Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

10. Наказ ДПА України від 25.01.10 № 34 „Про організацію комплексного відпрацювання сум податкового кредиту з податку на додану вартість„;

10. Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджені наказом ДПА України від 18.08.05 № 350 зі змінами і доповненнями (далі – Методичні рекомендації № 350) [23];

11. Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджені наказом ДПА України від 18.04.08 № 266 із змінами (далі – Методичні рекомендації № 266) [24];

12. Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджені наказом ДПА України від 27.05.08 № 355 із змінами (далі – Методичні рекомендації № 355) [23];

13. Методичні рекомендації щодо складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання, затверджені наказом ДПА України від 28.03.08 № 201 із змінами і доповненнями (далі – Методичні рекомендації № 201);

14. Методичні рекомендації щодо відпрацювання підрозділами податкової міліції заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість, затверджені наказом ДПА України від 18.04.06 №212-ДСК (далі – Методичні рекомендації № 212-ДСК);

15. Hормативно-правові акти, які регулюють здійснення господарських операцій, що впливають на розмір податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно з наведеними нормативними документами можна виділити наступні сегменти процесу оподаткування ПДВ [24]:

1. Подання платниками ПДВ декларацій та уточнюючих декларацій;

2. «Електронний контроль» технологічної правильності заповнення декларацій ПДВ на етапі введення їх в комплекс «Бест-Звіт» районного рівня (технологічний контроль відповідності граф декларації між собою);

3. Камеральний контроль декларацій ПДВ по сутності внесених даних (сумісна звірка паперових та «електронних декларацій» ), розподіл декларацій на податкові зобов’язання та заявлене відшкодування по податковому кредиту;

4. Проведенні камеральних перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

5. Проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів;

6. Проведенні виїзних та зустрічних перевірок платників податків ПДВ по достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

7. Відпрацювання підрозділами податкової міліції заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість при виявленні сумнівних операцій;

8. Формування реєстру відшкодування сум податку на додану вартість в залік майбутніх платежів ПДВ та перерахування коштів на розрахунковий рахунок платника податків;

9. Формування реєстру податкового боргу з продекларованих та донарахованих сум ПДВ за результатами перевірок достовірності.

Згідно «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість»[20] строки нарахування податку ПДВ та звітування деклараціями в податкову інспекцію визначені наступним чином:

- Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

- Платник податку, обсяг оподатковуємих операцій якого за минулі дванадцять місячних звітних (податкових) періодів не перевищував 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), може вибрати квартальний звітний (податковий) період.

- Якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю, декларація подається до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

- Якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу, декларація подається до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Визначенні основні особливості подання декларацій зареєстрованими платниками ПДВ:

- Декларація подається платником незалежно від того, виникло у звітному (податковому) періоді в нього податкове зобов'язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податку;

- Якщо платник податку має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми такого відшкодування на його поточний рахунок у банку, до податкової інспекції (адміністрації) таким платником податку подається також і копія податкової декларації за відповідний період, на якій службовою особою цього податкового органу у момент прийняття декларації у відповідному службовому полі, розміщеному на першій сторінці декларації, здійснюється відмітка про прийняття цієї декларації (штамп податкового органу, дата, вхідний номер). При цьому вказана копія декларації з відміткою податкового органу про її прийняття повертається платнику податку для подання ним до органу Державного казначейства України; платником податку в службовому полі декларації здійснюється відмітка про отримання цієї копії;

- У складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)). У разі подання уточнюючих розрахунків, у яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі самі розшифровки подаються на суму уточнення, а також:

а) у разі наявності експортних операцій - оригінали п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації (оригінали аркушів ВМД нової форми МД-2 з позначенням "3/8");

б) при поданні розрахунку суми бюджетного відшкодування - копії погашених податкових векселів, у разі їх наявності.

- Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

- Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Відповідно до „Порядку” [20] не мають права на отримання бюджетного відшкодування і подання вказаного Розрахунку такі особи:

- особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України);

- особа, яка мала обсяги оподатковуємих операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- особа, яка не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.

Новою особливістю порядку бюджетного відшкодування ПДВ у 2007 – 2009 рока є положення про обмеження фактичного відшкодування заявленої суми платником податку:

- Бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

- Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).

Оскільки податкові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників, то зареєстровані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці. За результатами перевірки робиться відповідний запис у розділі IV податкової декларації та складається Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість. Документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, податковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації.

За наявності достатніх підстав уважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого самого строку провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Згідно з наказом ДПА України від 18.04.08 № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» [24] після прийняття декларацій в ДПІ проводиться комплекс камеральних перевірок та складається наступний «Перелік реєстрів поданої податкової звітності з податку на додану вартість»:

1. Реєстр поданих податкових декларацій з податку на додану вартість (за повною формою) з нарахованими сумами ПДВ до сплати в бюджет;

2. Реєстр поданих податкових декларацій з податку на додану вартість із заявленими до бюджетного відшкодування сумами ПДВ;

3. Реєстр поданих податкових декларацій з податку на додану вартість (за повною формою) із нульовими показниками (всі рядки декларації заповнені нулями ;

4. Реєстр поданих податкових декларацій з податку на додану вартість (за повною формою) із нульовими показниками в рядках 20, 21 Розділу ІІІ декларації;

8. Реєстр поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок зі збільшенням суми ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету

9. Реєстр поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок зі зменшенням суми ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету;

10. Реєстр поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок зі збільшенням суми ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню;

11. Реєстр поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок зі зменшенням суми ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню № 12. Реєстр поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, які не змінюють розрахунки з бюджетом (рядки 8.1, 8.2, 8.7, 8.8, 8.9, 8.10 дорівнюють нулю);

13. Реєстр поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість (скороченої)) юридичної особи зі збільшенням суми ПДВ, яка підлягала нарахуванню в особовому рахунку платника та залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання ;

14. Реєстр поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість (скороченої)) юридичної особи зі зменшенням суми ПДВ, яка підлягала нарахуванню в особовому рахунку платника та залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання та ін..

З метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов’язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов’язань у розрізі контрагентів застосовується «Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» [24].

Для реалізації Порядку [24] створені такі програмні продукти:

1. система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов’язань у розрізі контрагентів;

Характеристики

Список файлов ВКР