163628 (595510), страница 12

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 12)

До другого класу відносяться розрахунки, які виконуються звичайним порядком за більш довгий час – місяць, квартал тощо. У цих випадках результати обробки інформації для економічного аналізу виробничо-господарської та іншої діяльності можна видавати користувачам як на екран ПЕОМ, так і на паперовий носій у вигляді машинограм (таблиць). При цьому, екран ПЕОМ застосовується лише тоді, коли такий аналіз вибірковим методом і для цього використовується невелика кількість показників. При суцільному економічному аналізі необхідні дані, як правило, виводяться на паперовий носій.

Слід виділити такі основні комплекси задач, що розв’язуються підсистемою по обробці даних за різні періоди часу або за станом на будь-яку дату для економічного аналізу:

виконання плану виробництва по випуску деталей, складальних з’єднань , готових виробів, запасних частин та інструменту, а також виконаних робіт і послуг за межі виробництва як дільницями і цехами, так і підприємством у цілому у кількісних і вартісних показниках;

виконання договірних поставок готових виробів, виконання робіт і послуг, а також розрахунків за цю продукцію;

наявність браку деталей, складальних з’єднань і готових виробів у різних аспектах;

динаміки незавершеного виробництва деталей, складальних з’єднань і готових виробів;

становища фактичних запасів готової продукції на складах, а також продукції, яка довгий час на складі знаходиться без руху;

використання основних засобів, у тому числі виробничого устаткування, а також даних про хід капітального ремонту і будівництва об’єктів;

забезпеченість основним виробничим устаткуванням процесів виготовлення готової продукції, яка передбачена планами виробництва;

виконання договірних поставок постачальниками матеріальних цінностей, а також розрахунки з ними за ці поставки;

використання матеріальних цінностей у виробництві, їх доля витрат у виготовленні готової продукції, а також динаміки витрат при заготовленні цих матеріалів;

становище фактичних запасів сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, тари, палива, запасних частин, спецодягу і спецвзуття, інструменту, пристроїв та інше;

динаміку руху, наявність складу працівників, та забезпеченість кадрами виробництва у різних аспектах;

використання робочого часу, порушення трудової дисципліни у різних аспектах;

використання фонду заробітної плати, виконання норм виробітку робітниками-відрядниками, а також доля заробітної плати у затратах при виготовленні готової продукції;

використання коштів, кредитів та позик банків, даних про хід розрахунків з постачальниками і покупцями тощо;

формування затрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції в різних аспектах;

формування різних фондів та прибутків і їх використання, а також показник результатів виробничо-господарської та іншої діяльності підприємства;

формування даних для інформування керівників і фахівців різних рівнів про результати проведеного економічного аналізу виробничо-господарської та іншої діяльності структурних підрозділів та підприємства в цілому за різні періоди часу.

Розрахунки для економічного аналізу виконуються не тільки за визначеним графіком часом, але і за запитом користувача за будь-який період часу як по підприємству в цілому, так і по його структурних підрозділах. При виконанні цих розрахунків використовуються як традиційні способи і прийоми економічного аналізу (абсолютні, відносні і середні величини; методи порівняння, групування ланцюгових підстановок; балансовий, індексний та інші методи), так і математичні методи економічного аналізу (графічні методи, кореляційний і регресій ний аналіз, лінійне і динамічне програмування, матричні методи, методи моделювання і імітації тощо).

Для розрахунків, які виконуються при економічному аналізі, використовуються, у першу чергу, дані оперативних масивів, що формуються при збиранні первинної (фактичної) інформації для господарського обліку. Використовується і умовнопостійна інформація – нормативна, планова, договірна, довідкова, а також та, що нагромаджена з початку року, фактична інформація, яка сформована у базу (бази) даних загального призначення. Крім того, використовується і похідна інформація, яка одержана при складанні установленої зведеної звітності на підприємстві.

АРМ “Аналіз показників фінансових результатів і фінансового стану підприємства” в загальній системі АСУТП підприємства виконує наступні основні розрахунки, які використовуються при аналізі фінансових результатів підприємства:

аналіз прибутку і основних джерел його формування, а також зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на його розмір;

аналіз рівня рентабельності підприємства;

аналіз забезпечення власними оборотними коштами і відповідності фактичних запасів нормуємих коштів установленим нормативам;

аналіз платоспроможності підприємства;

аналіз інших показників;

оцінка виробничо-господарської діяльності підприємства і аналіз утворення і використання різних фондів економічного стимулювання та резервів.

Для аналізу показників фінансових результатів і фінансового стану підприємства використовуються аналітичні і синтетичні (узагальнені) показники, які знаходяться у відповідних масивах бази даних загального призначення, а також у ряді похідних масивів з фактичними показниками, що були одержані при рішенні розглянутих вище задач.

