162103 (595327), страница 20
Текст из файла (страница 20)
1.З січня по грудень 2008 року Україна отримує природний газ середньоазійського походження в обсязі не менше 49,8 млрд м3 за ціною $ 179,5 за 1000 м3. Продавцем газу виступає трейдер компанія RosUkrEnergo AG (RUE) або ВАТ «Газпром». Покупцем газу на українському кордоні виступатиме безпосередньо НАК «Нафтогаз України», яка розмитнюватиме та реалізовуватиме середньоазійський газ на території України без права реекспорту.
2.З квітня 2008 року НАК «Нафтогаз України» зобов’язується укласти зі створеною на території України дочірньою або афілійованою компанією ВАТ «Газпром» довгостроковий контракт купівлі-продажу газу середньоазійського походження у 2008 р. та наступних роках в щорічному обсязі не менше 7,5 млрд м3 для реалізації промисловим споживачам України з максимальною маржею $ 0,01 за 1000 м3.
3.Поставки середньоазійського газу в січні-лютому в обсязі 5,2 млрд м3 мають бути повністю оформлені і сплачені відповідно до контрактів, раніше укладених з RUE і ЗАТ «УкргазЕнерго». Додатково до обсягів середньо-азійського газу НАК «Нафтогаз України» має оформити з RUE контракт купівлі-продажу російського газу, що був поставлений в Україну в січня-лютому 2008 р. за базовою ціною $ 315 за 1000 м3, розрахунки за яким можуть бути здійсненні і шляхом повернення відповідних об’ємів газу (1,4 млрд м3).
З Угоди від 12 березня 2008 року також виходить, що ставка транзиту російського природного газу по українській території до країн Європи залишатиметься незмінною – $ 1,7 за 1000 м3 на 100 км.
Таким чином, виходячи з Угоди:
‑Україна повністю забезпечила власний баланс газу на поточний рік, зберігши ціну у $ 179,5 за 1000 м3;
‑з українського ринку зникає комерційний посередник ЗАТ «Укргаз Енерго»;
‑НАК «Нафтогаз України» повертає собі приблизно 2/3 ринку промислового споживача. Решта промислових підприємств напряму закуповуватимуть газ у дочірньої або афілійованої компанії ВАТ «Газпром».
Оцінюючи загалом підписану угоду позитивно, слід висловити низку пов'язаних з цим невирішених проблем:
‑посилилася позиція ВАТ «Газпрому» на внутрішньому ринку України завдяки отриманню прямого доступу до нього, причому, згідно Угоди, ВАТ «Газпром» сам вибирає собі промислових споживачів, що створює умови для проведення газовим монополістом власної «промислової політики» в економіці України;
‑в Угоді передбачається укладення довгострокового договору між НАК «Нафтогазом України» та афілійованою структурою ВАТ «Газпрому», в той час як Угода діє тільки у 2008 році;
‑передбачений продаж структурою ВАТ «Газпрому» «не менше 7,5 млрд м3» не виключає можливість суттєвого збільшення цього обсягу та витіснення НАК «Нафтогазу України» ще з частини ринків;
‑Угода не вступить в силу, доки ВАТ «Газпром» не одержить всіх дозволів відносно його діяльності на внутрішньому ринку України, що надає ВАТ «Газпрому» можливості додаткового «торгу» за отримання певних привілеїв в обмін на введення вигідних для України умов газопостачання в дію;
‑Угодою позначена нова ціна – $ 315 за 1000 м3 російського газу, яка може бути базовою в подальших переговорах, проте не призначені ні новий тариф для транзиту газу до Європи через територію України, ні тариф його зберігання в сховищах України, не визначено й умов для подальшого (на 2009 рік і далі) довгострокового співробітництва на основі поступового переходу України на європейські ціни і тарифи.
Ще однією тенденцією роботи НАК «Нафтогаз України», яка потенційно несе в собі загрозу енергетичній безпеці держави, є неконтрольована та необґрунтована кредитна політика компанії. НАК «Нафтогаз України» активно бере позики за кордоном. Компанія отримала 500 млн євро (приблизно 640 млн дол. США) від випуску Єврооблігацій (Eurobond) у Люксембурзі у 2004р. Вона також організувала кредитну лінію обсягом до 2 млрд євро (приблизно 2,6 млрд дол. США) з Deutsche Bank (хоча ця лінія була заморожена). Кредити використовуються, принаймні частково, для операційних цілей, таких як виплата прострочених податків та боргів. У червні 2006 р., згідно з повідомленнями преси, НАК «Нафтогаз України» шукав кредити на кілька сотень мільйонів доларів США для оплати свого зростаючого боргу за імпорт газу («Інтерфакс Україна», 2006). Дехто побоюється, що НАК «Нафтогаз України», занадто збільшивши цей борг, буде не в змозі виплатити ці кредити і технічно стане банкротом. Це викликає занепокоєння тому, що Україна може бути вимушена продати свої нафтові та газові активи, зокрема газопроводи, для погашення цього боргу, або стане перед необхідністю брати кредити під поруку для виплати боргу. Тим більше що російський «Газпром», діючи в руслі енергетичної стратегії Росії до 2020 року, давно прагне заволодіти газовими активами України і максимально проникнути на її внутрішній газовий ринок.
