розрізняють такі види торговельно-посередницьких фірм: торговельні; комісійні; агентські; брокерські; фектори(factory).

Торговельні фірми найчастіше здійснюють операції за свій рахунок і від свого імені. Вони, як правило, підтримують тривалі відносини з постачальниками. Види торговельних фірм:

• торговельні доми (merchant hauses) закуповують товари у виробників або купують за кордоном і продають своїм оптовикам чи роздрібним торговцям;

• експортні фірми (export firms) закуповують товар на внутрішньому ринку і перепродують за кордоном, іноді виконуючи і комісійні доручення. Вони бувають спеціалізовані, тобто з торгівлі одним товаром, і універсальні широка номенклатура товарів;

• імпортні фірми (import merchants) закуповують за свій рахунок за кордоном товари і продають на внутрішньому ринку. Вони звичайно мають великі склади з товарами і спеціалізуються на закупівлі одного сорту товарів, здебільшого сировинних або продовольчих; здійснюють сортування, упаковування; мають великий досвід, що дає їм можливість конкурувати з іншими фірмами. Ці фірми купують товари або в експортерів, або на біржах і аукціонах.

Зараз досить поширені :

• імпортні фірми, що торгують машинами й устаткуванням. Вони беруть на себе технічне обслуговування і, як правило, мають широку мережу дилерів дрібних торговців;

• оптові фірми (wholesaler) є посередниками між промисловими підприємствами і роздрібними торговельними фірмами. Вони закуповують за свій рахунок товари за кордоном великими партіями і реалізують окремим споживачам дрібнішими партіями, отримуючи прибуток за рахунок різниці в ціні. Провести межу між оптовою й імпортною фірмою важко. Але оптова фірма закуповує товари не тільки в експортера, а й товари вітчизняного виробництва і просуває їх у власну роздрібну мережу;

• роздрібні фірми (retailer) самі здійснюють операції з імпорту й експорту, не користуючись послугами великих оптових фірм. Вони мають широку мережу своїх магазинів, філій;

• дистриб'ютори (distributor) це фірми в США, Англії й в інших країнах, що здійснюють переважно імпортні операції і є торговцями за договором. Вони займаються продажем лише певного кола товарів;

• стокісти (stockist) фірми, що перебувають у країні імпортера і виконують в основному консигнаційні операції. Комісійні фірми, їх основні види:

• комісійні експортні фірми представники продавця або покупця. Відповідають за: 1) своєчасність поставки товарів; 2) транспортування; 3) документальне оформлення угоди; 4) страхування; 5) технічне обслуговування (іноді). Можуть виконувати й обов'язки типу індента. Різновид таких фірм конфірмаційні доми (confirming hauses), що беруть на себе ризик щодо кредитів, які вони від імені виробника надають покупцю;

• комісійні імпортні фірми представники покупців своєї країни. Вони розміщують замовлення за кордоном від свого імені, але за рахунок вітчизняних комітентів. Крім того, можуть надавати й інші послуги досліджувати кон'юнктуру ринку (огляди), стежити за відвантаженням товару тощо.

Агентські фірми тривалий час підтримують тісний контакт із принципалом. Вони поділяються на експортних і закордонних агентів.

Брокерські фірми найбільшого розвитку набули в Англії. Це великі компанії, спеціалісти цих фірм мають високу кваліфікацію, підтримують постійні зв'язки з великими банками, що дає змогу їм іноді фінансувати угоди (у заставу під товар). Вони надають кваліфіковану інформацію, випускаючи низку бюлетенів.

ФЕКТОРИ (factors) торговельні посередники, що виконують широке коло посередницьких обов'язків від імені експортера: експортують продукцію; фінансують експортні операції, сплачують аванс виробнику, видають кредити покупцю, страхують. Звичайно вони беруть участь у торгівлі текстилем, шкурами, лісом. Таких фірм багато в США, Канаді, Англії.

Отже, у міжнародній торговельній практиці вироблено досить чіткий механізм організації експортно-імпортних операцій, що здійснюються або безпосередньо фірмами-виробниками, або торговельними посередниками. Це дає можливість раціонально використовувати відповідні методи, професійно вести зовнішньоторговельну діяльність.

Згідно Закону України “Про Митний тариф України” [11] товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

Типовий состав імпортуємих комплектуючих на складах ТОВ «Провансе» наведений нижче:

а) герметик для вікон та скло-основи фірма FENZI (Латвія);

б) Замазка для вікон (жгут) – фірми Butylver (Латвія);

в) Замазка для вікон (паста) – фірми Hot Ver (Латвія);

г) Замазка для вікон та скло пакетів (паста) – фірми FENZI(Латвія);

д) панель пластикова 2150х950х24 (біла) – фірми KBE (Німеччина);

е) панель пластикова 3000х1500х10 (біла) – фірми KBE (Німеччина);

ж) панель пластикова 3000х1500х20 (біла) – фірми KBE (Німеччина);

з) панель пластикова 3050х1550х24 (золота) – фірми KBE (Німеччина);

и) панель пластикова 3050х1550х24 (під дерево) – фірми KBE (Німеччина);

к) профіль алюмінієвий 16 мм – фірми REHAU (Німеччина);

л) уголок пластмасовий для вікон – фірми KBE (Німеччина);

м) з’єднувач пластмасовий – фірми KBE (Німеччина);

н) тіокол (паста) – фірми FENZI (Латвія);

Імпортуємі товари відносяться до наступних груп УКТ ЗЕД :

Розділ VI. Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості.

Ставки ввізного мита (товарна група 2930):

• пільгова 10% від митної вартості контракту;

• повна 20% від митної вартості контракту;

Розділ VII. Полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них; каучук, гума та вироби з них.