Оцінка фінансових результатів виробничо-господарської діяльності підприємства в системі комплексного економічного аналізу займає важливе значення. Їй передує аналіз показників використання авансових виробничих фондів (оборотність оборотних нормуємих і ненормуємих коштів у різних аспектах), а також яким чином виконаний фінансовий план, рівень рентабельності виробництва та інше.

Комплексна оцінка показників ефективності виробництва виконується по тих показниках, які є головними (або затверджуються) для підприємства. Крім того, використовуються узагальнені показники, що характеризують ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства (рентабельність, затрати на одну гривню товарної продукції, темпи росту обсягів виробництва продукції тощо), а також фондоутворювальні показники, тобто показники, які прийняті за базу при обчисленні розмірів відрахувань від прибутків до фондів економічного стимулювання та інші.

ВИСНОВКИ

Формування фінансової стратегії в сучасних малих підприємствах України, які займаються торгово-посередницькою діяльністю по імпорту в Україну продукції та її перепродажем оптовим внутрішнім покупцям в Україні, є практично недосяжною метою як за нестачею кадрів, так і за нестачею теоретичних розробок.

Як показав проведений в дипломній роботі аналіз діяльності торгово-посередницької фірми ТОВ “Провансе”, менеджери української фірми вважали найбільш вигідною формою розрахункової операції при імпорті сплату банківським переказом через 60 – 75 днів після отримання товару, тобто сплату частиною коштів, отриманих після реалізації імпортованих товарів. Помилкою в цьому є те, що фірма – експортер при названій формі оплати контракту підвищує ціни за рахунок надання комерційного кредиту та додаткового ризику несвоєчасного отримання оплати на 20 – 30% від “спот” ціни ринку (негайної оплати при отриманні товару).

Додатково, при реалізації імпортного товару на вітчизняному ринку, за рахунок низької платоспроможності фірм, фірма-імпортер іде на внутрішній комерційний кредит – авансовий відпуск імпортних товарів покупцям на умовах відстрочки сплати (через механізм дебіторської заборгованості) та стає заложницею двох боргів – свого боргу експортеру–нерезиденту та боргів з боку покупців-резидентів.

В дипломній роботі розглянута діяльність такої торгово-посередницької фірми ТОВ “Провансе” та запропонована фінансова стратегія управлінських рішень по виходу з ситуації “двох боргів” за допомогою впровадження вексельного обігу і рефінансування оборотного капіталу на період відстрочки платежу врахуванням векселів в комерційних банках (вексельне кредитування).

Аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ “Провансе” за 2003 – 2006 роки виявив наступні проблеми в його розвитку та основні напрямки для управління оптимізацією діяльності підприємства:

• підприємство стрімко розвивається, нарощує обсяги операцій та доходів у темпах, які перевищують темпи зростання валюти балансу, при цьому статті балансу розвиваються в напрямку створення фінансово-нестійкої структури, необхідно прийняття заходів по реорганізації форм розрахунків та створення стійких джерел фінансування оборотних активів балансу;

• в структурі джерел фінансування активів балансу у 2003 – 2005 роках присутні тільки 2 составні частини – власний капітал (14,9 %) та кредиторська заборгованість (81,0%), що веде до порушення нормативного коефіцієнта фінансової незалежності(автономії), який дорівнює 0,149 при нормативі не менше 0,5. У 2006 році підприємство за рахунок нової стратегії вексельних розрахунків отримало порівняльно великий прибуток, що дозволило підняти рівень власного капіталу до 41,6% від валюти пасивів балансу, але необхідний рівень фінансової незалежності – не досягнений, що створює певний ризик втрати самостійності, особливо з розпочатком емісії власних векселів в оплату за поставлені за кордону комплектуючі;

• вказана структура кредиторсько-вексельної заборгованості характерна тільки для підприємств, спеціалізованих на імпорті сировини чи продукції та її оптової реалізації на внутрішньому ринку України, при цьому в зовнішньоекономічних договорах с постійними іноземними партнерами встановлюється строк оплати 60 – 80 днів з моменту перетину імпортованою продукцією митного кордону України з внесенням в підвищену ціну імпортованої продукції процентів за комерційний кредит та ризик експортера;

• власного капіталу, як єдиного джерела покриття запасів в активах, катастрофічно недостає, а інші форми довгострокових джерел фінансування підприємство не використовує;

оскільки поточна дебіторська заборгованість за відпущену продукцію не покриває зобов”язання підприємства по кредиторській заборгованості, то для регулювання стійкістю підприємства повинен бути чіткий графік реалізації запасів продукції для покриття кредиторської заборгованості;