Проведений в розділах 1, 2 дипломного дослідження аналіз показав, що ринок природного газу в Україні на сьогодні розбитий на 2 сегмента по ресурсному признаку (вітчизняний та імпортний газ) та на 5 специфічних сегментів по признакам споживачів:
- ринок продажу вітчизняного газу населенню за низькими регульованими цінами, який на 100% забезпечуються газом, добутим на території України національними газодобувними компаніями;
- ринок продажу імпортного газу підприємствам теплокомуненерго - суб'єктам господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих, які забезпечують теплом та гарячею водою населення за низькими регульованими цінами з дотаціями газопостачальникам компенсаційних сум з державного бюджету України;
- ринок продажу імпортного газу установам та організаціям, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів;
- ринок продажу імпортного газу промисловим підприємствам в якості палива та хімічної сировини;
- ринок транзитних послуг іноземним компаніям по транспортуванню та тимчасовому зберіганню в підземних сховищах російського та середньоазіатського газу, поставляємого магістральними газопроводами з кордонів «Росія-Україна» на кордон «Україна - країни Східної та Західної Європи».
За результатами дипломного дослідження вказані 5 сегментів газового ринку споживачів в Україні мають станом на 2008 рік наступні характеристики:
1. Ринок продажу вітчизняного газу населенню за низькими регульованими цінами, який на 100% забезпечуються газом, добутим на території України національними газодобувними компаніями.
За результатами дослідження отримані наступні характеристики цього сегменту ринку:
- ресурс сегменту наповнюється виключно трьома газодобувними компаніями України - Дочірня Компанія «Укргазовидобування» НАК «Нафтогаз України», ВАТ «Укрнафта» в якій НАК «Нафтогаз України» має контрольний пакет акцій більше 51%, Державне Акціонерне Товариство «Чорноморнафтогаз» підпорядковане НАК «Нафтогаз України»;
- обсяг прогнозного ресурсу сегменту на 2008 рік - 19 млрд.м3 на рік;
- прогнозний обсяг споживання сегменту за газовим балансом України на 2008 рік – 17,8 млрд.м3 на рік;
- прогнозне забезпечення сегменту газом власної добичі за балансом 2008 року – 16,8 млрд.м3 на рік;
- прогнозне забезпечення сегменту газом з підземних сховищ за балансом 2008 року – 1,0 млрд.м3 на рік;
- весь добутий газ, за виключенням внутрішніх потреб, газодобувні компанії продають Дочірній Компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» за регульовано встановленими НКРЕ тарифами;
- Дочірня Компанія «Газ України» НАК «Нафтогаз України» заключає договір за регульованою НКРЕ ціною з Дочірнєю Компанією «Укртрансгаз» на транспортировку добутого національними компаніями газу трубопроводами високого тиску до вхідних регулюючих пристроїв обласних та міських газорозподільних мереж середнього та низького тиску 42 обласних ВАТ по розподілу та постачанню газу до споживачів – населення;
- 42 обласних ВАТ по територіальному розподілу та постачанню газу до споживачів за регульованими НКРЕ тарифами на розподіл та постачання постачають газ через систему трубопроводів та вузлів регулювання, які належать державі та передані їм в експлуатацію за договорами, в помешкання споживачів –населенню;
- для цього сегменту ринку встановлені регульовані НКРЕ ціни:
а) кінцева ціна, яку платить споживач – населення, з врахуванням всіх рентних платежів та спеціальних зборів і надбавок в ціни за добичу, транспортування, розподіл та постачання + 20% ПДВ;
б) ціна, за якою газовидобувні підприємства продають добутий газ ДК «Газ України». Ця ціна включає собівартість добичі, збір за геологорозвідувальні роботи, рентну плату за добичу газу, збір за надрокористування при добичі газу, прибуток газодобуваючого підприємства.