Ставки ввізного мита (товарна група 3925 20 00 00, 3925 30 00 00):

• пільгова 5% від митної вартості контракту;

• повна 10% від митної вартості контракту;

Розділ XIII. Вироби з каменю, гіпсу, цементу, азбесту, слюди або аналогічних матеріалів; керамічні вироби; скло та вироби із скла.

Ставки ввізного мита (товарна група 7003, 7005):

• пільгова 25% від митної вартості контракту;

• повна 50% від митної вартості контракту;

Розділ XV. Недорогоцінні метали та вироби з них.

Ставки ввізного мита (профіль алюмінієвий):

• пільгова 10 % від митної вартості контракту;

• повна 20 % від митної вартості контракту;

Згідно Закону України “Про податок на додану вартість” [6] вищевказані групи товарів не відносяться до підакцизних, але відносяться до груп товарів, які оподатковуються у розмірі 20% від митної вартості податком на додану вартість. При цьому допускається оформлення імпортного податкового векселя зі строком погашення 30 днів.

При імпорті продукції, країною походження якої є Латвія, працює “Угода про вільну торгівлю між Україною та Латвією” про звільнення товарів імпорту-експорту від митних тарифів (до вступу Латвії в Європейський Союз). Таким чином, частина імпорту ТОВ “Провансе” по продукції Латвії на митному кордоні звільнюється від сплати митного тарифу.

Оскільки ставки ввізного мита на вироби з скла дуже високі ( до 50%), то практично відсутній попит на повністю виготовлені склопластикові вікна та двері, а при виготовленні склопластикових вікон в Україні фірми-забудовники використовують скло вітчизняного виробництва, тому імпортне скло фірма ТОВ “Провансе” імпортує тільки по спецзаказу при 100% попередній оплаті покупцем.

В табл.2.1 наведені типові умови імпортних контрактів фірми ТОВ “Провансе” з фірмами "VITAGLASS D.O."(Verovska 64, 1000 Ljubljana, Slovenija) та "FENZI TRADE Inc."(г.Рига, Латвія), які виконуються за схемою управління :

• заключення довгострокового (на 2 роки) контракту на поставку імпортної продукції нерезидентом (Німеччина, Латвія), при цьому нерезидент може бути посередником (Словенія);

• поставка продукції частинами за заказами на умовах СІР-Київ (автомобільним транспортом);

• сплата імпортного ввізного мита, митних зборів та видача податкового

векселя на 30 днів при розмитненні продукції на митному складі у м. Києві;

реалізація партії продукції на протязі 30 – 60 днів за схемою комерційного кредиту на 10 – 60 днів (через дебіторську заборгованість);

• погашення податкового векселя через 30 днів за рахунок надходження коштів від дебіторів за реалізовану продукцію;

• оплата за рахунок надходження коштів від дебіторів за реалізовану продукцію кредиторської заборгованості нерезиденту по імпортному

контракту з відстрочкою сплати до 60 днів після строку отримання

товару;

Основні ризики та недоліки проаналізованих схем управління розрахунками в зовнішньоекономічних контрактах в ТОВ “Провансе”:

а) за рахунок надання нерезидентом комерційного кредиту відстрочкою сплати вартості поставленої продукції на 60 –75 днів після поставки в ціну товару закладаються проценти за надання комерційного кредиту на рівні вищому, ніж банківський кредит (за додатковий ризик);

б) при затримці реалізації отриманої партії за рахунок несвоєчасної сплати дебіторами вартості авансово відпущеної продукції виникають проблеми з оплатою імпортного податкового векселя (через 30 днів) та оплатою контракту нерезиденту (через 60 днів);

в) при несплаті нерезиденту вартості поставленої партії продукції через 90 днів законодавство України передбачає штрафні санкції за порушення режиму розрахунків при експортно-імпортних контрактах [8], [2];

Таблиця 2.1

Т ипові умови імпортних контрактів ТОВ “Провансе”

2.3 Ретроспективний аналіз фінансового стану ТОВ “Провансе” у 2003 –2006 роках

Аналіз фінансово-економічного стану підприємства і керування його фінансами проводиться на основі його фінансових звітів [44, с.5] :

Форма №1 “Баланс” – звіт про фінансовий стан, що відображає активи, зобов'язання і капітал підприємства на встановлену дату [21,с.3].

Форма №2 “Звіт про фінансові результати”, що містить дані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний і попередній періоди [22, с.3].

У Додатку А приведені баланси підприємства ТОВ „Провансе” за 2003 2006 роки та звіти про фінансові результати за 2003 2006 роки.

В Додатку А також представлені результати вертикального та горизонтального розрізу при аналізі динаміки статей балансів підприємства та звітів про фінансові результати. Розрахунки виконані з використанням ”електронних” таблиць EXCEL 2000 згідно статистичних алгоритмів робот [44,с.13], [47,с.24].

Аналіз результатів первинної статистичної обробки балансових звітів та звітів про фінансові результати діяльності ТОВ “Провансе” за 2003 – 2006 роки, наведених в Додатку А, табл.2.2 – 2.3 та на графіках рис.2.1 – 2.2 , показує :

валюта активів балансу у 2004 році зросла на + 34,6 % відносно рівня 2003 року, у 2005 році зросла на + 329,1 % відносно рівня 2004 року, а у 2006 році ще зросла на + 186,3 % відносно рівня 2005 року, тобто валюта балансу за три роки зросла з 602,4 тис.грн.. до 6 571,0 тис.грн..( базовий індекс росту з рівня 2003 року – 21,56);

необоротний капітал (основні фонди) підприємства займають незначну долю 0,8 –2,9 % в валюті баланса, тобто підприємство – чисто торгівельне, а основні фонди – це нестаціонарні склади та офісне обладнання.

Характеристики

Список файлов ВКР