Типові умови імпортних контрактів, застосовуємі менеджером (директором) фірми ТОВ “Провансе”, виконуються за наступною схемою управління:

• заключення довгострокового ( на 2 роки) контракту на поставку імпортної продукції нерезидентом (Німеччина, Латвія), при цьому нерезидент може бути посередником (Словенія);

• поставка продукції частинами за заказами на умовах СІРКиїв (автомобільним транспортом);

• сплата імпортного ввізного мита, митних зборів та видача податкового векселя на 30 днів при розмитненні продукції на митному складі у м.Києві;

реалізація партії продукції на протязі 30 – 60 днів за схемою комерційного кредиту на 10 – 60 днів (через дебіторську заборгованість);

• погашення податкового векселя через 30 днів за рахунок надходження коштів від дебіторів за реалізовану продукцію;

• оплата за рахунок надходження коштів від дебіторів за реалізовану продукцію кредиторської заборгованості нерезиденту по імпортному контракту з відстрочкою сплати до 60 днів після строку отримання товару;

Основні ризики та недоліки проаналізованих схем управління розрахунками в зовнішньоекономічних контрактах в ТОВ “Провансе”:

а) за рахунок надання нерезидентом комерційного кредиту відстрочкою сплати вартості поставленої продукції на 60 –75 днів після поставки в ціну товару закладаються проценти за надання комерційного кредиту на рівні вищому, ніж банківський кредит (за додатковий ризик);

б) при затримці реалізації отриманої партії за рахунок несвоєчасної сплати дебіторами вартості авансово-відпущеної продукції виникають проблеми з оплатою імпортного податкового векселя (через 30 днів) та оплатою контракту нерезиденту (через 60 днів);

в) при несплаті нерезиденту вартості поставленої партії продукції через 90 днів законодавство України передбачає штрафні санкції за порушення режиму розрахунків при експортно-імпортних контрактах;

Для оптимізації показників схем розрахунків по зовнішньоекономічним торгово-посередницьким операціям ТОВ “Провансе” в дипломній роботі обгрунтована нова фінансова стратегія та проведена побудова алгоритму управлінського рішення по впровадженню векселів на обох етапах торгово-посередницької операції :

оплата контракту авальованим векселем (погашення через 70 днів) негайно по факту поставки імпортної продукції із відповідним зниженням ціни на імпортну продукцію;

отримання від покупців –дебіторів на вітчизняному ринку авальованих векселів за відпущену продукцію з строком погашення 30 – 60 днів після відвантаження товару;

врахування отриманих векселів в комерційному банку (вексельний кредит) до строку погашення векселів та отримання оборотних коштів для продовження оборотних циклів підприємства (нові імпортні поставки).

Аналіз даних розрахунків при запровадженні запропонованого алгоритму вексельних розрахунків з кредиторами-експортерами показав, що:

• коефіцієнт зниження матеріальних витрат в залежності від варіацій параметрів розрахунків знаходиться в діапазоні 0,940,968, тобто загальний виграш на ціні становить 3,2 – 6 %;

• за рахунок великого обсягу реалізації таке зниження обсягів матеріальних витрат у торгово-посередницькі фірмі приводить до переходу фірми у 2005 році з зони збитковості 19,7 тис.грн. до зони значної прибутковості + (365,0 – 663,0) тис.грн. (в залежності від реалізації параметрів розрахункової зони варіації);

• це практично подвоює суму власного капіталу ТОВ „Провансе” , що відповідно змінює фінансові показники його стійкості та платоспроможності в позитивний бік.

Як показав аналіз модифікованих балансів при введенні прогнозних результатів впливу вексельних операцій на статті балансу та звіту про фінансові результати ТОВ „Провансе” (прогноз 2007 року):

• застосування вексельних розрахунків в дебіторській заборгованості та кредитування банком отриманих векселів приводить до виходу підприємства з зони кризового стану по покриттю запасів;

• кредитування банком вексельної заборгованості дебіторів підвищує обсяги готівки та різко змінює стан ліквідності підприємства в позитивний бік;

• рентабельність власного капіталу при здійсненні зовнішньоекономічних операцій піднімається з негативної відмітки до високого позитивного рівня + 65 – 70%.

Практичне значення отриманих результатів дипломної роботи – в наданні керівництву малого підприємства ТОВ “Провансе” аудитних висновків про поточний економічний стан та економічно обґрунтованих пропозицій по фінансовій стратегії модифікації схеми розрахунків та управління обіговими коштами, що є шляхом розвитку діяльності малого підприємства в зовнішньоекономічному сегменті ринку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ

Характеристики

Список файлов ВКР