При встановленій регульовано ціні продажу, прибуток підприємств залежить від реальної собівартості та зборів і сплат в бюджет. В результаті ціна на газ для газодобувних підприємств встановлюється в 3,5 - 4,5 нижче ціни імпортує мого Україною газа з Туркменістану та Росії;
в) ціна, за якою ДК «Укртрансгаз» транспортує газ магістральними трубопроводами висого тиску ( 1 надбавка на ціну), та ціна збереження газу в підземних сховищах (2 надбавка на ціну);
г) диференціовані ціни для послуг 42 ВАТ по розподілу та газопостачанню ( 3 та 4 надбавка за ціну);
Фінансовий ланцюг розрахунків в сегменті реалізації газу населенню описується схемою:
а) населення сплачує кошти за спожитий газ в 42 обласних ВАТ по розподілу та газопостачанню (регульований НКРЕ тариф з врахуванням ПДВ 20% в кінцевій ціні);
б) 42 ВАТ по розподілу та газопостачанню сплачують:
1) Різницю = (отриманий ПДВ в ціні реалізації населенню – сплачений ПДВ ДК «Газ України» та ДК «Укртрансгаз») в державний бюджет;
2) Збір – цільову надбавку в ціні реалізації споживачам – в державний бюджет;
3) За договорами з ДК «Газ України» та ДК «Укртрансгаз» суми за поставлений газ в обласні газові мережі (регульований НКРЕ тариф);
4) Залишок коштів – витрати собівартості діяльності становлять прибуток ВАТ по розподілу та постачання газу, з якого вони сплачують податок на прибуток в державний бюджет.
в) ДК «Газ України» з отриманих від ВАТ по розподілу та газопостачанню коштів за обсяги поставленого газу сплачує: 1) Різницю = (отриманий ПДВ в ціні реалізації газу ВАТ по розподілу та газопостачанню – сплачений ПДВ підприємствам газодобичі за поставлений газ) в державний бюджет; 2) За договорами з газодобувними підприємствами суми за поставлений газ в транспортні мережі ДК «Укртрансгаз» для доставки в обласні газові мережі (регульований НКРЕ тариф);
3) Залишок коштів – витрати собівартості діяльності становлять прибуток ДК «Газ України», з якого віна сплачує податок на прибуток в державний бюджет.
г) ДК «Укртрансгаз» з отриманих від ВАТ по розподілу та газопостачанню коштів за обсяги протранспортованого в їх мережі газу сплачує:
1) Сплачений ПДВ в тарифі за транспортировку в державний бюджет;
2) Залишок коштів – витрати собівартості діяльності становлять прибуток ДК «Укртрансгаз», з якого віна сплачує податок на прибуток в державний бюджет.
д) Підприємства з газовидобування з отриманих від ДК «Газ України» коштів за обсяги поставленого газу сплачують:
1) Сплачений ПДВ в тарифі реалізації в державний бюджет;
2) Ренту плату за добутий газ в державний бюджет;
3) Збір за геологорозвідувальні роботи в державний бюджет;
4) Збір за використання надр при добуванні газу в державний бюджет;
3) Залишок коштів – витрати собівартості діяльності становлять прибуток підприємств з газовидобування, з якого вони сплачують податок на прибуток в державний бюджет.
2. Ринок продажу імпортного газу підприємствам теплокомуненерго - суб'єктам господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих, які забезпечують теплом та гарячею водою населення за низькими регульованими цінами з дотаціями газопостачальникам компенсаційних сум з державного бюджету України.
За результатами дослідження отримані наступні характеристики цього сегменту ринку:
- ресурс сегменту наповнюється з ресурсів імпортованого природного газу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
- обсяг прогнозного ресурсу сегменту на 2008 рік (виробничо-технологічні потреби 8,0 млрд.м3 ) - 47 млрд.м3 на рік;
- прогнозний обсяг споживання сегменту за газовим балансом України на 2008 рік – 12,6 млрд.м3 на рік;
- імпортований компанією НАК «Нафтогаз Українги» газ, передається для реалізації Дочірній Компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» за регульовано встановленими НКРЕ тарифами, при цьому перевищення фактичної ціни придбаного імпортного газу над встановленими НКРЕ тарифами компенсується НАК «Нафтогаз України» за рахунок коштів державного бюджету України;
- Дочірня Компанія «Газ України» НАК «Нафтогаз України» заключає договір за регульованою НКРЕ ціною з Дочірнєю Компанією «Укртрансгаз» на транспортировку імпортованого трубопроводами високого тиску до вхідних регулюючих пристроїв обласних та міських газорозподільних мереж середнього та низького тиску 42 обласних ВАТ по розподілу та постачанню газу до споживачів – підприємств теплокомуненерго;
- 42 обласних ВАТ по територіальному розподілу та постачанню газу до споживачів за регульованими НКРЕ тарифами на розподіл та постачання постачають газ через систему трубопроводів та вузлів регулювання, які належать державі та передані їм в експлуатацію за договорами, на територію споживачів – підприємств теплокомуненерго;
- для цього сегменту ринку встановлені регульовані НКРЕ ціни:
а) кінцева ціна, яку платить споживач – підприємство теплокомуненерго, з врахуванням всіх рентних платежів та спеціальних зборів і надбавок в ціни за добичу, транспортування, розподіл та постачання + 20% ПДВ;















